Рішення

від 01.08.2024 по справі 920/1467/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.08.2024м. СумиСправа № 920/1467/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., за участю секретаря судового засідання Саленко Н.М.., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/1467/23 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Державної екологічної інспекції у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Першотравнева, буд. 29, код 37970834)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» (42500, Сумська область, смт Липова Долина, вул. Горького, 46, код 32141851)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1. Сумська міська рада (майдан Незалежності, 2, м. Суми, 40030, ідентифікаційний код 23823253),

2. Сумська обласна рада (майдан Незалежності, 2, м. Суми, 40030, код 23826636),

про стягнення 1 001 557,26 грн,

за участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):

представника позивача Матюха Д.М.,

представник відповідача Маківський О.В.,

представник третьої особи 1 не з`явився,

представник третьої особи 2 не з`явився,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» збитки в сумі 1 001 557,26 грн, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, а саме: 300 467, 18 грн - до спеціального фонду Державного бюджету України, 200 311,45 грн - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 500 778,63 грн - до спеціального фонду місцевого бюджету Сумської міської ради, з початковим зарахуванням стягуваної суми на рахунок Сумської міської ради, код платежу - 24062100 (грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства внаслідок господарської та іншої діяльності), р/р - UА858999980333129331000018540, код ЄДРПОУ отримувача - 37970404, банк отримувача - Казначейство України; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» на користь Державної екологічної інспекції у Сумській області витрати на сплату судового збору в сумі 15 023,36 грн (Код ЄДРПОУ 37970834, МФО - 820172, поточний рахунок - UА958201720343130003000080919, Державна казначейська служба України).

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 22.12.2023 справу № 920/1467/23 розподілено для розгляду судді Джепі Ю.А.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 27.12.2023 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 920/1467/23 за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 13.02.2024, 10:30; залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Сумську міську раду (майдан Незалежності, 2, м. Суми, 40030, ідентифікаційний код 23823253), Сумську обласну раду (майдан Незалежності, 2, м. Суми, 40030, код 23826636).

22.01.2024 надійшли письмові пояснення третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Сумської обласної ради б/н від 22.01.2024 (вх.№ 205 від 22.01.2024), в яких зазначає, що завдані відповідачем збитки внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, відповідно до положень цивільного та бюджетного законодавства, повинні відшкодовуватись частково в дохід Державного бюджету, обласного та міського бюджетів.

07.02.2024 надійшов відзив відповідача б/н від 06.02.2024 (вх.№3374 від 07.02.2024), в якому представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» просить у задоволенні позову відмовити у зв`язку з недоведенням позивачем всіх елементів, необхідних для встановлення підстав для відшкодування шкоди згідно із положеннями цивільного законодавства, а також неналежністю та недопустимістю поданих на обґрунтування позову доказів.

09.02.2024 позивачем подано відповідь на відзив б/н від 09.02.2024 (вх.№ 397 від 09.02.2024), в якому, посилаючись на презумпцію вини правопорушника у даній категорії спорів, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Водночас, підготовче засідання, призначене 13.02.2024, 10:30 не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Джепи Ю.А на лікарняному у період з 05.02.2024 по 14.05.2024.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 27.05.2024 постановлено призначити підготовче засідання на 11.06.2024, 11:30.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 11.06.2024 постановлено закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи № 920/1467/23 по суті в судове засідання на 01.08.2024, 11:30.

У судовому засіданні по суті 01.08.2024 були присутні представники позивача та відповідача, представники третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, в судове засідання не з`явились, про дату, час й місце судового засідання повідомлені судом належним чином.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято 01.08.2024 у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих сторонами доказів з оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Сумській області від 01.03.2023 № 43, Інспекція є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища на території Сумської області, зокрема, щодо виконання екологічних вимог під час надання у власність і користування, зокрема в оренду, земельних ділянок, додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель.

У період з 13.09.2021 по 17.09.2021 старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Сугоняком Я.В. в присутності менеджера з управління відповідача - ТОВ «АЛЬЯНС» Володимира Круглова було проведено позапланову перевірку по дотриманню вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС».

Матеріалами справи підтверджується й сторонами не заперечується, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС» на підставі договору оренди земельної ділянки від 20.12.2019 використовує земельну ділянку державного лісового фонду України, надану у постійне користування ДП «Сумське лісове господарство» у кварталі 139 з кадастровим номером 5924781500:06:003:0085, з розташованими на ній об`єктами нерухомого майна - базою відпочинку «Сонячна галявина» для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення загальною площею 6,2097 га.

Актом позапланової перевірки № 416/06 від 17.09.2021 в розділі «Виявлені порушення» зафіксовано, що на момент проведення перевірки на вказаній земельній ділянці проводилась реконструкція та розширення території колишньої бази відпочинку «Сонячна галявина».

Відповідно до Акту позапланової перевірки № 416/06 від 17.09.2021, під час проведення інструментальної зйомки площі земельної ділянки під адміністративними будівлями та іншими спорудами встановлено, що вся площа земельної ділянки становить 7,17869 га, що на 0,96899 га більше, ніж фактично передана по договору оренди.

Також зазначено, що відповідачем в кварталі 139 виділ 29 Сумського лісництва ДП «Сумське лісове господарство» на земельній ділянці площею 0,121561 га знято родючий шар ґрунту без отримання відповідного дозволу і самовільно використовується відповідачем як автостоянка та, відповідно, в тимчасове користування для рекреаційного призначення не передавалась. Крім того, в кварталі 139 виділ 22 Сумського лісництва ДП «Сумське лісове господарство» земельну ділянку площею 1,125149 га, яка частково знаходиться в межах прибережно-захисної смуги річки Псел, відповідач самовільно використовує як волейбольний майданчик, під будівлю кафе, вбиральні та інше.

З урахування вище викладеного, позивач, вважаючи, що відповідачем самовільно зайнято та використовується не за цільовим призначенням земельні ділянки загальною площею 2,2156951 га, що є порушенням вимог ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель», звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди.

На підставі вимог Методики, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 (зі змінами та доповненнями), позивач по факту зняття ґрунтового покриву, самовільного зайняття та використання земельної ділянки не за цільовим призначенням площею - 0,121561 га у кварталі 139 виділ 29 Сумського лісництва ДП «Сумське лісове господарство» обрахував заподіяну шкоду по вказаній земельній ділянці загальним розміром - 62 492, 99 грн; по факту самовільного зайняття та використання земельних ділянок не за цільовим призначенням на площі - 2,094139 га (0,96899 га +1,125149 га) у кварталі 139 Сумського лісництва ДП «Сумське лісове господарство» обрахував заподіяну шкоду по вказаним земельним ділянкам загальним розміром - 939 064,27 грн.

Головне управління Державної казначейської служби України в Сумській області листом від 03.01.2023 № 05.1-03-06/34 повідомило позивача про наявні відкриті реквізити рахунків для зарахування надходжень до бюджету по коду бюджетної класифікації - 24062100 (грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності) в тому числі реквізити рахунку по коду бюджетної класифікації 24062100 для Сумської міської ради Сумської області.

На підставі вищевказаного Акту позапланової перевірки, розрахунку та листа позивач, вважаючи, що у результаті зняття ґрунтового покриву, самовільного зайняття та використання земельних ділянок не за цільовим призначенням відповідачем, була завдана шкода навколишньому природному середовищу в загальному розмірі - 1 001 557,26 грн, просить суд стягнути її у наступному порядку: 300 467, 18 грн - до спеціального фонду Державного бюджету України, 200 311,45 грн - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 500 778,63 грн - до спеціального фонду місцевого бюджету Сумської міської ради, з початковим зарахуванням стягуваної суми на рахунок Сумської міської ради, код платежу - 24062100 (грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства внаслідок господарської та іншої діяльності), р/р - UА858999980333129331000018540, код ЄДРПОУ отримувача - 37970404, банк отримувача - Казначейство України, на підставі п. 7 ч.3 ст. 29 та п. 4 ч.1 ст. 691 Бюджетного кодексу України.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Стаття 14 Конституції України передбачає, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Стаття 66 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Частина 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.

Згідно із ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить право пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах

Статтею 17-1 Закону України «Про охорону земель» також визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, у галузі охорони земель, належать здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про використання та охорону земель щодо: виконання екологічних вимог при наданні у власність і користування, у тому числі в оренду, земельних ділянок; додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель; подання позовів про відшкодування шкоди і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства України про охорону земель.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону земель» земля - це поверхня суші з ґрунтами, корисними копалинами та іншими природними елементами, що органічно поєднані та функціонують разом з нею.

Відповідно до вимог ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до вимог ч.1 ст. 35 Закону України «Про охорону земель», власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до вимог підпунктів «б», «ґ», «и» ч.1 ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: самовільне зайняття земельних ділянок, невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, порушення умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту.

Частинами 2, 3 ст. 56 Закону України «Про охорону земель» визначено, що застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Стаття 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачає, що за порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Частиною 3 ст. 211 Земельного кодексу України визначено, що Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 2 Методики, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 (зі змінами та доповненнями), передбачено, що ця Методика спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним особам та громадянам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання. Розмір шкоди визначається окремо по кожному із зазначених правопорушень.

Пунктом 7 Методики визначено, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, визначається Держекоінспекцією та її територіальними органами, Держгеокадастром та його територіальними органами або виконавчими органами сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачає, що для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини екологічного податку згідно із законом, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Пунктом 7 ч.3 ст. 29 Бюджетного кодексу України передбачено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Пунктом 4 ч.1 ст. 691 Бюджетного кодексу України передбачено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Позивач, вважає, що факт здійснення відповідачем самовільного зайняття та використання не за цільовим призначенням земельних ділянок підтверджується Актом позапланової перевірки № 416/06 від 17.09.2021 та здійсненим на підставі та відповідно до вищезазначених нормативно-правових актів Розрахунком розміру заподіяної шкоди, яку просить стягнути з відповідача.

Однак, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача з огляду на таке.

Підпунктом 3 п.2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, в нашому випадку державі.

Частиною 1 ст. 56 Закону України «Про охорону земель» передбачено, що юридичні і фізичні особи, які винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено ст. 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи: 1) неправомірність поведінки особи; неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду зокрема підстав невиконання завдавачем шкоди покладених на нього обов`язків; 2) наявність шкоди; під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавана шкоди; 4) вина особи, що завдала шкоду.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавана шкоди (цивільне правопорушення).

Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений в формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження).

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавана шкоди.

Відповідно до положень статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Разом з тим, матеріали справи не містять конкретних, аргументованих та обґрунтованих доводів, достатніх для задоволення позовних вимог.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 28.09.2023 у справі № 927/32/23, для встановлення судом, чи мало місце правопорушення, основним доказом є акт перевірки, в якому зафіксований факт правопорушення, який (акт), відповідно до статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", є документом, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища. Разом з тим, такий доказ як акт перевірки Державної екологічної інспекції сам по собі не може бути єдиним чи вичерпним доказом підтвердження правопорушення природоохоронного законодавства.

Позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Сумській області ґрунтуються на тому, що Актом позапланової перевірки №416/06 від 17.09.2021 підтверджується факт самовільного використання ТОВ «Альянс» земель лісового фонду України, їх нецільове використання та самовільне зняття родючого шару ґрунту без відповідного дозволу.

Зміст вказаного вище Акту складається з опису виявлених порушень, однак є суперечливими за змістом, та іншими матеріалами судової справи зафіксовані у ньому порушення не підтверджуються.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Так, земельною ділянкою загальною площею 6,2097 га з кадастровим номером 5924781500:06:003:0085, яка розташована за адресою: вул. Сумська, будинок 1 в, с. Битиця на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, ТОВ «Альянс» користується на підставі договору оренди земельної ділянки, що укладений 20.12.2019 між ним та Сумською обласною державною адміністрацією.

Відповідно до п. 3 вищевказаного договору на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: нерухоме майно бази відпочинку «Сонячна галявина», що є власністю орендаря згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна № 10055, ... та витягу з державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності реєстраційний номер 1736507859247, номер запису 29746318 від 28.12.2018, а також інші об`єкти інфраструктури: мережі комунікацій та обладнання, необхідне для експлуатації бази відпочинку.

В Акті перевірки позивачем цей факт не спростовувався. Проте ним зазначено, що «під час проведення інструментальної зйомки площі земельної ділянки під адміністративними будівлями та іншими спорудами, встановлено, що площа земельної ділянки становить 7,17869 га (71786,90 м2)».

Разом з тим, будь-яких підтверджуючих це доказів суду не надано, безпосередньо Акт перевірки не містить жодних фактичних підтверджень проведення інструментальної зйомки площі земельної ділянки та фіксування її результатів.

Також в Акті перевірки в описі виявлених порушень вимог законодавства зазначено, що «у кварталі 139 виділ 22 Сумського лісництва ДП «Сумське лісове господарство» земельна ділянка на площі 1,125149 га (11251,49 м2) частково в межах прибережно-захисної смуги річки Псел використовується ТОВ «Альянс» як волейбольний майданчик, будівлі кафе, вбиральні та інше».

Проте будь-яких підтверджуючих цей факт документів суду також не надано, безпосередньо Акт перевірки також не містить жодних фактичних підтверджень зазначеного, відсутні будь-які докази проведення інструментальної зйомки площі земельної ділянки, фіксування її результатів.

Позивачем здійснено висновок, що відповідачем 8,3038 га земель лісового фонду під будівлями і спорудами не оформлені у законодавчо встановленому порядку і використовуються без відповідних документів.

Проте позивачем суду не надано обґрунтованих пояснень та доказів, зокрема, відповідних графічних матеріалів, матеріалів геодезичного зйомки, зафіксованих у будь-якому вигляді данних GPS вимірювання тощо, які підтверджують, що ТОВ «Альянс» користується земельними ділянками, що перевищує 6,2097 га, та не є в межах земельної ділянки, що надана йому в користування на умовах договору оренди від 20.12.2019, а також для встановлення конкретних ділянок, з яких знято родючий шар ґрунту, що є необхідним для коректного розрахунку завданої шкоди.

Так, в Акті перевірки зазначається, що для використання земельної ділянки під автостоянкою ТОВ «Альянс» у кварталі 139 виділ 29 проведено рубку двох дерев породи «Ясен» сироростучий, викорчовування дерев та чагарників, без дозволу знято родючий шар ґрунту.

Позивачем не обґрунтовано та не доведено, що земельна ділянка використовується під автостоянкою та безпосередньо ТОВ «Альянс».

Так, відповідно до п. 6-7 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, що затверджені постановою КМУ від 22 січня 1996 р. № 115, автостоянка повинна мати тверде покриття (асфальтове, бетонне, гравійне, щебеневе), огорожу, освітлення, телефонний зв`язок, приміщення для обслуговуючого персоналу, в`їзні-виїзні ворота із шлагбаумом та запасні ворота на випадок термінової евакуації транспортних засобів. У разі потреби й технічної можливості на автостоянках обладнуються класи з безпеки дорожнього руху, пункти технічного огляду та самообслуговування транспорту, встановлюється пожежна та охоронна сигналізація, гучномовець. У службовому приміщенні, де розміщується черговий приймальник автостоянки, повинні бути вивішені ці Правила, розпорядок роботи, інформація про тарифи за надання послуг, правила пожежної безпеки та техніки безпеки, обов`язки чергового приймальника, план-схема автостоянки із зазначенням напрямку руху транспорту і номерів місць зберігання, план термінової евакуації транспортних засобів, номери телефонів власника (органу, що здійснює функції з управління майном) автостоянки, державних органів у справах захисту прав споживачів, поліції, пожежної охорони, швидкої медичної допомоги, книга скарг та пропозицій, зразки оформлення перепустки і квитанції на зданий для зберігання транспортний засіб.

Земельна ділянка, яка, на думку позивача, використовується під автостоянкою не відповідає вищевказаним вимогам.

Також, судом при аналізі відповідності змісту Акта перевірки дійсним обставинам враховано, що відповідно до рішення Господарського суду Сумської області від 19.12.2023 у справі №920/1197/23, що набрало законної сили, суд дійшов висновку, що позивач не довів протиправної поведінки відповідача (ТОВ «Альянс» не є користувачем земельної ділянки на якій проведено рубку дерев, докази здійснення рубки дерев саме відповідачем в матеріалах справи відсутні), тому відмовив в задоволенні позову.

Крім іншого, на запит представника ТОВ «Альянс» - адвоката Маківського О.В. від 19.01.2024 Держекоінспекція у Сумській області повідомила, що станом на вересень 2021 на її балансі GPS вимірювач SOUTH №1001109892 (в Акті перевірки вказано, що вимірювання площі земельних ділянок проводилось саме ним) не перебував, матеріали інструментальної зйомки GPS вимірювача відсутні та відображені в акті позапланової перевірки.

Позивачем до матеріалів судової справи долучено матеріали щодо перебування на балансі ДП «Сумське лісове господарство» у 2021 році GNSS вимірювача SOUTH №75663186166426 та свідоцтво про його повірку, та усно у судовому засіданні повідомлено суд про те, що зазначення іншого пристрою (GPS вимірювач SOUTH №1001109892) в Акті перевірки є технічною помилкою при складенні відповідного документа.

Таким чином, враховуючи суперечливі данні щодо засобу вимірювання, за відсутності будь-яких доказів здійснення вимірювань площі земельних ділянок та фіксування їх результатів, посилання позивача на самовільне зайняття та використання не за цільовим призначенням земельних ділянок безпосередньо відповідачем є необґрунтованим.

Крім зазначеного, судом враховано, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 у справі №480/11916/21, яке набрало законної сили, задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" до Державної екологічної інспекції у Сумській області та скасовано припис Державної екологічної інспекції у Сумській області №235/06 від 17.09.2021, що був складений на підставі Акту позапланової перевірки № 416/06 від 17.09.2021, старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Сугоняком Я.В. та державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Філіпповим С.М. (яким зобов`язано ТОВ «Альянс» отримати правовстановчі документи на земельні ділянки, що використовуються ним на землях державного лісового фонду, наданих у постійне користування ДП «Сумське лісове господарство» у кварталі 139).

З огляду на встановлені судом обставини, вимоги позивача є недоведеними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі Проніна проти України, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом були досліджені документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст.ст. 123, 129 ГПК сплачений позивачем судовий збір покладається на нього у повному розмірі у зв`язку із відмовою у задоволенні позову й не підлягає відшкодуванню відповідачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову.

Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повні реквізити сторін зазначені у пункті 2 резолютивної частини цього рішення.

Дата підписання повного тексту рішення суддею: 12.08.2024.

СуддяЮ.А. Джепа