Ухвала

від 12.08.2024 по справі 922/586/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

12 серпня 2024 року м. Харків Справа № 922/586/22

Східний апеляційний господарський суд у складі: суддя Лакіза В.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дак-Буд" (вх.№1859 Х/2)

на рішення Господарського суду Харківської області від 23.11.2022 (повний текст складено 23.11.2022, суддя Бринцев О.В.)

у справі №922/586/22

за позовом В.о. керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова в Харківській області в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дак-Буд", м. Харків,

про стягнення 6 392 910,92 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.11.2022 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дак-Буд" (61106, м.Харків, пр-т. Московський, 20, код ЄДРПОУ 34389265) на користь Харківської міської ради (61003, м.Харків, майдан Конституції, буд. 7 код ЄДРПОУ 04059243) безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 6 392 910,92 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дак-Буд" (61106, м. Харків, пр-т. Московський, 20, код ЄДРПОУ 34389265) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, код ЄДРПОУ 02910108) витрати зі сплати судового збору в розмірі 95 893,66 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дак-Буд", не погодилось з рішенням Господарського суду Харківської області та 31.07.2024 через підсистему "Електронний Суд" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2022 у справі № 922/586/22 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі; розгляд справи здійснювати за участю відповідача.

Також апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2022 у справі №922/586/22.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи № 922/586/22; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

07.08.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/586/22.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшла висновку, що додані до апеляційної скарги документи не відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України, виходячи з такого.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, виходячи із оскаржуваної суми, ставка судового збору, яка підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги ТОВ "Дак-Буд" у цій справі складає: 95893,66 х 150% х 0,8 = 115072,39 грн.

Однак, до апеляційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю "Дак-Буд" не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі. В переліку доданих до апеляційної скарги додатків також не зазначено про додавання відповідних документів.

Враховуючи викладене, подана апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Дак-Буд" на рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2022 у справі №922/586/22 не відповідає вимогам статті 258 ГПК України, оскільки скаржником не додано до апеляційної скарги доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу (ст. 259 ГПК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Отже, у відповідності до положень ГПК України обов`язок надсилання копій апеляційної скарги іншим учасникам справи покладається на апелянта.

Таким чином, належними доказами відправлення учаснику справи копії апеляційної скарги та доданих до неї документів є: 1) документи, що підтверджують надіслання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, або 2) опис вкладення у поштове відправлення та документи, що підтверджують надання поштових послуг.

Суд зазначає, що не повідомлена сторона у справі належним чином, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об`єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, скаржником не надано належних доказів направлення копії апеляційної скарги Слобідській окружній прокуратурі міста Харкова в Харківській області, що позбавляє можливості судом зробити висновок про виконання відповідачем належним чином вимог п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України.

Згідно з ч. 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню.

Поважними визнаються такі обставини, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Як вбачається із матеріалів справи, повний текст рішення складено 23.11.2022, тобто, строк подання апеляційної скарги сплив 13.12.2022, апеляційна скарга була подана апелянтом лише 31.07.2024.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення відповідач вказує про таке:

- з повним текстом рішення та матеріалами справи відповідачу вдалось ознайомитись лише 25.07.2024, оскільки повний текст рішення не було отримано ні засобами поштового зв`язку, ні через систему "Електронний Суд";

- ТОВ "Дак-Буд" було зареєстровано в системі "Електронний Суд" лише 10.04.2023, але відсутність технічного доступу до його електронного кабінету у період з 10.04.2023 по 25.07.2024 обумовлено тим, що директор у зв`язку з повномасштабним вторгненням рф на територію України була вимушена змінити місце проживання, де відсутній постійний інтернет зв`язок;

- введений на території України воєнний стан є обставиною непереборної сили, що обумовила неможливість вчасного звернення з апеляційною скаргою до суду.

Судом апеляційної інстанції згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що юридичною адресою скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дак-Буд" є: м.Харків, проспект Московський, будинок 20, поштовий індекс 61003. Відповідна адреса також зазначена в поданій апеляційній скарзі у даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу Господарського суду Харківської області про відкриття загального позовного провадження від 14.02.2022, а також ухвали Господарського суду Харківської області від 27.04.2022, від 19.09.2022, від 04.10.2022, від 25.10.2022, якими відкладався розгляд справи було надіслало на юридичну адресу відповідача: м.Харків. проспект Московський, будинок 20, 61003 т.1, а.с. 167-171). Відповідні поштові відправлення були повернуті на адресу суду першої інстанції 22.02.2022 з довідкою про причини повернення/досилання "адресат відсутній за вказаною адресою".

Тобто, судом першої інстанції всі процесуальні документи у даній справі направлялися саме на юридичну адресу відповідача у справі. Неотримання скаржником поштових відправлень не свідчить про його неналежне повідомлення судом.

Так, у разі якщо судове рішення направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав судове рішення за належною адресою та яка повернулася в суд, у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною неотримання судового рішення, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).

Також Касаційний господарський суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.04.2021 у справі № 876/74/20 дійшов висновку, що листи, що повернулися з відміткою "за закінченням терміну зберігання" або "інші причини", є належно врученими за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

Таким чином, матеріали справи свідчать про вжиття Господарським судом Харківської області дій щодо належного повідомлення про час та місце розгляду справи №922/586/22. Апелянтом зі свого боку не надано жодних обгрунтувань з просинанням на докази, якими підтверджується об`єктивна неможливість отримання поштової кореспонденції за вказаною адресою юридичної особи.

Зокрема, надана до матеріалів апеляційної скарги довідка переселенця, відповідно до якої фактичним місцем проживання директора ТОВ "Дак-Буд" ОСОБА_1 визначено м. Ужгород, датована 29.05.2024, тобто зі спливом більш, як річного строку з моменту прийняття оскаржуваного судового рішення.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим, відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

За умовами частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

В силу пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (далі - Положення) особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Таким чином, з 05.10.2021, тобто з дати початку функціонування таких підсистем ЄСІТС як "Електронний кабінет" та "Електронний Суд", зазнав змін існуючий до цього порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, передбачений, зокрема, підпунктами 17.1, 17.5, 17.14 підпункту 17 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, у тому числі порядок вручення судових рішень. Відтак з 05.10.2021 вручення судом судових рішень особам, які зареєстрували Електронний кабінет, здійснюється в електронній формі шляхом надсилання судових рішень до електронного кабінету таких осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2022 та 21.12.2022 представником відповідача ОСОБА_2 , на підтвердження повноважень якої було надано ордер на надання правничої (правової) допомоги від 19.12.2022, до Господарського суду Харківської області було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП/ коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи), зі змісту якої вбачається обізнаність представника про наявність провадження за позовом Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дак-Буд" про стягнення 6 392 910,92 грн, а також заяву про вступ у справу як представника (т.1, а.с. 36-42).

Відповідні обставини свідчать про обізнаність відповідача про предмет спору у справі №922/586/22.

При цьому слід зазначити, що згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2022 було "Надіслано для оприлюднення: 23.11.2022. Зареєстровано: 24.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2022" на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, в свою чергу ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, скаржник мав можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі, в тому числі оскаржуваним рішенням в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

В свою чергу, скаржник не навів об`єктивних обставин, які б свідчили про наявність дійсних перешкод у реалізації останнім свого права на ознайомлення із повним текстом оскаржуваного рішення, зокрема, у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Крім цього, як вбачається з довідки про доставку документа в кабінет електронного суду, яка сформована за допомогою Комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2022 було надіслано представнику скаржника ОСОБА_2 до її електронного кабінету та доставлена останній 23.12.2022 об 11:56 год.

У пункті 2 частини шостої статті 242 ГПК України зазначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

У випадку, якщо особа (учасник справи) зареєструвала свій Електронний кабінет, електронна форма вручення їй судових рішень є обов`язковою та пріоритетною щодо письмової форми вручення, яка, на відміну від електронної форми, може бути реалізована судом у зазначеному випадку лише за окремою заявою учасника справи.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (ч. 7 ст. 242 ГПК України).

Враховуючи вищевикладені норми права, рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2022 у справі №922/586/22 було отримано скаржником ще 23.12.2022, що не спростовується викладеними доводами апеляційної скарги.

Відтак, апелянт з урахуванням вимог ч. 2 ст. 256 ГПК України мав подати апеляційну скаргу в строку до 12.01.2023 (включно).

Отже, безпідставними та необґрунтованими є доводи відповідача щодо його необізнаності про наявність документів щодо суті спору у справі № 922/586/22 до 25.07.2024.

Згідно з частиною третьою статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Посилання скаржника на те, що він не зміг вчасно подати апеляційну скаргу, у зв`язку з тим, що перебував у безпечному місці за межами міста для безпеки, де був відсутній фактичний доступ до свого електронного кабінету в період з 10.04.2024 по 25.07.2024 через відсутність постійного інтернет-зв`язку не підтверджуються належними доказами та не можуть бути розцінені судом як поважні причини чи непереборні обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки усі доводи зводяться до внутрішньої організації роботи самого скаржника, і жодних доказів на відсутність інтернету не надано.

Щодо посилань скаржника на повномасштабну агресію рф проти України, суд зазначає, що такі обґрунтування самі по собі не можуть бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки скаржником не указано на обставини, які зумовлені воєнним станом та пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, що не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне, у встановлений процесуальним законом строк, подання апеляційної скарги та не додано жодних належних доказів на підтвердження наявності непереборних обставин, які у взаємозв`язку із введенням воєнного стану та оголошенням повітряної тривоги перешкоджали йому звернутись до суду з апеляційною скаргою у строк, установлений ГПК України.

Реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справі перебуває у тісному зв`язку з перебігом процесуальних строків.

Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, що направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених процесуальним законодавством часових рамках.

Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз Господарського процесуального кодексу України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків, оскільки з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

При цьому необхідно враховувати, що чинний Господарський процесуальний кодекс України має на меті забезпечити своєчасний розгляд справ і правову визначеність, унеможливити зловживання процесуальними правами та підвищити ефективність судочинства в цілому, для чого встановлено точний порядок та конкретні строки вчинення процесуальних дій, визначено стадії судового процесу, запроваджено розумні обмеження, у тому числі щодо усунення недоліків апеляційної скарги. Саме тому всі процесуальні дії суду та учасників процесу повинні вчинятися своєчасно.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового розгляду справи та нового її вирішення.

Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

Проте, із матеріалів скарги таких підстав не вбачається.

Поважність причин пропуску є оціночним поняттям та за відсутності визначеного законом переліку причин, які можуть бути визнані судом поважними, вирішення цього питання відноситься до компетенції суду.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд оцінює наведені заявником причини пропуску строку на апеляційне оскарження як недостатні для поновлення такого строку та вважає за можливе надати скаржнику можливість подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.

Відповідно до частини 3 статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на те, що скаржником не надано належних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2022 у справі № 922/586/22, докази направлення клпії апеляційної скарги Слобідській окружній прокуратурі міста Харкова, а викладені у клопотанні про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги доводи не жодним чином не обґрунтовують причини пропуску строку подання апеляційної скарги, зазначене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, апелянт має надати суду:

- докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 115072,39 грн;

- докази направлення копії апеляційної скарги Слобідській окружній прокуратурі міста Харкова;

- обґрунтоване клопотання з викладеними доводами і обставинами, та доказами в їх обґрунтування, об`єктивно непереборних, таких, що не залежали від волевиявлення апелянта та пов`язаних з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій, обумовили пропуск апелянтом строк подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2022.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дак-Буд" на рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2022 у справі №922/586/22 залишити без руху.

2. Апелянту усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; докази усунення недоліків мають надійти до Східного апеляційного господарського суду не пізніше десятого дня з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, з урахуванням строків поштового перебігу.

3. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В.В. Лакіза