Рішення

від 19.06.2024 по справі 925/908/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/908/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., за участю прокурора відділу Черкаської окружної прокуратури Антощук С.В., представників сторін: позивача Островерхої К.Р. за довіреністю, відповідача не з`явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Вільшанської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Укргорнафта про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 81870 грн. 56 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Вільшанської селищної ради (далі також - позивач) звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Укргорнафта (далі також - відповідач), в якому просив суд:

визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 22.03.2021 року, № 2 від 12.05.2021 року, № 3 від 09.07.2021 року, № 4 від 28.10.2021 року до договору про закупівлю № 31 від 24.02.2021 року, укладеного між Виконавчим комітетом Вільшанської селищної ради і Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Укргорнафта;

стягнути з відповідача на користь позивача 81870 грн. 56 коп. вартості непоставленого товару;

відшкодувати судові витрати.

Позов мотивовано тим, що оспорені додаткові угоди № 1 від 22.03.2021 року, № 2 від 12.05.2021 року, № 3 від 09.07.2021 року, № 4 від 28.10.2021 року до договору про закупівлю № 31 від 24.02.2021 року укладені сторонами з порушенням вимог чинного законодавства у сфері публічних закупівель щодо збільшення ціни товару, а саме: бензин А-92 - на 35,8 %, дизельного палива - на 36,57 % у порівнянні з первісним договором, що є підставою визнання їх недійсними. Укладення спірних додаткових угод спричинило надлишкову сплату державних коштів у розмірі 81870 грн. 56 коп. відповідачу за товар, який не був ним поставлений, тому на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України ці кошти мають бути повернені позивачу.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 24.08.2023 року, 12.09.2023 року, 21.09.2023 року після усунення недоліків, встановлених ухвалою суду від 10.07.2023 року, прийнято позовну заяву до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/908/23 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, яке в подальшому відкладено на 26.09.2023 року; забезпечено проведення підготовчого засідання у справі № 925/908/23 для адвоката Бовкуна А.О. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням його власних технічних засобів за його клопотанням вх. № 15473/23 від 20.09.2023 року.

Відповідач в особі директора подав суду 12.09.2023 року відзив на позовну заяву (вх. №15003/23, т. 1 а.с. 151-154), в якому заперечував проти позову з мотивів безпідставності і недоказаності позовних вимог та зазначав, що збільшення ціни товару після укладення договору шляхом укладення спірних додаткових угод було обґрунтованим, вчинене сторонами за взаємною згодою і в інтересах кожного, з дотриманням вимог чинного законодавства у сфері публічних закупівель, тому просив відмовити у задоволенні позову повністю

Прокурор подав суду:

11.09.2023 року клопотання (вх. № 14904/23, т.1 а.с. 136-140), в якому на виконання вимог суду надав для огляду оригінали документів, доданих до позову;

25.09.2023 року - відповідь на відзив (вх. № 15710/23, т. 1 а.с.177-182), в якій спростовував доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, наполягав на задоволенні позову з викладених у ньому підстав.

Представник позивача подав суду 20.09.2023 року засобами електронного зв`язку клопотання (вх. № 15536/23, т. 1 а.с. 173) про розгляд справи без їх участі, за наявними у справі доказами.

Ухвалами суду від 26.09.2023 року, 16.11.2023 року, 20.11.2023 року відкладено підготовче засідання у справі на 16.11.2023 року, в якому закрито підготовче провадження у справі № 925/908/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.12.2023 року; забезпечено проведення підготовчого засідання у справі, призначеного на для адвоката Бовкуна А.О. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням його власних технічних засобів, за його клопотанням.

Відповідач в особі директора подав суду 02.10.2023 року заперечення на позовну заяву (вх. № 16098/23, т.1 а.с. 194-199), в якому додатково обґрунтовував заперечення проти позову, просив відмовити у його задоволенні.

Ухвалою суду від 14.12.2023 року зупинено провадження у справі № 925/908/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 922/2321/22 в касаційному порядку.

Перший заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури 29.02.2024 року подав суду клопотання (вх. № 3803/24, т. 1 а.с. 243-245) про поновлення провадження у справі № 925/908/23, враховуючи прийняття Великою Палатою Верховного Суду постанови від 24.01.2024 року у справі № 922/2321/22.

Ухвалами суду від 13.03.2024 року, 11.04.2024 року поновлено провадження у справі № 925/908/23, призначено судове засідання з розгляду справи по суті, який в подальшому відкладено на 19.06.2024 року.

Відповідач в судове засідання 19.06.2024 року явку свого представника не забезпечив, подав через систему «Електронний суд» 19.06.2024 року заяву (вх. № 9908/24, т.2 а.с. 17), в якій просив розгляд справи проводити без участі його представника, відмовити у задоволенні позову повністю. Прокурор і представник позивача позов з підстав і у розмірі, викладених у позовній заяві, підтримали просили задовольнити повністю.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні 19.06.2024 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши подані прокурором і сторонами заяви по суті справи, наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

24.12.2020 року позивач - Виконавчий комітет Вільшанської селищної ради, як замовник, на вебпорталі публічних закупівель Prozorro розмістив оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-12-24-004027-а для закупівлі ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистиляти (т.1 а.с. 22-25, 40-44). До участі в аукціоні подали свої пропозиції: ТОВ «Крос-Нафто» з остаточною ціновою пропозицією 595870 грн., ТОВ «Торговий дім «Укргорнафта» з остаточною ціновою пропозицією 595878 грн.(т.1 а.с. 22-25)

24.02.2021 року, за результатом проведення відкритих торгів в системі «Prozorro», позивачем - Виконавчим комітетом Вільшанської селищної ради, як замовником, і відповідачем - ТОВ «Торговий дім «Укргорнафта», як учасником, укладено договір про закупівлю № 31 (далі Договір, т. 1 а.с. 26-29).

