Рішення

від 29.07.2024 по справі 308/13134/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/13134/23

2/308/323/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - Зарева Н.І., за участю:

секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідачів - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕАТРАЛЬНА УЖГОРОД", код ЄДРПОУ 45131994, адреса: площа Театральна, буд. 7а, м. Ужгород, до

ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та

ОСОБА_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

про усунення перешкод у користуванні майном, заборону та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕАТРАЛЬНА УЖГОРОД" звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , в якій просить зобов`язати відповідачів усунути позивачу перешкоди у користуванні майном - приміщенням ІІ поверху літ. А, площею 168,3 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом надання безперешкодного цілодобового доступу до входу у вказане приміщення через балкон (веранду) другого поверху будинку АДРЕСА_2 , заборонити ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у будь-який спосіб перешкоджати Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕАТРАЛЬНА УЖГОРОД" у доступі до балкону (веранди) другого поверху будинку АДРЕСА_2 , з метою забезпечення користування приміщенням ІІ поверху літ. А площею 168,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; заборонити ОСОБА_2 та ОСОБА_4 без згоди Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕАТРАЛЬНА УЖГОРОД" здійснювати заміну замків на всіх дверях нежилих приміщень у будинку АДРЕСА_2 , що забезепечують доступ до приміщення ІІ поверху літ. А, площею 168,3 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_4 надати Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕАТРАЛЬНА УЖГОРОД" дублікати ключів від всіх замків та всіх дверей нежилих приміщень у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що забезпечують доступ до приміщення ІІ поверху літ. А, площею 168,3 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Позовна заява мотивована тим, що позивач є власником нежитлових приміщень ІІ поверху будівлі літ. А, за адресою: АДРЕСА_3 .

При цьому відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_3 є суміжним до будинку АДРЕСА_2 і має спільний із ним вхід та сходи, що ведуть на ІІ поверх обох будинків.

На другому поверсі будівлі АДРЕСА_2 наявний балкон (веранда), до якого ведуть сходи з першого поверху. Вхід до приміщень ІІ поверху здійснюється саме через балкон (веранду) на ІІ поверсі сусіднього будинку АДРЕСА_2 . Інших входів до приміщення, що належать позивачу немає.

У червні 2023 року відповідачі перекрили доступ позивача до ІІ поверху будівлі АДРЕСА_3, а саме замінили замки на дверях, що ведуть на балкон (веранду) і забрали всі ключі до них. Відповідачка ОСОБА_2 повідомила, що вона не допустить позивача до його приміщень, так як балкон (веранда) належить їй і вона не давала дозволу користуватись ним. Відповідачка категорично відмовляється передати ключі від дверей, що ведуть на балкон, внаслідок чого позивач позбавлений єдиного можливого способу дістатись до власних приміщень.

За таких обставин, відповідачі протиправно створюють перешкоди позивачу у користуванні його власністю, у зв`язку з чим позивач змушений звернутись з цим позовом до суду.

29 вересня 2023 року представник відповідачів подала відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Заперечення представника відповідачів зводяться до того, що вхід у приміщення другого поверху будинку АДРЕСА_3 не здійснюється через будинок АДРЕСА_2 . Позивач не надав доказів того, що у нього є право проходу до свого приміщення через балкон другого поверху будівлі АДРЕСА_2. Позивач не є власником жодного приміщення у даному будинку, а отже не має права користування будь-якими приміщеннями в ньому. Право користування балконом є у всіх мешканців будинку АДРЕСА_2 , а тому позов пред`явлено до неналежного відповідача. Будівельними нормами не передбачено можливість забезпечення входу в приміщення через інший житловий будинок. У випадку задоволення вимог позивача буде допущене втручання і порушення права відповідачів на мирне володіння майном. Позивач має можливість облаштувати собі інший вхід, який не порушуватиме прав мешканців будинку АДРЕСА_2 . Наявні у справі докази підтверджують розташування сходової клітинки, а отже і входу/виходу в іншому, ніж вказує позивач місці. На переконання представника відповідачів, вірним способом захисту прав буде звернення позивача до власників будівлі АДРЕСА_3 , які й обмежили йому вхід у будівлю 7А під час здійснення реконструкції та перепланування приміщень всіх поверхів, що і могло призвести до обмеження входу до будинку АДРЕСА_3 , який належить позивачу.

12 жовтня 2023 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача, поміж іншого, звертає увагу на те, що предметом доказування заявлених позивачем вимог є не встановлення наявності права позивача проходити через будинок АДРЕСА_2 , як це випливає з відзиву відповідачів. Предметом доказування є обставини створення відповідачами перешкод позивачу у користуванні належним йому майном і відсутності підстав для вчинення таких перешкод. До приміщення, яке знаходиться у власності позивача, не має і ніколи не було інших входів, окрім як через вхід, що прямо веде на суміжний балкон на 2 поверсі будинку АДРЕСА_2. Такий єдиний вхід/вихід до приміщення накреслено на плані 2 поверху будівлі літери «А», який виконано 13 серпня 2013 року. Відповідачі не надали доказів наявності у приміщення позивача іншого входу. Всі доводи відповідачів зводяться до того, що такий існував у 1939 році та наступні роки до моменту виникнення спірних відносин. Cходова клітка на 2 поверсі будинку позивача забезпечує вхід та вихід на третій поверх будинку АДРЕСА_3, а не назовні. Позивач звертає увагу на той факт, що спірний балкон не є власністю відповідачів.

16 жовтня 2024 року представник відповідачів подала письмові заперечення, в яких, поміж іншого, звертає увагу на те, що, згідно з чинним законодавством, балкон є складовою об`єму будинку АДРЕСА_2 . Якби вхід до приміщення будинку позивача здійснювався через балкон будинку АДРЕСА_2 , то це мало б своє відображення в матеріалах інвентарної справи. Представник відповідачів стверджує, що власниками приміщення АДРЕСА_3 на пл. Театральна в м. Ужгород була проведена реконструкція будинку, позаяк змінились геометричні форми та зовнішній фасад будинку. Для здійснення такої реконструкції необхідно було б отримати дозвіл. Спірний об`єкт - дооблаштований балкон від приміщення АДРЕСА_3 до балкону 2 поверху будівлі АДРЕСА_2 є самочинним будівництвом, так як жодних дозволів на проведення будівельних робіт не надавалось. Позивач не міг стати власником такого об`єкту, отже не має право користуватися таким, і відповідно - відсутні будь-які порушення його прав.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі. Звернув увагу на те, що у відповідачів відсутнє право власності на спірний балкон 2 поверху будівлі АДРЕСА_2 . Жодні інші особи не чинять позивачу перешкод у користуванні належним йому майном. На другому поверсі будинку АДРЕСА_2 немає жодних інших власників будь-яких інших приміщень, а відтак коло учасників, зокрема, відповідачів визначені ним вірно. Обраний позивачем спосіб захисту є таким, що забезпечить відновлення порушенного права. Будинки АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 були з`єднані у 2013 році. На той час обидві будівлі перебували у власності Ужгородської міської ради, яка, як власник, могла вчиняти будь-які дії зі своїм майном, в тому числі облаштувати вхід, яким він є наразі. Це і було встановлено міською радою під час проведення технічного поділу належного їй об`єкта нерухомого майна, відповідно до висновку про можливість поділу та підтверджується інвентарною справою (інвентарна справа № 3755, аркуші №№ 1, 14, 15 та 18). Відповідачами дії міської ради не оскаржувались, а вказаний вхід до приміщень будинку АДРЕСА_3 через балкон спільного користування існує понад 10 років, забезпечуючи єдиний доступ до цих приміщень всім наступним власникам приміщень 2-го поверху будинку АДРЕСА_3 , зокрема, і позивачу. Наявні у справі висновки з технічної точки зору підтверджують доводи позивача про те, що, станом на сьогодні, відсутній інший доступ до належного позивачу майна, а єдиний можливий вхід через балкон 2-го поверху, який е місцем спільного користування, відповідачі протиправно перекрили.

Представник відповідачів у судовому засіданні заперечила щодо задоволення позову з підстав, наведених у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив. Звернула увагу на те, що дослідженими доказами не підтверджується ні вхід через балкон 2-го поверху, ні правомірність облаштування такого входу. Ні попередній власник, ні позивач, не набули жодних прав на неправомірно сконструйований балкон, так як такий є самочинним будівництвом. зазначила також, що докази, які ними надано суду, вірогідніше вказують на наявність сходів із другого на перший поверх будинку АДРЕСА_3 та про відсутність у позивача права на вхід до належних йому приміщень через балкон другого поверху будинку АДРЕСА_2 .

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні додатково вказала на те, що будинок АДРЕСА_2 є архітектурною пам`яткою. Будь-які зміни можуть бути здійснені за згодою відповідних органів, такої згоди у позивача нема, а тому добудований балкон є самочинним будівництвом, що підтверджується поданими доказами, зокрема світлинами. Заперечила проти позову та просила відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали справи, а також витребувані з КП "Архітектурно-планувальне бюро" Ужгородської міської ради матеріали інвентарних справ № 4944 та № 3755, суд встановив таке.

Приміщення 2-го поверху літ. А, загальною площею 168,3 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , на праві приватної власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Театральна Ужгород», що підтверджєуться витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.06.2023 № 336180608. Право власності зареєстроване на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 68082350 від 19.06.2023 та акту приймання-передачі, серія та номер: 744, 745, виданого 15.06.2023 ОСОБА_5 /ТОВ Театральна Ужгород.

Згідно з договором купівлі-продажу нерухомого майна від 30.04.2021 року, ОСОБА_5 купив у Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ" приміщення ІІ-го поверху бідівлі літера А, загальною площею 168,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно з рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 314 від 04.09.2013 "Про проведення поділу, оформлення та реєстрацію права комунальної власності на нерухоме майно", будинок АДРЕСА_3 як окремий об`єкт нерухомого майна виник у 04 вересня 2013 року, коли було вирішено провести поділ нерухомого майна будівель літ. А, А1, А2, А3, Б, В, Г за адресою: АДРЕСА_3 , зокрема, шляхом виділення будівлі літ. А, загальною площею 415,9 кв. м із складу нерухомого майна, надавши поштову адресу: АДРЕСА_3 , та зареєструвати право власності територіальної гроади м. Ужгорода на вказане нерухоме майно.

Квартира АДРЕСА_2 належить відповідачу ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22 вересня 2005 року.

Окрім цього, на другому поверсі даного будинку, знаходяться належні ОСОБА_2 вбудовані приміщення, загальною площею 17,4 кв. м., що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 347759067 від 23.09.2023.

21 червня 2023 року ОСОБА_5 звернувся до Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з заявою, в якій просить прийняти міри до ОСОБА_2 , яка не впускає його до належного йому приміщення за адресою АДРЕСА_3 , що підтверджується протоколом прийняття усної заяви.

З письмового пояснення ОСОБА_5 , що міститься в матеріалах справи вбачається, що у 2021 році він придбав приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , яке знаходиться на другому поверсі будинку АДРЕСА_3 . Єдиним входом в приміщення є будинок АДРЕСА_2 . Через півроку в нього виник конфлікт з ОСОБА_6 , яка є власницею приміщення АДРЕСА_2 . Вона не пускає його та робітників, які виконують ремонтні роботи. до належного йому приміщення. У 2022 році він виявив, що на дверях входу до балкону, який веде до належного йому приміщення, змінені замки. Він звертався до ОСОБА_2 , однак, вона відмовила йому надати ключі.

Згідно з висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 08.09.2023 за № Е-32/2023, проведеної на замовлення позивача, єдиним можливим варіантом входу (доступу) до приміщення ІІ поверху літ. А, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , є вхід через балкон другого поверху будинку АДРЕСА_2 .

Відповідно до п. 1 висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи № 645/09-23 від 28 вересня 2023 року, проведеної на замовлення відповідачки, матеріалами технічної інвентаризації не підтверджується розташування входу в будинок АДРЕСА_3 та вихід із нього через будинок АДРЕСА_2 . Кожен із вказаних будинків має можливість окремого входу/виходу, і об`єкти нерухомого, що розташовані в цих будинках, зокрема: нежилові приміщення ОСОБА_2 , що розташовуються в будинку АДРЕСА_2 , та приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю «Театральна Ужгород», що розташовуються в будинку АДРЕСА_3 , забезпечені окремими входами на сходові клітки цих будинків, через які технічно повинен забезпечуватися вхід в будівлю та/або вихід з неї без необхідності використання конструкцій чи будівельних елементів інших будівель.

Відповідно до п. 2 вказаного абзацом вище висновку, технічні ознаки, а також матеріали технічної інвентаризації та фото, що були зроблені в минулі роки, вказують на те, що залізобтенну конструкцію балконної плити будинку АДРЕСА_3 , яка є улаштованою на даний час біля приміщень ТОВ «Театральна Ужгород», і яка прилягає до залізобетонної плити галереї будинку АДРЕСА_2 , через яку здійснюється вихід на сходову клітку з приміщень ОСОБА_2 , було улаштовано не разом з будівництвом вказаних будинків, що здійснювалось в 30-их роках ХХ століття, і не разом з плитою галереї (балкону спільного користування) будинку АДРЕСА_2 .

Оцінивши належним чином докази, зібрані та досліджені у ході судового розгляду справи у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 статті 391 ЦК України встановлено право власника вимагати захисту свого права від особи, яка перешкоджає йому користуватися і розпоряджатися своїм майном шляхом звернення до суду з негаторним позовом.

Позивач за негаторним позовом має право вимагати усунути наявні перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від учинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод.

Предметом негаторного позову є вимога позивача про усунення з боку відповідача будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Підставою негаторного позову можуть бути будь-які дії відповідача, які полягають в унеможливленні підходів і під`їздів до будинку власника й потреба усунення таких перешкод.

Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.08.2021 року в справі № 906/554/18.

У справі, що розглядається судом встановлено, що відповідачі перешкоджають позивачу у користуванні належним йому на праві власності майном - приміщенням ІІ-го поверху літ. А площею 168,3 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом заміни замків на дверях, які ведуть на балкон (веранду), через який сторона позивача має доступ до належного їй майна.

Зокрема, зазначені обставини підтверджуються матеріалами перевірки Ужгородським РУП ГУНП в Закарпатській області звернення ОСОБА_5 щодо неправомірних дій з боку ОСОБА_2 .

Окрім цього, у ході розгляду справи судом встановлено, що відповідачі є єдиними власниками приміщень, які знаходяться на 2-му поверсі будинку АДРЕСА_2 . Факт недопущення позивача до належних йому приміщень відповідачами повністю визнається.Так само не заперечується ними і факт односторонньої заміни замків на дверях до балкону 2-го поверху, так як відповідачі вважають даний балкон складовою частиною приміщень, які знаходяться у їх власності, на підтвердження чого покликаються на п. 6 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396, практику Верховного суду, а також технічні характеристики та план квартири АДРЕСА_2 , згідно з якими балкон-тераса є складовою частиною квартири АДРЕСА_5 .

При цьому, відповідачі у ході розгляду справи наявність права власності на балкон 2-го поверху будинку АДРЕСА_2 не довели, доказів, які б підтверджували їхнє твердження, що спірний балкон є складовою частиною належних їм на праві власності приміщень, не надали.

Наявність у відповідачів на праві власності житлових та нежитлових приміщень на 2-му поверсі будинку АДРЕСА_2 не свідчить, що вони мають право власності на приміщення загального користування даного будинку, а саме спірного балкону 2-го поверху, яке, як встановлено у ході розгляду справи, відноситься до місць загального користування будинку АДРЕСА_2 , а тому не вправі перешкоджати іншим особам, зокрема, позивачу, користуватись даним балконом, в односторонньому порядку встановлювати нові замки, чинити будь-які інші перешкоди особам, які користуються балконом загального користування.

Позивач має потребу у проході через балкон 2-го поверху будинку АДРЕСА_2 , позаяк це єдиний для нього спосіб дістатися до належного йому на праві власності приміщення ІІ-го поверху, літ. А, площею 168.3 кв. м, яке знаходиться у будинку АДРЕСА_3 .

Дана обставина підтверджується висновком експерта від 08.09.2023 за № Е-32/2023 за результатами експертизи, проведеної на замовлення позивача, згідно з яким, єдиним можливим варіантом входу (доступу) до приміщення ІІ поверху літ. А, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , є вхід через балкон другого поверху будинку АДРЕСА_2 .

Не спростовує дану обставину і висновок експерта № 645/09-23 від 28 вересня 2023 року за результатами судової будівельно-технічної експертизи, проведеної на замовлення відповідачки, згідно з яким, експерт вказує на можливість окремого входу/виходу до приміщень, що розташовані в будинках АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , зокрема: нежитлових приміщень ОСОБА_2 , що розташовуються в будинку АДРЕСА_2 , та приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю «Театральна Ужгород», що розташовуються в будинку АДРЕСА_3 , через сходові клітки цих будинків, через які технічно повинен забезпечуватися вхід в будівлю та/або вихід з неї без необхідності використання конструкцій чи будівельних елементів інших будівель. При цьому, жодних відомостей на підтвердження фактичної наявності на дату проведення експертизи іншого входу/виходу до приміщень 2-го поверху будинку АДРЕСА_3 , окрім як через балкон 2-го поверху будинку АДРЕСА_2, висновок експерта не містить.

Відтак, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, а дії відповідачів, спрямовані на перешкоджання доступу позивача до належного йому майна, зокрема, шляхом односторонньої заміни замків чи будь-яким іншим чином є протиправними.

Водночас, заперечення відповідачів, на переконання суду є безпідставними. Зокрема, на переконання суду, для висновку про наявність підстав для задоволення негаторного позову, не має значення чи позивач має право на користування приміщенням загального користування у будинку, в якому проживають відповідачі, а також те, чи наявні інші входи/виходи до приміщення позивача, чи може він облаштувати собі окремий вхід до даного приміщення. У даному випадку має значення встановлення факту вчинення перешкод відповідачами у користуванні позивачем належним йому майном, протиправність і безпідставність вчинення таких дій.

Що стосується заперечень представника відповідачів, що позов пред`явлено до неналежних відповідачів, позаяк право на користування спірним балконом є у всіх мешканців будинку АДРЕСА_2 , суд відхиляє, як неспроможні, так як судом встановлено, що саме відповідачі перешкоджають позивачу у доступі до належного йому майна, зокрема, шляхом заміни замків на дверях входу на балкон (веранду 2-го поверху будинку АДРЕСА_2 , чим чинять перешкоди позивачу у користуванні належним йому на праві власності майном.

Не є доречними і доводи відповідачів про те, що у випадку задоволення вимог позивача буде допущене втручання і порушення права відповідачів на мирне володіння майном, позаяк, відповідачі не мають права власності на спірний балкон, і усунення перешкод позивачу у користуванні балконом (верандою), який є об`єктом загального користування, жодним чином не вплине на право вланості відповідачів на належне їм майно та не створює перешкод для вільної реалізації володіння, користування та розпорядження належним їм майном.

Щодо інших заперечень відповідачів, то слід вкзати, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19.

На переконання суду, обраний позивачем спосіб захисту передбачений законом та є ефективним для захисту порушеного права позивача, а тому у цих правовідносинах позовні вимоги останнього підлягають задоволенню, шляхом зобов`язання відповідачів усунути позивачу перешкоди у користуванні належним йому майном, шляхом надання безперешкодного доступу до входу у вказане приміщення через балкон (веранду) другого поверху будинку за адресою: АДРЕСА_2 , у тому числі шляхом надання дублікатів ключів до замків дверей нежилих приміщень місць загального користування, що забезепечують такий доступ, позаяк саме дії відповідачів щодо заміни замків призвели до порушення права позивача.

Поряд з цим, заборона відповідачам вчиняти будь-яким чином та у будь-який спосіб перешкоджати позивачу у доступі до належного товариству приміщення через балкон (веранду) другого поверху будинку за адресою: АДРЕСА_2 , забезпечить унеможливлення порушення прав позивача щодо користування належним йому майном в майбутньому.

Враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів належить стягнути на користь позивача 10736,00 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 49, 76, 79, 141, 211, 228, 258, 259, 264, 265, 279, 354 ЦПК України, ст.ст. 16, 391 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву задовольнити.

2. Зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_4 усунути Товариству з обмеженої відповідальністю "ТЕАТРАЛЬНА УЖГОРОД" перешкоди у користуванні належним йому майном, а саме приміщенням ІІ поверху літ. А, площею 168,3 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом надання безперешкодного доступу до входу у вказане приміщення через балкон (веранду) другого поверху будинку за адресою: АДРЕСА_2 , у тому числі шляхом надання дублікатів ключів до замків дверей нежилих приміщень місць загального користування, що забезепечують такий доступ.

3. Заборонити ОСОБА_2 та ОСОБА_4 будь-яким чином та у будь-який спосіб, у тому числі шляхом заміни замків на дверях нежилих приміщень місць загального користування чи іншим чином, перешкоджати Товариству з обмеженою відповідальністю "Театральна Ужгород" у доступі до належного товариству приміщення ІІ поверху літ. А площею 168,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , через балкон (веранду) другого поверху будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

4. Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕАТРАЛЬНА УЖГОРОД" 10736,00 грн (десять тисяч сімсот тридцять шість грн 00 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 07.08.2024.

Суддя Н.І. Зарева