Рішення

від 09.08.2024 по справі 359/1727/24

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/1727/24

Провадження № 2/359/1544/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Русан А.М.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пустомитівської районної державної нотаріальної контори Львівської області про припинення обтяження щодо нерухомого майна, -

в с т а н о в и в :

19 лютого 2024 року від представника позивача адвоката Іващенка Р.В. надійшов позов, яким просив : звільнити житловий будинок садибного типу з господарськими будівлямита спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , з-під заборони, накладеної на підставі повідомлення Договору застави б/н, відомості про яку містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна в записі про обтяження з реєстраційним № 4351004 від 15 січня 2007 року; звільнити земельну ділянку 0,25 га з кадастровим номером 3220884801:01:005:0124, передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, що знаходиться в селі Любарці Бориспільського району Київської області, з-під заборони, накладеної на підставі повідомлення Договору застави б/н, відомості про яку містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна в записі про обтяження з реєстраційним №4351004 від 15 січня 2007 року; звільнити земельну ділянку 1,6526 га з кадастровим номером 3220884800: 04:008:0198, передану ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Любарецької сільської ради Бориспільського району Київської області, з-під заборони, накладеної на підставі повідомлення Договору застави б/н, відомості про яку містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна в записі про обтяження з реєстраційним №4351004 від 15 січня 2007 року; звільнити земельну ділянку 1,6700 га з кадастровим номером3220884800:04:010:0246, передану ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Любарецької сільської ради Бориспільського району Київської області, з-під заборони, накладеної на підставі повідомлення Договору застави б/н, відомості про яку містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна в записі про обтяження з реєстраційним №4351004 від 15 січня 2007 року; звільнити земельну ділянку 0,8518 га з кадастровим номером 3220884800:02:0001:0108, передану ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Любарецької сільської ради Бориспільського району Київської області, з-під заборони, накладеної на підставі повідомлення Договору застави б/н, відомості про яку містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуженняоб`єктів нерухомого майна в записі про обтяження з реєстраційним №4351004 від 15 січня 2007 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Любарецьке» з пропозицією щодо укладення договору оренди трьох земельних ділянок. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обкатів нерухомого майна щодо суб`єкта на ім`я позивача ОСОБА_1 зареєстровано обтяження, а саме заборона; реєстраційний номер 4351004; зареєстровано 15 січня 2007 року Пустомитівською районною державною нотаріальною конторою на підставі договору застави б/н, об`єкт обтяження - невизначене майно, будинок; додаткові дані: архівний номер 861593LVOV121, архівна дата 04 жовтня 199 року, номер реєстру 23447-350.

Додаткова інформація щодо накладення арешту на майно ОСОБА_1 у відповідача відсутня, оскільки документи нотаріальної контори за 1999 рік передано на зберігання до Львівського державного нотаріального архіву. У зв`язку з неможливістю скасування заборон в поза-судовому порядку неможливо, позивач змушений звернутися до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 03 квітня 2024року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання з викликом і повідомленням. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.

Ухвалою суду від 04 червня 2024 року у справі закрито підготовче судове провадження та призначено її до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи до суду не з`явилися, натомість представник позивача подав заяву, якою просив розгляд справи провести у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце слухання справи повідомлений належним чином, натомість подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Суд на підставі ст. 223, 247 ЦПК України розгляд справи провів у відсутність вказаних сторін та без фіксації судового засідання технічними засобами.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, надавши їм повну та належну оцінку, суд прийшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частинами 3, 4 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

За змістом ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряд-жатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комуналь-ної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та земельна частка (пай) розміром 4,5 умовних кадастрових гектарів у землі, яка перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського товариства «Любарецьке», право на яку підтверджується сертифікатом на земельну частку (пай) серії КВ № 0249710, виданий 08 липня 1999 року на ім`я ОСОБА_2 .

Наведене підтверджується рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2019 року, Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 347137857 від 19 вересня 2023 року; копією Свідоцтва про право на спадщину за законом виданим 13 травня 2019 року державним нотаріусом Бориспільської районної державної нотаріальної контори київської області Скрипки А.О., зареєстрованим в реєстрі за № 2-976; Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 168584914 від 30 травня 2019 року; копією Свідоцтва про право на спадщину за законом виданим 13 травня 2019 року державним нотаріусом Бориспільської районної державної нотаріальної контори київської області Скрипки А.О., зареєстрованим в реєстрі за № 2-976; Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 168589591 від 30 травня 2019 року; копією Свідоцтва про право на спадщину за законом виданим 13 травня 2019 року державним нотаріусом Бориспільської районної державної нотаріальної контори київської області Скрипки А.О., зареєстрованим в реєстрі за № 2-976; Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 168596819 від 30 травня 2019 року (а.с. 3-5, 7-14).

Відповідно рішення Бориспільської міської ради від 29 червня 2023 року, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд громадянину ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 . Передано у безоплатну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,2500 га (кадастровий номер 3220884801:01: 005:0124) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 (а.с. 6).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_1 за № 200301346 від 14 лютого 2020 року, 15 січня 2007 року зареєстровано обтяження, а саме заборона; реєстраційний номер 4351004; зареєстровано 15 Пустомитівською районною державною нотаріальною конторою на підставі договору застави б/н, об`єкт обтяження - невизначене майно, будинок; додаткові дані: архівний номер 861593LVOV121, архівна дата 04 жовтня 199 року, номер реєстру 23447-350 (а.с. 14).

Листом за № 1227/01-30 від 07 травня 2024 року завідувач Львівським державним нотаріальним архівом Бичківська О.М. повідомила про те, що згідно «Алфавітної книги обліку заборон відчуження жилих будинків і арештів, накладених на жилі будинки за 1952-1972 року» Пустомитівської (Бібрської) державної нотаріальної контори Львівської області на сторінці 76 є запис: ПІБ ОСОБА_1 , номер за реєстром №145, сторінка у збірнику - 947. В реєстрі накладених і знятих арештів (заборон) Бібської (Пустомитівської) державної нотаріальної контори за 1951-1971 року» на сторінці 1013 є запис: порядковий номер 145, дата запису 12 жовтня 1962 року, ПІБ ОСОБА_1 , підстава накладення арешту - на чию вимогу чи на чию користь: повідомлення Львів. Автоматичної телефонної станції від 01 жовтня 1962 року за №1, сума арешту - 700. Документи, які стали підставою для накладення заборони на зберігання до Львівського державного нотаріального архіву не передавались. Ідентифікувати особу ОСОБА_1 за даним архіву - неможливо. Відомості щодо накладення заборони відчуження : архівна дата 04 жовтня 1999 року, дата виникнення 04 жовтня 1999 року Пустомитівською державною нотаріальною конторою на майно ОСОБА_1 за даними Львівського державного нотаріального архіву відсутні (а.с. 40).

Відповідно ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1. ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частина 1 ст. 319 ЦК України передбачає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно ч. 1 статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини визначає: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року під поняттям «охоронювані законом інтереси», що вживається в законах України, слід розуміти як прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, так і зумовлений загальним змістом, об`єктивний і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і Законом України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності.

На підставі наведеного суд приходить висновку, що у Львівському державному нотаріальному архіві відсутні відомості щодо накладення заборони відчуження : архівна дата 04 жовтня 1999 року, дата виникнення 04 жовтня 1999 року Пустомитівською державною нотаріальною конторою на майно ОСОБА_1 . Наявний арешт порушує права позивача, так як він не має можливості оформити договори оренди на належні йому на праві власності земельні ділянки.

Згідно ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно п. 6 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» зняття арешту з майна органом державної виконавчої служби можливе в разі отримання державним виконавцем рішення суду про скасування заходів забезпечення позову, раніше застосованих судом у відношенні даного майна.

Статтею ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішення, встановлених цим Законом, не упереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання.

Згідно вказаного Закону України державний виконавець зобов`язаний використовувати наданні йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, він знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Тобто, законодавець пов`язує можливість звернення особи з даним позовом у разі порушення права власності на майно, на яке накладено арешт.

За правилами ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

У матеріалах справи відсутні докази того, що на даний час існує потреба в арешті вищезазначеного майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 .

На час розгляду справи виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 у відділі ДВС відсутні, що вказує на незаконність перебування майна під арештом, однак унеможливлює звільнення майна з-під арешту у позасудовому порядку. Доказів протилежного суду сторонами не надано.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини та враховуючи наявність накладеного арешту на майно ОСОБА_1 , неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право не може, суд приходить висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність захисту його прав шляхом скасування такого арешту, а відтак і про задоволення позову у повному обсязі.

Судові витрати по справі позивач просив покласти на нього.

Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст. 15, 16, 316, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 4, 5, 12, 76-81, 133, 141, 258-259, 263-265, 353-354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Пустомитівської районної державної нотаріальної контори Львівської області про припинення обтяження щодо нерухомого майна, задовольнити.

Звільнити житловий будинок садибного типу з господарськими будівлямита спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , з-під арешту, накладеного на підставі повідомлення Договору застави б/н, відомості про яке містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна в записі про обтяження з реєстраційним № 4351004 від 15 січня 2007 року.

Звільнити земельну ділянку 0,25 га з кадастровим номером 3220884801:01:005:0124, передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, що знаходиться в селі Любарці Бориспільського району Київської області, з-під арешту, накладеного на підставі повідомлення Договору застави б/н, відомості про яке містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна в записі про обтяження з реєстраційним №4351004 від 15 січня 2007 року.

Звільнити земельну ділянку 1,6526 га з кадастровим номером 3220884800: 04:008:0198, передану ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Любарецької сільської ради Бориспільського району Київської області, з-під арешту, накладеного на підставі повідомлення Договору застави б/н, відомості про яке містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна в записі про обтяження з реєстраційним №4351004 від 15 січня 2007 року.

Звільнити земельну ділянку 1,6700 га з кадастровим номером3220884800:04:010:0246, передану ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Любарецької сільської ради Бориспільського району Київської області, з-під арешту, накладеного на підставі повідомлення Договору застави б/н, відомості про яке містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна в записі про обтяження з реєстраційним №4351004 від 15 січня 2007 року.

Звільнити земельну ділянку 0,8518 га з кадастровим номером 3220884800:02:0001:0108, передану ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Любарецької сільської ради Бориспільського району Київської області, з-під арешту, накладеного на підставі повідомлення Договору застави б/н, відомості про яке містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуженняоб`єктів нерухомого майна в записі про обтяження з реєстраційним №4351004 від 15 січня 2007 року.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 09 серпня 2024 року.

Суддя Л.В. Яковлєва