У Договорі сторони домовилися, зокрема, про наступне:

п. 1.1 учасник зобов`язується протягом 2021 року та відповідно до умов, зазначених у Договорі, передати замовнику «Бензин А-92, Дизельне паливо» (код згідно ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 09130000-9 - Нафта і дистиляти) (далі - товар) на АЗС учасника з використанням скетч- карток/талонів (бланків - дозволів внутрішнього обігу на відпуск товару), а замовник зобов`язується приймати у власність товар та повністю оплачувати його вартість в порядку та на умовах визначених у цьому договорі;

п. 4.1. ціна договору становить 595878 грн., у тому числі ПДВ 99313 грн.;

п. 4.2. ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Замовник здійснює закупівлю в залежності від виробничої необхідності замовника та реального фінансування;

п. 4.4. сторони дійшли згоди, що учасник здійснює відпуск товару, а замовник зобов`язується приймати у власність та оплачувати вартість товару, по цінні яка встановлена учасником та визначена в специфікації до даного договору;

п. 5.1. розрахунки проводяться у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок учасника, що зазначений у цьому договорі;

п. 6.3. строк передачі товару: з дати підписання договору до 31.12.2021 року;

п. 6.4. місце поставки товару 1950, Черкаська обл., м. Городище, АЗС учасника (перелік згідно додатку №2 до договору);

п. 12.4. у разі внесення змін до договору щодо збільшення ціни за одиницю товару, у зв`язку з коливанням цін на ринку, постачальник зобов`язаний надати у строк до двох тижнів відповідного листа з обґрунтуванням зміни ціни та скласти додаткову угоду, а також надати документ (висновок, довідку) з відповідного органу, що підтверджує коливання ціни на ринку.

Договір підписаний його сторонами та скріплений їхніми печатками.

До Договору сторони уклади:

Додаток №1 - Специфікація (т.1 а.с. 29 на звороті), в якій погодили закупівлю товару на загальну суму 595878 грн., втому числі ПДВ 99313 грн.: бензин А-92 в кількості 13 420 літрів, з ціною за одиницю (з ПДВ) 21,90 грн та дизельне паливо в кількості 14 380 літрів за ціною 21,00 грн за одиницю (з ПДВ);

Додаток №2 Перелік заправних станцій (АЗС (т.1 а.с. 30).

В подальшому на виконання умов Договору сторонами укладено п`ять додаткових угод:

22.03.2021 року укладено додаткову угоду № 1 до Договору (далі-Додаткова угода № 1 т.1 а.с. 47), п.п.1, 2 якої погоджено зміни ціни за одиницю товару у бік збільшення пропорційно до здорожчання такого товару на ринку без збільшення загальної вартості Договору, а саме: Бензин А-92 - 24.06 грн з ПДВ; Дизельне паливо - 23,08 грн з ПДВ; викладення специфікації до Договору в новій редакції (т.1а.с. 47 на звороті), а саме:

відповідно на закупівлю товару на загальну суму 595878 грн.96 коп., в тому числі ПДВ:

поставленого товару пального - бензин А-92 в кількості 2061 літрів, з ціною за одиницю (з ПДВ) 21,90 грн на суму 45135,90 грн.;

залишок пального- бензин А-92 в кількості 10339 літрів, з ціною за одиницю (з ПДВ) 24,06 грн та дизельне паливо в кількості 13084 літрів за ціною 23,08 грн за одиницю (з ПДВ).

На підтвердження доцільності укладення додаткової угоди № 1 до Договору відповідачем надано лист №9 від 17.03.2021 року та доданий до нього висновок Черкаської торгово-промислової палати № О-292 від 16.03.2021 року (т.1 а.с. 45,46), який надано за результатами експертизи проведеної за заявкою відповідача від 16.03.20.21 року, в якому згідно даних аналітичних компаній, що опубліковані в мережі інтернет та контактної інформації компаній, що займаються поставкою та реалізацією ПММ в Черкаській області визначено, що станом на 16.03.2021 року по Черкаській області роздрібна ціна за літр на дизельне паливо - 24,88 грн (мінімальна вартість), 29,99 грн (максимальна вартість); на бензин А-92: 24,98 грн (мінімальна вартість). 30,48 грн (максимальна вартість).

Прокурор зазначив, що укладена сторонами додаткова угода № 1 від 22.03.2021 року до Договору спрямована на зміну прав та обов`язків замовника і учасника , які виникли у них з Договору, тому вказана додаткова угода також є договором, на який поширюються дія п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно інформації, оприлюдненої на вебсайті «Мінфін» за посиланням: https://index.nMnfin.com.ua/ua/markcts/fuel/2021 -02/ встановлено, що ціни на бензин А-92 та дизельне паливо на момент укладання Договору становили: бензин А-92 -27 грн., дизельне паливо 27,44 грн., на момент укладання додаткової угоди №1: бензин А-92 27,97 грн., дизельне паливо 28,24 грн.

Відповідно до інформації Головного управління статистики у Черкаській області, яка зазначена в листі від 04.05.2023 № 05-10/626-23, середня споживча ціна на бензин А-92 та дизельне паливо по Україні та по Черкаській області у 2021 році була наступною: на момент укладання Договору становили: бензин А-92 -25,18 грн., дизельне паливо 26,19 грн., на момент укладання додаткової угоди №1: бензин А-92 26,61 грн., дизельне паливо 27,56 грн.

Отже, з урахування коливання цін на ринку пального за даними Мінфін, а також відповідно до інформації Головного управління статистики у Черкаській області сторонами не було дотримано принцип пропорційності під час збільшення ціни на товар з умовами додаткової угоди №1 від 22.03.2021 року, а саме:

-за даними Мінфін станом на дату укладання додаткової угоди № 1, а саме - на 22.03.2021 ціна на бензин А-92 збільшилася на 3,59 % у порівнянні з ціною, яка була на дату укладання первісного Договору (за додатковою угодою № 1 збільшено на 9,86%), а ціна на дизельне паливо збільшилася на 2,9 % (за додатковою угодою № 1 збільшено на 9,9 %);

-відповідно до інфомації Головного управління статистики у Черкаській області середня споживча ціна: на бензин А-92 у березні 2021 (період укладання додаткової угоди № 1) по Україні зросла на 5,63 %, по Черкаській області на 5,68% (за додатковою угодою № 1 збільшено на 9,86 %); на дизельне паливо у березні 2021 (період укладання додаткової угоди № 1) по Україні зросла на на 5,58 %, по Черкаській області на 5,23% (за додатковою угодою № 1 збільшено на 9,9 %) у порівнянні з середньою споживчою ціною у лютому 2021 року.

Внаслідок укладення додаткової угоди № 1 від 22.03.2021 року сторони збільшили ціну за 1 літру бензину А-92 з 21,90 грн до 24.06 грн (а саме -на 2, 16 грн), за 1 літру дизельного палива з 21,00 грн до 23,08 грн (а саме - на 2,08). тобто на 9,86 % та на 9,9 % відповідно у порівнянні з ціною, погодженою сторонами Договору станом на 24.02.2021.

Враховуючи порушення сторонами вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо не пропорційного збільшення ціни за одиницю товару такого товару на ринку, крім того додатковою угодою №1 вже збільшено ціну за одиницю товару на 10 %, а отже, сторонами досягнуто граничного розміру, на який можливе підвищення ціни за одиницю товару наявні підстави для визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 22.03.2021 року.

12.05.2021 року укладено додаткову угоду № 2 до Договору (далі-Додаткова угода № 2 т.1 а.с. 48), п.п.1, 2 якої погоджено зміни ціни за одиницю товару у бік збільшення пропорційно до здорожчання такого товару на ринку без збільшення загальної вартості Договору, а саме: Бензин А-92 26,44 грн з ПДВ; Дизельне паливо 25,38 грн з ПДВ; викладення специфікації до Договору в новій редакції (т.1а.с. 48 на звороті), а саме:

відповідно на закупівлю товару на загальну суму 595852 грн.18 коп., в тому числі ПДВ:

поставленого товару пального - бензин А-92 в кількості 2061 літрів, з ціною за одиницю (з ПДВ) 21,90 грн на суму 45135,90 грн.; бензин А-92 в кількості 2500 літрів, з ціною за одиницю (з ПДВ) 24,06 грн на суму 60150 грн.; дизельного палива в кількості 1700літрів, з ціною за одиницю (з ПДВ) 23,08 грн на суму 39236 грн.;

залишок пального- бензин А-92 в кількості 7133 літрів, з ціною за одиницю (з ПДВ) 26,44 грн та дизельне паливо в кількості 1352 літрів за ціною 25,38 грн за одиницю (з ПДВ).

На підтвердження доцільності укладення додаткової угоди № 2 до Договору відповідачем надано висновок Черкаської торгово-промислової палати № О-457 від 11.05.2021 року (т.1 а.с. 49), який надано за результатами експертизи проведеної за заявкою відповідача від 11.05.2021 року, в якому згідно даних аналітичних компаній, що опубліковані в мережі інтернет та контактної інформації компаній, що займаються поставкою та реалізацією ПММ в Черкаській області визначено, що станом на 11.05.2021 року по Черкаській області роздрібна ціна за літр на дизельне паливо 26,29 грн (мінімальна вартість), 30,98 грн (максимальна варість); на бензин А-92: 26,58 грн (мінімальна вартість). 30,98 грн (максимальна вартість).

Прокурор зазначив, що укладенні сторонами додаткова угода № 2 від 12.05.2021 року до Договору спрямована на зміну прав та обов`язків замовника і учасника , які виникли у них з Договору, тому вказана додаткова угода також є договором, на який поширюються дія п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно інформації, оприлюдненої на вебсайті «Мінфін» за посиланням: https://index.nMnfin.com.ua/ua/markcts/fuel/2021 -02/ встановлено, що ціни на бензин А-92 та дизельне паливо на момент укладання Договору становили: бензин А-92 -27 грн., дизельне паливо 27,44 грн., на момент укладання додаткової угоди №1: бензин А-92 27,97 грн., дизельне паливо 28,24 грн., на момент укладання додаткової угоди №2: бензин А-92 28,33 грн., дизельне паливо 28,29 грн.

Відповідно до інформації Головного управління статистики у Черкаській області, яка зазначена в листі від 04.05.2023 № 05-10/626-23, середня споживча ціна на бензин А-92 та дизельне паливо по Україні та по Черкаській області у 2021 році була наступною: на момент укладання Договору становили: бензин А-92 -25,18 грн., дизельне паливо 26,19 грн., на момент укладання додаткової угоди №1: бензин А-92 26,61 грн., дизельне паливо 27,56 грн., на момент укладання додаткової угоди №2: бензин А-92 27,51 грн., дизельне паливо 27,66 грн.

Отже, з урахування коливання цін на ринку пального за даними Мінфін, а також відповідно до інформації Головного управління статистики у Черкаській області сторонами не було дотримано принцип пропорційності під час збільшення ціни на товар з умовами додаткової угоди №2 від 12.05.2021 року, а саме:

-за даними Мінфін станом на дату укладання додаткової угоди № 2. а саме- на 12.05.2021 ціна на бензин А-92 збільшилася на 1,29 % у порівнянні з ціною, яка була на дату укладання додаткової угоди № 1 (за додатковою угодою № 2 збільшено на 9,89%), а ціна на дизельне паливо збільшилася на 0,17 % (за додатковою угодою № 2 збільшено на 9,96 %).

-відповідно до інфомації Головного управління статистики у Черкаській області (яка наведена вище в таблиці) відповідно до якої, на період укладення додаткової угоди № 2 (травень 2021) середня споживча ціна на дизельне паливо у порівнянні з попереднім місяцем зменшилася на 1.07%. а на бензин А-92 збільшилася 2.41 % (за додатковою угодою № 2 збільшено на 9,89%).

-У порівнянні з ціною, визначеною додатковою угодою № 1 (24.06 грн за бензин А- 92, 23,08 грн за дизельне паливо), вартість бензину А-92 та дизельного палива за додатковою угодою № 2 (26,44 грн та 25,38 грн) збільшено на 9,89 % і 9,96 % відповідно, при середньому коливанні ціни на ринку між датами укладання додаткових угод № 1 (22.03.2021) та № 2 (12.05.2021) у бік збільшення на 1,29 % та 0,17 % відповідно.

Внаслідок укладення додаткової угоди № 2 від 12.05.2021 року сторони збільшили ціну: за 1 літру бензину А-92 до 4,54 грн. тобто на 20.7 %, за 1 літру дизельного палива до 4,38 грн, тобто на 20,9% у порівнянні з ціною, погодженою сторонами 24.02.2021 - у момент укладення Договору.

Враховуючи порушення сторонами вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі`щодо не пропорційного збільшення ціни за одиницю товару такого товару на ринку наявні підстави для визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 12.05.2021 року.

09.07.2021 року укладено додаткову угоду № 3 до Договору (далі-Додаткова угода № 3, т.1 а.с. 50), п.п.1, 2 якої погоджено зміни ціни за одиницю товару у бік збільшення пропорційно до здорожчання такого товару на ринку без збільшення загальної вартості Договору, а саме: Бензин А-92 28,41 грн з ПДВ; Дизельне паливо 26,99 грн з ПДВ; викладення специфікації до Договору в новій редакції (т.1а.с. 50 на звороті), а саме:

відповідно на закупівлю товару на загальну суму 595838 грн.45 коп., в тому числі ПДВ:

поставленого товару пального - бензин А-92 в кількості 2061 літрів, з ціною за одиницю (з ПДВ) 21,90 грн на суму 45135,90 грн.; бензин А-92 в кількості 2500 літрів, з ціною за одиницю (з ПДВ) 24,06 грн на суму 60150 грн.; бензин А-92 в кількості 2580 літрів, з ціною за одиницю (з ПДВ) 26,44 грн на суму 68215,20 грн.; дизельного палива в кількості 1700літрів, з ціною за одиницю (з ПДВ) 23,08 грн на суму 39236 грн.; дизельного палива в кількості 800літрів, з ціною за одиницю (з ПДВ) 25,38 грн на суму 20304 грн.;

залишок пального- бензин А-92 в кількості 4237літрів, з ціною за одиницю (з ПДВ) 28,41 грн та дизельне паливо в кількості 8982літрів за ціною 26,99 грн за одиницю (з ПДВ).

На підтвердження доцільності укладення додаткової угоди № 3 до Договору відповідачем надано висновок Черкаської торгово-промислової палати № О-630 від 05.07.2021 року (т.1 а.с. 51), який надано за результатами експертизи проведеної за заявкою відповідача від 05.07.2021 року, в якому згідно даних аналітичних компаній, що опубліковані в мережі інтернет та контактної інформації компаній, що займаються поставкою та реалізацією ПММ в Черкаській області визначено, що станом на 05.07.2021 року по Черкаській області роздрібна ціна за літр на дизельне паливо 27,08 грн (мінімальна вартість), 29,55 грн (максимальна вартість); на бензин А-92 27,48 грн (мінімальна вартість), 30,99 грн (максимальна вартість).

Прокурор зазначив, що укладенні сторонами додаткова угода № 3 від 09.07.2021 року до Договору спрямована на зміну прав та обов`язків замовника і учасника , які виникли у них з Договору, тому вказана додаткова угода також є договором, на який поширюються дія п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно інформації, оприлюдненої на вебсайті «Мінфін» за посиланням: https://index.nMnfin.com.ua/ua/markcts/fuel/2021 -02/ встановлено, що ціни на бензин А-92 та дизельне паливо на момент укладання Договору становили: бензин А-92 -27 грн., дизельне паливо 27,44 грн., на момент укладання додаткової угоди №1: бензин А-92 27,97 грн., дизельне паливо 28,24 грн., на момент укладання додаткової угоди №2: бензин А-92 28,33 грн., дизельне паливо 28,29 грн, на момент укладання додаткової угоди №3: бензин А-92 29,18 грн., дизельне паливо 28,42 грн.

Відповідно до інформації Головного управління статистики у Черкаській області, яка зазначена в листі від 04.05.2023 № 05-10/626-23, середня споживча ціна на бензин А-92 та дизельне паливо по Україні та по Черкаській області у 2021 році була наступною: на момент укладання Договору становили: бензин А-92 -25,18 грн., дизельне паливо 26,19 грн., на момент укладання додаткової угоди №1: бензин А-92 26,61 грн., дизельне паливо 27,56 грн., на момент укладання додаткової угоди №2: бензин А-92 27,51 грн., дизельне паливо 27,66 грн., на момент укладання додаткової угоди №3: бензин А-92 28,65 грн., дизельне паливо 28,57 грн.

Отже, з урахування коливання цін на ринку пального за даними Мінфін, а також відповідно до інформації Головного управління статистики у Черкаській області сторонами не було дотримано принцип пропорційності під час збільшення ціни на товар з умовами додаткової угоди №2 від 12.05.2021 року, а саме:

за даними Мінфін ціна на бензин А-92 збільшилася на 3,0 % у порівнянні з ціною, яка була на дату укладання додаткової угоди № 2 (за додатковою угодою № 3 збільшено на 7,45%), а ціна на дизельне паливо збільшилася на 0,46 % (за додатковою угодою № 3 збільшено на 6,34 %);

-відповідно до інфомації Головного управління статистики у Черкаській області (яка наведена вище в таблиці) відповідно до якої, на період укладення додаткової угоди № 3 (липень 2021) середня споживча ціна на дизельне паливо у порівнянні з попереднім місяцем збільшилася 2.82 % по Україні та на 2,29% по Черкаській області (за додатковою угодою № 3 збільшено на 6,34 %), а на бензин А-92 збільшилася 2.89 % по Україні, на 2,39 % по Черкаській області (за додатковою угодою № 3 збільшено на 7,45%).

У порівнянні з ціною, визначеною додатковою угодою № 2 (за бензин А-92 - 26,44 грн, за дизельне паливо - 25,38 грн), вартість бензину А-92 га дизельного палива за додатковою угодою № 3 (за бензин А-92 - 28.41 грн. за дизельне паливо - 26,99 грн) збільшено на 7,45% і 6,34 % відповідно, при середньому коливанні ціни на ринку між датами укладання додаткових угод № 2 (12.05.2021) та № 3 (09.07.2021) у бік збільшення на 3,0 % та 0,46 % відповідно.

Внаслідок укладення додаткової угоди № 3 від 09.07.2021 року сторони збільшили ціну: за 1 літру бензину А-92 до 4,54 грн. тобто на 20.7 %, за 1 літру дизельного палива до 4,38 грн, тобто на 20,9% у порівнянні з ціною, погодженою сторонами при укладенні Договору - 24.02.2021 року.

Враховуючи порушення сторонами вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо не пропорційного збільшення ціни за одиницю товару такого товару на ринку наявні підстави для визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 09.07.2021 року.

28.10.2021 року укладено додаткову угоду № 4 до Договору (далі-Додаткова угода № 4, т.1 а.с. 52), п.п.1, 2 якої погоджено зміни ціни за одиницю товару у бік збільшення пропорційно до здорожчання такого товару на ринку без збільшення загальної вартості Договору, а саме: Бензин А-92 29,75 грн з ПДВ; Дизельне паливо 28,68 грн з ПДВ; викладення специфікації до Договору в новій редакції (т.1а.с. 52 на звороті), а саме:

відповідно на закупівлю товару на загальну суму 595828 грн.64 коп., в тому числі ПДВ:

поставленого товару пального - бензин А-92 в кількості 2061 літрів, з ціною за одиницю (з ПДВ) 21,90 грн на суму 45135,90 грн.; бензин А-92 в кількості 2500 літрів, з ціною за одиницю (з ПДВ) 24,06 грн на суму 60150 грн.; бензин А-92 в кількості 2580 літрів, з ціною за одиницю (з ПДВ) 26,44 грн на суму 68215,20 грн.; бензин А-92 в кількості 2462 літрів, з ціною за одиницю (з ПДВ) 28,41 грн на суму 69945,41 грн.; дизельного палива в кількості 1700літрів, з ціною за одиницю (з ПДВ) 23,08 грн на суму 39236 грн.; дизельного палива в кількості 800літрів, з ціною за одиницю (з ПДВ) 25,38 грн на суму 20304 грн.; дизельного палива в кількості 3200 літрів, з ціною за одиницю (з ПДВ) 26,99 грн на суму 86368 грн.;

залишок пального- бензин А-92 в кількості 1695 літрів, з ціною за одиницю (з ПДВ) 29,75 грн та дизельне паливо в кількості 5441 літрів за ціною 28,68 грн за одиницю (з ПДВ).

На підтвердження доцільності укладення додаткової угоди № 4 до Договору відповідачем надано висновок Черкаської торгово-промислової палати № О-1073 від 25.10.2021 року (т.1 а.с. 53), який надано за результатами експертизи проведеної за заявкою відповідача від 25.10.2021 року, в якому згідно даних аналітичних компаній, що опубліковані в мережі інтернет та контактної інформації компаній, що займаються поставкою та реалізацією ПММ в Черкаській області визначено, що станом на 25.10.2021 року по Черкаській області роздрібна ціна за літр на дизельне паливо 28,98 грн (мінімальна вартість), 34,98 грн (максимальна вартість); на бензин А-92 28,68 грн (мінімальна вартість), 32,98 грн (максимальна вартість).

Прокурор зазначив, що укладенні сторонами додаткова угода № 4 від 28.10.2021 року до Договору спрямована на зміну прав та обов`язків замовника і учасника, які виникли у них з Договору, тому вказана додаткова угода також є договором, на який поширюються дія п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно інформації, оприлюдненої на вебсайті «Мінфін» за посиланням: https://index.nMnfin.com.ua/ua/markcts/fuel/2021 -02/ встановлено, що ціни на бензин А-92 та дизельне паливо на момент укладання Договору становили: бензин А-92 -27 грн., дизельне паливо 27,44 грн., на момент укладання додаткової угоди №1: бензин А-92 27,97 грн., дизельне паливо 28,24 грн., на момент укладання додаткової угоди №2: бензин А-92 28,33 грн., дизельне паливо 28,29 грн, на момент укладання додаткової угоди №3: бензин А-92 29,18 грн., дизельне паливо 28,42 грн., на момент укладання додаткової угоди №4: бензин А-92 30,83 грн., дизельне паливо 30,63 грн.

Відповідно до інформації Головного управління статистики у Черкаській області, яка зазначена в листі від 04.05.2023 № 05-10/626-23, середня споживча ціна на бензин А-92 та дизельне паливо по Україні та по Черкаській області у 2021 році була наступною: на момент укладання Договору становили: бензин А-92 -25,18 грн., дизельне паливо 26,19 грн., на момент укладання додаткової угоди №1: бензин А-92 26,61 грн., дизельне паливо 27,56 грн., на момент укладання додаткової угоди №2: бензин А-92 27,51 грн., дизельне паливо 27,66 грн., на момент укладання додаткової угоди №3: бензин А-92 28,65 грн., дизельне паливо 28,57 грн., на момент укладання додаткової угоди №4: бензин А-92 29,62 грн., дизельне паливо 29,65 грн.

Отже, з урахування коливання цін на ринку пального за даними Мінфін, а також відповідно до інформації Головного управління статистики у Черкаській області сторонами не було дотримано принцип пропорційності під час збільшення ціни на товар з умовами додаткової угоди №4 від 28.10.2021 року, а саме:

за даними Мінфін сторони збільшили ціну за одиницю товару не порушуючи при цьому принципу пропорційності підняття ціни;

відповідно до інфомації Головного управління статистики у Черкаській області (яка наведена вище в таблиці) відсоток збільшення ціна на період укладення додаткової угоди № 4, у порівнянні з попередніми місяцями (серпнем і вереснем) був менший за відсоток підняття ціни за даною додатковою угодою. Так, середня споживча ціна на бензин А-92 у жовтні 2021 по Україні зросла на 2,81%, по Черкаській області - 3,06% у порівнянні з ціною, яка була у попередніх місяцях. Натомість, відповідно до додаткової угоди № 4, ціну за 1 л бензину А-92 збільшено на 4,71 %.Середня споживча ціна на дизельне паливо у жовтні 2021 по Україні зросла на 4,03%. по Черкаській області - на 3,63 % у порівнянні з ціною попередніх місяців. Натомість, відповідно до додаткової угоди № 4 ціну за 1 л дизельного палива збільшено на 6,26 %.

У порівнянні з ціною, визначеною додатковою угодою № 3 (за бензин А-92 - 28.41 грн. за дизельне паливо - 26.99 грн). вартість бензину А-92 та дизельного палива за додатковою угодою № 4 (за бензин А-92 - 29.75 грн. за дизельне паливо - 28.68 грн) збільшено на 4,71% і 6,26 % відповідно, при середньому коливанні ціни на ринку між датами укладання додаткових угод № 3 (09.07.2021) та № 4 (28.10.2021) у бік збільшення на 5,65 % та 7,78 % відповідно.

Внаслідок укладення додаткової угоди № 4 від 28.10.2021 року сторони збільшили ціну: на бензин А-92 на 5.65 % (на 1.65 грн), на дизельне паливо на 7,78% (на 2.21 грн).

Враховуючи порушення сторонами вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі`щодо не пропорційного збільшення ціни за одиницю товару такого товару на ринку наявні підстави для визнання недійсною додаткової угоди № 4 від 28.10.2021 року.

