Рішення

від 31.07.2024 по справі 910/19635/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.07.2024Справа № 910/19635/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., при секретарі судового засідання Калашнік Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Національної поліції України до 1.Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" Паламарчука Віталія Віталійовича, 2.Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "ТОП-ТЕКС", третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "БІЗНЕС-ТАЙМ" про зобов`язання вчинити дії, за участю представників: позивача - Медведського В.В., відповідача-1 - Драненка Я.В., відповідача-2 - Кібця Р.Р., третьої особи-1 - не з`явився, третьої особи-2 - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про:

- зобов`язання акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «Український будівельно- інвестиційний банк» Паламарчука Віталія Віталійовича акцептувати (визнати) кредиторські вимоги Національної поліції України в розмірі 264 009,00 грн. та подати відповідні зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» на затвердження виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

- зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» B частині включення кредиторських вимог Національної поліції України до реєстру акцептованих вимог кредиторів акціонерного товариства «Український будівельно- інвестиційний банк» в розмірі 264 009,00 грн. керуючись статтями 1, 44, 45, 48, 49, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2024 року відкрито провадження, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.02.2024 року.

10.01.2024 року відповідачем-2 до суду подано відзив на позовну заяву.

15.01.2024 року позивачем до суду направлено відповідь на відзив відповідача-2.

17.01.2024 року відповідачем-1 до суду подано відзив на позовну заяву та клопотання про залучення третіх осіб.

23.01.2024 року позивачем до суду направлено відповідь на відзив відповідача-1.

25.01.2024 року відповідачем-1 до суду подано заперечення на відповідь на відзив позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 року судом залучено третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "ТОП-ТЕКС" та ТОВ "БІЗНЕС-ТАЙМ", а також відкладено підготовче засідання на 06.03.2024 року.

15.02.2024 року відповідачем-2 подано до суду заперечення на клопотання, яке подано позивачем разом з позовною заявою про витребування доказів.

16.02.2024 року відповідачем-1 подано до суду заперечення на клопотання, яке подано позивачем разом з позовною заявою про витребування доказів.

04.03.2024 року позивачем до суду подано клопотання про долучення доказів.

У судовому засіданні 06.03.2024 року судом відмолено в задоволені клопотання позивача про витребування доказів у зв`язку з безпідставністю та відкладено підготовче засідання на 03.04.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.05.2024 року.

У судовому засіданні 25.03.2024 року судом оголошено перерву у справі на 22.04.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 року викликано представників сторін на 31.07.2024 року у зв`язку з тим, що судове засідання 01.05.2024 року не відбулось.

Заслухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.06.2023 року між Національною поліцією України (Покупець) та Приватним підприємством «Бізнес-Тайм» (Постачальник) укладено Договір № 130НП про закупівлю взуття різного, крім спортивного та захисного (черевики демісезонні чорного кольору) (Договір № 130НП).

Відповідно до пункту 5.1 Договору № 130НП постачальник зобов`язувався здійснити поставку товару в термін до 25.09.2023 року включно, за адресою Покупця у місті Києві.

Як встановлено пунктом 5.2 Договору № 130НП датою поставки товару вважається дата отримання його Покупцем і підписання уповноваженими особами Сторін накладної.

Пунктом 10.1 Договору № 130НП передбачено, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі», ст. 560-569 Цивільного кодексу України, Постачальник повинен надати Покупцю забезпечення виконання цього Договору у виді безвідкличної, безумовної банківської гарантії, оформленої відповідно до вимог постанови правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (зі змінами) «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземній валютах» (далі - Положення), із зобов`язанням банку-гаранта у разі виникнення обставин, передбачених цим розділом Договору, перерахувати кошти у сумі 122 499,00 грн., що становить 1% від ціни Договору, вказаної в п. 3.1 цього Договору.

Згідно з пунктом 10.3 Договору № 130НП порушенням постачальником умов цього Договору, яке матиме наслідком перерахування Банком-гарантом грошових коштів Покупцю в сумі, визначеній в Гарантії та вказаній у п. 10.1 цього Договору, вважається порушенням Постачальником строку (терміну) поставки Товару на 5 або більше календарних днів відносно строку (терміну), зазначеного у пункті 5.1 цього Договору.

За змістом пункту 10.4 Договору № 130НП кошти за гарантією мають бути перераховані банку Покупця - Державній казначейській службі України, код банку 820172, реєстраційний рахунок UA158201720355129001002092553 (адреса: вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601) протягом 10 календарних днів з дня отримання банком-гарантом вимоги від Покупця.

Крім того, 30.06.2023 року між Національною поліцією України (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОП-ТЕКС» (Постачальник) було укладено Договір № 136НП про закупівлю мішків та пакетів (рюкзак тактичний в колористиці «камуфляж») (Договір № 136НП).

Відповідно до пункту 5.1 Договору № 136НП Постачальник зобов`язувався здійснити поставку товару в термін до 25.08.2023 року включно, за адресою Покупця у місті Києві.

Як встановлено пунктом 5.2 Договору № 136НП датою поставки товару вважається дата отримання його Покупцем і підписання уповноваженими особами Сторін накладної.

Пунктом 10.1 Договору № 136НП передбачено, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі», ст. 560-569 Цивільного кодексу України, Постачальник повинен надати Покупцю забезпечення виконання цього Договору у виді безвідкличної, безумовної банківської гарантії, оформленої відповідно до вимог постанови правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (зі змінами) «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземній валютах» (далі - Положення), із зобов`язанням банку-гаранта у разі виникнення обставин, передбачених цим розділом Договору, перерахувати кошти у сумі 141 510,00 грн, що становить 1 % від ціни Договору, вказаної в п. 3.1 цього Договору.

Згідно з пунктом 10.3 Договору № 136НП порушенням Постачальником умов цього Договору, яке матиме наслідком перерахування Банком-гарантом грошових коштів Покупцю в сумі, визначеній в Гарантії та вказаній у п. 10.1 цього Договору, вважається порушенням Постачальником строку (терміну) поставки Товару на 5 або більше календарних днів відносно строку (терміну), зазначеного у пункті 5.1 цього Договору.

За змістом пункту 10.4 Договору № 136НП кошти за гарантією мають бути перераховані банку Покупця - Державній казначейській службі України, код банку 820172, реєстраційний рахунок UA158201720355129001002092553 (адреса: вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601) протягом 10 календарних днів з дня отримання банком-гарантом вимоги від Покупця.

На виконання умов Договору № 130НП постачальник надав покупцю банківську гарантію, видану Банком від 29.06.2023 року № BGV/UA/03-2-03817, згідно з якою Банк взяв на себе безумовні та безвідкличні зобов`язання сплатити протягом п`яти банківських днів з дати отримання першої письмової вимоги бенефіціара повну суму, що складає 122 499,00 грн. з моменту одержання оригіналу письмової вимоги, в якій вказується допущене принципалом порушення, що згідно з договором має наслідком настання гарантійного випадку, без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.

Постачальником було допущено порушення строку (терміну) поставки товару на 5 та більше календарних днів відносно строку (терміну), зазначеного в пункті 5.1 Договору № 130НП, що свідчить про виникнення 01.10.2023 року у Банку зобов`язання перед Національною поліцією щодо сплати грошових коштів у сумі, визначеній в банківській гарантії.

Листом від 06.10.2023 року № 9342/31/04-2023 позивач звертався до Банку з повідомленням про настання гарантійного випадку та вимогою про перерахування коштів за гарантією.

У свою чергу листом від 18.10.2023 року № 54 відповідач-1 повідомив, що грошові вимоги про сплату коштів за банківською гарантією № BGV/UA/03-2-03817 від 29.06.2023 року в сумі 122 499,00 грн. є кредиторськими вимогами до Банку та мають розглядатися в порядку визначеному Законом.

Позивач зазначає, що вимоги Національної поліції України щодо сплати грошових коштів за банківською гарантією від 29.06.2023 року № BGV/UA/03-2-03817 в розмірі 122 499,00 грн. є обґрунтованими, такими, що виникли до дня початку процедури ліквідації Банку, документально підтвердженими та підлягають включенню до реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку.

На виконання умов Договору № 136НП Постачальник надав покупцю банківську гарантію, видану Банком від 29.06.2023 року № BGV/UA/03-2-03762, згідно з якою Банк взяв на себе безумовні та безвідкличні зобов`язання сплатити протягом п`яти банківських днів з дати отримання першої письмової вимоги бенефіціара повну суму, що складає 141 510,00 грн. з моменту одержання оригіналу письмової вимоги, в якій вказується допущене принципалом порушення, що згідно з договором має наслідком настання гарантійного випадку, без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.

Постачальником було допущено порушення строку (терміну) поставки товару на 5 та більше календарних днів відносно строку (терміну), зазначеного в пункті 5.1 Договору № 136НП, що свідчить про виникнення 31.08.2023 року у Банку зобов`язання перед Національною поліцією щодо сплати грошових коштів у сумі, визначеній в банківській гарантії.

Листами від 06.09.2023 року № 8939/09/31-2023 та від 28.009.2023 року № 9008/31/04-2023 позивач звертався до Банку з повідомленням про настання гарантійного випадку та вимогою про перерахування коштів за гарантією.

У свою чергу листом від 28.09.2023 року № 436 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в акціонерному товаристві «Український будівельно-інвестиційний банк» повідомлено про неможливість задоволення вимог кредиторів Банку під час тимчасової адміністрації та можливість звернення з такими вимогами до Банку у разі його ліквідації.

Позивач зазначає, що вимоги Національної поліції України щодо сплати грошових коштів за банківською гарантією від 29.09.2023 року № BGV/UA/03-2-03762 у розмірі 141 510,00 грн. є обґрунтованими, такими, що виникли до дня початку процедури ліквідації Банку, документально підтвердженими та підлягають включенню до реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку.

Відповідно до статті 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно з частиною 1 статті 200 Господарського кодексу України гарантія (банківська гарантія) є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження банком, іншою фінансовою установою задоволення вимог управненої сторони в розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає зазначене у ньому певне зобов`язання або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (частина 4 статті 200 Господарського кодексу України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії.

Отже, гарантія є одним з видів забезпечення виконання зобов`язання.

Обов`язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію (частина 1 статті 566 Цивільного кодексу України).

Зі змісту статей 560, 563, 566 Цивільного кодексу України та 200 Господарського кодексу України вбачається, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання зобов`язання, яке полягає в тому, що гарант, у разі порушення боржником зобов`язання, зобов`язується сплатити кредиторові, на його вимогу, грошову суму в розмірі, зазначеному в гарантії.

Процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), який є спеціальним законом, що унормовує дані правовідносини.

Частиною 1 статті 36 Закону встановлено, що з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Пунктом 1 частини 5 вказаної статті визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

За приписами статті 45 Закону протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.

Пунктом 3 частини 2 статті 46 Закону встановлено, що з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 48 Закону фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження, зокрема, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів; вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком.

Ураховуючи, що Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальним, здійснення заходів банку щодо задоволення вимог кредиторів; вживання у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком здійснюється в межах вказаного Закону.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/4726/17 та від 02.03.2018 у справі № 910/8297/17.

Відкликання Національним банком України на момент вирішення спору банківської ліцензії та ініціювання процедури його ліквідації як юридичної особи, зумовило для Позивача настання відповідних правових наслідків, зокрема, виникнення спеціальної процедури пред`явлення майнових вимог до банку та їх задоволення в порядку та черговості, передбачених Законом, при цьому задоволення вимог окремого кредитора-юридичної особи, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, не допускається, оскільки в такому випадку активи з банку виводяться, а заборгованість третіх осіб перед банком збільшується, що порушує принцип пріоритетності зобов`язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно з частиною 1 статті 49 Закону фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Позивач звертався до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в акціонерному товаристві «Український будівельно-інвестиційний банк» із заявами про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів вимоги АТ «УКРБУДІНВЕСТБАНК» на загальну суму 264 009,00 грн. за відповідними банківськими гарантіями в межах визначеного частиною 1 статті 49 Закону 30-ти денного строку, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини 2 статті 49 Закону протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються розроблено з метою реалізації вимог статей 29, 45, 46, 49, 52 Закону № 4452-VI.

Це Положення регулює процедури, що виникають в процесі виконання дій щодо визначення суми заборгованості кожному кредитору, віднесення вимог кредиторів до певної черги, відхилення вимог кредиторів у разі непідтвердження їх фактичними даними, складання реєстру акцептованих вимог кредиторів, внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів, а також порядок задоволення вимог кредиторів банку, що ліквідується.

Згідно з Положенням, кредитор - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов`язань.

Згідно з пунктом 1, 4 та 5 Розділу ІІ Положення кредиторські вимоги заявляються кредиторами банку, що ліквідується, виключно в письмовій формі шляхом:

- направлення письмової заяви до Фонду або через відділення поштового зв`язку за адресою, вказаною в оголошенні про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку. У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складання реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду;

- подання письмової заяви безпосередньо за місцезнаходженням банку/відокремленого підрозділу банку (відділення, філії, представництва).

Кредиторські вимоги можуть заявлятись кредиторами банку як з визначенням обсягу (суми) кредиторських вимог, так і без визначення такого обсягу (суми).

Пунктом 1 частини 1 Розділу ІІІ Положення визначення суми вимог кожного кредитора відбувається у такому порядку: відповідальний структурний підрозділ Фонду або уповноважена особа Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів на підставі поданих кредиторами заяв, первинних документів, що є в розпорядженні банку, та відповідно до даних балансу банку, до якого включає.

- вимоги кредиторів у національній валюті в розмірі, який існував станом на кінець дня, що передує дню початку процедури ліквідації Фондом банку;

- вимоги кредиторів, заявлені в іноземній валюті, перераховані у національну валюту в сумі, визначеній за офіційним курсом, встановленим Національним банком України станом на кінець дня, що передує дню початку процедури ліквідації Фондом банку.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України. Цими ж положеннями передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За встановлених судом обставин, виникнення у позивача права вимоги на кошти в загальному розмірі 264 009,00 грн. за відповідними банківськими гарантіями з огляду на порушення ТОВ "ТОП-ТЕКС" та ТОВ "БІЗНЕС-ТАЙМ" договірних зобов`язань до моменту введення ліквідаційної процедури банку та заявлення їх у визначений законом строк свідчить про їх законність та обґрунтованість та відповідно наявність підстав для визнання таких вимог з подальшим включення їх до реєстру акцептованих кредиторів.

Частиною 4 статті 49 Закону визначено, що будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

Відповідно до частини 3 статті 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Оскільки Позивач звернувся до суду 25.12.2023 (позовну заяву надіслано засобами поштового зв`язку) суд дійшов висновку, що позивачем не пропущений місячний строк для звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Суд зазначає, що зобов`язання зі сплати кредиторові грошової суми у гаранта виникає після порушення боржником зобов`язання і звернення кредитора до гаранта з відповідною вимогою (частини 1 та 2 статті 563 Цивільного кодексу України). Тобто забезпечення виконання зобов`язання перетворюється в грошове зобов`язання гаранта перед кредитором з моменту допущення порушення виконання боржником і звернення кредитора. Відповідно, трансформація такого специфічного засобу забезпечення виконання зобов`язання, як гарантія, із засобу забезпечення в зобов`язання обумовлена моментом порушення боржника та зверненням кредитора.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до статті 562 Цивільного кодексу України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Відповідно до частин 1, 3 статті 565 Цивільного кодексу України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Якщо гарант після пред`явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов`язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника; повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення, підлягає задоволенню.

Таким чином відповідно до наведених законодавчих положень, з одного боку, гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником; гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією; кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. З іншого боку, зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання; якщо гарант після пред`явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов`язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника; але повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення, підлягає задоволенню.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 17.05.2024 у справі № 910/17772/20 звертає увагу, що тлумачення наведених законодавчих положень таким чином, що гарант повинен перевірити, чи дійсно принципал порушив основне зобов`язання, і що він має платити виключно в разі, якщо бенефіціар довів гаранту порушення основного зобов`язання принципалом, тобто те, що основне зобов`язання не припинено виконанням, унеможливлює застосування імперативних законодавчих положень про те, що зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання, зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання, та про те, що повторна вимога кредитора, одержана гарантом після повідомлення кредитора про недійсність або припинення основного зобов`язання, підлягає задоволенню. Іншими словами, таке розуміння законодавства призводить до врахування одних законодавчих положень і до ігнорування інших. Тому об`єднана палата відхиляє таке тлумачення законодавства.

Забезпечувальна функція банківської гарантії виявляється у відносинах між бенефіціаром та принципалом, а не між бенефіціаром та гарантом. Натомість у відносинах між бенефіціаром та гарантом виникає окреме грошове зобов`язання, незалежне від зобов`язання за участю бенефіціара та принципала. Тому гарант має сплатити грошову суму, якщо виконані саме умови гарантії. Втручатися у відносини між бенефіціаром та принципалом, зокрема вирішувати, чи виконав принципал грошове зобов`язання за договором між бенефіціаром та принципалом, а відтак і про те, чи припинене основне зобов`язання виконанням, гарант не вправі.

Крім того, у вказаній постанові Об`єднана палата відступила від висновку, наведеного у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, доводи позивача, викладені у його позовній заяві підтверджені належними та допустимими доказами, а відповідачами не надано доказів на спростування доводів і тверджень позивача, крім того доводи відповідачі викладені у відзиві на позовну заяву спростовуються належними доказами, які містяться в матеріалах справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачами, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача повністю.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов`язати акціонерне товариство "Український будівельно-інвестиційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" Паламарчука Віталія Віталійовича акцептувати (визнати) кредиторські вимоги Національної поліції України в розмірі 264 009,00 грн. та подати відповідні зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" на затвердження виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" в частині включення кредиторських вимог Національної поліції України до реєстру акцептованих вимог кредиторів акціонерного товариства "Український будівельно- інвестиційний банк" в розмірі 264 009,00 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" (01135, місто Київ, вулиця Чорновола В`ячеслава, будинок 8; код ЄДРПОУ: 26547581) на користь Національної поліції України (01601, місто Київ, вулиця Богомольця, будинок 10; код ЄДРПОУ: 40108578) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 17; код ЄДРПОУ: 21708016) на користь Національної поліції України (01601, місто Київ, вулиця Богомольця, будинок 10; код ЄДРПОУ: 40108578) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено 12.08.2024.

Суддя С.О. Чебикіна