Ухвала

від 06.08.2024 по справі 148/1764/24

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/1764/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року м. Тульчин

Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Саламаха О.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 подану представником адвокатом Анасімовою Аллою Миколаївною до Комунального підприємства «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання надати відповідь на заяви,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача адвокат Анісімова А.М. від імені та в інтересах ОСОБА_1 звернулася в суд з позов до Комунального підприємства «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання надати відповідь на заяви.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Предметом даного спору є визнання протиправною бездіяльність Комунального підприємства «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» неправомірними та зобов`язання надати відповідь на заяви.

Пунктом ч. 1, 2 ст. 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності; юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних осіб чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Неналежне виконання органами державної влади чи місцевого самоврядування своїх повноважень, що призвело до порушення прав людини, свідчить про невиконання державою в особі відповідного органу її головного обов`язку перед людиною - утверджувати та забезпечувати її права.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вимога ефективності судового захисту перегукується з міжнародними зобов`язаннями України. Зокрема, стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04, п. 64, від 15.10.2009) Європейський суд з прав людини зазначив, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зауважує, що позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти, з яких підстав та обґрунтування, і суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача, а також визначати належного відповідача (відповідачів).

Узагальнюючи вищевикладене суддя приходить до висноку, що вимоги про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання надати відповідь на заяви до суб`єкта владних повноважень і безпосередньо пов`язані із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15,16 ЦПК України порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17; далі -КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі -ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі -КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, враховуючи суб`єктний склад учасників справи, характер правовідносин, що склались між ними, суд доходить висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, та має бути вирішений адміністративним судом, а тому у відкритті провадження у даній справі слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

Керуючись ст. 19, п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 подану представником адвокатом Анасімовою Аллою Миколаївною до Комунального підприємства «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання надати відповідь на заяви - відмовити.

Роз`яснити позивачеві та представнику, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Копію ухвали до відома направити позивачу.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: