Рішення

від 30.05.2024 по справі 758/1545/22

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/1545/22

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «ЕНГРОСС» до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору Регіональний сервісний центр МВС в м. Києві, про витребування майна з чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа Регіональний сервісний центр МВС в м. Києві, про витребування майна з чужого незаконного володіння, зазначивши, що ТОВ «Юридична компанія «ЕНГРОСС» є власником спірного автомобіля, що підтверджується договором купівлі-продажу автомобіля №205005 від 25.01.2013, додатком до договору від 25.01.2013, довідкою-рахунком №833225 від 31.01.2013, актом прийому-передачі автомобіля від 31.01.2013, реєстраційним документом на автомобіль серії САО №572525.

На підставі заяви ТОВ «Юридична компанія «ЕНГРОСС» Головним управлінням Національної поліції в Київській області було відкрито кримінальне провадження №12020110000000898 відносно ОСОБА_2 по факту викрадення вказаного автомобіля.

З електронного кабінету водія стало відомо, що 17.08.2021 було проведено перереєстрацію спірного автомобіля на фізичну особу та змінено державний номер на НОМЕР_1 .

У зв?язку з цим 09.01.2022 до Головного сервісного центру МВС було направлено адвокатський запит про витребування інформації та копій всіх документів щодо перереєстрації автомобіля 17.08.2021.

Листом Головного сервісного центру МВС №31/34аз від 13.01.2022 повідомлено, що автомобіль Audi Q7 ((4LBOGA) білого кольору, 2012 року випуску, vin номер кузова НОМЕР_2 , 29.07.2021 перереєстровано ТСЦ №8041 РСЦ МВС в м. Києві з ТОВ «Юридична компанія «ЕНГРОСС» на ОСОБА_3 на підставі акту огляду №8123/21/000604 від 29.07.2021, укладеного в СГ №8123/21/000604 договору від 29.07.2021 та договору комісії №000566 від 29.07.2021, виданих ФОП ОСОБА_4 . При цьому номерні знаки змінено.

29.07.2021 ТСЦ №8041 РСЦ МВС в м. Києві вказаний автомобіль перереєстровано з ОСОБА_3 на відповідача ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 29.07.2021, укладеного в ТСЦ №8041/2021/2706060, номерні знаки змінено.

17.08.2021 ТСЦ №8041 РСЦ МВС в м. Києві автомобіль при зміні номерного знаку перереєстровано, власник не змінився.

Позивач зазначає, що ні директор, ні загальні збори ТОВ «Юридична компанія «ЕНГРОСС» не приймали жодних рішень про проведення 29.07.2021 перереєстрації спірного автомобіля на фізичних чи юридичних осіб та про зміну державного номера. Жодних рішень про відчуження автомобіля шляхом укладення договору купівлі-продажу чи інших договорів позивачем також ніколи не приймалося, грошові кошти за продаж автомобіля позивач не отримував. Станом на 29.07.2021 та 17.08.2021, тобто на момент перереєстрації автомобіля, належний позивачу автомобіль Audi Q7 (4LBOGA) був викрадений, а тому перереєстрація автомобіля відбулася без відома та поза волею позивача, у протиправний спосіб.

Із зазначених підстав, посилаючись на положення статей 387,388 ЦК України, позивач просить суд: витребувати у відповідача легковий автомобіль Audi Q7 (4LB0GA) білого кольору, 2012 року випуску, vin номер кузова НОМЕР_3 , номер двигуна НОМЕР_4 , тип кузова - універсал, об`єм двигуна 2967, державний номер НОМЕР_1 , реєстраційний документ на такий транспортний засіб та ключі до його замка запалення, а також зобов`язати відповідача протягом одного місяця з дня набранням рішенням законної сили повернути позивачу вказаний транспортний засіб, документи та ключі до нього.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2022 головуючим суддею у справі визначено Скрипник О.Г.

Ухвалою суду від 03.02.2022 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 23.02.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

03.05.2023 третьою особою надано до суду письмові пояснення, у яких Регіональний сервісний центр МВС в м. Києві зазначив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №889 від 28.10.2015 «Про утворення територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ, у тому числі Регіональний сервісний центр МВС в м. Києві. Постановою Кабінету Міністрів України №79 від 12.02.2020 «Про деякі питання територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» було ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ, у тому числі Регіональний сервісний центр МВС в м. Києві. 3 05.03.2020 Регіональний сервісний центр МВС в м. Києві перебуває в стані припинення, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та не здійснює жодних інших функцій, окрім функцій з ліквідації.

07.12.2023 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити у задоволенні позову, вказуючи на наступне.

По-перше, позовні вимоги позивач ТОВ «Юридична компанія «ЕНГРОСС» обґрунтовує тим, що спірний автомобіль був викрадений та на підставі заяви товариства відносно ОСОБА_2 відкрито кримінальне провадження №12020110000000898. Проте на підтвердження вказаних обставин до позову не додано ні вироку суду відносно ОСОБА_2 , ні повідомлення про підозру у межах вказаного кримінального провадження. До позову додано лише витяг з ЄРДР від 17.08.2020 про угон автомобіля із зазначенням адреси його місцезнаходження у с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області. Жодних процесуальних документів чи судових рішень, зокрема, щодо арешту автомобіля позивачем до позовної заяви не додано. Отже, перехід права власності від ТОВ «Юридична компанія «ЕНГРОСС» через ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , а також від ОСОБА_3 до ОСОБА_1 є законним та здійсненим з дотриманням чинного законодавства України, оскільки жодних обтяжень при переоформленні права власності на автомобіль не було. Відсутність арешту та не перебування автомобіля в розшуку підтверджуються відповіддю Територіального сервісного центру №8043. Крім того, відповідно до витягу з ЄРДР ОСОБА_2 незаконно заволоділа транспортним засобом у 2018 році, а заяву ТОВ «Юридична компанія «ЕНГРОСС» через представника ОСОБА_5 подало 13.05.2020, що свідчить про неправдивість викладених обставин, оскільки протягом двох років автомобілем ніхто не цікавився. При цьому станом на день подачі позову до суду у 2022 році актуальний витяг з ЄРДР відсутній.

По-друге, позовні вимоги заявлені до ОСОБА_1 незаконно та необґрунтовано, оскільки відповідач не перебував у жодних правовідносинах з ТОВ «Юридична компанія «ЕНГРОСС» та не має жодних зобов?язань перед позивачем. Таким чином, за відсутності судового рішення на користь позивача у спорі з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з якого б вбачалося, що відповідачу ОСОБА_1 було достовірно відомо про їх правовідносини, ОСОБА_1 належить вважати добросовісним набувачем спірного автомобіля. Отже, ОСОБА_1 у даній справі через вказані вище обставини є неналежним відповідачем. Крім того, при ухваленні судом рішення про задоволення позовних вимог будуть порушені права відповідача на стягнення грошових коштів на користь ОСОБА_1 за ринковою вартістю транспортного засобу. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, наведеного у постанові від 02.11.2021 у справі №925/1351/19, втрата добросовісним набувачем свого статусу суперечить положенням ст. 388 ЦК України та призводить до позбавлення його майна, що змушує добросовісного набувача самостійно шукати способи відшкодування своїх втрат. Це, на погляд Суду, є неприпустимим, оскільки покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар.

По-третє, позов подано позивачем до суду 01.02.2022, тоді як з витягу з ЄРДР вбачається, що ОСОБА_2 незаконно заволоділа автомобілем у 2018 році. Вказані обставини свідчать про пропуск позивачем трирічного строку позовної давності, встановленого статтею 257 ЦК України.

Ухвалою суду від 07.12.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2024 справу передано у провадження судді Подільського районного суду міста Києва Ковбасюк О.О., оскільки згідно з наказом №4/02-02 від 11.01.2024 суддю ОСОБА_6 відраховано зі штату Подільського районного суду міста Києва.

