Рішення

від 06.08.2024 по справі 926/3701/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 52-47-40, inbox@cv.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року Справа № 926/3701/21За позовом Житлово - будівельного кооперативу № 63

до відповідача 1 Чернівецької міської ради

відповідача 2 Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради

відповідача 3 Фізичної особи-підприємця Ключука Сергія Михайловича

відповідача 4 Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 3 - Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив "Зоряний-4"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 3 - Приватне підприємство "Будівельна компанія "Дельта""

про визнання незаконними та скасування рішень про зміну цільового призначення та містобудівних умов та обмежень

Суддя Проскурняк О.Г.

Секретар судового засідання Гончар А.Ю.

Представники:

від позивача - Савка С.В.

від відповідача 1 - не з`явився;

від відповідача 2 - не з`явився;

від відповідача 3 - не з`явився;

від відповідача 4 - не з`явився;

від третіх осіб - не з`явилися.

СУТЬ СПОРУ: Житлово - будівельний кооператив № 63 звернувся до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача 1 Чернівецької міської ради; відповідача 2 Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради; відповідача 3 Фізичної особи-підприємця Ключука Сергія Михайловича; відповідача 4 Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради про визнання незаконними та скасування рішень про зміну цільового призначення та містобудівних умов та обмежень.

Стислий виклад позиції позивача - Житлово - будівельного кооперативу № 63.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 23 листопада 2020 року Чернівецькою міською радою прийнято рішення № 2501, пунктом 25.1 якого затверджено проект землеустрою зі зміни цільового призначення та надано Ключуку С.М. земельну ділянку за адресою вул. Головна, 214, площею 0,0800 га. (кадастровий номер 7310136300:09:001:0093) в оренду терміном на 5 років для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (код 02.10) за рахунок орендованої земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03).

Далі позивач зазначає, що Ключуку С.М. видані містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва - багатоповерхового житлового будинку з підземним паркінгом, які затверджені наказом Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 19 грудня 2019 року №582-МУО. В подальшому, 29 грудня 2020 року №787-МУО до вказаних містобудівних умов та обмежень внесено зміни, а саме змінено висотність об`єкта будівництва та відсоток забудови. Така зміна характеристик об`єкта будівництва, на думку позивача, є неправомірною та порушує його права.

Крім того, позивач вказує на те, що при проектуванні та здійсненні будівництва допущено суттєві порушення державних будівельних норм і правил, містобудівної документації, що може призвести до негативних наслідків для будинку, який розташований на вул. Головній, 212-Б та належить членам кооперативу. Так, проведення будівельних робіт може призвести до втрати не лише будинків, але і до людських жертв, що можуть опинитися під завалами.

Окрім того, в матеріалах справи містяться додаткові доводи до позовної заяви від 12 листопада 2021 року, якими позивач конкретизує порушення його прав та законних інтересів, підстави оскарження містобудівних умов та обмежень.

03 грудня 2021 року до суду надійшли доповнення до додаткових доводів до позовної заяви позивача

Стислий виклад позиції відповідача 1 - Чернівецької міської ради.

13 жовтня 2021 року до суду надійшла письмова заява про визнання позову Чернівецької міської ради.

13 грудня 2021 року до суду додатково надійшли письмові пояснення Чернівецької міської ради щодо визнання позову.

Так, міський голова вказує, що згідно пункту 6 рішення міської ради від 02 вересня 2016 року № 384 ФОП Ключуку С.М. відмовлено у затвердженні проекту відведення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки за адресою вул. Головна, 214 , для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудованими об`єктами громадського призначення за рахунок земельної ділянки, наданої для будівництва та обслуговування торгово-побутового комплексу та офісних приміщень, у зв`язку із конфліктною ситуацією з мешканцями та аварійним станом сусідніх житлових будинків. Відтак, враховуючи наявність судового спору між ЖБК № 63 та ФОП Ключуком С.М., Чернівецька міська рада вважає оскаржуване рішення протиправним.

Стислий виклад позиції відповідача 2,4 - Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради та Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради.

Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

27 жовтня 2021 року до суду надійшла письмова заява про визнання позову від Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, згідно змісту якої, відповідач 4 посилаючись на недосконалість чинних Державних будівельних норм, що частково викладені у позовній заяві залишає вирішення данного питання на розгляду суду.

Стислий виклад позиції відповідача 3 - Фізичної особи-підприємця Ключука Сергія Михайловича.

27 вересня 2021 року до суду надійшов письмовий відзив ФОП Ключука С.М. на позовну заяву, згідно змісту якої відповідач 3 заперечує проти задоволення позову.

Свій відзив відповідач 3 обґрунтовує відсутністю порушеного права позивача, оскільки визнання недійсним рішення Чернівецької міської ради у цій справі стосуються земельної ділянки ФОП Ключука С.М., яка не перебуває у користуванні ЖБК № 63 і відносно якої у останнього відсутні будь-які права.

Стислий виклад позиції третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 3 - Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельного кооперативу "Зоряний-4" та Приватного підприємства "Будівельна компанія "Дельта"".

Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив "Зоряний-4" своїм правом на подання до суду письмових пояснень на позовну заяву не скористався.

28 травня 2024 року до суду через систему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення третьої особи - Приватного підприємства "Будівельна компанія "Дельта", згідно змісту яких підприємство проти задоволення заперечує, вказуючи на відсутність порушених прав та інтересів позивача. Крім того, представник третьої особи вважає, що вказаний спір повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства, а тому просить закрити провадження у справі.

Процесуальні дії у справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 вересня 2021 року, судову справу № 926/3701/21 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.

Ухвалою Господарського суду в Чернівецькій області від 13 вересня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; судове засідання призначено на 27 вересня 2021 року.

Ухвалою суду від 27 вересня 2021 року оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 18 жовтня 2021 року. Ухвалою Господарського суду в Чернівецькій області від 18 жовтня 2021 року оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 25 жовтня 2021 року.

25 жовтні 2021 року судове засідання не відбулось, у зв`язку з відрядженням головуючого судді Проскурняка О.Г.

Ухвалою суду від 27 жовтня 2021 року підготовче засідання призначено на 27 жовтня 2021 року.

Ухвалою суду від 27 жовтня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 09 листопада 2021 року.

Ухвалою Господарського суду в Чернівецькій області від 09 листопада 2021 року оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 12 листопада 2021 року. Ухвалою суду від 12 листопада 2021 року оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 23 листопада 2021 року.

23 листопада 2021 року судове засідання по справі № 926/3701/21 не відбулось, у зв`язку із перебуванням головуючого судді Проскурняка О.Г. у черговій щорічній відпустці, про що сторони були сповіщенні телефонограмою.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 29 листопада 2021 року підготовче засідання у справі № 926/3701/21 призначено на 03 грудня 2021 року.

Ухвалою суду від 03 грудня 2021 року в підготовчому засіданні оголошено перерву до 13 грудня 2021 року. Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 13 грудня 2021 року в підготовчому засіданні оголошено перерву до 17 січня 2022 року. Ухвалою суду від 17 січня 2022 року в судовому засіданні оголошено перерву до 04 лютого 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 04 лютого 2022 року призначено будівельно-технічну експертизу; доручено проведення будівельно-технічної експертизи - судовому експерту Гайда Богдану Ярославовичу; зупинено провадження у справі.

06 жовтня 2022 року до Господарського суду Чернівецької області повернулись матеріали справи № 926/3701/22 від судового експерта Гайда Б.Я. разом із складеним 15 серпня 2022 року повідомленням № 40/22 про неможливість надання висновку судової будівельно-технічної експертизи, у зв`язку з відсутністю оплати за проведення експертизи.

В супровідному листі №40/22-3 від 15 серпня 2022 року, судовий експерт повідомив, що експертиза з поставлених перед експертом питань, може бути проведена за умови повторного призначення експертизи, після здійснення оплати за її проведення.

Ухвалою суду від 12 жовтня 2022 року поновлено провадження у справі; підготовче засідання призначено на 31 жовтня 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 19 жовтня 2022 року підготовче засідання у справі призначено на 08 листопада 2022 року.

Ухвалою суду від 08 листопада 2022 року призначено будівельно-технічну експертизу; доручено проведення будівельно-технічної експертизи - судовому експерту Гайда Богдану Ярославовичу; зупинення провадження у справі.

01 листопада 2023 року до Господарського суду Чернівецької області повернулись матеріали справи № 926/3701/21 із судово-експертної установи разом із складеним 09 серпня 2023 року висновком експерта № 50/22 та супровідним листом № 50/22-4 від 09 вересня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 07 листопада 2023 року поновлено провадження у справі; призначено підготовче засідання на 27 листопада 2023 року.

Ухвалою суду від 27 листопада 2024 року відкладено розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 13 грудня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 13 грудня 2023 року в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 16 січня 2024 року. Ухвалою суду від 16 січня 2024 року в судовому засіданні оголошено перерву до 07 лютого 2024 року. Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 07 лютого 2024 року в судовому засіданні оголошено перерву до 26 лютого 2024 року.

Ухвалою суду від 26 лютого 2024 року відкладено підготовче засідання у справі № 926/3701/21 на 25 березня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 25 березня 2024 року оголошено в підготовчому судовому засіданні перерву до 09 квітня 2024 року.

Ухвалою суду від 09 квітня 2024 року підготовче засідання у справі № 926/3701/21 відкладено на 29 квітня 2024 року; залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 3 - Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Зоряний-4" та приватне підприємство "Будівельна компанія Дельта"; зобов`язано учасників справи направити третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів, клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи, відзиву на позовну заяву, письмові пояснення та інші процесуальні документи.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 29 квітня 2024 року відкладено підготовче засідання у справі на 29 травня 2024 року.

Ухвалою суду від 29 травня 2024 року в судовому засіданні оголошено перерву до 26 червня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 26 червня 2024 року закрито підготовче провадження у справі № 926/3701/21; призначено справу до розгляду по суті на 17 липня 2024 року.

Ухвалою суду від 17 липня 2024 року судове засіданні з розгляду справи по суті призначено на 06 серпня 2024 року.

В судовому засіданні 06 серпня 2024 року позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити.

Відповідачі - Чернівецька міська рада, Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, ФОП Ключук С.В., Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради та треті особи - Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив "Зоряний-4", Приватне підприємство Будівельна компанія "Дельта" явку належних представників в судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про місце, час та дату судового засідання.

При цьому, 06 серпня 2024 року від Чернівецької міської ради надійшло письмове клопотання про розгляд справи по суті без участі її представника.

Відповідач 3 - ФОП Ключук С.М. в судове засідання не з`явився, поважні причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши клопотання представників сторін, суд вказує наступне.

Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Положеннями частин 2-3 вказаної статті унормовано, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Так, з огляду на неявку відповідача 3 в судове засідання по розгляду справи по суті, якого належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, суд дійшов висновку про наявність можливості розглянути справу по суті без участі представників відповідачів та третіх осіб за наявними матеріалами.

В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою технічних засобів (аудіо-запис)

На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято 06 серпня 2024 року у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши матеріали справи, вживши всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, на яких ґрунтуються позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно статті 94 Господарського кодексу України, кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних види кооперативів регулюється законом.

Закон України "Про кооперацію" визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про кооперацію", законодавство про кооперацію базується на нормах Конституції України і Цивільного кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів з питань кооперації.

Частина 1 статті 6 Закону України "Про кооперацію" встановлює, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про кооперацію" кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах.

Відповідно до частини 1 статті 8 вказаного Закону, статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Статут Житлово-будівельного кооперативу № 63 (в новій редакції), затверджений протоколом № 2 від 21 лютого 2017 року загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу № 63.

Як вбачається із Розділу 1 вказаного Статуту, Житлово-будівельний кооператив № 63 створений для обслуговування, ремонту, реконструкції житлового будинку та утримання прибудинкової території за рахунок внесків членів ЖБК і за рахунок інших доходів, передбачених законодавством. ЖБК № 63 є кооперативом обслуговуючого типу. ЖБК є юридичною особою, створеним фізичними особами і\ чи юридичними особами, що добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської й іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних і інших потреб на умовах самоврядування. ЖБК № 63 є неприбутковою організацією. ЖБК № 63 діє на підставі цього Статуту, затвердженого рішенням загальних зборів членів ЖБК. З дня державної реєстрації, ЖБК № 63 набуває права юридичної особи.

Згідно положень пункту 1.11 Статуту, місцезнаходження ЖБК № 63: 58032, м. Чернівці, вул. Головна, 212-Б.

Пунктом 25 Рішенням 53 сесії VI скликання Чернівецької міської ради від 31 липня 2014 року № 1300 "Про передачу фізичним особам та юридичним особам безоплатно у власність і надання в оренду земельних ділянок, відмову у передачі, надання дозволу на складання проектів відведення земельних ділянок, затвердження проектів їх відведення, визнання такими, що втратили чинність, та внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань" надано Житлово-будівельному кооперативу № 63, який зареєстрований за адресою вул. Головна 212-Б, дозвіл на складання проекту відведення на земельну ділянку за адресою вул. Головна, 212-б, у власність, орієнтовною площею 0,2500га, для обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Захист майнових інтересів членів ЖБК і інших соціальних норм є одним із видів діяльності ЖБК № 63 (пункт 3.2. Статуту).

Пунктом 8.1.9. вказаного Статуту закріплено право ЖБК № 63 захищати права і законні інтереси членів ЖБК у державних органах влади і керування, органах місцевого самоврядування й у судах.

Щодо обраного позивачем способу захисту.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність або відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення або захисту в обраний спосіб.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16 та від 14 травня 2019 року у справі № 910/11511/18.

Предмет позову - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

Так, звертаючись із позовом до суду, позивач вказує, що прийняте 23 листопада 2020 року Чернівецькою міською радою рішення № 2501, пунктом 25.1 якого затверджено проект землеустрою зі зміни цільового призначення та надано Ключуку С.М. земельну ділянку за адресою вул. Головна, 214 , площею 0,0800 га. (кадастровий номер 7310136300:09:001:0093) в оренду терміном на 5 років для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (код 02.10) за рахунок орендованої земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03) та видані Ключуку С.М. містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва - багатоповерхового житлового будинку з підземним паркінгом, які затверджені наказом Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 19 грудня 2019 року № 582-МУО із відповідними змінами від 29 грудня 2020 року № 787-МУО до вказаних містобудівних умов та обмежень порушує права ЖБК № 63 на належне проживання його членів у своїх квартирах із загрозою знищення майна та належне користування своїм майном.

Відтак, позивач просить суд: 1. Визнати незаконним та скасувати пункт 25.1. рішення Чернівецької міської ради від 23.11.2020р. №2501 яким затверджено проект землеустрою зі зміни цільового призначення та надано Ключуку С.М. земельну ділянку за адресою вул. Головна, 214 , площею 0,0800га (кадастровий номер 7310136300:09:001:0093) в оренду терміном на 5 п`ять) років для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (код 02.10) за рахунок орендованої земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03); 2. Визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження, які видані фізичній особі-підприємцю Ключуку С.М. та затверджені наказом департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 19.12.2019р. № 582-МУО із внесеними змінами згідно наказу від 29.12.2020р. № 787-МУО.

Разом з тим, судом встановлено та не заперечується сторонами, що на виконання оскаржуваного пункту рішення, між Чернівецькою міською радою (далі - Орендодавець) та ФОП Ключуком С.М. (далі - Орендар) укладено договір оренди землі № 11503 від 09 грудня 2020 року, згідно положень якого, Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 214 . Договір укладено строком на п`ять років.

Вказаний договір оренди землі, позивачем не оскаржується.

Верховний Суд України у постанові від 11 листопада 2014 року у справі № 21-405а14, яку прийнято за подібних правовідносин, зробив правовий висновок про те, що в разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб`єктом владних повноважень) ненормативного акта, який застосовується одноразово, після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладення договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Велика Палата Верховного суду у постанові від 30 травня 2018 року по справі № 923/466/17 відступаючи від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року у справі № 21-405а14, вказала, що особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права.

Відтак, на таку особу (позивача) не можна покладати обов`язок об`єднання вимог про визнання протиправним і скасування рішення органу місцевого самоврядування та вимог про скасування правовстановлюючих документів на земельну ділянку, укладених (виданих) на підставі такого рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач скористався способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права.

Стосовно доводів відповідача та третьої особи - Приватного підприємства "Будівельна компанія "Дельта" про необхідність розгляду вказаного спору в межах адміністративного судочинства, суд вказує наступне.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Правила визначення юрисдикційності відповідної справи встановлені процесуальними законами, якими регламентована предметна та суб`єктна юрисдикція адміністративних, господарських та цивільних судів, - це стаття 19 Кодексу адміністративного судочинства України, стаття 20 Господарського процесуального кодексу України, стаття 19 Цивільного процесуального кодексу України.

Ключовим питанням у цій справі є те, чи має право на звернення до суду із позовом про оскарження МОУ, як акту індивідуальної дії, особа (якій його не адресовано і прав та обов`язків якої він не стосується) у порядку господарського судочинства.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Зокрема у Рішення КСУ №9-зп від 25 грудня 1997 року зазначено, що частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист.

Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв чи скарг, які відповідають встановленим законом вимогам, є порушенням права на судовий захист, яке відповідно до статті 64 Конституції України не може бути обмежене.

Таким чином, положення частини 1 статті 55 Конституції України закріплює одну з найважливіших гарантій здійснення як конституційних, так й інших прав та свобод людини і громадянина.

У пункті 3.1 Рішення Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 року № 19-рп/2010 зазначено, що з набранням чинності КАС України 1 вересня 2005 року всі публічно-правові спори, у яких хоча б однією зі сторін є суб`єкт владних повноважень, віднесені до підсудності адміністративних судів (частини 1, 2 статті 2, пункти 1, 2, 7 частини 1 статті 3 КАС України)

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди мають виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Таким чином, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на розгляд до адміністративного суду спір, який виник між конкретними суб`єктами відносно їх прав та обов`язків в конкретних публічно-правових відносинах, в яких один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою інших суб`єктів.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Відтак, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття оскаржуваного рішення порушено право особи, що стосується приватноправових відносин, то вказана справа підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спор

Саме позивач у позовній заяві визначає порушене право та спосіб його захисту.

У справі, яка розглядається, позивачем зазначено про наявність саме приватно-правового інтересу. Так, позивач вказує на те, що при проектуванні та здійсненні будівництва допущено суттєві порушення державних будівельних норм і правил, містобудівної документації, що може призвести та призводить до негативних наслідків для будинку, який розташований на вул. Головній, 212-Б та належить членам кооперативу; проведення будівельних робіт може призвести до втрати не лише будинків, але і до людських жертв, що можуть опинитися під завалами.

Суд погоджується із доводами позивача щодо наявності у нього приватно-правового інтересу у цій справі та необхідністю захисту саме вказані права при визнані незаконним та скасуванні пункту рішення Чернівецької міської ради від 23.11.2020р. №2501 яким затверджено проект землеустрою зі зміни цільового призначення та надано Ключуку С.М. земельну ділянку в оренду та оскаржені спірних МОУ, з огляду на те, що земельна ділянка, на якій здійснюється будівництво знаходиться в безпосередній близькості до земельної ділянки та будинку позивача.

Відтак, фактичне звернення позивача до суду із даним позовом обумовлено необхідністю захисту інтересів приватноправового характеру, які на їх думку порушені ФОП Ключуком С.М. внаслідок здійснення будівельних робіт, тобто пов`язані із захистом порушених цивільних, житлових прав, які в свою чергу підлягають розгляду у порядку господарського судочинства, з огляду на суб`єктний склад правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, судом критично оцінюються доводи відповідача - ФОП Ключука С.М. та третьої особи - Приватного підприємства "Будівельна компанія "Дельта" про необхідність розгляду вказаного спору в межах адміністративного судочинства.

Стосовно визнання незаконним та скасування пункту 25.1. рішення Чернівецької міської ради від 23.11.2020р. №2501, суд вказує наступне.

Частиною 2 статті 21 Цивільного кодексу України унормовано, що суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, з метою встановлення факту законності/незаконності нормативно-правового акту органу місцевого самоврядування, суду слід встановити його відповідність/невідповідність актам цивільного законодавства та можливі порушення цивільних прав або інтересів позивача.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Як вбачається із матеріалів справи, Рішенням 40 сесії VII скликання Чернівецької міської ради № 919 від 09 жовтня 2017 року "Про розгляд звернення підприємця Ключука С.М. щодо затвердження проекту землеустрою по зміні цільового призначення земельної ділянки за адресою вул. Головна, 214 " затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення та надано підприємцю Ключуку Сергію Михайловичу земельну ділянку за адресою вул. Головна 214 , площею 0,0800 га (кадастровий номер 7310136300:09:001:0093) в оренду на 3 (три) роки (для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудованими об`єктами громадського призначення).

В подальшому на підставі вказаного рішення міської ради, між Чернівецькою міською радою (далі - Орендодавець) та підприємцем Ключуком Сергієм Михайловичем (далі - Орендар) укладено Договір оренди землі № 10649 від 23 листопада 2017 року, згідно умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудованими об`єктами громадського призначення, яка знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 214 .

Пунктом 3.1. укладеного Договору унормовано, що договір укладено строком на три роки і діє до 23 листопада 2020 року включно.

В подальшому, рішенням 85 сесії VII скликання Чернівецької міської ради № 2501 від 23 листопада 2020 року (пунктом 25) визнано таким, що втратив чинність, пункт 1 рішення міської ради VII скликання від 09.10.2017р. № 919 "Про розгляд звернення підприємця Ключука С.М. щодо затвердження проекту землеустрою по зміні цільового призначення земельної ділянки за адресою вул. Головна, 214 " в частині надання підприємцю Ключуку Сергію Михайловичу земельної ділянки за адресою вул. Головна 214 , площею 0,0800 га (кадастровий номер 7310136300:09:001:0093) в оренду на 3 (три) роки (до 23.11.2020р.) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудованими об`єктами громадського призначення (код 02.03) та визнано розірваним договір оренди землі від 23.11.2017р №10649, укладений між міською радою та Ключуком С.М. , за згодою сторін у зв`язку із зміною умов користування землею.

Відтак, у зв`язку із прийняттям вказаного пункту рішення органом місцевого самоврядування, між Чернівецькою міською радою та ФОП Ключуком припинено договірні відносини, стосовно оренди землі для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудованими об`єктами громадського призначення.

Разом з тим, оскаржуваним пунктом 25.1. рішення 85 сесії VII скликання Чернівецької міської ради № 2501 від 23 листопада 2020 року затверджено проект землеустрою зі зміни цільового призначення та надано підприємцю Ключук Сергію Михайловичу земельну ділянку за адресою вул. Головна 214 , площею 0,0800 га (кадастровий номер 7310136300:09:001:0093) в оренду на 5 (п`ять) років для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (код 02.10) за рахунок орендованої земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку (код 02.03).

Частинами 1, 2 статті 124 Земельного кодексу України унормовано, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 134 вказаного Кодексу встановлено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно положень абзацу 22 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України встановлено, що не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі поновлення договорів оренди землі, укладення договорів оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря.

Частиною 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) встановлено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Так, Чернівецька міська рада приймаючи оскаржуваний пункт рішення про затвердження проекту землеустрою зі зміни цільового призначення та надання підприємцю Ключук Сергію Михайловичу земельної ділянки за адресою вул. Головна 214 , площею 0,0800 га (кадастровий номер 7310136300:09:001:0093) в оренду на 5 (п`ять) років для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (код 02.10) за рахунок орендованої земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку (код 02.03) (тобто з використанням переважного права орендаря).

Однак, положеннями частини 9 статті 33 вказаного Закону унормовано, що у разі зміни меж або цільового призначення земельної ділянки вимоги цієї статті не застосовуються.

Відтак, на переконання суду, що ґрунтується на системному аналізі положень статей 124, 134 Земельного кодексу України та статті 33 Закону України "Про оренду землі", у зв`язку із волевиявленням ФОП Ключука С.М. змінити цільове призначення земельної ділянки, останнім втрачено право переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк, а відтак, указана земельна ділянка підлягала передачі в користування виключно на конкурентних засадах (на земельних торгах).

З огляду на викладене, судом встановлено невідповідність оскаржуваного пункту 25.1 рішення 85 сесії VII скликання Чернівецької міської ради № 2501 від 23 листопада 2020 року актам цивільного законодавства.

Окрім того, згідно витягу з рішення 2 сесії VII скликання Чернівецької міської ради від 02 вересня 2016 року № 384 "Про затвердження проектів відведення зі змінами цільового призначення земельних ділянок юридичним та фізичним особам" вирішено відмовити Ключуку Сергію Михайловичу у затвердженні проекту відведення щодо зміни цільового призначення, за рахунок земельної ділянки, наданої для будівництва та обслуговування торгово-побутового комплексу та офісних приміщень, у зв`язку із конфліктною ситуацією з мешканцями та аварійним станом сусідніх житлових будинків (підстава: протокол №3 засідання комісії з розгляду питання щодо землекористування за адресою вул. Головна, 214 від 23.06.2016р.)

При цьому, судом вище встановлено, що земельна ділянка позивачів межує із земельно ділянкою за адресою: вул. Головна, 214 .

Відтак, відповідачу було відмовлено органом місцевого самоврядування у затвердженні проекту відведення щодо зміни цільового призначення, саме у зв`язку із аварійним станом сусідніх житлових будинків (в тому числі позивача), що беззаперечно свідчить про наявність порушеного права Житлово-будівельного кооперативу № 63.

Окрім того, додатковим фактом, що підтверджує порушення прав та інтересів позивача є визнання позову Чернівецькою міською радою та Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради.

Відтак, прийняте рішення Чернівецької міської ради № 2501 від 23 листопада 2020 року, а саме оскаржуваний пункт 25.1., яким затверджено проект землеустрою зі зміни цільового призначення та надано підприємцю Ключук Сергію Михайловичу земельну ділянку за адресою вул. Головна 214 , площею 0,0800 га (кадастровий номер 7310136300:09:001:0093) в оренду на 5 (п`ять) років для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (код 02.10) не відповідає актам цивільного законодавства та порушує цивільні права та інтереси позивача, що і є підставою для визнання його незаконним та скасування.

Стосовно визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень, які видані фізичній особі-підприємцю Ключуку С.М. та затверджені наказом департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 19.12.2019р. № 582-МУО із внесеними змінами згідно наказу від 29.12.2020р. № 787-МУО, суд вказує наступне.

Згідно пункту 8 частини 1 статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Статтею 6 вказаного Закону унормовано, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Згідно із частиною 5 статті 26 цього ж Закону, проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у наступному порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статті 31 Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Частиною 1 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", основними складовими вихідних даних є містобудівні умови та обмеження.

Відповідно до частини 3 статті 29 вказаного Закону, містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника.

Згідно інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на момент звернення із позовом Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради перебував в стані припинення.

Рішенням Чернівецької міської ради від 15 квітня 2021 року № 177 "Про внесення та доповнень в рішення міської ради від 25.03.2021 №132 "Про структуру виконавчих органів Чернівецької міської ради"" створено Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, який є виконавчим органом Чернівецької міської ради, юридичною особою та є правонаступником ліквідованого Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, зокрема щодо іншої документації, необхідної для виконання делегованих Департаменту урбаністики та архітектури повноважень. (пункти 1.1, 1.2, та 1.14. Положення про Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради).

Згідно цього Положення, до власних повноважень Департаменту урбаністики та архітектури віднесено підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації (п.2.1.1 Положення), а до функцій - видача замовникам містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок для нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту у порядку та на умовах, визначених чинним законодавством. (п.3.2 Положення).

Як вбачається із матерів справи, Наказом Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради № 582-МУО від 19 грудня 2019 року затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва багатоквартирного житлового будинку підземним паркінгом за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 214, які видані Фізичній особі-підприємцю Ключуку Сергію Михайловичу. Так, згідно вказаних містобудівних умов та обмежень максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки складає 40% (8 поверхів, згідно таблиці 6.2 ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова території").

В подальшому, Наказом Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради № 787-МУО від 29 грудня 2020 року затверджено зміни до містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, а також паркінгом на вулиці Головній, 214 в м. Чернівці . Так, згідно вказаних містобудівних умов та обмежень максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки складає 70% (відповідно до таблиці 6.2 ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова території" та примітки 3 даної таблиці сумарна площа під забудовою житлового будинку, включаючи експлуатовані покрівлі стилобатних частин, підземних та напівпідземних споруд, що використовуються під благоустрій та озеленення для мешканців житлових будинків не повинна перевищувати 70% земельної ділянки за умов забезпечення під`їздів до вхідних груп житлового будинку, проїзду пожежної техніки, автомобілів швидкої допомоги та інженерного захисту території щодо відведення поверхневого стоку)).

З метою встановлення відповідності чи не відповідності показників затверджених ФОП Ключуку С.М. містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва вимогам ДБН, судом призначено будівельно-технічну експертизу.

На розгляд експерту покладено наступне питання - Чи відповідають показники Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:9736-1107-9683-4308, затверджених наказом Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (23245721) №787-МУО від 29.12.2020р. вимогам ДБН? Якщо не відповідають, то у чому полягає невідповідність?

Так, оцінюючи висновок експерта, суд вказує наступне.

За результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 09 серпня 2023 року, судовим експертом надано висновок № 50/22 згідно якого показники, зазначені в Містобудівних умовах та обмеженнях для проектування об`єкта будівництва реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:9736-1107-9683-4308, затверджені наказом Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (23245721) №787-МУО від 29.12.2020р. відповідають вимогам ДБН.

Статтею 104 ГПК України унормовано, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Згідно пункту 6.1.14 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування і забудова територій, при розміщенні на земельній ділянці окремого житлового будинку або групи житлових будинків (без урахування розміщення гаражів, автостоянок, закладів дошкільної освіти, закладів загальної середньої освіти, закладів короткотривалого перебування дітей та інших об`єктів мікро-районного обслуговування) слід дотримуватись розрахункових показників граничних параметрів забудови, як відношення площі під забудовою першого поверху житлового будинку по зовнішньому контуру, включаючи нормативну ширину вимощення, лоджій, вхідних груп, а також горизонтальних проекцій виступаючих конструкцій до площі земельної ділянки, наведених у таблиці 6.2.

Згідно змісту вказаної таблиці, максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки при розміщенні житлового будинку: 3 поверхи без урахування мансарди складає - 50%; 4-5 поверхів складає - 45%; 6-8 поверхів складає - 40%; 9-10 поверхів - 35%; 11 поверхів і вище - 30%.

Як вбачається із таблиці 6.2., значення допустимого відсотку забудови земельної ділянки - 70% у таблиці відсутнє.

При цьому, згідно пояснень до вказаної таблиці, показники наведені у таблиці не застосовуються у таких випадках: при реконструкції кварталів історичної забудови та формування нової квартальної забудови або при новому будівництві в історичних ареалах міста (визначення генеральним планом) у випадках щільної забудови в тому числі при зміні функціонального призначення земельної ділянки. Вказаний перелік є вичерпним.

Доказів наявності обставин для застосування показника, відмінного від наведених у таблиці, матеріали справи не містять та сторонами не обґрунтовувались.

Відтак, судом критично оцінюється застосування у містобудівних умовах, затверджених наказом Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (23245721) №787-МУО від 29.12.2020р. примітки 3, згідно змісту якої сумарна площа під забудовою житлового будинку, включаючи експлуатовані покрівлі стилобатних частин, підземних та напівпідземних споруд, що використовуються під благоустрій та озеленення для мешканців житлових будинків не повинна перевищувати 70% земельної ділянки за умов забезпечення під`їздів до вхідних груп житлового будинку, проїзду пожежної техніки, автомобілів швидкої допомоги та інженерного захисту території щодо відведення поверхневого стоку

З огляду на викладене, суд вважає, що наведений показник максимально допустимого відсотку (70%) забудови земельної ділянки при розміщенні житлового будинку у містобудівних умовах, затверджених наказом Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (23245721) №787-МУО від 29.12.2020р. не відповідає вимогам передбаченими ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова території".

При цьому, з урахуванням викладеної мотивації, висновок судового експерта № 50/22 від 09 серпня 2023 року, щодо відповідності нормам ДБН показників, зазначених в Містобудівних умовах та обмеженнях для проектування об`єкта будівництва реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:9736-1107-9683-4308 - слід відхилити.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження, які видані фізичній особі-підприємцю Ключуку С.М. та затверджені наказом департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 19.12.2019р. № 582-МУО із внесеними змінами згідно наказу від 29.12.2020р. № 787-МУО.

Крім того, суд звертає увагу сторін на наступне.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд, в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку позов - задовольнити.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, частиною 9 статті 129 ГПК України унормовано, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відтак, з урахуванням того, що оскаржуване рішення міської ради та містобудівні умови, які затверджені Департаментом прийняті в результаті ініціатив ФОП Ключука С.М. та призвело до неправомірних дій сторін, суд дійшов висновку що судовий збір за позовну вимогу про визнання незаконним та скасування пункту рішення Чернівецької міської ради слід стягнути з міської ради та ФОП Ключука С.В. у рівних частинах, а судовий збір за позовну вимогу про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень слід стягнути з Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради та ФОП Ключука С.В. у рівних частинах.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати пункт 25.1. рішення Чернівецької міської ради від 23.11.2020р. №2501 яким затверджено проект землеустрою зі зміни цільового призначення та надано Ключуку С.М. земельну ділянку за адресою вул. Головна, 214 , площею 0,0800га (кадастровий номер 7310136300:09:001:0093) в оренду терміном на 5 п`ять) років для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (код 02.10) за рахунок орендованої земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03).

3. Визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження, які видані фізичній особі-підприємцю Ключуку С.М. та затверджені наказом департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 19.12.2019р. № 582-МУО із внесеними змінами згідно наказу від 29.12.2020р. № 787-МУО.

4. Стягнути з Чернівецької міської ради (58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, Центральна площа, 1, код ЄДРПОУ 36068147) на користь Житлово-будівельного кооперативу № 63 (58032, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Головна, 212-Б, код ЄДРПОУ 21429960) 1 135,00 грн - судового збору.

5. Стягнути з Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради (58002, Чернівецька обл., місто Чернівці, вул. Б. Хмельницького, буд. 64-А, код ЄДРПОУ 44158575) на користь Житлово-будівельного кооперативу № 63 (58032, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Головна, 212-Б, код ЄДРПОУ 21429960) 1 135,00 грн - судового збору.

6. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ключука Сергія Михайловича ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу № 63 (58032, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Головна, 212-Б, код ЄДРПОУ 21429960) 2 270,00 грн - судового збору.

Повний текст рішення складно та підписано - 12 серпня 2024 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Г. Проскурняк