Рішення

від 12.08.2024 по справі 910/2693/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.08.2024Справа № 910/2693/24

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зінтеко" (01001, місто Київ, вулиця Шота Руставелі, будинок 15, офіс 12)доАкціонерного товариства "ОТП Банк" (01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 43)провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити діїПредставники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05.03.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Зінтеко" з вимогами до Акціонерного товариства "ОТП Банк" про визнання протиправними дій відповідача щодо зупинення видаткових операцій та блокування банківських рахунків відкритих позивачем та про зобов`язання відновити надання банківських послуг, шляхом відновлення видаткових операцій по рахункам, які належать позивачу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України протиправно застосовано обмеження у вигляді зупинення фінансових операції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

19.03.2024 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 відкрито провадження у справі № 910/2693/24 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

04.04.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

05.04.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

08.04.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2024 відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

17.04.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами суду не надано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зінтеко" (вкладник за договором, позивач у справі) та Акціонерним товариством "ОТП Банк" (банк за договором, відповідач у справі) укладено договір про розміщення вкладу "на вимогу" для корпоративних клієнтів № 70-3/57СД, відповідно до умов якого банк зобов`язується приймати від вкладника вклад, що надходитиме протягом строку дії цього договору на депозитний рахунок № 26004455062594 з банківського рахунку № НОМЕР_5 та зобов`язується повертати (виплачувати) вкладникові такий вклад, а також на умовах та в порядку, встановлених цим договором.

Відповідно до довідки Акціонерного товариства "ОТП Банк" від 16.02.2024 № 70-1-1/284 Товариству з обмеженою відповідальністю "Зінтеко" відкрито поточні рахунки:

№ НОМЕР_1 (Гривня), дата відкриття: 03.10.2014, залишок коштів - 0 грн;

№ UA НОМЕР_6 (Гривня), дата відкриття: 21.12.2018, залишок коштів - 0 грн;

№ UA НОМЕР_7 (Євро), дата відкриття: 13.03.2003, 0 євро;

№ НОМЕР_2 (Фунт стерлінгів), дата відкриття: 29.05.2017, залишок коштів - 0;

№ НОМЕР_3 (Гривня), дата відкриття: 13.03.2003, залишок коштів - 3 519 грн 47 коп.;

№ НОМЕР_3 (Долар США), дата відкриття: 13.03.2003, залишок коштів - 126 000 доларів США

Листом від 13.10.2022 № 70-1-1/1999 Акціонерне товариство "ОТП Банк" повідомило позивача про зупинення його видаткових операцій за рахунками відповідно до вимог пункту 15 постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року N 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану", оскільки за результатами належної перевірки клієнтів для виконання підпункту 4 пункту 2 статті 8 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" від 6 грудня 2019 року N 361-IX, у тому числі з метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника було встановлено, що кінцевим бенефіціарним власником позивача є громадянин рф ОСОБА_1 .

Згідно листа від 12.12.2022 № 12-12 позивач повідомив відповідача, що на час дії воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення позивач не має можливості через існуючу законодавчу заборону внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зміни адреси місця проживання ОСОБА_1 , через те що він є громадянином російської федерації. Також просив розблокувати рахунки з підстав відсутності у позивача кінцевого бенефіціарного власника резидента рф, оскільки ОСОБА_1 є громадянином Великої Британії, що підтверджується паспортом № НОМЕР_8, виданим 20.10.2023 паспортною Службою його Величності, а етап натуралізації для отримання громадянства Великої Британії розпочато в 2016 році.

У відповідь листом від 21.12.2022 № 70-1-1/2274 відповідач повідомив про відсутність підстав для припинення застосування обмежень пункту 15 постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року N 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану".

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що банком неправомірно було застосовано обмеження у вигляді зупинення фінансових операції, у зв`язку з чим позивач просить суд визнати дії Акціонерного товариства "ОТП Банк" щодо зупинення видаткових операцій та блокування банківських рахунків відкритих Товариством з обмеженою відповідальністю "Зінтеко" № НОМЕР_1 (Гривня), № НОМЕР_4 (Гривня), № НОМЕР_2 (Євро), № НОМЕР_2 (Фунт стерлінгів), № НОМЕР_3 (Гривня), № НОМЕР_3 (Долар США), та зобов`язати Акціонерне товариство "ОТП Банк" відновити надання банківських послуг, шляхом відновлення видаткових операцій по рахункам, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Зінтеко"№ НОМЕР_1 (Гривня), № НОМЕР_4 (Гривня), № НОМЕР_2 (Євро), № НОМЕР_2 (Фунт стерлінгів), № НОМЕР_3 (Гривня), № НОМЕР_3 (Долар США).

Заперечуючи про заявлених вимог відповідач зазначає, що надані позивачем документи не спростовують резидентність рф у кінцевого бенефіціарного власника позивача, а статус податкового резидента Великої Британії не доводить резиденство в розумінні постійного проживання

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства в Україні визначає Закон України "Про валюту і валютні операції".

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про валюту і валютні операції", валютні операції - операція, що має хоча б одну з таких ознак:

операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; торгівля валютними цінностями; транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей;

валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами;

уповноважені установи - банки, небанківські фінансові установи та оператори поштового зв`язку, які отримали ліцензію Національного банку України згідно з цим Законом.

Як зазначено у частині 7 статті 11 Закону України "Про валюту і валютні операції", уповноважені установи є агентами валютного нагляду, підзвітними Національному банку України. Порядок здійснення валютного нагляду агентами валютного нагляду встановлюються Національним банком України.

Відповідно до пункту 14 статті 7 Закону України "Про Національний банк України" до функції Національного банку України відноситься здійснення валютного регулювання, визначення порядку виконання операції в іноземній валюті, організація і здійснення валютного нагляду за уповноваженими установами.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресію російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. Зокрема, Указом Президента України №469/2024 від 23.07.2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", воєнний стан продовжено з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Отже, станом на теперішній час строк дії воєнного стану в Україні продовжено до 09.10.2024.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до положень цього Закону та інших законів України. Банк самостійно визначає напрями своєї діяльності і спеціалізацію за видами послуг. Національний банк України визначає види спеціалізованих банків та порядок набуття банком статусу спеціалізованого. Національний банк України здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків через економічні нормативи та нормативно-правове забезпечення здійснюваних цими банками операцій. Національний банк України здійснює регулювання та банківський нагляд відповідно до положень Конституції України, цього Закону, Закону України "Про Національний банк України", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України.

За приписами пункту 20 частини 1 статті 7 Закону України "Про Національний банк України", Національний банк визначає особливості функціонування банківської системи України, діяльності небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, здійснення нагляду, в тому числі валютного, за такими особами у разі введення воєнного стану чи особливого періоду, здійснює мобілізаційну підготовку системи Національного банку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 56 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк видає нормативно-правові акти та розпорядчі акти. Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, юридичних та для фізичних осіб.

Пунктом 15 постанови Правління Національного банку України "Про роботу банківської системи в період воєнного стану" №18 (далі - Постанова № 18) зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації / Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації / Республіки Білорусь за винятком здійснення на території України: переказу коштів з таких рахунків на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України та/або на рахунки Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів України; соціальних виплат, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів; видаткових операцій з таких рахунків фізичних осіб - резидентів Російської Федерації та Республіки Білорусь, що містяться в переліках Служби безпеки України та/або державних органів України, попередньо погоджених Службою безпеки України, щодо можливості здійснення банками таких операцій (далі - Переліки); продажу безготівкової іноземної валюти, крім російських рублів та білоруських рублів; сплати банку комісій та інших платежів за здійснення банком операцій з надання банківських та інших фінансових послуг, а також з метою виконання власних зобов`язань за кредитними договорами (уключаючи проценти) перед банками; переказу коштів на інші власні поточні рахунки таких осіб, відкриті в банках на території України (крім коштів у російських рублях/білоруських рублях); страхових виплат (страхових відшкодувань) за договорами страхування, укладеними до дати набрання чинності рішенням Національного банку України про застосування до страховика заходу впливу у вигляді тимчасового зупинення ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг у сфері страхування, включаючи страхові виплати шляхом оплати закладам охорони здоров`я вартості медико-санітарної, іншої допомоги, що була надана застрахованій особі такими закладами, у зв`язку із настанням страхового випадку; сплати внесків до централізованих страхових резервних фондів Моторного (транспортного) страхового бюро України відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"; виплати доходів, сум погашення грошовими коштами за випусками власних цінних паперів, оплати послуг депозитарних установ за здійснення такої виплати/погашення; страхових платежів за договорами обов`язкового та добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також добровільного страхування від нещасних випадків (на транспорті) та наземного транспорту на користь страховиків щодо транспортних засобів, переданих у фінансовий лізинг до 23 лютого 2022 року (включно); видаткових операцій з таких рахунків фізичних осіб - резидентів Російської Федерації / Республіки Білорусь, які є клієнтами банків України, у межах укладених договорів щодо реалізації зарплатних проєктів з військовими частинами Збройних Сил України та Національної гвардії України без окремого погодження зі Службою безпеки України; оплати фізичною особою медичних послуг у закладах охорони здоров`я України.

Відповідно до пункту 30 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/ або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція. Кінцевим бенефіціарним власником є: для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння). Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи. Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов`язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов`язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння. При цьому кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права.

Відповідно до частини другої статті 11 Закону "Про валюту і валютні операції" валютний нагляд здійснюється агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Частиною сьомою статті 11 Закону "Про валюту і валютні операції" передбачено, що банки як уповноважені установи - агенти валютного нагляду під час проведення ними валютних операцій здійснюють безпосередній нагляд за виконанням вимог валютного законодавства резидентами (крім інших уповноважених установ) та нерезидентами, що здійснюють валютні операції через ці уповноважені установи.

Враховуючи зазначене, банк як агент валютного нагляду самостійно приймає рішення щодо можливості прийняття документів та здійснення операцій за рахунками фізичних осіб, які змінили резидентність РФ/РБ.

