Рішення

від 12.08.2024 по справі 904/2309/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2024м. ДніпроСправа № 904/2309/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

За позовом Виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)

до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)

про стягнення надмірно сплачених коштів за договорами купівлі-продажу теплової енергії

СУТЬ СПОРУ:

Виконавчий комітет Інгулецької районної у місті ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" про стягнення надмірно сплачених коштів за договорами купівлі-продажу теплової енергії в загальному розмірі 140560,41грн, з яких: 3826,55грн надмірно сплаченої переплати за договором №189 від 12.02.2019, 30785,21грн надмірно сплаченої переплати за договором №189 від 24.12.2019, 105948,65грн надмірно сплаченої переплати за договором №189 від 13.01.2020. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок проведеного відповідачем перерахунку у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 140560,41грн. Надалі сторонами складено акти передачі-прийняття теплової енергії та акт звірки взаємних розрахунків де зафіксовано розмір заборгованості відповідача в сумі 140560,41грн. Позивач зазначає, що звертався до відповідача із заявами та просив здійснити повернення суми передоплати, яка останнім не повернута.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2024 позовну заяву Виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради залишено без руху на підставі статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

10.06.2024 до канцелярії суду засобами поштового зв`язку від позивача надійшла уточнена позовна заява, до якої надано якісні копії документів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також докази направлення відповідачу копії уточненої позовної заяви, та усунуто недоліки позовної заяви.

Зважаючи на те, що справа є незначної складності, враховуючи приписи статті 12, частини першої статті 247, частини сьомої статті 250 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними в матеріалах справи документами. Зобов`язано відповідача надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

15.06.2024 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні.

В своїх запереченнях зазначає, що на виконання рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення антимонопольного комітету України від 16.08.2022 у справі № 54/50-21, з урахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі №904/2888/22, проведено перерахунки розміру нарахувань за теплову енергію для категорії споживачів "Бюджетні установи" за опалювальний період з грудня 2019 по квітень 2020, у зв`язку зі зміною для АТ "Криворізька теплоцентраль" ціни природного газу протягом опалювального періоду 2019, 2020 років, у зв`язку з чим позивачеві, який відноситься до категорії "Бюджетні установи" проведено перерахунок, відповідно до якого, переплата за послугу з постачання теплової енергії складає 140560,41грн. Однак, сторонами укладено договір на закупівлю теплової енергії, в рахунок платежів за яким, можливо зарахувати наявну переплату, у випадку якщо позивач, звернеться до відповідача із заявою. Про наведене відповідач повідомив позивача листом №5971/30 від 27.07.2023. Також зазначає, що замість того щоб надати заяву про зарахування грошових коштів у розмірі 140560,41грн в рахунок майбутніх платежів, позивач штучно створив спір, який передав на розгляд суду, що містить явні ознаки безпідставних позовних вимог та зловживання своїми процесуальними правами. Позивач не обґрунтовує та жодним чином не підтверджує свого права на повернення коштів. Окрім того, останній також не надає належних доказів, що 140560,41грн переплати є саме бюджетними коштами, а не власними коштами позивача.

03.07.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він вважає твердження відповідача безпідставними. Так, позивач зазначає, що укладений договір про закупівлю теплової енергії між позивачем та відповідачем про надання замовнику товару, про який зазначає відповідач у відзиві не регулює правовідносини, які є предметом даного позову. Кошти, які позивач просить стягнути з відповідача є переплатою за іншими договорами, які були укладені між позивачем та відповідачем, а саме №189 від 12.02.2019, №189 від 24.12.2019, №189 від 13.01.2020 відповідно, що утворилась внаслідок здійсненого відповідачем перерахунку. Також, відповідач наполягає на тому, що позивач приховав укладений на даний час договір на постачання теплової енергії. Факт наявності заборгованості перед позивачем не заперечується відповідачем, що підтверджується наявними у справі документами (листи, акти, відповіді на претензію та відзивом). Як наслідок, відповідач має обов`язок, але не має можливості повернути наявну заборгованість позивачу.

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не надав.

Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, тому суд вважає за можливе завершити розгляд справи.

Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального України, у зв`язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-

УСТАНОВИВ:

12.02.2019 між Виконавчим комітетом Інгулецької районної у місті ради (далі-позивач) та Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" (далі-відповідач) укладений договір №189 (а.с. 45, том 1) про закупівлю послуг за державні кошти, за умовами якого учасник (відповідач) зобов`язується з 01.01.2019 по 31.12.2019 надати замовнику (позивачеві) послуги, зазначені в пункті 1.2 договору, а замовник прийняти і оплатити такі послуги по встановленим тарифам в строки, передбачені цим договором.

Найменування послуг: ДК021:2015:09320000-8 пара, гаряча вода та пов`язана продукція. Кількість: 485 Гкал (пункт 1.2 договору).

Відповідно до пункту 1.5 договору, учасник (відповідач) відпускає замовнику (позивачу) теплову енергію у відповідності з установленим планом теплоспоживання на січень-грудень 2019 року, на об`єкти, визначені в дислокації.

Згідно з пунктом 3.1 договору, ціна договору становить: 663375,82грн, у тому числі ПДВ 110562,64грн, в тому числі: за рахунок загального фонду 539379,00грн (у тому числі відповідно до тимчасового кошторису на січень 2019р. 137000,00грн); коштів, надходження яких очікується за рахунок відшкодування орендарями 123996,82грн. На момент укладання договору ціна складає 1367,62грн за 1 Гкал з ПДВ.

Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 3.2 договору).

Строк (термін) наданих послуг: з 01 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року (п. 5.1 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту підписання 12.09.2019 і діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання фінансових зобов`язань. Сторони домовилися, що відповідно до статті 631 Цивільного України та статті 180 Господарського кодексу України, умови цього договору в частині надання послуг теплопостачання до відносин між ними, які виникли до його укладання, і діють з 01.01.2019 по 31.12.2019 включно (п. 10.1 договору).

15.02.2019 між сторонами було укладено додаткову угоду №2 (а.с.52 том 1) до договору закупівлі послуг за державні кошти №189 від 12.02.2019 було внесено зміни щодо тарифів на теплову енергію у розмірі:

- 1490,851грн за 1 Гкал без ПДВ;

- 1789,021грн за 1 Гкал з ПДВ.

Дана додаткова угода набирає чинності з 24.01.2019. Сторони домовилися, що умови цієї угоди застосовуються до відносин між ними, які виникли до її укладання, на підставі статті 631 Цивільного кодексу України.

Інші умови договору залишились без змін.

24.12.2019 між Виконавчим комітетом Інгулецької районної у місті ради (далі - споживач) та Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" (далі - теплопосточальна організація) укладений договір №189 купівлі-продажу теплової енергії (а.с. 56, том 1), відповідно до пункту 1.1 якого, теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими згідно чинного законодавства тарифами (цінами) в терміни, передбаченими цим договором.

Згідно з пунктом 2.1 договору, теплова енергія постачається споживачу в обсягах, визначених додатку №1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною, на такі потреби:

- опалення та вентиляцію в період опалювального періоду;

- гаряче водопостачання протягом року (за наявності виділеного об`єму природного газу). Ціна договору становить 82294,92грн, у тому числі ПДВ 13715,82грн. На момент укладання договору ціна складає 1789,21грн за 1 Гкал з ПДВ (бюджет).

За змістом п. 10.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання фінансових зобов`язань. Сторони домовилися, що відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України та статті 180 Господарського кодексу України, умови цього договору поширюються на правовідносини, які виникли між ними до його укладання.

Пунктом 10.3 договору, окрім іншого визначено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.