21.12.2021 року укладено додаткову угоду № 5 до Договору (далі-Додаткова угода № 5, т.1 а.с. 54), п.п.1, 2 якої погоджено зменшити загальну вартість Договору (без зміни кількості (обсягу та якості товарів і послуг) та відповідно пункт 4.1 Договору про закупівлю від 24.02.2021 № 31 викласти в наступній редакції: « 4.1. Ціна Договору становить 474196 грн. 76 коп. у тому числі ПДВ 79032 грн 79 коп)»; викладення специфікації до Договору в новій редакції (т.1а.с. 54 на звороті), а саме:

відповідно на закупівлю товару на загальну суму 474196 грн. 76 коп.., в тому числі ПДВ:

поставленого товару пального - бензин А-92 в кількості 2061 літрів, з ціною за одиницю (з ПДВ) 21,90 грн на суму 45135,90 грн.; бензин А-92 в кількості 2500 літрів, з ціною за одиницю (з ПДВ) 24,06 грн на суму 60150 грн.; бензин А-92 в кількості 2580 літрів, з ціною за одиницю (з ПДВ) 26,44 грн на суму 68215,20 грн.; бензин А-92 в кількості 2462 літрів, з ціною за одиницю (з ПДВ) 28,41 грн на суму 69945,41 грн.; бензин А-92 в кількості 1695 літрів, з ціною за одиницю (з ПДВ) 29,75грн на суму 50426,25 грн.; дизельного палива в кількості 1700літрів, з ціною за одиницю (з ПДВ) 23,08 грн на суму 39236 грн.; дизельного палива в кількості 800літрів, з ціною за одиницю (з ПДВ) 25,38 грн на суму 20304 грн.; дизельного палива в кількості 3200 літрів, з ціною за одиницю (з ПДВ) 26,99 грн на суму 86368 грн.; дизельного палива в кількості 1200 літрів, з ціною за одиницю (з ПДВ) 28,68 грн на суму 34416 грн.

Прокурор зазначив, що відповідно до вище вказаної специфікації зменшено не лише загальну вартість Договору з 595 878 грн. до 474 196 грн. 76 коп., а також зменшено обсяг товару, що постачається з 13420 літрів бензину А-92 та 14380 літрів дизельного палива, натомість поставлено 11 298 літрів бензину А-92 та лише 6900 літрів дизельного палива.

На виконання умов Договору та Додаткових угод №№ 1-4 до Договору сторонами погоджено, підписано видаткові накладні: № РН-0000250 від 25.02.2021 року, №РН-0000382 від 25.03.2021 року, №РН-0000510 від 19.04.2021 року, №РН-0000549 від 27.04.2021 року, №РН-0000600від 05.05.2021 року, №РН-0000712 від 25.05.2021 року, №РН-0000760 від 01.06.2021 року, №РН-0000834 від 15.06.2021 року, №РН-0000880 від 25.06.2021 року, №РН-0001098 від 03.08.2021 року, №РН-0001099 від 03.08.2021 року, №РН-0001267 від 01.09.2021 року, №РН-0001426 від 28.09.2021 року, №РН-0001470 від 05.10.2021 року, №РН-0001550 від 20.10.2021 року, №РН-0001674 від 09.11.2021 року, №РН-0001846 від 08.12.2021 року (т.1 а.с. 84-99).

Позивач відповідно до вищевказаних видаткових накладних здійснив оплату поставленого відповідачем 11 298 літрів бензину А-92, 6900 літрів дизельного палива на загальну суму 474 196 грн. 76 коп. з ПДВ платіжними дорученнями: № 54 від 25.02.2021 року, № 1 від 25.02.2021 року, № 2 від 29.03.2021року, №5 від 29.03.2021 року, №100 від 29.03.2021 року, № 3 від 23.04.2021 року, №168 від 23.04.2021 року, №10 від 28.04.2021 року, №26 від 07.05.2021 року, №13 від 26.05.2021 року, №237 від 26.05.2021 року,№4 від 26.05.2021 року, №14 від 02.06.2021 року, №40 від 18.06.2021 року, №343 від 05.08.2021 року, №6 від 05.08.2021 року, №68 від 09.08.2021 року, №375 від 02.09.2021 року, №26 від 28.09.2021 року, №413 від 06.10.2021 року, №27 від 21.10.2021 року, №9 від 11.11.2021 року, №457 від 11.11.2021 року, №11 від 09.122021 року, №37 від 09.12.2021 року, №497 від 09.12.2021 року, платіжними інструкціями: №5 від 29.06.2021 року, №295 від 29.06.2021 року, (т.1 а.с. 57-83).

У позовній заяві, відповіді на відзив та поясненнях у судовому засіданні прокурор зазначив, що укладена сторонами Додаткова угода № 1 до договору про закупівлю № 31 від 24.02.2021 року, укладена за відсутності документально підтвердженого коливання ціни на товар дизельне паливо, бензин А-92в порівнянні з умовами укладеного сторонами Договору станом на 24.02.2021 року, чим збільшили ціну: за 1 літру бензину А-92 до 2,16 грн тобто на 9,86 %, за 1 літру дизельного палива до 2,08 грн, тобто на 9,9% (бензин А-92 -21,90 грн, дизельне паливо - 21,00 грн). Крім того, внаслідок укладання додаткової угоди № 1 ціну за одиницю товару сторонами вже збільшено на 10 %, а отже, сторонами досягнуто граничного розміру, на який можливе підвищення ціни за одиницю товару відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»

Додаткові угоди №№ 2-4 до договору про закупівлю № 31 від24.02.2021 року, укладені за відсутності законодавчо визначених підстав якими визначено коливання ціни на товар дизельне паливо, бензин А-92 в бік здорожчання, що суперечать приписам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та призвели до безпідставного збільшення ціни закупівлі за одиницю товару: бензину А-92 - на 35,8 %, дизельного палива - на 36,57 % у порівнянні з первісним договором, а тому їх слід визнати недійсними.

Позивач повинен був здійснювати розрахунок по Договору за ціною, вказаною в ньому, що становить 21 грн. 90коп. за літр бензину А-92, 21 грн. за літр дизельного палива, відповідно загальна сума за поставлений бензин А-92, загальним об`ємом 11 298 літрів повинна становити 247426 грн. 20 коп. з ПДВ(11 298 *21,90=247426,20), загальна сума за поставлене дизельне паливо, загальним об`ємом 6900 літрів повинна становити 144900 грн. з ПДВ (6900 *21=144900). Оскільки грошові кошти в сумі 81870 грн. 56 коп. сплачені відповідачу на підставі додаткових угод, які укладені за відсутності законодавчо визначених підстав для зміни ціни та суперечать приписам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», що відповідно до ст. 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання їх недійсними, товар на обумовлену суму відповідачем не поставлено тому вказані бюджетні кошти підлягають стягненню на користь позивача.

Вимога прокурора про стягнення надмірно сплачених бюджетних коштів на підставі Додаткових угод № 1-4 до договору про закупівлю № 31 від24.02.2021 року також є предметом позову у справі, що розглядається.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору про закупівлю № 31 від 24.02.2021 року, вимоги прокурора витікають із суті цього договору.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України. Крім того, правовідносини сторін перебувають у сфері регулювання Закону України «Про публічні закупівлі», який з урахуванням предмету спору є спеціальним нормативним актом.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з ст. 11 ч. ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п. п. 5, 8 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до частин 1-5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 205 ЦК України визначені вимоги до форми правочину, способів волевиявлення. Згідно з частинами 1, 2 цієї статті ЦК, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

При цьому приписи вказаної статті ЦК кореспондуються з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно з частиною 3 вказаної норми, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Статтею 234 ЦК України встановлено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Згідно з частиною 1 ст. 236 ЦК України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Вищенаведені норми віднесені до глави 16 розділу IV книги І ЦК України і врегульовують загальні положення про правочини, правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону.

Розділ I книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про зобов`язання, зокрема:

зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509);

сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ч.ч. 1, 3 ст. 510);

одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525);

зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526);

якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530);

виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч. 1 ст. 546);

зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 598);

зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599);

порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610);

у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611);

боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612);

боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625).

Розділ IІ книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про договір, зокрема:

договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626);

відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627);

зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628);

договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629);

ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (ч.ч. 1-3 ст. 632);

договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638);

зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651);

у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ч. 1 ст. 652);

у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (ч. 1 ст. 653);

зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 654).

Підрозділом І розділу ІІІ книги 5 ЦК України визначено окремі види договірних зобов`язань.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У статті 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VІІІ в редакції, чинній з 01.07.2021, визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Цей Закон також має на меті адаптувати законодавство України acquis Європейського Союзу на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі Закон № 922-VІІІ).

Статтею 1 Закону № 922-VІІІ визначено основні терміни, які в цьому законі вживаються в такому значенні: договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (п. 6); замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону (11); переможець спрощеної закупівлі - учасник, пропозиція якого відповідає всім умовам, що визначені в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, вимогам до предмета закупівлі і визнана найбільш економічно вигідною та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю (19).

Нормами Закону № 922-VІІІ також встановлено, що:

закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням. Замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника (п.п. 1-6 ч. 1, ч. 5 ст. 5);

договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41);

істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (п. 2 ч. 5 ст. 41).

З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства суд вбачає, що 12.02.2020 року відбулися відкриті торги UA-2020-12-24-004027-а для закупівлі ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистиляти за результатом яких позивачем Виконавчим комітетом Вільшанської селищної ради, як замовником торгів і замовником та відповідачем - ТОВ Торговий дім «Укргорнафта», як переможцем торгів і постачальником, укладено договір про закупівлю № 31 від 24.02.2021 року.

Умовами Договору, в редакції укладеної до нього специфікації, передбачалось, що ціна за 1 літр бензинуА-92 газу на момент укладення даного договору з ПДВ складає 21 грн.90 коп., ціна за 1 літр дизельного палива газу на момент укладення даного договору з ПДВ складає 21 грн. Вартість договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін; ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Замовник здійснює закупівлю в залежності від виробничої необхідності замовника та реального фінансування; у разі внесення змін до договору щодо збільшення ціни за одиницю товару, у зв`язку з коливанням цін на ринку, постачальник зобов`язаний надати у строк до двох тижнів відповідного листа з обґрунтуванням зміни ціни та скласти додаткову угоду, а також надати документ (висновок, довідку) з відповідного органу, що підтверджує коливання ціни на ринку

22.03.2021 року сторони за взаємною згодою уклали додаткову угоду № 1 до договору про закупівлю № 31 від 24.02.2021 року, якою збільшили ціну: за 1 літр бензину А-92 до 2,16 грн тобто на 9,86 %. за 1 літр дизельного палива до 2,08 грн, тобто на 9,9 % у порівнянні з ціною, погодженою сторонами 24.02.2021 у момент укладення Договору (бензин А-92 -21,90 грн, дизельне паливо - 21,00 грн). На підтвердження зміни ціни відповідачем надано експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати № О-292 від 16.03.2021 року, однак він не містить відомостей щодо динаміку ціни на товар, що поставляється та аналізу вартості ціни на дату укладення Договору, яка відповідачем запропонована добровільно, а також на момент укладання додаткової угоди №1, лише фактично дублює дані різних аналітичних компаній, опублікованих в мережі Інтернет, не містить точної інформації про коливання цін на газ як на момент звернення товариства про внесення змін до договору так і на час його укладення у зв`язку з чим не містить належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Разом з тим відповідно за даними Мінфіну та Головного управління статистики у Черкаській області з дати укладення Договору (24.02.2021) до дати укладення додаткової угоди № 1 (22.03.2021) - ціна на бензин А-92 збільшилась на 3,59 % (на 0,97 грн), ціна на дизельне паливо збільшилась на 2,9 % (на 0,8 грн), що підтверджує відсутність реального коливання ціни палива в бік зростання відповідно на 9,86 % та 9,9 %. що було покладено в основу додаткової угоди № 1 від 22.03.2021 до Договору. Враховуючи відсутність коливання ціни на природній газ в бік здорожчання станом на 22.03.2021 року, можна стверджувати про обґрунтованість вимог прокурора.

