Ухвала

від 12.08.2024 по справі 243/6365/24

НЕ ВКАЗАНО

Номер провадження 2-з/243/3/2024

Номер справи № 243/6365/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«12» серпня 2024 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання - Кравченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі Наказу № 29-к «Про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області» від 10 травня 2022 року, заяву ОСОБА_1 , представник заявника адвокат СИРОТЮК Роман Валерійович, про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви, -

ВСТАНОВИВ:

Представник заявникаСиротюк Р.В.,який дієв інтересах ОСОБА_2 ,через систему«Електронний суд»надіслав доСлов`янського міськрайонногосуду Донецькоїобласті заяву прозабезпечення позовудо поданняпозовної заяви,в обґрунтуванняякої зазначив,що у ОСОБА_2 перебував направі власностітранспортний засіб:марка Lexus, модель NX300,2020року випуску,колір чорний,номер кузова(шасі,рама) НОМЕР_1 ,свідоцтво прореєстрацію НОМЕР_2 ,номерний знак НОМЕР_3 .Маючи намірпродати вищевказанийтранспортний засіб, ОСОБА_2 звернувся доТОВ «АВТОКОНСАЛТИНГУКРАЇНА» зметою йогопродажу.Між ОСОБА_2 та ТОВ«АВТОКОНСАЛТИНГ УКРАЇНА»укладено Договіркомісії №7089/24/1/007651від 30.05.2024,за якимТОВ «АВТОКОНСАЛТИНГУКРАЇНА» зобов`язуєтьсяза дорученнямКомітента закомісійну платувчинити зарахунок Комітентавід свогоімені один/абодекілька правочинівщодо продажутранспортного засобу:модель NX300,2020року випуску,колір чорний,номер кузова(шасі,рама) НОМЕР_1 ,свідоцтво прореєстрацію НОМЕР_2 ,номерний знак НОМЕР_3 ,зареєстрований заВласником (Комітентомза Договоромкомісії)транспортного засобу19.10.2023. Так,ТОВ «АВТОКОНСАЛТИНГ»як комісіонермав обов`язокна умовах,найбільш вигіднихдля Комітента,укласти договіркупівлі-продажуавтомобіля Lexus.На виконанняумов Договорукомісії,між ТОВ«АВТОКОНСАЛТИНГ УКРАЇНА»та ОСОБА_3 укладено договіркупівлі-продажутранспортного засобу№7089/24/007/7651від 31.05.2024,відповідно доп.1.1якого ТОВ«АВТОКОНСАЛТИНГ УКРАЇНА»зобов`язується передатиу власність ОСОБА_3 транспортний засіб:марка Lexus,модель NX300,2020року випуску,колір чорний,номер кузова(шасі,рама) НОМЕР_1 ,свідоцтво прореєстрацію НОМЕР_2 ,номерний знак НОМЕР_3 ,зареєстрований заВласником (Комітентомза Договоромкомісії)транспортного засобу19.10.2023. Відповідно доп.3.1Договору купівлі продажу,за домовленістюСторін цінатранспортного засобускладає 15000грн. Однак,виходячи заналізу сайту-торговельногомайданчику AUTORIA,середня вартістьтакого автомобіляприблизно складає45000,00тис.дол.США. ОСОБА_2 наголошує,що йоговолевиявлення спрямовувалосьна настанняінших наслідків,аніж ті,що настали,оскільки продажавтомобіля Lexusвідбувся неза ринковоюціною,як цепередбачено Договоромкомісії,при цьомуволя ТОВ«АВТОКОНСАЛТИНГ УКРАЇНА»та ОСОБА_3 спрямовувалась заволодітиавтомобілем Lexusшляхом продажуТОВ «АВТОКОНСАЛТИНГУКРАЇНА» ОСОБА_3 авто заявно заниженоюціною дляподальшої йогоперепродажі заринковою ціною,тобто уТОВ «АВТОКОНСАЛТИНГУКРАЇНА» та ОСОБА_3 не булонаміру здійснитикупівлю-продаж,як тонібито передбаченоДоговором купівлі-продажу. Зважаючи навищевказане,заявник звертаєтьсядо Судуз метоюнакладення арештуна автомобільLexusта подальшогоподання позовноїзаяви провизнання договорунедійсним. Відтак накладення арешту на автомобіль Lexus, модель NX300, 2020 року випуску, колір чорний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 допоможе захистити порушене право ОСОБА_2 , невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи навіть унеможливити виконання рішення суду за наслідком розгляду позовної заяви ОСОБА_2 .

В зв`язку з викладеним, заявник просить суд накласти арешт на транспортний засіб Lexus, модель NX300, 2020 року випуску, колір чорний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Оскільки викладені в заяві обставини та надані заявником докази є достатніми для розгляду заяви про забезпечення позову, заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам ст. 153 ЦПК України.

Враховуючи, що розгляд заяви про забезпечення позову відбувається у відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши подану заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви та додані до неї документи, приходить до наступного висновку.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог, викладених в ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними та публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову для нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності має здійснюватись судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Відповідно заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Сукупний аналіз даних положень законодавства дає підстави вважати, що при вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову, суд повинен, крім іншого, з`ясувати відомості про особу відповідача та про належність йому майна, щодо якого інша сторона просить вжити заходи забезпечення позову.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно виник спір з приводу вказаного майна, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, в разі його задоволення, а тому суд, враховуючи розумність, співмірність, обґрунтованість і обсяг вимог заявника, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, вважає що найбільш доцільним буде забезпечення позовних вимог до пред`явлення позову шляхом накладення арешту на майно, яке є предметом спору.

При цьому, суд враховує, що цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

При розгляді даної заяви, суд виходить з того, що з матеріалів справи вбачається існування реального спору між сторонами, за вирішенням якого заявник має намір звернутися до суду. Вищевказані об`єкти забезпечення позову прямо пов`язані з предметом спору, а захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно є співмірним із вимогами, щодо яких має бути заявлений позов.

Враховуючи викладене, а також ту обставину, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, в разі задоволення позову, а також не забезпечити ефективний захист оспорюваних прав та інтересів позивача за позовом, за захистом яких він має звернутися, оскільки зазначене в заяві про забезпечення позову майно, щодо якого заявник просить вжити заходи забезпечення позову, є предметом спору, виходячи з принципу обов`язковості рішень суду, передбаченого ст. 124 Конституції України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір, про що позивачем надані достатні докази, суд прийшов до висновку та вважає за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову у спосіб, про який просить заявник.

При цьому, суд вважає такий вид забезпечення позову таким, що у повній мірі гарантує виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 154 ЦПК України, суд не застосовує зустрічне забезпечення.

Відповідно до частини 1 статті 157 Цивільного кодексу України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Одночасно, суд роз`яснює, що відповідно до ч.4 статті 152 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову, якщо інші строки не встановлено законом.

Згідно з ч. 13 статті 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 150, 152, 153 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , представник заявника адвокат СИРОТЮК Роман Валерійович, про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви задовольнити.

Накласти арешт на транспортний засіб Lexus, модель NX300, 2020 року випуску, колір чорний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 .

Направити ухвалудо виконаннядо Слов`янськоговідділу державноївиконавчої службиу Краматорськомурайоні Донецькоїобласті Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(адресазнаходження:02155,м.Київ,Харківське Шосе,12,а/с26e-mail:info@sl.dn.dvs.gov.ua),та Регіональногосервісного центруГСЦ МВСв Донецькій,Луганській областях,АР Кримта м.Севастополі (адресазнаходження:85300,м.Покровськ,вул.Тюленіна,1,e-mail: info_don@hsc.gov.ua).

Роз`яснити заявнику, що відповідно до частини 4 статті 152 Цивільного процесуального кодексу України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. В разі неподання заявником відповідної позовної заяви заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом на підставі частини 13 статті 158 Цивільного процесуального кодексу України.

Відомості відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:

-стягувач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

-боржник: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Строк пред`явлення ухвали до виконання протягом трьох років.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в судову палату по цивільних справах Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвалу постановлено, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Повний текст ухвали складено 12 серпня 2024 року.

Головуючий:

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області Т.А.Хаустова