Ухвала

від 12.08.2024 по справі 761/39550/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 761/39550/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус» (далі - ТОВ «Інвестохіллс Хеліантус», скаржник)

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.02.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024

скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича

за позовом Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент Фонд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) Приватного підприємства «Л-Джастіс»;

2) ОСОБА_1 ;

3) ОСОБА_2

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Інвестохіллс Хеліантус» 08.08.2024 через «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.02.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 у справі № 761/39550/17 та ухвалити нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» (далі - ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ») у задоволенні скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2024 у справі № 9761/39550/17 визначено колегію суддів у складі: головуючої судді - Малашенкової Т. М., судді Бенедисюка І. М., Булгакової І. В.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, предметом касаційного оскарження є ухвала Господарського суду міста Києва від 29.02.2024 у справі № 761/39550/17, якою:

скаргу ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича задоволено;

визнано неправомірними (протиправними) дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 у справі № 761/39550/17 щодо визначення вартості нерухомого майна, яке здійснено на підставі звіту про оцінку майна, який складений суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Юрформат» щодо нерухомого майна боржника, а саме: нежитлового приміщення «група приміщень № 11», загальною площею 199, 2 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 96, що належать на праві власності ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ», код ЄДРПОУ 40412621;

визнано недійсною оцінку нерухомого майна - нежитлового приміщення «група приміщень № 11», загальною площею 199, 2 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 96, що належать на праві власності ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ», код ЄДРПОУ 40412621, проведену суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Юрформат» станом на 23.01.2024 в межах процедури виконавчого провадження № НОМЕР_1,

постанова Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024, якою ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.02.2024 у справі № 761/39550/17 залишено без змін.

Отже, постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 переглянута ухвала Господарського суду міста Києва від 29.02.2024 у справі № 761/39550/17 про розгляд скарги на дії приватного виконавця.

З огляду на викладене оскаржується постанова зі справи якою переглянута ухвала про розгляд скарги на дії приватного виконавця (пункт 25 частини першої статті 255 ГПК України) належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки), мають право подати касаційну скаргу (пункт 2 частини першої статті 287 ГПК України).

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Верховний Суд звертає увагу, що частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України.

Відтак, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України.

Суд касаційної інстанції в силу приписів статті 300 ГПК України переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми, змісту касаційної скарги та строку її подання.

У поданій касаційній скарзі ТОВ «Інвестохіллс Хеліантус» з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України зазначає, що суди не правильно застосували положення статті 39 Закону України «Про іпотеку», всупереч висновків Верховного Суду з питань застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах, що викладені в постановах від 10.08.2022 у справі № 2-2262/12, від 16.02.2023 у справі № 911/1850/18, від 20.07.2022 у справі № 910/10956/15 та не врахували висновки Верховного Суду викладені в постановах від 08.01.2024 у справі № 2-3894/09, від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, від 06.02.2019 у справі № 168/828/16-ц, від 13.03.2018 у справі № 914/881/17, від 14.08.2019 у справі № 766/7365/17, від 16.12.2019 у справі № 211/2171/15, від 01.10.2020 у справі № 2-2394/10, від 15.10.2020 у справі № 917/628/17.

Також скаржник зазначає, що попередні судові інстанції при прийняті оскаржуваних судових рішень допустили порушення в частині дослідження наявних доказів.

Верховний Суд виходить з того, що ГПК України розмежовує підстави касаційного оскарження за предметом касаційного оскарження. Так, у разі оскарження судових рішень передбачених пунктом 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження мають визначатися за відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України.

Верховний Суд відзначає, що скаржник не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України (оскільки оскаржується судове рішення, передбачене пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України).

При поданні касаційної скарги на судові рішення, ухвалені за результатом розгляду скарги на дії приватного виконавця, скаржнику необхідно посилатись на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України, при цьому касаційна скарга має містити належне обґрунтування того, у чому саме полягало невірне застосування норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права попередніми судовими інстанціями під час прийняття оскаржуваних судових рішень.

Наразі скаржник зазначає пункт 1 частини другої статті 287 та статті 308 ГПК України, що не може вважатись підставою касаційного оскарження за відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України з огляду на предмет оскарження (ухвала суду).

З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу.

За таких обставин, Верховний Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого визначення підстав, на яких подається касаційна скарга з належним обґрунтуванням, у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права попередніми судовими інстанціями під час прийняття оскаржуваних судових актів.

Таким чином, враховуючи доводи касаційної скарги, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та вказати підстави касаційного оскарження судового рішення, визначену у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження.

Наслідком не усунення цього недоліку є повернення касаційної скарги скаржнику на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу (зокрема, передбачено частиною другою статті 292 ГПК України).

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Верховний Суд роз`яснює, що у разі не усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги у встановлений судом строк, касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

Перевіривши дотримання строку подання касаційної скарги на відповідність вимогам статті 288 ГПК України, Верховний Суд встановив таке.

Статтею 288 ГПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Відповідно до частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пунктів 2, 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Як убачається з матеріалів касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржену постанову Північного апеляційного господарського суду у справі № 761/39550/17 прийнято 02.07.2024, повний текст її підписано 18.07.2024, а, отже, останній день оскарження постанови за приписами частини першої статті 288 ГПК України, припадає на 07.08.2024.

Водночас, касаційна скарга, як зазначено вище, подана до Верховного Суду - 08.08.2024 через «Електронний суд».

Верховний Суд констатує, що з огляду на приписи частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга ТОВ «Інвестохіллс Хеліантус» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 у справі № 761/39550/17 подана з пропуском встановленого процесуального строку на касаційне оскарження.

Скаржник в описові частині касаційної скарги зазначив, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції від 02.07.2024 у справі № 761/39550/17 складено 18.07.2024 та отримано представником ТОВ «Інвестохіллс Хеліантус» адвокатом Калітіною О. В. в особистому кабінеті в підсистемі Електронний Суд 19.07.2024 о 16:21 годин (докази додаються), а тому посилаючись частину першу статті 116 ГПК України вважає, що останнім днем для звернення з касаційною скаргою, на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 у справі № 761/39550/17, є 08.08.2024.

Верховний Суд виходить з того, що сама по собі вказівка на дату складення та / чи отримання повного тексту судового рішення та цитати норм права не може вважатись клопотанням про поновлення строку, адже відсутнє формалізовано конкретизоване волевиявлення особи щодо вчинення реалізації повноважень судом.

Суд виходить з того, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (приписи статті 119 ГПК України).

Нормами ГПК не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження за частиною другою статті 288 ГПК України; учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання.

А наразі скаржник прохання про поновлення не висловлює та не порушує питання про поновлення цього строку, про що свідчить як відсутність у касаційній скарзі такого прохання так і відсутність окремо оформленного з даного питання клопотання.

Верховний Суд констатує, що з огляду на приписи частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга ТОВ «Інвестохіллс Хеліантус» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 у справі № 761/39550/17 подана з пропуском встановленого процесуального строку на касаційне оскарження без клопотання про його поновлення.

Верховний Суд звертає увагу, що скаржник звернувся з касаційною скаргою 08.08.2024, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження, передбаченого частиною другою статті 288 ГПК, та також без клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, ураховуючи приписи частини другої статті 288 ГПК України.

Отже, в силу приписів статей 119, 288 ГПК України учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.

Відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Таким чином, Суд вважає за необхідне надати скаржнику строк для надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням підстав для поновлення строку і наданням доказів, що підтверджують дату отримання повного тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду та/або наведенням причин, що зумовили невчасне звернення до Суду з касаційною скаргою.

Наслідком не усунення цього недоліку є відмова у відкритті касаційного провадження.

З огляду на викладене, касаційна скарга ТОВ «Галицька Спілка» підлягає залишенню без руху на підставі частин другої, третьої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання:

касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої у відповідному абзаці частини другої статті 287 ГПК України, з огляду на предмет касаційного оскарження, з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права;

оформлення та подання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 29.02.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 у справі № 761/39550/17 з наведенням підстав для поновлення строку передбачених статтею 288 ГПК України.

Матеріали з усуненням недоліку касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи, ураховуючи частини п`ятої статті 42 ГПК України.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що з огляду на повноту та межі неусунення недоліків касаційної скарги протягом установленого строку може мати наслідки або повернення скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України, або відмову у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України, виходячи з вищенаведеного.

Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 287, 288, 290, 291, 292 ГПК України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 у справі № 761/39550/17 - залишити без руху.

2. Надати Акціонерному товариству «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус» строк для усунення недоліку касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через «Електронний суд» або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити Акціонерному товариству «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде або повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України, або відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України у залежності від повноти усунення недоліків.

4. Верховний Суд звертає увагу, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX: передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України; суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова