Рішення

від 08.09.2010 по справі 2-4497-10

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 2-4497/10

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.09.2010 року м. Запоріжжя

Комунарський районний с уд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді: Боровікової А.І .,

при секретарі: Горох ові А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщ енні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Управління П енсійного фонду України в Ко мунарському районі м. Запорі жжя про зобов' язання вчинит и певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

02.07.2010 року позивач ОСОБ А_1 звернулася до суду з вищ езазначеними вимогами, вказа вши, що відповідно до Закону У країни «Про соціальний захи ст дітей війни» від 18.11.2004 року є дитиною війни, та їй відповід но до ст.6 зазначеного закону з 01.01.2006 року повинна була виплачу ватися щомісячна державна со ціальна допомога у розмірі 30 в ідсотків мінімальної пенсії за віком. Але в продовж 2007-2009 рок ів зазначена допомога позива чу не виплачувалась. Рішення м Конституційного Суду Украї ни №6-рп/2007 від 09.07.2007 року були визн ані неконституційними окрем і положення Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі й щодо з упинення дії ст.6 Закону Украї ни «Про соціальний захист ді тей війни». Таким чином, позив ач вважає, що відповідно до за значеного рішення Конституц ійного Суду України, відпові дачем протиправно не нарахов увалась їй зазначена щомісяч на державна соціальна допомо га як дитині війни. Позивач пр осить суд зобов' язати відпо відача провести нарахування на її користь невиплаченої ї й, як дитині війни, щомісячної державної соціальної допомо ги за періоди з 01.01.2006 року по теп ерішній час включно.

У судове засідання позивач не з' явилася, надавши суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача у судове засідання не з' яви вся, про час та місце судовог о розгляду був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та письмові запе речення на позов, а також заяв у про застосування строку по зовної давності. Керуючись с т. 169 ЦПК України, суд вважає мож ливим розглянути справу за в ідсутністю сторін, на підста ві наявних у справі доказів, та на підставі ст. 224 ЦПК Україн и, постановити заочне рішенн я.

Вивчивши матеріали справи , оголосивши заперечення пре дставника відповідача, та до слідивши інші докази, які зна ходяться в матеріалах справи , судом встановлено наступне .

Відповідно до ксерокопій д овідки та пенсійного посвідч ення виданого на ім' я ОСОБ А_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, виплива є, що остання перебуває на пе нсійному обліку відповідача , отримує пенсію за віком та ма є статус «дитини війни» відп овідно до ст.1 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року.(а.с.3).

Згідно із ст.6 Закону Україн и «Про соціальний захист діт ей війни», в редакції від 18.11.2004 р оку, випливає, що дітям війни п енсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державн а соціальна допомога, що випл ачується замість пенсії, під вищуються на 30 відсотків міні мальної пенсії за віком.

Відповідно до письмових за перечень Управління Пен сійного фонду України в Кому нарському районі м. Запоріжж я, випливає, що позовні вимоги позивача відповідач не визн ала в повному обсязі та зазна чила, що позивач ОСОБА_1 дійсно знаходиться на обл іку в Управлінні Пенсійн ого фонду України в Комунарс ькому районі м. Запоріжжя, отр имує пенсію за віком та є дит иною війни відповідно до Зак ону України «Про соціальний захист дітей війни». Але Уп равління Пенсійного фонду України в Комунарському рай оні м. Запоріжжя у 2007-2009 роках ді яло відповідно до діючого за конодавства, оскільки виплат у щомісячної державної соціа льної допомоги дітям війни б уло у зазначений період зупи нено відповідними законами п ро держаний бюджет. Крім того , після винесення рішення Кон ституційним Судом України, х оча ст.6 Закону України «Про с оціальний захист дітей війни » відновила свою дію, але це не надало відповідачу законода вчого права проводити зазнач ену виплату, оскільки дані ви плати не були враховані до ви тратної частини Державного б юджету та не було збільшено ф інансування на підвищення пе нсій дітям війни. Позивачу з 01 .01.2008 року виплачується щомісяч но зазначене підвищення до п енсії в розмірі 10 відсотків пр ожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатніст ь. Також, представник відпові дача зазначила, що на законод авчому рівні не було визначе но механізму розрахунку зазн аченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям в ійни, оскільки до 01.01.2008 року не б уло визначено з якої суми мін імальної пенсії за віком пот рібно було виходити для обчи слення зазначеної допомоги, так як розмір мінімальної пе нсії за віком встановлений ч .1 ст.28 Закону України «Про зага льнообов' язкове державне п енсійне страхування» від 09.07.200 3 року, відповідно до ч.3 ст.28 цьо го ж Закону, застосовується в иключно для визначення розмі рів пенсій, призначених згід но з цим Законом.

Відповідно до ст.7 Закону Ук раїни «Про соціальний захист дітей війни», випливає, що фін ансове забезпечення державн их соціальних гарантій, пере дбачених цим Законом, здійсн юється за рахунок коштів Дер жавного бюджету України.

