Рішення

від 09.08.2024 по справі 911/3710/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3710/23

Господарський суд Київської області у складі головуючої судді Третьякової О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу №911/3710/23

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІ ВЕТ» (08131, Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Л. Українки, 27/70)

про стягнення 8660,00 грн

без повідомлення (виклику) сторін.

Обставини справи:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІ ВЕТ» (далі відповідач) про стягнення 8660,00 грн заборгованості за поставлені ветпрепарати відповідно до видаткової накладної від 24.04.2023.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.12.2023 у справі №911/3710/23 зазначений позов залишено без руху в порядку ст.174 Господарського процесуального кодексу України для усунення у десятиденний строк недоліків позовної заяви.

В установлений строк позивач подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви від 19.12.2023, якою усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.01.2024 відкрито провадження у справі №911/3710/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у зв`язку з малозначністю справи в порядку п.1 ч.5 ст.12, ч.1 ст.247, ч.1 ст.250 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив та ін.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 15.01.2024 про відкриття провадження у справі отримано відповідачем 05.02.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600079753693.

В установлений процесуальним законодавством та судом в ухвалі від 15.01.2024 строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

Згідно з ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вищеперелічених норм Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги, з`ясувавши всі фактичні обставин справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд

встановив:

Позивачем у період з лютого 2023 по квітень 2023 здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 21903,60 грн, що підтверджується видатковими накладними від 21.02.2023 №3002 на суму 4509,00 грн, від 27.02.2023 №3848 на суму 3806,00 грн, від 07.03.2023 №3850 на суму 2228,60 грн, від 17.04.2023 №6503, на суму 2700,00 грн, від 24.04.2023 №6952 на суму 8660,00 грн. Перелічені документи підписані з боку позивача та відповідача, а їх засвідчені копії наявні в матеріалах справи.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар у розмірі 13243,60 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 21.03.2023 №1697 на суму 3460,00 грн, від 21.03.2023 №1698 на суму 2228,60 грн, від 21.03.2023 №1696 на суму 4509,00 грн, від 23.03.2023 №1710 на суму 346,00 грн, від 24.04.2023 №1839 на суму 2700,00 грн.

Таким чином, неоплаченим залишився товар, поставлений позивачем за видатковою накладною від 24.04.2023 №6952 на суму 8660,00 грн.

Оскільки відповідач за поставлений за видатковою накладною 24.04.2023 №6952 на суму 8660,00 грн товар не розрахувався, позивач звернувся до відповідача з претензією від 01.11.2023, в якій зазначив що у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо здійснення розрахунку за поставлений за вказаною видатковою накладною товар, просив погасити наявний у відповідача борг за отриманий товар у розмірі 8660,00 грн до 10.11.2023 включно. На підтвердження направлення вказаної претензії на адресу відповідача позивачем додано до матеріалів позовної заяви рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 01.11.2023 №0813000588440, відповідно до якого поштове відправлення було вручено відповідачу 08.11.2023.

Проте відповідач зазначену претензію залишив без відповіді та задоволення, суму боргу позивачу не сплатив, що стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Нормами ст.173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визначається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншими учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Приписами ч.1 ст.175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1-2 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно з ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З урахуванням наведеного між сторонами виникли правовідносини за договором поставки.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, в силу ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання щодо здійснення розрахунку за поставлений за видатковою накладною від 24.04.2023 №6952 на суму 8660,00 грн товар, він є таким, що порушив взяті на себе зобов`язання, що надає позивачу право стягнення з відповідача суми боргу за поставлений товар.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

Належними у розумінні ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За таких обставин суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 8660,00 грн основного боргу є правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою, відповідачем не запереченою та належним чином не спростованою, а отже такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

З огляду на задоволення позову витрати позивача зі сплати судового збору відповідно до ст.ст.123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 6000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

В підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн позивачем подано суду (в копіях) договір про надання правової допомоги від 20.11.2023 №11-0263-23, укладений між адвокатом Линником Євгенієм Васильовичем та Фізичною особою-підприємцем Мельником Олександром Михайловичем, ордер від 04.12.2023 серії АІ №1504929 на представництво інтересів позивача адвокатом Линником Євгенієм Васильовичем; розрахунок вартості послуг з надання правової допомоги від 20.11.2023 №1 (додаток до договору про надання правової допомоги від 20.11.2023 №11-0263-23); платіжна інструкція від 20.11.2023 №1596 на суму 6000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1-2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Абзацом 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до абз.1 ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідачем заперечень щодо розміру судових витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката до Господарського суду Київської області не подано.

Розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу є співмірним із складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також ціною позову.

Таким чином, з огляду на задоволення позову, на користь позивача за рахунок відповідача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2684,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Керуючись ст. 2, 7, 8, 11, 14, 18, 20, 73-80, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІ ВЕТ» про стягнення 8660,00 грн основного боргу задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІ ВЕТ» (08131, Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Л. Українки, 27/70, ідентифікаційний код 38981370) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 8660 (вісім тисяч шістсот шістдесят) грн 00 коп. основного боргу, 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору та 6000 (шість тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 09.08.2024.

Суддя О.О. Третьякова