Крім того, сторони за взаємною згодою 12.05.2021 року уклали додаткову угоду № 2 до Договору, якою збільшили ціну: за 1 літр бензину А-92 до 4,54 грн. тобто на 20.7 %, за 1 літр дизельного палива 4,38 грн, тобто на 20,9% у порівнянні з ціною, погодженою сторонами 24.02.2021 - у момент укладення Договору. За умови, що з дати укладання додаткової угоди № 1 (22.03.2021) до дати ініціювання укладання додаткової угоди № 2 (12.05.2021) - ціна на бензин А-92 збільшилась на 1,29% ( на 0.36 грн), на дизельне паливо збільшилася на 0.17% ( на 0.05 грн) та з урахування укладеної 22.03.2021 року Додаткової угоди №1, укладеної без документально підтвердженого коливання ціни на природний газ, що спричинило перевищення порогу в 10%, визначеного п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

В подальшому сторони уклали 09.07.2021 року додаткову угоду №3, 28.10.2021 року - додаткову угоду № 4, якими сторони за взаємною згодою, за відсутності законодавчо визначених підстав для зміни ціни товару, у зв`язку з коливанням цін на пальне остаточно змінили ціну бензину А-92 з 21 грн. 90 коп. до 29 грн. 75 коп. за 1 літр, ціну дизельного палива з 21 грн. до 28грн. 68 коп. за 1 літр, тобто на 35,8 % щодо бензину А-92, - на 36,57 % на дизельне паливо від визначеної ціни за одиницю товару самого Договору та перевищує поріг в 10%, визначений п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 24.01.2024 року у справі № 922/2321/22, ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Оскільки додаткові угоди № 1-4 до договору про закупівлю № 31від 24.02.2021 року суперечать наведеним вище нормам ЦК України та Закону № 922-VIII, тому підлягають визнанню недійсними.

З урахуванням внесених змін додатковими угодами №№1-5 відповідач поставив позивачу 11 298 літрів бензину А-92, 6900 літрів дизельного палива на загальну суму 474 196 грн. 76 коп., однак враховуючи попередній висновок суду про недійсність Додаткових угод №№ 1-4 до Договору, оскільки вони укладені з порушенням норм п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», позивач повинен був здійснювати розрахунок за ціною, вказаною в самому Договорі, що становить 247426 грн. 20 коп. з ПДВ(11 298 *21,90=247426,20) за бензин А-92, за дизельне паливо - 144900 грн. з ПДВ (6900 *21=144900). Таким чином, грошові кошти в сумі 163958 грн. 70 коп. є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Разом з тим, прокурором заявлено вимогу про стягнення 163958 грн. 70 коп. на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України.

Обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципуnovit curia.

При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови в позові, оскільки згідно з принципом jura novit curia неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

Тобто суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) та від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) зроблено правовий висновок про те, що посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені в позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв`язку із цим суд, з`ясувавши при розгляді справи, що позивач послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує в рішенні саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Проте суди попередніх інстанцій зазначених вимог закону не врахували та дійшли передчасного й формального висновку про відмову в задоволенні позову, не застосувавши до спірних правовідносин правові норми, які підлягають застосуванню, на що мали повноваження згідно з вимогами ЦПК України. Суди в достатньому обсязі не визначилися з характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню, не надали належної правової оцінки доводам і доказам сторін, по суті спір не вирішили, тому дійшли передчасного висновку про відмову в задоволенні позову.

Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Стаття 1212 ЦК регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Системний аналіз положень статей 11, 177, 202, 1212 ЦК дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей). Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Таким чином, доводи прокурора про суперечність додаткових угод №№ 1-4 до договору про закупівлю № 31від 24.02.2021 року, укладених сторонами договору, нормі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VІІІ суд визнає обґрунтованими і доведеними, розрахунок розміру коштів безпідставно сплачених на суму 163958 грн. 70 коп. правильним, тому позов про визнання цих додаткових угод недійсними і стягнення коштів із заявлених у ньому підстав підлягає задоволенню.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне щодо належності звернення заступника прокурора Черкаської області до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Враховуючи положення Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 то захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Системне тлумачення абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду у і від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц ).

Згідно частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

З матеріалів справи вбачається, що позивач - Виконавчий комітет Вільшанської селищної ради відповідно до Положення про виконавчий комітет Вільшанської селищної ради ради, затверджене рішенням Вільшанської селищної ради від 16.12.2020 № 2-2/ VIII «Про затвердження Положення про Виконавчий комітет Вільпіснської селищної ради» є головним розпорядником коштів та з його рахунків перераховано кошти на оплату бензину і дизельного палива за відповідним договором.

22.06.2023 року, 29.06.2023 року Перший заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури звертався із запитами №№50-1490-вих23, 50-1549вих-23 до Виконавчого комітету Вільшанської селищної ради щодо надання копій договору про закупівлю № 31від 24.02.2021 року, додаткових угод до нього та інших документів до нього, інформації про вжиття заходів щодо визнання недійсними додаткових угод укладених до спірного договору і стягнення надміру сплачених коштів (т.1 а.с. 106-113, 120-122).

Позивач в листі № 02-33/1028 від 22.06.2023 року повідомив Звенигородську окружну прокуратуру про відсутність намірів звернення до суду про визнання недійсними додаткових угод, не заперечив проти ведення провадження прокурором щодо наявного спору(т.1 а.с. 114).

Отже, враховуючи нездійснення позивачем заходів для звернення до суду з позовом стосовно захисту інтересів територіальної громади та держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор в даному випадку належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

Відтак, з огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства, суд позов визнає обґрунтованим, доказаним і задовольняє повністю. Доводи відповідача, приведені ним в обґрунтування заперечень проти позову, господарський суд відхиляє через їх невідповідність встановленим фактичним обставинам справи та вказаним вище нормам чинного законодавства і судової практики.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь Черкаської обласної прокуратури підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 13420 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 234, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 22.03.2021 року, № 2 від 12.05.2021 року, № 3 від 09.07.2021 року, № 4 від 28.10.2021 року до договору про закупівлю № 31 від 24.02.2021 року, укладені між Виконавчим комітетом Вільшанської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Укргорнафта.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Укргорнафта, ідентифікаційний код юридичної особи 30615153, місцезнаходження: 195002, Черкаська обл., Черкаський район, м. Городище, вул. Крупської, буд. 13 на користь Виконавчого комітету Вільшанської селищної ради, ідентифікаційний код юридичної особи 04407678, місцезнаходження: 19523, Черкаська область, Звенигородський район, смт Вільшана, вул. Шевченка, буд. 190 81870 грн. 56 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Укргорнафта, ідентифікаційний код юридичної особи 30615153, місцезнаходження: 195002, Черкаська обл., Черкаський район, м. Городище, вул. Крупської, буд. 13 на користь Черкаської обласної прокуратури, код ЄДРПОУ 02911119, місцезнаходження: 18015, Черкаська область, м. Черкаси, бульв. Шевченка, буд. 286, судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 13420 грн.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.08.2024 року.

Суддя В.М. Грачов