З урахуванням викладених вище приписів чинного законодавства та роз`яснень Національного банку України, підставою для припинення застосування до позивача норми пункту 15 постанови Правління Національного банку України "Про роботу банківської системи в період воєнного стану" №18 є спростування факту, що кінцевий бенефіціарний власник клієнта залишається резидентом російської федерації.

Встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта банки здійснюють відповідно до додатку 4 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.05.2020 N 65 (далі - Положення№ 65). Так, згідно з пунктами 4 і 5 додатка 4 до Положення № 65 банк під час встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта не повинен покладатися виключно на ЄДР, крім випадків, прямо визначених цим положенням. Вимоги щодо встановлення кінцевого бенефіціарного власника (далі - КБВ) банк виконує з використанням ризик-орієнтованого підходу, ураховуючи виявлені критерії ризиків. Водночас обсяг дій банку зі збору необхідної інформації та глибина аналізу отриманої інформації мають бути пропорційні виявленим ризикам, зокрема складності структури власності юридичної особи. У будь-якому разі банк має вжити заходів, достатніх для того, щоб бути впевненим, що він знає, хто є кінцевим бенефіціарним власником (або що кінцевий бенефіціарний власник відсутній), та для отримання розуміння права власності (контролю) та структури власності. Отже, банк самостійно встановлює КБВ клієнта з використанням ризик орієнтованого підходу, в тому числі, з метою виконання вимог, передбачених у пункті 15 Постанови № 18, та, за потреби, вживає заходів, визначених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Згідно з пунктом 3 додатка 4 до Положення № 65 банк для встановлення та верифікації особи кінцевого бенефіціарного власника має право використовувати дані, що містяться в офіційних документах, офіційних та/або інших відкритих джерелах, зокрема в іноземних державних реєстрах, подібних до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Банк також може використовувати інформацію, отриману від клієнта, уживаючи необхідних заходів із перевірки отриманої інформації за допомогою інших джерел.

У пункті 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема: інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім юридичних осіб, зазначених у частині восьмій статті 51 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення": прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства (підданства), а в разі, якщо кінцевий бенефіціарний власник-іноземець є громадянином (підданим) декількох країн, - усі країни його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім юридичних осіб, зазначених у частині восьмій статті 5-1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"): прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства (підданства), а в разі, якщо кінцевий бенефіціарний власник-іноземець є громадянином (підданим) декількох країн, - усі країни його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що засновниками та кінцевими бенефіціарними власниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Зінтеко" є:

- ОСОБА_1 , російська федерація, АДРЕСА_1 , частка 48%;

- ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , тип бенефіціарного володіння - прямий, частка - 52%.

Визначення понять "резидент" і "нерезидент" передбачені Законом України "Про валюту і валютні операції", а також Положенням про здійснення операцій із валютними цінностями затвердженим постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 N 2.

Згідно зі статтею 1 Закону "Про валюту і валютні операції" фізичні особи - нерезиденти - іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України; фізичні особи - резиденти - громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за межами України.

Відповідно до положень пункту 2 розділу I Положенням про здійснення операцій із валютними цінностями резиденти - фізичні особи - фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, біженці, особи, які потребують додаткового захисту, які мають постійне місце проживання на території України, що підтверджується відповідним документом, до якого згідно із законодавством України включено інформацію про місце проживання особи на території України, уключаючи паспорт / паспортний документ або документ, що його замінює, посвідку на постійне проживання, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном, фізичні особи - підприємці, зареєстровані згідно із законодавством України; нерезиденти - фізичні особи - фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України (реєстрацію), у тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України

Таким чином, достатньою підставою для визначення особи резидентом/нерезидентом України є визначення постійного місця її проживання. Тобто, іноземці та особи без громадянства, які тимчасово проживають в Україні та отримали посвідку на тимчасове проживання, у розумінні Закону про валюту та Положення № 2 є нерезидентами для цілей валютного регулювання.

З огляду на вищевикладене, статус фізичної особи - резидента або нерезидента визначається Національним банком України виходячи із норм законодавства України стосовно нашої держави. Віднесення фізичних осіб до резидентів або нерезидентів інших країн, у тому числі до російської федерації або Республіки Білорусь законодавство України не визначає.

За наведених обставин та враховуючи наявність в офіційних відкритих джерелах інформації що ОСОБА_1 є громадянином рф, відсутність в матеріалах справи заяви останнього про вихід із громадянства рф, на території якої дозволено подвійне громадянство, а також з огляду на те, що віднесення фізичних осіб до резидентів або нерезидентів інших країн, у тому числі до Великої Британії законодавство України не визначає, відсутні правові підстави для задоволення позову про визнання протиправними дій Акціонерного товариства "ОТП Банк" щодо зупинення видаткових операцій та блокування банківських рахунків відкритих позивачем та про зобов`язання відновити надання банківських послуг, шляхом відновлення видаткових операцій по рахункам, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Зінтеко".

Інші доводи учасників справи судом розглянуті, проте на результат вирішення спору не вплинули. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати зі сплати судового збору згідно з вимогами статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька