Рішення

від 05.08.2024 по справі 910/19498/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2024Справа № 910/19498/23Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Бучинській М.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОФАРМА-ІНВЕСТ»

про розподіл судових витрат

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОФАРМА-ІНВЕСТ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІТНІ-ТЕХНОЛОГІЇ»

про стягнення 3 683 421,56 грн,

Представники учасників справи:

від позивача: Залізняк І.І.,

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2023 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОФАРМА-ІНВЕСТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІТНІ-ТЕХНОЛОГІЇ» про стягнення 3 683 421,56 грн, з яких: 2 759 316,14 грн неповернутої попередньої оплати та 924 105,42 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору № 052/12-2021 генерального підряду від 10.02.2022.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 позовні вимоги задоволено частково, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІТНІ-ТЕХНОЛОГІЇ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОФАРМА-ІНВЕСТ» 2 759 316,14 грн неповернутої попередньої оплати, 554 463,25 грн пені та 55 251,32 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

25.06.2024 до суду через систему «Електронний Суд» від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, у якій останній просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 273 586,66 грн.

01.07.2024 до через систему «Електронний Суд» від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів понесення позивачем судових витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 розгляд заяви позивача про розподіл судових витрат призначено на 05.08.2024.

В судове засідання 05.08.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, однак про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача підтримав подану заяву про розподіл судових витрат та просив суд її задовольнити.

Водночас, суд зазначає, що після проведення судового засідання із розгляду заяви позивача про розподіл судових витрат, яке завершено 05.08.2024 о 13:07 год., канцелярією суду зареєстровано 05.08.2024 о 13:43 год. клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Враховуючи викладене, оскільки відповідач ще 01.07.2024 був ознайомлений із датою та часом призначеного судового засідання для вирішення питання про розподіл понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про доставлення процесуального документа (ухвали від 01.07.2024) до електронного кабінету відповідача та його представника, а відтак мав достатньо часу для своєчасного подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, суд зазначає, що оскільки на момент розгляду у судовому засіданні заяви позивача про розподіл судових витрат у суду були відсутні будь-які заперечення відповідача щодо вказаної заяви чи клопотання, суд при розгляді заяви позивача про розподіл судових витрат оцінював виключно доводи останнього та подані ним докази на підтвердження витрат на правничу допомогу.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОФАРМА-ІНВЕСТ» про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 ГПК України).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно зі ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).

Частиною 1 ст. 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Отже, за змістом положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 273 586,66 грн до заяви позивачем долучено: договір про надання правової допомоги від 17.11.2023 № 1480, додаткову угоду № 1 від 17.11.2023 до договору про надання правової допомоги № 1480, рахунок-фактуру № 1480/25-2 від 19.06.2024 із додатком, акти про надання юридичних послуг від 19.06.2024, платіжні інструкції від 11.01.2024 № 32 та від 25.06.2024 № 76.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Суд встановив, що 17.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІОФАРМА-ІНВЕСТ» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «АРЦІНГЕР» (надалі - Об`єднання) укладено договір про надання правової допомоги від 17.11.2023 № 1480 (надалі - Договір), відповідно до якого Об`єднання зобов`язалось надавати клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором.

В п. 4.4. Договору погоджено, що розмір винагороди Об`єднання за надання клієнту правової допомоги та порядок її сплати визначається додатковим договором, що підписується сторонами.

Так, між позивачем та Об`єднанням було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, у якій сторони погодили обсяг правової допомоги та її вартість.

Відповідно до пп. 1 п. 3 Додаткової угоди № 1 до Договору базовий гонорар за правову допомогу у суді першої інстанції складає 5500 євро у гривневому еквіваленті (за умови не більше 5 судових засідань).

Як вбачається із матеріалів справи, представництво інтересів позивача під час розгляду даної справи у Господарському суді міста Києва здійснювалось адвокатами Об`єднання, а саме:

- Дядюком Є.М. (ордер серії АА № 1380324 від 18.12.2023) - подання та підписання позовної заяви;

- Залізняком І.І. (ордер серії АВ № 1107244 від 29.12.2023) - участь у підготовчому засіданні 29.01.2024, подання та підписання відповіді на відзив, письмових пояснень від 26.03.2024, участь у підготовчому засіданні 03.04.2024, подання та підписання заперечень проти клопотання про витребування доказів від 24.04.2024, клопотання про приєднання доказів від 24.04.2024, участь у підготовчому засіданні 24.04.2024, участь у судових засіданнях 27.05.2024, 19.06.2024.

При цьому, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати за надану правничу допомогу лише адвокатом Залізняком І.І. та зазначено, що під час розгляду справи адвокатами Об`єднання було виконано робіт на суму більшу, аніж передбачену базовим гонораром у п. 3 Додаткової угоди № 1, у зв`язку з чим до стягнення з відповідача заявляється саме 273 586,66 грн.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 910/12876/19.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд зазначає, що обґрунтованість та співмірність понесених витрат на професійну правничу допомогу слід досліджувати з урахуванням ч. 3 ст. 13 ГПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 ГПК України. Такі ж висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 922/2875/18 та від 19.08.2021 у справі № 910/11547/19, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Оцінюючи подані позивачем докази на підтвердження заявленого до стягнення з відповідача розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що долучені до заяви про розподіл судових витрат акти про надання юридичних послуг містять дані про надання правової допомоги, окрім адвокатом Залізняком І.І., також помічником адвоката - Суходольським Б.Б., а також адвокатом Шкляром С.В., втім докази фактичного надання правових послуг позивача вказаними особами у матеріалах справи відсутні, а отже не можуть бути покладені на відповідача.

Отже, з огляду на характер спірних правовідносин, фактичний обсяг наданих адвокатом послуг позивачу у суді та витрачений ним час, обґрунтованість поданих адвокатом процесуальних документів, виходячи з критерію реальності, пропорційності до предмета спору і розумності розміру заявлених позивачем витрат, суд дійшов висновку, що обґрунтованим та таким, що відповідатиме обставинам цієї справи є розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 150 000,00 грн.

Таким чином, у решті заявленої позивачем до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу суд відмовляє, що відповідає висновку, викладеному у пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 236 - 242, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОФАРМА-ІНВЕСТ» про розподіл судових витрат у справі № 910/19498/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІТНІ-ТЕХНОЛОГІЇ» (вул. Ямська, буд. 41, офіс 1А, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 43105150) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОФАРМА-ІНВЕСТ» (вул. Київська, буд. 37, м. Біла Церква, Київська область, 09100; ідентифікаційний код 35942229) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 150 000,00 грн.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано: 12.08.2024.

Суддя Т. Ю. Трофименко