Ухвалою суду від 16.02.2024 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 01.04.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

До початку судового розгляду від представників сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.

З огляду на наведене, із урахуванням наявних в матеріалах справи письмових заяв по суті справі, поданих учасниками справи, суд ухвалив проводити розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи, повно і всебічно дослідивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню із наступних підстав.

Із наявних матеріалів справи судом встановлено, що 25.01.2013 між ТОВ «Порше Інтер Авто Україна», як постачальником або продавцем, та ТОВ «Юридична компанія «ЕНГРОСС» в особі директора ОСОБА_5, як покупцем, було укладено договір №205005 купівлі-продажу нового автомобіля 2012 року випуску, марки Audi, моделі Q7 (4LB0GA), кузов НОМЕР_3 , комплектація якого вказана у додатку №1 до договору.

Вартість автомобіля у розмірі 830 392,49 грн. була сплачена ТОВ «Юридична компанія «ЕНГРОСС» через ОСОБА_7 на рахунок торговельної організації, що підтверджується довідкою-рахунком серії НОМЕР_5 від 31.01.2013.

На підставі акту прийому-передачі автомобіля від 31.01.2013 придбаний автомобіль на виконання умов договору купівлі-продажу автомобіля №205005 від 25.01.2013 було передано покупцю ТОВ «Юридична компанія «ЕНГРОСС».

Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , виданим ВРЕР №1 УДАІ ГУМВС України у м. Києві, 02.02.2013 за ТОВ «Юридична компанія «ЕНГРОСС» зареєстровано легковий автомобіль Audi Q7 білого кольору, 2012 року випуску, vin номер кузова НОМЕР_3 , тип кузова - універсал, об`єм двигуна 2967, державний номер НОМЕР_7 .

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вказаний автомобіль у товариства був викрадений, про що на підставі його заяви було внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. В подальшому, із відповіді Головного сервісного центру МВС позивачу стало відомо, що належний позивачу автомобіль 29.07.2021 було перереєстровано на ОСОБА_3 , а відтак на ОСОБА_1 , причому номерні знаки автомобіля було змінено. Із зазначених підстав позивач звернувся із даним позовом до суду.

Вирішуючи доведеність тверджень сторін, наведених в обґрунтування та заперечення позовних вимог, суд виходить з наступного.

Як вбачається із відповіді Головного сервісного центру МВС №31/34аз від 13.01.2022, наданої на запит адвоката О.Пшеничного від 09.01.2022, з інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, встановлено наступне:

- автомобіль Audi Q7, 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , 29.07.2021 перереєстровано ТСЦ №8041 РСЦ МВС в м. Києві на ім`я ОСОБА_3 на підставі акту огляду №8123/21/000604 від 29.07.2021, виданого ФОП ОСОБА_4 , укладеного в СГ №8123/21/000604 договору від 29.07.2021, виданого ФОП ОСОБА_4 , договору комісії №000566 від 29.07.2021, виданого ФОП ОСОБА_4 , номерні знаки змінено;

- 29.07.2021 ТСЦ №8041 РСЦ МВС в м. Києві вказаний автомобіль перереєстровано з ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_1 (актуальний власник) на підставі договору купівлі-продажу від 29.07.2021, укладеного в ТСЦ №8041/2021/2706060, номерні знаки змінено;

- 17.08.2021 ТСЦ №8041 РСЦ МВС в м. Києві автомобіль перереєстровано при зміні номерного знаку, власник не змінився, номерні знаки змінено.

Таким чином, судом встановлено, що власником спірного автомобіля є відповідач ОСОБА_1 , який вказану обставину не заперечує.

Разом із цим, з`ясовуючи наявність підстав для витребування спірного автомобіля від відповідача на користь позивача, суд враховує наступне.

Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією із основних засад судочинства (пункт 3 частина перша статті 129 Конституції України).

За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними (стаття 77 ЦПК), допустимими (стаття 78 ЦПК), достовірними (стаття 79 ЦПК), а у своїй сукупності - достатніми (стаття 80 ЦПК ).

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

У відповідності до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно із ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

У відповідності до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч.1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Як встановлено судом із наданої відповідачем відповіді ТСЦ МВС №8043 від 18.10.2023 №31/26-411, наданої на заяву ОСОБА_8 від 18.10.2023, згідно даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів автомобіль Audi Q7, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2012 року випуску, білого кольору, кузов № НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_8 від 17.08.2021, зареєстрований на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_9 , під арештом та в розшуку не перебуває.

Наведене дає підстави суду зробити висновок про те, що відповідач є добросовісним набувачем спірного автомобіля, будь-які обмеження щодо права користування та володіння яким відсутні.

Крім того, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про те, що позивачем не доведено факту вибуття спірного автомобіля з його володіння не з його волі.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження вказаної обставини.

Так, із наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.08.2020 судом встановлено, що 17.08.2020 до вказаного реєстру Головним управлінням Національної поліції в Київській області було внесено відомості за №12020110000000898 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України (чинною до 01.07.2020).

Вказані відомості до ЄРДР внесені на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Києва №761/144680/20, якою задоволено скаргу адвоката Петренко С.І. та зобов`язано слідчого СУ ГУНП в Київській області внести відомості до ЄРДР за заявою директора ТОВ «Юридична компанія «ЕНГРОСС» ОСОБА_5 від 13.05.2020 про те, що ОСОБА_2 з 2018 року незаконно заволоділа автомобілем марки Audi Q7, державний номер НОМЕР_7 , та переховує його на території с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області.

Разом із цим, жодних процесуальних рішень, прийнятих за результатами вказаного досудового розслідування, позивачем до суду не надано.

Станом на день розгляду справу у суду відсутні відомості щодо встановлення вини будь-якої особи у незаконному заволодінні спірним транспортним засобом.

Із урахуванням наведеного, суд вважає необґрунтованими та недоведеними твердження позивача, наведені у цій частині.

При вирішенні даного спору суд також враховує позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 10.01.2024 у справі №756/13943/16-ц, у якій, зокрема, зазначено, що виникнення права на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Передання власником в користування іншій особі транспортного засобу не вважається вибуттям транспортного засобу з володіння власника (особи, якій він передав майно у користування) поза його волею в розумінні положень пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України.

Власник речі (в даному випадку автомобіля) повинен нести ризик обрання контрагента, який може своєю недобросовісною поведінкою позбавити його права на витребування своєї речі. У такому разі власник може захистити своє право шляхом звернення з позовом про відшкодування збитків до особи, якій він передав річ у користування і володіння, оскільки спірне майно вибуло з його власності з його волі, а тому правовий механізм, передбачений вимогами 388 ЦК України, застосуванню не підлягає.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №378/596/16-ц, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20).

Підсумовуючи усе наведене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення як вимоги позивача про витребування майна з володіння відповідача ОСОБА_1 , так і вимоги про зобов`язання останнього повернути позивачу такий автомобіль разом з реєстраційними документами на нього.

Із урахуванням вищевказаного висновку суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, заява відповідача про застосування позовної давності у даній справі не вирішується.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору суд покладає на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 23, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «ЕНГРОСС» до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору Регіональний сервісний центр МВС в м. Києві, про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін та третіх осіб по справі:

- позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «ЕНГРОСС», місцезнаходження: м. Київ, вул. М. Драй-Хмари, буд. 44, оф. 77, код ЄДРПОУ 34345652;

- відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ;

- третя особа - Регіональний сервісний центр МВС в м. Києві, місцезнаходження: м. Київ, вул. Арсенальна, буд. 9/11, код ЄДРПОУ 40112076.

Повний текст рішення складено 10.06.2024.

Суддя Олена КОВБАСЮК