Постанова

від 07.08.2024 по справі 631/1273/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

07 серпня 2024 року

м. Харків

Справа № 631/1273/21

Провадження № 22-ц/818/1384/24

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Пилипчук Н.П. ,

суддів: Маміної О.В., Мальованого Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання: Львової С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного аграрно орендного підприємства «ЗОРЯ» про розірвання договору оренди, за апеляційною скаргою Приватного аграрно орендного підприємства «ЗОРЯ» на рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 25 жовтня 2023 року, ухвалене суддею Мащенко С.В., -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Приватного аграрно орендного підприємства «ЗОРЯ» про розірвання договору оренди.

В обгрунтування позову зазначає, що він є власником земельної ділянки з кадастровим № 6324285000:03:002:0096, площею 5,4421 гектарів, з сільськогосподарським призначенням, яка розташована на території Станічненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Крючковою Л. А. та зареєстрованого в реєстрі за №1138. 01 серпня 2016 року між ним та відповідачем було укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки №С/47, а в подальшому, 20 червня 2019 року між ним та відповідачем було укладено додаткову угоду до Договору оренди землі №С/47 від 01 серпня 2016 року, про заміну сторони орендодавця. Пунктом 4.1 договору визначено, що орендна плата у рік становить 10 754,48грн. та виплачується до 31 грудня кожного року оренди. Зазначає, що він не отримував від Відповідача орендну плату за 2018 - 2020 роки.

Просить суд розірвати договір оренди землі №С/47, укладений 01 серпня 2016 року між ОСОБА_2 та ПАОП «Зоря», вирішивши питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 25 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 - задоволено.

Розірвано договір оренди землі №С/47, укладений 01 серпня 2016 року щодо земельної ділянки, площею 5,4421 гектарів, з кадастровим № 632428500:03:002:0096.

Стягнуто з ПАОП «ЗОРЯ» на користь ОСОБА_1 понесені ним та документально підтверджені судові витрати у виді судового збору у розмірі 908грн.

В апеляційній скарзі ПАОП «ЗОРЯ» просить суд рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_1 залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначають, що про підписання додаткової угоди позивачем, згідно якої замінено сторону орендодавця, вони дізналися тільки з тексту позовної заяви. Вказують, що оскільки позивачем не було виконано вимоги ст.148-1 ЗК України вони не мали даних ні про факт переходу права власності на землю, ні про нового власника земельної ділянки (позивача), а тому не могли виплатити орендну плату у встановлений договором строк до 31 грудня кожного року.

Крім того, у звя?зку із відсутністю даних про нового власника землі неможливо було з нарахованої суми орендної плати сплатити в бюджет податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, і як наслідок, також неможливо виплатити позивачу орендну плату.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем систематично порушувалися умови договору щодо виплати орендної плати, що є підставою для його розірвання.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду, виходячи з наступного.

Основним принципом судочинства, закріпленим Конституцією України, є законність. Відповідно до положень ст.2 Закону України «Про судоустрій України» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів суспільства і держави.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельний кодексом, Цивільним кодексом України, а також законами України, зокрема Законом №161-ХIV (далі - Закон), іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також конкретним договором оренди землі.

Так, власники земельних ділянок мають право передавати земельну ділянку в оренду (ст.90 ЗК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Згідно положень ст.1, 3, 13, 14 Закону України «Про оренду землі» (надалі - Закону) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

Типовий договір оренди землі та типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 01 серпня 2016 року між ОСОБА_2 та ПАОП «ЗОРЯ» було укладено договір оренди землі № С/47, згідно умов якого орендодавець ОСОБА_2 надала ПАОП «ЗОРЯ» в оренду земельну ділянку, загальною площею 5,4421 гектарів (рілля), із цільовим призначенням - для товарного господарського виробництва (кадастровий номер 6324285000:03:002:0096, яка розташована на території Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області строком на 16 років.

Відповідно до акту приймання-передачі Земельної Ділянки в оренду Додаток до Договору оренди землі № С/47 від 01 серпня 2016 року, орендодавець ОСОБА_2 передала, а орендар ПАОП «ЗОРЯ» в особі генерального директора ОСОБА_3 , прийняло у строкове платне користування Земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим № 6324285000:03:002:0096, яка розташована на території Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, та належить орендодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 203552, виданого на підставі Розпорядження Нововодолазької Райдержадміністрації від 18.11.2004 року № 407, зареєстрований 09.02.2005 року за № 579. Зазначено, що земельна ділянка не має недоліків та особливостей.

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до умов договору п.п.2.4, 4.1 нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору оренди становить 179241,33 гривень. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі готівкою через касу Орендаря з письмовим підтвердженням Орендодавцем факту одержання готівки в день її одержання. Розмір орендної плати у рік становить 10754,48грн., що складає 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Також сторони договору дійшли згоди, що перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання цього договору (п.12.6 Договору).

