УХВАЛА
09 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/16911/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.
перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2024
та рішення Господарського суду м. Києва від 29.01.2024
у справі № 910/16911/20
за первісним позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП Альянс-Груп"
про стягнення 1 268 246,38 грн, -
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП Альянс-Груп"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"
про стягнення 415 826,09 грн, -
В С Т А Н О В И В:
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 26.07.2024 надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 та рішення Господарського суду м. Києва від 29.01.2024 у справі № 910/16911/20, подана до суду 24.07.2024 засобами поштового зв`язку.
02.08.2024 скаржником через систему "Електронний суд" до суду подано тотожну касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 та рішення Господарського суду м. Києва від 29.01.2024 у справі № 910/16911/20, яка сформована в системі "Електронний суд" 02.08.2024.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2024 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Краснов Є. В.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287 ? 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.
Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).
Відповідно до п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 установлено у розмірі 2 102,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 у справі № 910/16911/20 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено частково та стягнуто з АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" на користь ТОВ "ВКП Альянс-Груп" 32 030,49 грн пені та витрати по сплаті судового збору в розмірі 480,46 грн, а в решті зустрічного позову відмовлено, вказане рішення залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 у справі № 910/16911/20.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову та рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким первісний позов задовольнити в повному обсязі, а в задоволені зустрічного позову відмовити.
Враховуючи вимоги касаційної скарги (скаржник оскаржує рішення судів попередніх інстанцій за первісним позовом та за зустрічним позовом, що разом становить 1 684 072,47 грн), та враховуючи, що скаржник направив касаційну скаргу 24.07.2024 засоби поштового зв`язку, тому при її подачі скаржник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 50 522,17 грн (1 684 072,47 х 1,5% х 200%).
Однак, до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Отже, суд зазначає, що скаржнику необхідно сплатити судовий збір та надати суду документ, що підтверджує сплату 50 522,17 грн за наведеними нижче реквізитами.
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга та дата судового акта, що оскаржується.
Крім того, Суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Як вказано в п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Суд встановив, що касаційна скарга містить твердження скаржника про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а також посилання на невідповідність оскарженого судового рішення позиції Верховного Суду, однак підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ч. 2 ст. 287 ГПК України підстави (підстав), у касаційній скарзі не зазначено, що порушує правило, встановлене п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.
Способом усунення цього недоліку касаційної скарги є надання касаційної скарги в новій редакції з належним обґрунтуванням необхідності відкриття касаційного провадження відповідно до ст. 287 ГПК України.
Суд звертає увагу, що касаційну скаргу у новій редакції, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.
Відповідно до ч. 2 ст. 292 ГПК України, зокрема, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до чинної редакції абз. 1 ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
При цьому процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абз. 2 ч. 6 ст. 6 ГПК України).
Як вбачається з сформованої засобами підсистеми "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи відповіді № 2523999 Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" не має зареєстрованого електронного кабінету в цій підсистемі, перевірка здійснювалася за вказаним кодом ЄДРПОУ 40081237.
Тож Суд звертає увагу скаржника на необхідність усунути зазначений недолік.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Ураховуючи все вищевикладене, касаційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме ? заявнику касаційної скарги необхідно: 1) надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 50 522,17 грн; 2) викласти касаційну скаргу у новій редакції та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав); 3) надати суду докази реєстрації електронного кабінету Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" в ЄСІТС .
Керуючись ст. ст. 174, 234, 287, 288, 290, 292 ГПК України, Суд,-
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 та рішення Господарського суду м. Києва від 29.01.2024 у справі № 910/16911/20 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Могил С.К.
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 09.08.2024 |
Оприлюднено | 12.08.2024 |
Номер документу | 120925760 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Могил С.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні