Ухвала

від 07.08.2024 по справі 953/2680/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/2680/23 (1-кс/953/5233/24) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/818/854/24 Суддя доповідач ОСОБА_2

Категорія: домашній арешт

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

підозрюваного - ОСОБА_7 ,

захисника - адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 18 липня 2024 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 42020220000000085 від 11.02.2020 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 18 липня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 42020220000000085 від 11.02.2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби.

На зазначену ухвалу слідчого судді прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу прокурор посилався на те, що у цьому кримінальному провадженні існують ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України. Також посилався на те, що підозра, яка оголошена ОСОБА_7 є обґрунтованою. На думку прокурора, враховуючи наявність ризиків та обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, суд першої інстанції був зобов`язаний застосувати стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційні скарги та просив її задовольнити, а також пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_10 , які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42020220000000085 від 11.02.2020 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366, ч.1 ст. 367 КК України.

Слідчим було подано до слідчого судді суду першої інстанції клопотання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_7 у вигляді домашнього арешту у певний час доби, в якому він посилався на те, що наявні ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, що полягають у можливості переховуватись від органів досудового розслідування і суду, впливати на потерпілих, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення та у такий спосіб перешкоджати кримінальному провадженню.

Слідчий суддя суду першої інстанції встановив обґрунтованість підозри, однак встановив відсутність існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Також зазначав, що ні прокурор, ні слідчий не довели, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_7 як застосування запобіжного заду у вигляді домашнього арешту. Наявність кримінального провадження та пред`явлена підозра самі по собі не є підставами для застосування кримінального провадження.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками слідчого судді з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Статтею 370 КПК України встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Окрім того, стаття 17 Закону України № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику суду.

Згідно ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у виді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.177, 178 КПК України і бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Згідно з вимогами ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Кримінальний процесуальний кодекс України не містить визначення терміну «обґрунтована підозра» і визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч.1 ст. 9 КПК України).

Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88», «Erdagozv. Turkey п. 51», «Cebotari v. Moldova п. 48» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. the United Kingdom".

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Відповідно до вимог п.п.4,5 ч.1 ст.277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням із прокурором. Повідомлення має містити, зокрема, такі відомості: зміст підозри, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

З матеріалів цього провадження об`єктивно вбачається, що в повідомленні про підозру ОСОБА_7 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, вказано зміст підозри та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній, із зазначенням статей (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України, підтверджується відомостями, які містяться у: протоколах оглядів місця події від 01.12.2020, 16.01.2021; документації, отриманої в ході проведення тимчасових доступів від ТОВ «Стальконструкція ЛТД» та Васищивської селищної ради, згідно протоколів від 07.09.2020, 01.09.2020, 09.06.2023; висновках комплексної судової будівельно-технічної та автодорожньо-технічної експертиз 9278/9279 від 25.07.2020, комплексної судової будівельно-технічній та автодорожньо-технічній експертизи 13148/25698 від 13.06.2022, судово-економічній експертизі № 16245 від 12.01.2023, додатковій судовій будівельно-технічній експертизи № 1060 від 15.03.2024, додатковій судовій автодорожньо-технічній експертизі № 1059/1112 від 01.05.2024; документації, отриманої в ході проведення обшуку у колишньому приміщенні Васищівської селищної ради, згідно протоколу від 02.11.2023; протколах дпиту свідків від 04.11.2020, 18.05.2023, 06.12.2023, 22.01.2024.

Враховуючи обсяг відомостей судового провадження, який об`єктивно свідчить, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, як вжиття запобіжних заходів у зв`язку з наявністю саме обґрунтованої підозри, так як наявні у матеріалах провадження докази, формують внутрішнє переконання причетності ОСОБА_7 до вчинення певних дій, згідно підозри.

Поряд з цим, прокурором в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, поза розумним сумнівом, доведено існування ризиків, а колегія суддів встановила та приймає до уваги наявність обставин, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Зокрема, ОСОБА_7 є особою, яка не підлягає обов`язковій мобілізації за віком. Крім того, ОСОБА_7 не має малолітніх та неповнолітніх осіб на утриманні. Також йому відомі анкетні дані осіб, які брали участь у проведенні процесуальних дій та їх процесуальні позиції у досудовому розслідуванні, на які ОСОБА_7 може намагатися вплинути до часу розгляду справи по суті у суді. Поряд з цим ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити вчиняти умисні кримінальні правопорушення такої ж категорії.

Отже, враховуючи вимоги ч.2 ст. 181 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого та застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби, що обумовлює скасування ухвали слідчого судді суду першої інстанції.

Таке рішення, на думку колегії суддів, не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки у провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають усталеній практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім того, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції захисник повідомив, що ОСОБА_7 має поганий стан здоров`я, є інвалідом 3 групи, що унеможливлює його перебування під вартою.

Колегія суддів вважає за необхідне роз`яснити, що наявність захворювань, які унеможливлюють перебування підозрюваного в умовах СІЗО повинні підтверджуватися відповідними висновками судово-медичної експертизи, щодо проведення якої підозрюваний має процесуальне право заявляти клопотання.

Відсутність вищевказаного висновку судово-медичних експертів позбавляє суд апеляційної інстанції процесуальної можливості враховувати зазначені доводи, без їх підтвердження певними висновками експертів, як підстави для не застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, відповідно до ст. 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення» медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув`язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров`я. Порядок надання ув`язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув`язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров`я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.

Тобто, особам які утримуються у слідчому ізоляторі забезпечується надання первинної лікувально-профілактичної допомоги, яка включає консультацію лікаря, діагностику і лікування основних найпоширеніших захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи, направлення хворого ув`язненого чи засудженого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги.

Отже такі твердження сторони захисту є необґрунтованими.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування ухвали слідчого судді суду першої інстанції та застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби в межах строку досудового розслідування, оскільки саме такий запобіжний захід забезпечить його належну процесуальну поведінку та може запобігти встановленим ризикам та буде належною мірою гарантування виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків у цьому кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 376, 392, 393, 404, 405, ст.407 ч.3 п.2, ст.ст. 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 18 липня 2024 року- скасувати.

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 42020220000000085 від 11.02.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби стосовно ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Застосувати стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби в межах стоку досудового розслідування, а саме до 15.09.2024 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні процесуальні обов`язки:

- в період з 22:00 год. до 06:00 год. не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого прокурора, або суду, за виключенням часу оголошення тривоги у місті Харкові, під час якої має право перебувати в укритті та після оголошення відбою тривоги зобов`язаний повернутись до визначеного місця перебування;

- прибувати до слідчого СУ ГУНП в Харківській області, прокурора Харківської обласної прокуратури та до суду за першою вимогою;

- не виїжджати за межі Харківської області, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий -

Судді :