Рішення

від 09.08.2024 по справі 280/5202/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2024 року Справа № 280/5202/24 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області викладене у листі від 15.03.2024 № 11051/6/08-01-04-09 про відмову Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» в підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи - сільськогосподарського товаровиробника на 2024 рік та з 01.01.2024 виключення TOB «Агрофірма «Нива» з реєстру платників єдиного податку четвертої групи.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області включити Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» до реєстру платників єдиного податку четвертої групи з дати його виключення та підтвердити вказане шляхом видачі довідки про підтвердження такого статусу.

Стягнути на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати у сумі 6056 грн 00 коп.

Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 6056,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що рішення відповідача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач вчинив усі передбачені податковим законодавством дії та подав усі необхідні документи для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2024 році з підстав наявності обставин непереборної сили відповідно до абзацу другого підпункту 298.8.4. пункту 298.8. статті 298 ПК України. Проте, в порушення норм податкового законодавства, відповідач безпідставно прийняв оскаржуване рішення та з 01.01.2024 виключив позивача з реєстру платників податку четвертої групи. Відмовляючи позивачу у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2024 році, відповідач в оскаржуваному рішенні не надав жодної оцінки наявності факту обставин непереборної сили для позивача у 2023 році. Відповідно до поданого Розрахунку частка сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік становила 0 % та відповідач безпідставно застосував положення пп. 10.1 п. 10 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) як підставу для відмови. При прийнятті оскаржуваного рішення, відповідач не взяв до уваги норми абзацу другого підпункту 298.8.4. пункту 298.8. статті 298 ПК України, чим порушив право позивача на підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2024 році на підставі наявних обставин непереборної сили у 2023 році. Прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної виїзної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених у ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, тобто бути платником єдиного податку четвертої групи за критеріями, визначеними підпунктом 4 пункту 291.4. статті 291 ПК України. Виїзна документальна перевірка позивача не проводилася, акт перевірки не складався, рішення про анулювання шляхом виключення позивача з реєстру платників єдиного податку, як того вимагає пункт 299.10 статті 299 ПК України, відповідач не приймав. Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 10 червня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

18 червня 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву та 24 червня 2024 року відповідач надав до суду уточнений відзив на позовну заяву, Головне управління ДПС у Запорізькій області не згодне з зазначеною позовною заявою та вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Не подання податкової звітності, передбаченої пп.295.9.1 п.295.9 ст.295 та пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України, є окремою підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу. Норми ПК України не містять і приписів щодо збільшення граничних строків подання податкової звітності, передбаченої пп.295.9.1 п.295.9 ст.295 та пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України. Позивачем не наведено обставин та відповідних доказів, які б підтверджували неможливість подання до 20.02.2024, тобто у строк, встановлений ПК України, передбачених пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України документів, а також вчинення контролюючим органом дій, які б завадили подати звітність до 20.02.2024, або неприйняття контролюючим органом поданої у строк до 20.02.2024 звітності. Недотримання позивачем приписів пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України, неподання взагалі загальної звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, є достатньою підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку. Відповідно до податкової звітності платника єдиного податку четвертої групи позивач декларує земельні ділянки, які розташовані на території Пологівського району Запорізької області та включені до Розділу ІІ наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 (із змінами) - тимчасово окуповані Російською Федерацією з 24.02.2022 по теперішній час. Для перебування в статусі платника єдиного податку четвертої групи позивач повинен дотримуватись вимог пп.10.1 п.10 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" ПК України. Жодна з норм ПК України, в тому числі і ч.2 п. 299.11 ст.299 ПК України не містить обов`язку податкового органу проведення виїзної документальної перевірки за результатом якої можливо було б прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку. Відповідач просить у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі.

На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.

Позивач мав статус платника єдиного податку четвертої групи, що підтверджується довідкою від 14.04.2023 №12141/6/13-01-04-13-15.

16.02.2024 позивач для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подав до контролюючого органу податкову звітність визначену підпунктом 298.8.1. пункту 298.8. статі 298 ПК України, а саме: загальну звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи з додатками до ГУ ДПС у Запорізькій області (Пологівський район) - реєстраційний номер 9031420244; звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи з додатками до ГУ ДПС у Запорізькій області (Пологівський район) - реєстраційний номер 9031405625; звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи з додатками до ГУ ДПС у Запорізькій області (Оріхівський район) - реєстраційний номер 9031388942; звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи з додатками до ГУ ДПС у Запорізькій області (м.Токмак) - реєстраційний номер 9031393515; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва до ГУ ДПС у Запорізькій області (Пологівський район) - реєстраційний номер 9031407830; відомості про наявність земельних ділянок, що зазначені у додатках відповідних декларацій.

Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області листом від 15.03.2024 № 11051/6/08-01-04-09 (рішення) відмовило Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» в підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи - сільськогосподарського товаровиробника на 2024 рік та з 01.01.2024 виключило TOB «Агрофірма «Нива» з реєстру платників податку четвертої групи.

Позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу на рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 15.03.2024 №11051/6/08-01-04-09 «Про відмову у підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік» від 26.03.2024 №6.

Державна податкова служба України залишила без змін рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 15.03.2024 №11051/6/08-01-04-09 «Про відмову у підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік», а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням про відмову в підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам у справі, суд зазначає, що правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені Розділом XIV Податкового кодексу України.

Відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року № 71 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (набрав чинності з 01 січня 2015 року) фіксований сільськогосподарський податок трансформовано в єдиний податок (виділено в окрему 4 групу).

Позивач протягом 2023 року був платником єдиного податку 4 групи.

Пунктом 291.4 статті 291 ПК України визначено, що суб`єкти господарювання, сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, належать до 4 групи платників єдиного податку.

Підпунктом 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 ПК України врегульовано, що у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Відтак, до платників 4 групи єдиного податку можуть належати сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Платники єдиного податку 4 групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу (пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПК України).

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлюється ПК України, п. 298.8 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті.

Відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений ст. 299 ПК України, відповідно до п. 299.1 якої, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Пунктом 299.10 ст. 299 ПК України встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків (підпункт 4).

Тобто, саме, у разі якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків, є окремою підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.

В постанові від 10.12.2019 у справі №806/499/16 Верховний Суд у подібних правовідносинах сформував правову позицію, відповідно до якої, системний аналіз вищенаведених положень податкового законодавства дає підстави для висновку про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу лише у встановлених законом випадках.

Підрозділ 8 розділу XX доповнено пунктом 10 згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» № 3050-IX від 11.04.2023.

Так, відповідно до п. 10.1. підрозділу 8 розділу XX Перехідних положень ПК України встановлено, що для цілей, визначених підпунктом "а" підпункту 4 пункту 291.4 статті 291, підпунктом 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 та підпунктом 4 пункту 299.10 статті 299 цього Кодексу, частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік платників єдиного податку четвертої групи, у яких не менше 30 відсотків загальної площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у їхній власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, у попередньому податковому (звітному) році розташовувалися не менше шести місяців на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, має дорівнювати або перевищувати 50 відсотків.

Судом встановлено, що відповідно до податкової звітності платника єдиного податку четвертої групи ТОВ "АГРОФІРМА "НИВА" (код ЄДРПОУ 30630150) декларує земельні ділянки, які розташовані на території Пологівського району Запорізької області.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 р. за № 1668/39004 зазначену територію віднесено до окупованих територій, що складає не менше ніж 30 % загальної площі сільськогосподарських угідь підприємства.

Таким чином, для перебування на спрощеній системі оподаткування єдиного податку четвертої групи частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік у відповідного сільськогосподарського товаровиробника повинна дорівнювати або перевищувати 50 відсотків.

Відповідно до поданого позивачем Розрахунку частка сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік становила 0 %, вказана обставина не є спірною.

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача, що відповідач безпідставно застосував положення пп. 10.1 п. 10 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, оскільки на період дії воєнного стану законодавцем введено спеціальні норми щодо частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік у відповідного сільськогосподарського товаровиробника, яка повинна дорівнювати або перевищувати 50 відсотків, щодо платників єдиного податку четвертої групи, у яких не менше 30 відсотків загальної площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у їхній власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, у попередньому податковому (звітному) році розташовувалися не менше шести місяців на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України.

Тому саме такі норми підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.

Також суд відхиляє посилання позивача на ч.2 п. 299.11 ст.299 ПК України, як одне з обґрунтувань того, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної виїзної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, тобто бути платником єдиного податку четвертої групи за критеріями, визначеними у пункті 4 пункту 291.4. статті 291 ПК України та з цього приводу зазначає наступне.

Частиною 2 п. 299.11 ст.299 ПК України встановлено: «у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1статті 291 цього Кодексу», тобто вказана норма не визначає, що проведення таких перевірок обов`язково передує прийняттю рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

З огляду на вказане вище та зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що доводи позивача не свідчать про протиправність спірного рішення та є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Враховуючи вищевикладене, позивач не спростував той факт, що протягом 12 послідовних податкових місяців, що передували прийняттю спірного рішення, ним подавались податкові декларації з податку на додану вартість, які свідчать про наявність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість рішення, оформленого листом від 15.03.2024 № 11051/6/08-01-04-09 про відмову Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» в підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи - сільськогосподарського товаровиробника на 2024 рік та з 01.01.2024 виключення TOB «Агрофірма «Нива» з реєстру платників єдиного податку четвертої групи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» (вул. Миру, 163, село Вербове, Пологівський район, Запорізька область, 70633; код ЄДРПОУ 30630150),

Відповідач - Головне управління ДПС у Запорізькій області (просп. Соборний, 166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 44118663).

Повне судове рішення складено 09.08.2024.

Суддя Б.В. Богатинський