Із свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 19 серпня 2019 року приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючковою Л.А., вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і належну їй за життя земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею - 5,4421га, кадастровий номер 6324285000:03:002:0096 успадкував ОСОБА_4

20 вересня 2019 року між ОСОБА_4 та ПАОП «ЗОРЯ» було укладено додаткову угоду до договору оренди землі №С/47 від 01 серпня 2016 року, згідно умов якої змінено орендодавця ОСОБА_2 на її правонаступника ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом (бланк серії ННХ № 751680), виданого 19 серпя 2019 року та посвідченого приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючковою Л. А. й зареєстрованого в реєстрі за № 1138 (спадкова справа № 23/2019).

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 177999114, сформованої 19.08.2019 року о 16:54:15 приватним нотаріусом Крючковою Л. А., орендодавцем (власник) земельної ділянки, площею 5,4421 гектарів, кадастровий номер 6324285000:03:002:0096, яка розташована на території Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, є ОСОБА_1 Орендарем: ПАОП «ЗОРЯ» на підставі договору оренди від 01.08.2016 року.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 286236096, сформованої 23.11.2021 року о 12:42:08 пошук через веб-сайту зроблений ОСОБА_5 , земельна ділянка, загальною площею 5,4421 гектарів, кадастровий номер 6324285000:03:002:0096, яка розташована на території Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, зареєстрована за ОСОБА_1 на праві приватної власності. 25.08.2016 року приватним нотаріусом Момот С. В. зареєстроване інше речове право, а саме: право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди № С/47 від 01.08.2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАОП «ЗОРЯ» зі строком дії 16 років з правом передачі в піднайм.

Відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, сформованого на замовлення ОСОБА_5 23.11.2021 року о 12:30 годин, земельна ділянка, загальною площею 5,4421 гектарів, кадастровий номер 6324285000:03:002:0096, розташована на території Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, має нормативну грошову оцінку 178045,69грн., зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1 з 19.08.2019 року, передана в оренду ПАОП «ЗОРЯ» з 25.08.2016 року.

У позовній заяві позивач посилається на те, що з того часу, коли він став співвласником зазначеної вище земельної ділянки (19 серпня 2019 року) відповідачем жодного разу не виплачувалась йому орендна плата за користування земельної ділянки, а саме за 2018-2020 роки включно.

Згідно імперативних приписів, закріплених у ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

За правилами, визначеними ч.ч.1-3 ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

У разі переходу права власності на земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні, від держави до територіальної громади або від територіальної громади до держави до набувача земельної ділянки переходять права та обов`язки власника земельної ділянки за правовідносинами постійного користування нею.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням:

кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки;

найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника;

місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси;

платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Відповідно до положень ст.25 Закону орендар земельної ділянки зобов`язаний, в тому числі своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Статтями 21, 22 Закону передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Орендна плата справляється у грошовій формі.

За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

Згідно положень ст.24 Закону орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт.

В якості заперечень щодо порушення виконання обов?язку щодо виплату позивачеві орендної плати за вказаний період відповідач посилається на п.4.1 договору, яким передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі готівкою через касу Орендаря з письмовим підтвердженням Орендодавцем факту одержання готівки в день її одержання.

Відповідач зазначає, що з моменту смерті орендодавця орендна плата за землю нараховувалась і акумулюється на рахунку ПАОП «ЗОРЯ». За період з 2018 - 2021 роки нараховано та акумульовано (до моменту сплати податків) 53 772,50грн. У зв?язку із тим, що позивачем не буо виконано вимог ст.148-1 ЗК України, та починаючи з 2019 року не звертався до них в касу за отримання орендної плати, вони не могли виплатити орендну плату. Оскільки лише з позовної заяви вони дізналися про укладання вищевказаної додаткової угоди про заміну орендаря, ними поштови переказом було виплачено позивачу заборгованість по орендній платі, яка з урахуванням податків та зборів становила 43 286,76грн., про що останньому було направлено листа (повідомлення) про виконання зобов?язання.

Досліджуючи наявні в матеріалах справи докази, апеляційним судом встановлено наступне.

Так, матеріали справи свідчать, що листом, зареєстрованим за вихідним №239 від 15 грудня 2021 року, ПАОП «ЗОРЯ» проінформувала ОСОБА_1 , що за договором оренди землі №С/47 від 01 серпня 2016 року, у зв`язку із неявкою останнього до каси орендаря, за отриманням орендної плати, за 2019 - 2021 року була нарахована та акумульована орендна плата в сумі 53772,50 гривень, та запропоновано надати оригінал Додаткової угоди до договору оренди землі № С/47 від 01.08.2016 року.

Зазначений лист направлений 17 грудня 2021 року рекомендованим листом із описом вкладення поштового відправлення на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Платіжним дорученням № 7682 від 16 грудня 2021 року ПАОП «ЗОРЯ» перерахувало на рахунок Вінницької дирекції Акціонерного товариств «Укрпошта» суму 43286,76грн.

З відомостей на виплату грошей № 131 за 16 грудня 2021 року ПАОП «ЗОРЯ» вбачається факт акумулювання в касі підприємства виплати ОСОБА_1 за договором оренди землі № С/47 від 01.08.2016 року в сумі 43286,76грн.

Згідно з копією квитанції про поштовий переказ Ф.122, отриманий ОСОБА_1 13 січня 2022 року, ПАОП «ЗОРЯ» переказала ОСОБА_1 43286,76грн.

Відповідно до листа АТ «Укрпошта» № 1.17-1063-23 від 18 серпня 2023 року, адресованого генеральному директору ПАОП «ЗОРЯ» ОСОБА_6, «Електронний переказ» на ім`я ОСОБА_1 за 2021 рік значиться як виплачений. Згідно додатку № 1 дата приймання переказу 26 грудня 2021 року, а його виплати позивачу - 13 січня 2022 року.

Як убачається з платіжної інструкції № 7682 від 16 грудня 2021 року, на рахунок Укрпошти Вінницької Дирекції було перераховано Орендну плату за землю пайовикам ПАОП «Зоря» згідно відомості № 131.

Згідно зі списком № 131 згрупованих поштових переказів від 16.12.2021 року, ОСОБА_1 був зроблений переказ на суму 43286,76грн.

Отже, з викладеного вбачається, що заборгованість по орендній платі позивачем була виплачена лише 16 грудня 2021 року, в той час, як на відповідача покладено обов?язок виплати орендної плати щорічно - до 31 грудня кожного року.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 651 ЦК України передбачено зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Положенням частини 1 статті 32 Закон передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

За положеннями частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року № 6-146цс12 та від 28 вересня 2016 року № 6-977цс16 (підтверджена постановою об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року № 61-41932сво).

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Зазначений підхід до вирішення питання щодо можливості розірвання договору судом з підстави істотності допущеного орендарем порушення договору шляхом систематичної несплати орендної плати є сталим та підтверджується релевантною практикою суду касаційної інстанції. Зокрема, аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі № 689/1101/18 (провадження № 61-10292св20), від 27 жовтня 2021 року у справі № 573/1833/20 (провадження № 61-7138св21), від 22 листопада 2021 року у справі № 341/609/20 (провадження № 61-10091св 21), від 24 листопада 2021 року у справі № 357/15284/18 (провадження № 61-13518св21), від 08 грудня 2021 року у справі № 357/452/21 (провадження № 61-7721св21).

Посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 штучно створювалися умови для розірвання договору оренди земельної ділянки, а саме позивач не виконав вимоги ст.148-1 ЗК України та не повідомив їх у місячний строк про зміну власника земельної ділянки, свідомо ігнорував обов`язки власника земельної ділянки передбаченого п.4.1 Договору щодо отримання в касі відповідача орендної плати, що позбавило можливості ПАОП «ЗОРЯ» виконати свої зобов`язання за договором - колегією суддів не приймаються.

Як свідчать матеріали справи додаткову угоду про зміну власника було укладено 20 вересня 2019 року, тобто через місяць після отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Крім того, сам факт укладання цієї додаткової угоди з відповідачем спростовує доводи останнього щодо його необізнаності, як про факт смерті орендодавця ОСОБА_2 , так і про наявність спадкоємця ОСОБА_1 , який набув в порядку спадкування право власності на зазначену земельну ділянку.

Не звернення позивача у касу ПАОП «ЗОРЯ» за отримання орендної плати», не позбавляло можливості останнього здійснити виплату позивачу орендну плату у інший спосіб, зокрема шляхом покладення грошових коштів на депозит у нотаріуса у відповідності до вимог ст.537 ЦК України, або ж завчасно, а не у грудні 2021 року, здійснити грошовий переказ через АТ «Укрпошта» на ім?я позивача.

З урахування викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції, яке ухвалено судом з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Порушень судом норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, відповідно до положень ч.4 ст.367 ЦК України апеляційним судом не встановлено.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду, яке ухвалене з дотримання вимог закону.

Згідно положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374 ч. 1 п. 2, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного аграрно орендного підприємства «ЗОРЯ» - залишити без задоволення.

Рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 25 жовтня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - Н.П. Пилипчук

Судді - О.В. Маміна

Ю.М. Мальований