Згідно із п.12 ст.71 Закону Укра їни «Про державний бюджет Ук раїни на 2007 рік» від 19.12.2006 року, ді ю ст.6 Закону України «Про соці альний захист дітей війни» н а 2007 рік було зупинено, з урахув анням ст.111 цього Закону, тобто крім зазначених виплат інва лідам, на яких не поширюється дія Закону України «Про стат ус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у ро змірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для у часників війни.

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 рок у, яке набрало чинності з моме нту оголошення та було оприл юднене у «Офіційному віснику України» від 27.07.2007 року та поті м й в інших офіційних видання х України, були визнані некон ституційними окремі положен ня Закону України «Про держа вний бюджет України на 2007 рік» , в тому числі й п.12 ст.71 та ст.111 за значеного Закону, щодо зупин ення та обмеження на 2007 рік дії ст.6 Закону України «Про соціа льний захист дітей війни».

Відповідно до ч.2 ст.152 Консти туції України, закони, інші пр авові акти або їх окремі поло ження, що визнані неконститу ційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційн им Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, виходячи з вище викладеного, суд вважає, що з м оменту ухвалення Конституці йним судом України рішення № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, яким були ви знані неконституційними окр емі положення Закону України «Про державний бюджет Украї ни на 2007 рік», в тому числі й п.12 с т.71 та ст.111 зазначеного Закону, щодо зупинення та обмеження на 2007 рік дії ст.6 Закону Україн и «Про соціальний захист діт ей війни», ці неконституційн і положення втратили свою чи нність, а тому з 09.07.2007 року Упр авління Пенсійного фонду У країни в Комунарському район і м. Запоріжжя, повинно було на раховувати та здійснювати по зивачу виплати підвищення до пенсії, відповідно до ст.6 Зак ону України «Про соціальний захист дітей війни» у попере дній редакції, що відповідач ем зроблено не було, в результ аті чого, цією бездіяльністю відповідача було порушено п раво позивача на отримання з азначеного підвищення до пен сії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включ но.

Суд вважає, що оскільки відп овідно до Закону України «Пр о загальнообов' язкове держ авне пенсійне страхування» в ід 09.07.2003 року, призначення, пере рахунок та виплата пенсії по кладено на районні управлінн я Пенсійного фонду України з а місцем проживання пенсіоне рів, тому саме Управління Пенсійного фонду України в К омунарському районі м. Запор іжжя повинно було вирішувати питання щодо нарахування та виплати підвищення до пенсі ї позивачу відповідно до ст.6 З акону України «Про соціальни й захист дітей війни».

Суд вважає, безпідставними посилання відповідача на не визначеність законодавство м України до 01.01.2008 року розміру мінімальної пенсії за віком з якого необхідно розрахову вати спірне 30 відсоткове підв ищення до пенсії, оскільки ч.1 ст.28 Закону України «Про загал ьнообов' язкове державне пе нсійне страхування» від 09.07.2003 р оку встановлено розмір мінім альної пенсії за віком, який д орівнює розміру прожитковог о мінімуму для осіб, які втрат или працездатність, та оскіл ьки іншого визначення цього розміру законодавством Укра їни не встановлено, а тому суд приходить до висновку, що при вирішенні цього питання нео бхідно було застосовувати са ме положення ч.1 ст.28 Закону Укр аїни «Про загальнообов' язк ове державне пенсійне страху вання» від 09.07.2003 року.

Відповідно до п.41 розділу 2 За кону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких зако нодавчих актів України» від 28.12.2007 року, текст ст.6 Закону Укра їни «Про соціальний захист д ітей війни» було викладено у наступній редакції: «Дітям в ійни (крім тих, на яких поширює ться дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гар антії їх соціального захист у") до пенсії або щомісячного д овічного грошового утриманн я чи державної соціальної до помоги, що виплачується замі сть пенсії, виплачується під вищення у розмірі надбавки, в становленої для учасників ві йни. Ветеранам війни, які мают ь право на отримання підвище ння до пенсії або щомісячног о довічного грошового утрима ння чи державної соціальної допомоги, що виплачується за мість пенсії, відповідно до ц ього Закону та Закону Україн и "Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального зах исту" дане підвищення провад иться за їх вибором згідно з о дним із законів».

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 рок у, було визнано таким, що не ві дповідає Конституції Україн и (є неконституційним) положе ння п.41 розділу 2 Закону Україн и «Про Державний бюджет Укра їни на 2008 рік та про внесення зм ін до деяких законодавчих ак тів України», та таким чином д ію ст. 6 Закону України «Про со ціальний захист дітей війни» було відновлено в попередні й редакції.

Таким чином, суд вважає, що з 22.05.2008 року Управління Пенс ійного фонду України в Комун арському районі м. Запоріжжя повинно було нараховувати т а сплачувати позивачу підвищ ення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціа льний захист дітей війни» в р едакції, яка діяла до внесенн я змін від 28.12.2007 року, а саме в ред акції від 18.11.2004 року, тобто в роз мірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, що відповіда чем знову зроблено не було, в р езультаті чого, цією бездіял ьністю відповідача було пору шено право позивача на отрим ання підвищення до пенсії у з азначеному розмірі за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно.

Статтею 71 Закону України “П ро Державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціа льних виплат, які відповідно до законодавства визначають ся залежно від розміру мінім альної заробітної плати, в аб солютних сумах у межах асигн увань, передбачених за відпо відними бюджетними програма ми.

Названа норма передбачає в становлення в абсолютних сум ах розмірів лише тих виплат, в ихідним критерієм розрахунк у яких є розмір мінімальної з аробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спір ні відносини, оскільки розмі р зазначених соціальних випл ат згідно із Законом України “Про соціальний захист діте й війни” залежить від розмір у мінімальної пенсії за віко м.

Отже, нарахування та виплат а у 2009 році дітям війни підвище ння до пенсії або щомісячног о грошового довічного утрима ння чи державної соціальної допомоги, що виплачується за мість пенсії, повинні здійсн юватися відповідно до норм З акону України “Про соціальни й захист дітей війни”.

Крім того, суд вважає безпід ставними посилання відповід ача на відсутність коштів дл я забезпечення виплати зазна ченого підвищення до пенсії, оскільки органи державної в лади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на під ставу невиконання своїх зобо в' язань, які встановлені ді ючим законодавством.

Відповідно до ст. 256 ЦК Україн и, позовна давність - це стро к, у межах якого особа може зве рнутися до суду з вимогою про захист свого цивільного пра ва або інтересу.

Відповідно до ст. ст. 257, 261 ЦК Ук раїни, загальна позовна давн ість встановлюється тривал істю у три роки, який, якщо не в становлено інше, обчислюєтьс я з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися п ро порушення своїх прав, своб од чи інтересів.

Відповідно до ст. 267 ЦК Україн и, сплив позовної давності, пр о застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови від позову.

Суд вважає, що оскільки ріше ння Конституційного Суду Укр аїни №6-рп/2007 від 09.07.2007 року було оп рилюднене наприкінці липня 2 007 року в офіційних виданнях У країни, тому позивач ОСОБА _1 повинна була дізнатися пр о своє порушене право саме з м оменту оприлюднення зазначе ного рішення, а тому й перебіг строку звернення до суду для позивача розпочався з момен ту оприлюднення вказаного рі шення.

Відповідно до ст. 261 ЦК Украї ни, перебіг позовної давност і починається від дня, коли о соба довідалася або могла до відатися про порушення свого права та який починається з наступного дня після відпові дної календарної дати.

Суд приходить до висновку, щ о оскільки позивач звернулас я до суду лише 15.03.2010 року та оск ільки суд не знаходить підст ав для поновлення цього стро ку, підлягають задоволенню в имоги лише за період з 09.07.2007 рок у по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по д ату винесення рішення суду 08.0 9.2010 року, тобто в межах строку п озовної давності, оскільки п редставник відповідача у над аній суду заяві, наполягає на застосуванні зазначеного ст року.

Таким чином, суд приходить д о висновку що позовні вимоги позивача підлягають частков ому задоволенню за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 включно та за п еріод з 22.05.2008 року по 08.09.2010 року та вважає за необхідне зобов' я зати відповідача здійснити н арахування та провести відпо відні виплати підвищення до пенсії позивачу за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 рок у по 08.09.2010 року включно, з врахув анням раніше виплачених сум зазначеного підвищення.

На підставі вищевикладено го та керуючись ст. 6 Закону Ук раїни «Про соціальний захис т дітей війни» від 18.11.2004 року, ст .ст. 256, 257,261,267 ЦК України, ст.ст. 10, 59, 60, 21 2-214, 224 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовол ьнити частково.

Визнати протиправною безд іяльність Управління Пе нсійного фонду України в Ком унарському районі м. Запоріж жя, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 р оку та за період з 22.05.2008 року по 08.09.2010 року включно щодо ненара хування ОСОБА_1 підвищен ня до пенсії відповідно до ст .6 Закону України «Про соціал ьний захист дітей війни» від 18.11.2004 року.

Зобов' язати Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запо ріжжя здійснити нарахування та провести відповідні випл ати підвищення до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціаль ний захист дітей війни» від 18. 11.2004 року, виходячи з розміру вс тановленого ч.1 ст. 28 Закону Укр аїни «Про загальнообов' язк ове державне пенсійне страху вання» від 09.07.2003 року за період з 09.07.2007 року по 31.12 2007 року включно , та з 22.05.2008 року по 08.09.2010 року включ но з врахуванням раніше випл ачених сум зазначеного підви щення.

Заочне рішення може бути пе реглянуте судом, що його ухва лив, за письмовою заявою відп овідача, поданою протягом де сяти днів з дня отримання йог о копії.

На рішення суду може бути по дана апеляційна скарга до ап еляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя про тягом десяти днів з дня його п роголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були п рисутні під час проголошення судового рішення, можуть под ати апеляційну скаргу протя гом десяти днів з дня отриман ня копії рішення.

Суддя: А.І. Боровікова