Постанова

від 19.02.2025 по справі 904/2309/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2025 року м. Дніпро Справа № 904/2309/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Верхогляд Т.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Татарчук В.О.) від 12.08.2024р. у справі № 904/2309/24

за позовом Виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)

до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)

про стягнення надмірно сплачених коштів за договорами купівлі-продажу теплової енергії, -

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Інгулецької районної у місті ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" про стягнення надмірно сплачених коштів за договорами купівлі-продажу теплової енергії в загальному розмірі 140 560,41грн, з яких: 3 826,55грн надмірно сплаченої переплати за договором №189 від 12.02.2019, 30 785,21грн надмірно сплаченої переплати за договором №189 від 24.12.2019, 105 948,65грн надмірно сплаченої переплати за договором №189 від 13.01.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок проведеного відповідачем перерахунку у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 140 560,41грн. Надалі сторонами складено акти передачі-прийняття теплової енергії та акт звірки взаємних розрахунків де зафіксовано розмір заборгованості відповідача в сумі 140560,41грн. Позивач зазначає, що звертався до відповідача із заявами та просив здійснити повернення суми передоплати, яка останнім не повернута.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2024р. у справі № 904/2309/24:

- позовні вимоги Виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" стягнення надмірно сплачених коштів за договорами купівлі-продажу теплової енергії у сумі 140 560,41грн задоволено у повному обсязі;

- стягнуто з Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на користь Виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради 140 560,41грн - основної заборгованості та 3028,00грн - витрат по сплаті судового збору.

Рішення обґрунтовано тим, що факт завищення відповідачем фактичних витрат на теплову енергію підтверджується рішенням Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.08.2022 у справі № 54/50-21, з урахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі № 904/2888/22. Строк дії Договорів №189 від 12.02.2019, №189 від 24.12.2019 та №189 від 13.01.2020 закінчився, а грошові кошти перераховані позивачем на користь відповідача поза межами договірних відносин та були безпідставно отримані останнім, внаслідок чого у відповідача виник обов`язок їх повернути згідно з нормами статті 1212 Цивільного кодексу України.

До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2024р. у справі № 904/2309/24 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на ті обставини, що позивачем було перераховано відповідачу спірні грошові кошти на підставі умов, погоджених сторонами у Договорах. Отже спірні грошові суми не можна вважати безпідставно набутим майном у розумінні приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України.

У зв`язку із здійсненням перерахунку між Позивачем та Відповідачем були складені та підписані акти передачі-прийняття теплової енергії (наданих послуг) № 6386 від 31.05.2023, №3428 від 31.05.2023, №6335 від 31.05.2023. Згідно із зазначених актів вбачається, що сторони претензій в частині розрахунків та наданням послуг не мають.

Між сторонами укладено договір купівлі продажу теплової енергії на новий період, який виконується зі сторони Відповідача у повному обсязі без зауважень.

Враховуючи продовження правовідносин сторін, позивач міг надати заяву про зарахування грошових коштів у розмірі 140 560,41 грн. в рахунок майбутніх платежів.

Також Позивач вимагає повернення коштів на свою користь, зазначаючи, що дебіторська заборгованість має бути перерахована до доходів загального фонду відповідного бюджету. Доказів того, що переплата є саме бюджетними коштами, а не власними коштами Позивача немає. Якщо ці кошти є бюджетними, то позивач має підтвердити повноваження на звернення за їх стягненням на його користь.

Додатково відповідач зазначає, що переплата виникла більше 1095 днів, а тому розрахунок коригування до податкових накладних буде відхилено ДПС.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти її задоволення заперечує та зазначає, що згідно п. 5 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Проведення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі, у тому числі шляхом взаємозаліку, та зарахування зустрічних платіжних вимог заборонено згідно з частиною 6 статі 45 Бюджетного кодексу України.

На підставі зазначеного та у зв`язку із закінченням дії вищезазначених договорів вважає що переплата у розмірі 140 560,41 грн отримана з підстав, які припинили свою дію.

З приводу посилання апелянта на не підтвердження повернення саме бюджетних коштів зазначає, що цей факт не потребує доведення, оскільки встановлений нормами чинного законодавства, а саме Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.02.2019 між Виконавчим комітетом Інгулецької районної у місті ради (далі-позивач) та Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" (далі-відповідач) укладений договір №189 (а.с. 45, том 1) про закупівлю послуг за державні кошти, за умовами якого учасник (відповідач) зобов`язується з 01.01.2019 по 31.12.2019 надати замовнику (позивачеві) послуги, зазначені в пункті 1.2 договору, а замовник прийняти і оплатити такі послуги по встановленим тарифам в строки, передбачені цим договором.

Найменування послуг: ДК021:2015:09320000-8 пара, гаряча вода та пов`язана продукція. Кількість: 485 Гкал (пункт 1.2 договору).

Відповідно до пункту 1.5 договору, учасник (відповідач) відпускає замовнику (позивачу) теплову енергію у відповідності з установленим планом теплоспоживання на січень-грудень 2019 року, на об`єкти, визначені в дислокації.

Згідно з пунктом 3.1 договору, ціна договору становить: 663 375,82грн, у тому числі ПДВ 110 562,64грн, в тому числі: за рахунок загального фонду 539 379,00грн (у тому числі відповідно до тимчасового кошторису на січень 2019р. 137 000,00грн); коштів, надходження яких очікується за рахунок відшкодування орендарями 123 996,82грн. На момент укладання договору ціна складає 1 367,62грн за 1 Гкал з ПДВ.

Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 3.2 договору).

Строк (термін) наданих послуг: з 01 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року (п. 5.1 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту підписання 12.09.2019 і діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання фінансових зобов`язань. Сторони домовилися, що відповідно до статті 631 Цивільного України та статті 180 Господарського кодексу України, умови цього договору в частині надання послуг теплопостачання до відносин між ними, які виникли до його укладання, і діють з 01.01.2019 по 31.12.2019 включно (п. 10.1 договору).

15.02.2019 між сторонами було укладено додаткову угоду №2 (а.с.52 том 1) до договору закупівлі послуг за державні кошти №189 від 12.02.2019 було внесено зміни щодо тарифів на теплову енергію у розмірі:

- 1 490,851грн за 1 Гкал без ПДВ;

- 1 789,021грн за 1 Гкал з ПДВ.

Дана додаткова угода набирає чинності з 24.01.2019. Сторони домовилися, що умови цієї угоди застосовуються до відносин між ними, які виникли до її укладання, на підставі статті 631 Цивільного кодексу України.

Інші умови договору залишились без змін.

24.12.2019 між Виконавчим комітетом Інгулецької районної у місті ради (далі - споживач) та Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" (далі - теплопосточальна організація) укладений договір №189 купівлі-продажу теплової енергії (а.с. 56, том 1), відповідно до пункту 1.1 якого, теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими згідно чинного законодавства тарифами (цінами) в терміни, передбаченими цим договором.

Згідно з пунктом 2.1 договору, теплова енергія постачається споживачу в обсягах, визначених додатку №1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною, на такі потреби:

- опалення та вентиляцію в період опалювального періоду;

- гаряче водопостачання протягом року (за наявності виділеного об`єму природного газу). Ціна договору становить 82 294,92грн, у тому числі ПДВ 13 715,82грн. На момент укладання договору ціна складає 1789,21грн за 1 Гкал з ПДВ (бюджет).

За змістом п. 10.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання фінансових зобов`язань. Сторони домовилися, що відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України та статті 180 Господарського кодексу України, умови цього договору поширюються на правовідносини, які виникли між ними до його укладання.

Пунктом 10.3 договору, окрім іншого визначено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.

13.01.2020 між Виконавчим комітетом Інгулецької районної у місті ради (далі замовник-споживач) та Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" (далі - теплопостачальна організація) укладений договір №189 про закупівлю теплової енергії (а.с. 61, том 1), відповідно до пункту 1.1 якого, теплопостачальна організація зобов`язується з 01.01.2020 до 31.05.2020 надати замовнику-споживачеві (позивачу) товар, зазначений в п. 1.2 договору, а замовник-споживач прийняти і оплатити одержану теплову енергію за встановленими згідно чинного законодавства тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Найменування товару за ДК 021:2015:09320000-8 пара, гаряча вода та пов`язана продукція. Конкретна назва предмету закупівлі теплова енергія для потреб бюджетних установ (п. 1.2 договору).

Кількість: 286,44 Гкал (п. 1.3 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору, ціна договору становить: 512 449,18грн, у тому числі ПДВ 85 408,19грн, в тому числі: за рахунок загального фонду 384 997,32грн, у тому числі відповідно до тимчасового кошторису на січень 2020 року 130 598,00грн); коштів, надходження яких очікується за рахунок відшкодування орендарями 127451,86грн. На момент укладання договору ціна складає 1 789,21грн за 1 Гкал з ПДВ.

Строк (термін) постачання теплової енергії: з 01.01.2020 до 31.05.2020 (п. 5.1 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту підписання 13.01.2020 і діє до 31.05.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання фінансових зобов`язань. Сторони домовилися, що відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України та статті 180 Господарського кодексу України, умови даного договору поширюються на правовідносини, які виникли між ними до його укладання, і діють до 31.05.2020 включно (п. 10.1 договору).

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" повідомило Виконавчий комітет Інгулецької районної у місті ради, що на виконання рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.08.2022 у справі №54/50-21, з урахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі №904/2888/22, здійснено перерахунки розміру нарахувань за теплову енергію для категорії споживачів "Бюджетні установи" та "Інші споживачі" за період з грудня 2019 року по квітень 2020 року, у зв`язку зі зміною для Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" ціни природного газу протягом опалювального періоду 2019-2020.

На підставі зазначеного рішення відповідач провів перерахунки розміру нарахувань за теплову енергію позивачу, як бюджетній установі на території Інгулецького району м. Кривого Рогу та надіслав листи про суми перерахунків з актами приймання-передачі теплової енергії (а.с. 20-25 том 1), які отримані позивачем 03.07.2023. Згідно з листами та наданими до них актами передачі-прийняття теплової енергії від 31.05.2023 суми переплат склали:

- договір про закупівлю послуг за державні кошти №189 від 12.02.2019 3 826,55грн;

- договір купівлі-продажу теплової енергії №189 від 24.12.2019 30 785,21грн;

- договір про закупівлю теплової енергії №189 від 13.01.2020 105 948,65грн.

Виконавчий комітет Інгулецької районної у місті ради заявами від 03.07.2023 №№14/35-1573, 14/35-1574, 14/35-1575 (а.с. 27, 28, 29, том 1) просило Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" перерахувати на зазначені рахунки суми переплати за договорами.

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" надало відповідь №5971/30 від 27.07.2023 (а.с. 26, том 1), в якій повідомило, що через занадто низьку платіжну дисципліну зі сторони мешканців міста - споживачів теплової енергії, Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" відчуває гострий дефіцит обігових коштів, який не дає змоги своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за спожиті енергоносії, що в свою чергу ставить під загрозу підготовку та стале проходження опалювального сезону 2023-2024р.р. та, як наслідок, створює фінансові загрози ведення господарської діяльності. Враховуючи дані обставини, за результатами здійсненого перерахунку розміру нарахувань за теплову енергію за період з грудня 2019 року по квітень 2020 року позивачу буде зараховано переплату за теплову енергію в рахунок майбутніх платежів, починаючи з найближчих періодів від дати здійснення платежу.

Сторонами підписаний акт звірки (а.с. 30, том 1), відповідно до якого станом на 01.11.2023 переплата позивача за договорами №189 від 12.02.2019, №189 від 24.12.2019 та №189 від 13.01.2020 становить 140 560,41грн.

Враховуючи, що договори №189 від 12.02.2019, №189 від 24.12.2019 та №189 від 13.01.2020 припинили свою дію, а перераховані Позивачем грошові кошти у розмірі 140 560,41грн в якості переплати за постачання теплової енергії не повернуті, позивач звернувся з позовом до суду.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.

Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів (ч.ч. 6,7 ст. 276 ГК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

З урахуванням положень вказаних норм, а також змісту укладеного між сторонами договору (обсяг спожитої послуги визначається як обсяг теплової енергії; одиницею виміру обсягу спожитої послуги є гігакалорія; ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію), спірні правовідносини за договорами про закупівлю теплової енергії поширюються положення Цивільного кодексу України про купівлю-продаж.

Разом з цим, вказаний висновок не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень глави 83 ЦК України в частині повернення майна, що перебуває у особи без достатньої правової підстави (після припинення дії договору), що обґрунтовується наступним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.

Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, які дають право витребувати в набувача це майно.

Для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якої це відбулося. У разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі.

Обов`язковою підставою для можливості застосування норм статті 1212 Цивільного кодексу України до правовідносин сторін є відсутність зобов`язань сторін, що виникли б на належній правовій підставі з урахуванням норм ст. 11 Цивільного кодексу України, або наявність факту перевищення таких зобов`язальних відносин (наявність переплати понад визначену у зобов`язанні суму).

Сплата однією стороною грошових коштів другій стороні поза межами платежів, передбачених договором чи договорами, зокрема переплата понад визначену в договорі (договорах) суму, не може бути визнана такою, що здійснена на підставі договору. Спір про повернення таких коштів має вирішуватися на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 20.12.2018 у справі № 920/169/18, від 24.02.2020 у справі №911/1036/19.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи, що зобов`язання сторін за договором припинилися виконанням, проведеним належним чином, місцевий суд дійшов правомірного висновку, що строк дії договорів №189 від 12.02.2019, №189 від 24.12.2019, №189 від 13.01.2020 закінчився 31.12.2019 та 31.05.2020, відповідно.

Таким чином, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин статті 1212 ЦК України, є безпідставними, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи.

Факт завищення Відповідачем фактичних витрат на теплову енергію підтверджується рішенням Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.08.2022 у справі № 54/50-21, з урахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі № 904/2888/22.

Наявність переплати за спірними договорами складає 140 560,41грн, підтверджена матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Відповідно до пункту 49 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, різниця в нарахуваннях (від`ємне значення) спрямовується в оплату майбутніх платежів, крім випадку припинення дії договору із споживачем. За наявності у споживача заборгованості за спожиту теплову енергію сума перерахунку (від`ємне значення) зараховується в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.

Оскільки між сторонами у справі перестали існувати правовідносини за договорами №189 від 12.02.2019, №189 від 24.12.2019 , №189 від 13.01.2020, а кошти, які позивач просить зобов`язати повернути відповідача, набуті останнім за припиненими договорами, тобто, підстава, на якій кошти набуті відповідачем згодом відпали, таке майно може бути витребувано відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставне збагачення.

Враховуючи, що після закінчення строку дії договорів було встановлено завищення тарифів та здійснено перерахунок, а між сторонами вже було укладено інший діючий договір, позивач не має можливості використати наявну переплату за припиненими договорами.

Доказів зарахування вказаних коштів в рахунок виконаних зобов`язань за діючим новим договором матеріали справи не містять.

В межах справи встановлено відсутність доказів передачі теплової енергії відповідачем за припиненими договорами на спірну суму, тобто зобов`язання за договорами було виконано у вигляді оплати лише позивачем, отже сторони не отримали зустрічного задоволення, що дає підстави для висновку про те, що позивач вправі повернути у свою власність майно (грошові кошти) та відновити справедливий баланс в питанні рівноправності сторін припинених угод.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення відповідача переплаченого залишку грошових коштів у розмірі 140 560,41грн, оскільки підстава, на якій відповідні грошові кошти набуто останнім, відпала.

Труднощі у коригуванні податкової звітності, про які зазначає відповідач, доведення того, що спірні кошти є бюджетними, не є визначальними обставинами для розгляду даної справи по суті та не спростовують необхідності повернення спірних коштів.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, доводи апелянта не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються вищевикладеним, тому рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 129 ГПК України та виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, сплачений за її подання судовий збір слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2024р. у справі № 904/2309/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2024р. у справі № 904/2309/24 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору, понесені у суді апеляційної інстанції, віднести на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя В.Ф. Мороз