13.01.2020 між Виконавчим комітетом Інгулецької районної у місті ради (далі замовник-споживач) та Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" (далі - теплопостачальна організація) укладений договір №189 про закупівлю теплової енергії (а.с. 61, том 1), відповідно до пункту 1.1 якого, теплопостачальна організація зобов`язується з 01.01.2020 до 31.05.2020 надати замовнику-споживачеві (позивачу) товар, зазначений в п. 1.2 договору, а замовник-споживач прийняти і оплатити одержану теплову енергію за встановленими згідно чинного законодавства тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Найменування товару за ДК 021:2015:09320000-8 пара, гаряча вода та пов`язана продукція. Конкретна назва предмету закупівлі теплова енергія для потреб бюджетних установ (п. 1.2 договору).

Кількість: 286,44 Гкал (п. 1.3 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору, ціна договору становить: 512449,18грн, у тому числі ПДВ 85408,19грн, в тому числі: за рахунок загального фонду 384997,32грн, у тому числі відповідно до тимчасового кошторису на січень 2020 року 130598,00грн); коштів, надходження яких очікується за рахунок відшкодування орендарями 127451,86грн. На момент укладання договору ціна складає 1789,21грн за 1 Гкал з ПДВ.

Строк (термін) постачання теплової енергії: з 01.01.2020 до 31.05.2020 (п. 5.1 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту підписання 13.01.2020 і діє до 31.05.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання фінансових зобов`язань. Сторони домовилися, що відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України та статті 180 Господарського кодексу України, умови даного договору поширюються на правовідносини, які виникли між ними до його укладання, і діють до 31.05.2020 включно (п. 10.1 договору).

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" повідомило Виконавчий комітет Інгулецької районної у місті ради, що на виконання рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.08.2022 у справі №54/50-21, з урахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі №904/2888/22, здійснено перерахунки розміру нарахувань за теплову енергію для категорії споживачів "Бюджетні установи" та "Інші споживачі" за період з грудня 2019 року по квітень 2020 року, у зв`язку зі зміною для Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" ціни природного газу протягом опалювального періоду 2019-2020.

На підставі зазначеного рішення відповідач провів перерахунки розміру нарахувань за теплову енергію позивачу, як бюджетній установі на території Інгулецького району м. Кривого Рогу та надіслав листи про суми перерахунків з актами приймання-передачі теплової енергії (а.с. 20-25 том 1), які отримані позивачем 03.07.2023. Згідно з листами та наданими до них актами передачі-прийняття теплової енергії від 31.05.2023 суми переплат склали:

- договір про закупівлю послуг за державні кошти №189 від 12.02.2019 3826,55грн;

- договір купівлі-продажу теплової енергії №189 від 24.12.2019 30785,21грн;

- договір про закупівлю теплової енергії №189 від 13.01.2020 105948,65грн.

Виконавчий комітет Інгулецької районної у місті ради заявами від 03.07.2023 №№14/35-1573, 14/35-1574, 14/35-1575 (а.с. 27, 28, 29, том 1) просило Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" перерахувати на зазначені рахунки суми передоплати за договорами.

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" надало відповідь №5971/30 від 27.07.2023 (а.с. 26, том 1), в якій повідомило, що через занадто низьку платіжну дисципліну зі сторони мешканців міста - споживачів теплової енергії, Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" відчуває гострий дефіцит обігових коштів, який не дає змоги своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за спожиті енергоносії, що в свою чергу ставить під загрозу підготовку та стале проходження опалювального сезону 2023-2024р.р. та, як наслідок, створює фінансові загрози ведення господарської діяльності. Враховуючи дані обставини, за результатами здійсненого перерахунку розміру нарахувань за теплову енергію за період з грудня 2019 року по квітень 2020 року позивачу буде зараховано переплату за теплову енергію в рахунок майбутніх платежів, починаючи з найближчих періодів від дати здійснення платежу.

Сторонами підписаний акт звірки (а.с. 30, том 1), відповідно до якого станом на 01.11.2023 переплата позивача за договорами №189 від 12.02.2019, №189 від 24.12.2019 та №189 від 13.01.2020 становить 140560,41грн.

Позивач зазначає, що відповідач суму передплати у розмірі 140560,41грн не повернув, що і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у справі є встановлення обставин виконання позивачем умов договорів №189 від 12.02.2019, №189 від 24.12.2019 та №189 від 13.01.2020 щодо сплати вартості наданої послуги з теплопостачання, наявність/відсутність підстав для повернення суми переплати за договорами.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (частина 2 статті 275 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

З наведеного вбачається, що постачання теплової енергії має здійснюватися на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та енергопостачальною організацією.

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про теплопостачання" діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватись суб`єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів.

Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Позивач свої зобов`язання з оплати вартості послуг за договорами №189 від 12.02.2019, №189 від 24.12.2019 та №189 від 13.01.2020 виконав у повному обсязі, що не заперечується відповідачем.

Факт завищення відповідачем фактичних витрат на теплову енергію підтверджується рішенням Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.08.2022 у справі 54/20-21 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі №904/2888/22.

Наявність переплати за цими договорами складає 140560,41грн і підтверджена матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Відповідно до пункту 49 Правил користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, різниця в нарахуваннях (від`ємне значення) спрямовується в оплату майбутніх платежів, крім випадку припинення дії договору із споживачем.

Згідно розділу 10 договору №189 від 12.02.2019 договір діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання фінансових зобов`язань (п. 10.1 договору).

Договір №189 від 24.12.2019 укладений на строк до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання фінансових зобов`язань (п. 10.1 договору).

Договір №189 від 13.01.2020 укладений на строк до 31.05.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання фінансових зобов`язань (п. 10.1 договору).

З наведеного убачається, що строк дії договорів №189 від 12.02.2019, №189 від 24.12.2019 , №189 від 13.01.2020 закінчився 31.12.2019 та 31.05.2020, а грошові кошти перераховані позивачем на користь відповідача поза межами їхніх договірних відносин.

Згідно із частинами першою, другою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За статтею 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З наведених норм убачається, що особа, яка набула майно (кошти) без достатньої правової підстави (або підстава набуття цього майна (коштів) згодом відпала) зобов`язана повернути набуте майно (кошти) потерпілому.

Означене недоговірне зобов`язання виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 Цивільного кодексу України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Це зобов`язання виникає в особи з моменту безпідставного отримання нею такого майна (коштів) або з моменту, коли підстава їх отримання відпала.

При цьому, норма частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, до недоговірних зобов`язань з повернення безпідставно набутого майна згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України не застосовується (п. 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22).

У даній справі встановлено, що строк дії договорів №189 від 12.02.2019, №189 від 24.12.2019 , №189 від 13.01.2020 закінчився 31.12.2019 та 31.05.2020 відповідно, а грошові кошти перераховані позивачем на користь відповідача поза межами договірних відносин та були безпідставно отримані відповідачем, внаслідок чого у відповідача виник обов`язок їх повернути згідно з нормами статті 1212 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Станом на дату звернення з позовом до суду грошові кошти не повернуто позивачу.

Як було зазначено вище, зобов`язання повернути безпідставно набуте майно виникає у особи безпосередньо з норми статті 1212 Цивільного кодексу України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом.

Отже, строк виконання зобов`язання з повернення безпідставно отриманих коштів у сумі 140560,41грн є таким, що настав.

Доказів повернення зайво сплачених коштів відповідач не надав, позовні вимоги не спростував.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 73 Кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (частина перша статті 77 Господарського процесуального кодексу України )

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 140560,41грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно інших доводів сторін суд зазначає наступне.

Враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи позивача і відповідача та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень позивача і відповідача судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем за подання позову судовий збір у сумі 3028,00грн повністю покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" стягнення надмірно сплачених коштів за договорами купівлі-продажу теплової енергії у сумі 140560,41грн задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1, ідентифікаційний код 00130850) на користь Виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Гірницької слави, буд. 1, ідентифікаційний код 04052548) 140560,41грн - основної заборгованості та 3028,00грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 12.08.2024.

Суддя В.О. Татарчук