Рішення

від 12.08.2024 по справі 910/7372/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.08.2024Справа № 910/7372/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали справи

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телевізійна компанія «Атлант-СВ"

про стягнення 60 247,21 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телевізійна компанія «Атлант-СВ" про стягнення 60 247,21 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не виконано взяті на себе зобов`язання відповідно до договору № 8252099 від 19.10.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін та встановлено строки надання заяв по суті.

Відповідачем відзив суду не надано, позовні вимоги не заперечено. Відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заявлено до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телевізійна компанія «Атлант-СВ" вимоги про стягнення у примусовому порядку:

- 46 753,77 грн. вартості спожитої теплової енергії;

- 10 654, 43 грн. інфляційних втрат;

- 2 839,01 8 грн. трьох процентів річних.

В основу заявленого позову покладено позивачем твердження про чинність укладеного сторонами у справі договору про постачання теплової енергії №8252099 від 19.10.2018.

Відповідно до абзацу другого сторінки другої позовної заяви позивач з посиланням до умов пунктів 8.1 та 8.2 укладеного сторонами у справі договору про постачання теплової енергії №8252099 від 19.10.2018 наводить власний висновок: «договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією з сторін про його припинення».

Проте, надана позивачем копія укладеного сторонами у справі договору про постачання теплової енергії №8252099 від 19.10.2018 не містить відповідної договірної норми.

Пунктом 8.1 чітко визначено, що договір діє до 30.07.2019.

Інших умов, щодо можливого продовження дії договору №8252099 від 19.10.2018 після чітко визначеної ними дати 30.07.2019, укладений сторонами у справі господарський договір не містить.

Відповідно до частини першої статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Частиною третьою статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що строк дії договору є обов`язковою для погодження сторонами істотною умовою договору.

За позитивно-правовими при приписами частини сьомої статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Таким чином, господарсько-договірне регулювання правовідносин сторін у справі на підставі договору №8252099 від 19.10.2018 не може розповсюджуватись на відносини сторін, що виникли після 30.07.2019.

Враховуючи наведене, судом відхиллено доводи позивача в частині чинності укладеного сторонами у справі договору №8252099 від 19.10.2018 в період часу з лютого 2022 року до квітня 2024 року.

Відповідно до доданих до позовної заяви документів, відповідачем використовувались приміщення нежитлової будівлі по вулиці Вавилових 17 у місті Києві на підставі укладеного з власником цього нерухомого майна договору оренди №01/09 від 01.09.2016.

Доказів використання саме відповідачем в період часу з лютого 2022 року до квітня 2024 року цих приміщень матеріали справи не містять.

Додані позивачем наряди та інші внутрішні документи доводять поза розумним сумнівом здійснення ним теплопостачання нежитлової будівлі по вулиці Вавилових 17 у місті Києві, проте не доводять, що споживачем цих послуг був саме відповідач у даній справі.

Відповідно до визначення частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

За приписами частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач, у тому числі, зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, у даному випадку позивачем доведено суду факт надання послуг з теплопостачання приміщень нежитлової будівлі по вулиці Вавилових 17 у місті Києві в період часу з лютого 2022 року до квітня 2024 року, проте не доведено наявність саме у відповідача юридичного обов`язку з оплати вартості цих послуг, оскільки прямо зобов`язаною оплачувати вартість комунальних послуг особою є власник цих приміщень.

Встановивши відсутність у позивача права на отримання саме від відповідача вартості наданих послуг та кореспондованого обов`язку відповідача сплатити відповідні грошові кошти, що в свою чергу унеможливлює застосування встановлених статтею 625 Цивільного кодексу України правових наслідків прострочення виконання грошового зобов`язання, суд відмовляє у задоволенні позову повністю.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Т.Ю.Кирилюк