Рішення

від 12.08.2024 по справі 200/2434/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2024 року Справа№200/2434/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Ушенка С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Маріупольської райдержадміністрації (ЄДРПОУ 43967473; 49008, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, б. 104) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Маріупольської райдержадміністрації, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність щодо відмови у виплаті заборгованості за час простою Управління по дату звільнення, а саме з 01.03.2022 по 28.11.2022;

- зобов`язати нарахувати і виплатити суму за час простою Управління по дату звільнення, а саме з 01.03.2022 по 28.11.2022;

- визнати протиправною бездіяльність щодо відмови у здійсненні розрахунку при звільненні;

- зобов`язати здійснити розрахунок при звільненні.

В обґрунтування позову зазначає, що з 04.03.2016 по 28.11.2022 працювала в УСЗН Маріупольської райдержадміністрації. Розпорядженням голови райдержадміністрації, начальника районної військової адміністрації від 01.03.2022 № 43 «Про оголошення простою» оголошено простій в УСЗН Маріупольської РДА. Наказом начальника управління соціального захисту населення Маріупольської райдержадміністрації від 02.01.2024 № 1-к позивача звільнено 28.11.2022 із займаної посади за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. Вважає, що з дати оголошення простою по дату звільнення, 28.11.2022, відповідачем безпідставно не нараховано та не сплачено заробітну плату за час простою Управління, а також безпідставно не здійснено розрахунок при звільненні, в тому числі компенсацію за невикористану відпустку.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною і такою, що порушує її конституційні права, у зв`язку з чим звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, який обґрунтований тим, що розпорядженням голови районної державної адміністрації, начальника районної військової адміністрації від 01 березня 2022 року № 43 «Про оголошення простою» оголошено простій. Керівництво Управління ніяких розпорядчих документів не надало, в тому числі документів, що стосуються діяльності Управління. Оскільки керівний склад Управління не відновив діяльність Управління на підконтрольній українській владі території та не виходив на зв`язок внаслідок обставин, пов`язаних з вторгненням російської федерації, обсяг бюджетних асигнувань за 2022 рік, який призначений на заробітну плату працівникам Управління для виплати обов`язкових складових, був переспрямований до Державного бюджету у 2022 році.

Відповідач зазначає, що законодавством про працю не визначено алгоритм дій у вищенаведеному випадку і вважає ці обставини, відповідно до норм чинного в Україні законодавства, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збройний конфлікт або серйозна загроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, є обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами) - надзвичайними та невідворотними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань.

Позивач надала відповідь на відзив, в якій зазначила, що 09.10.2023 УСЗН Маріупольської районної державної адміністрації відновило свою діяльність. В її випадку йдеться не про відшкодування сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України, пов`язаних із трудовими відносинами, а про заборгованість та невиплату передбачених сум. Таким чином, на думку позивача, відповідач був зобов`язаний виплатити їй заборгованості за час простою Управління по дату звільнення, а саме з 01.03.2022 по 28.11.2022, та здійснити розрахунок при звільненні.

Справу розглянуто поза датою, визначеною в ухвалі суду від 01 травня 2024 року, з огляду на введення в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який, наразі, триває.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Відповідно до Положення про Управління соціального захисту населення Маріупольської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови райдержадміністрації 12 червня 2021 року, Управління соціального захисту населення Маріупольської районної державної адміністрації є структурним підрозділом Маріупольської районної державної адміністрації, що утворюється головою Маріупольської районної державної адміністрації Донецької області.

Згідно трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 07 червня 2007 року ОСОБА_1 з 04.03.2016 по 15.03.2021 обіймала посаду завідувача сектору прийняття рішень відділу грошових виплат і компенсацій УСЗН Нікольської райдержадміністрації. У зв`язку із реорганізацією УСЗН Нікольскої райдержадміністрації в УСЗН Маріупольської райдержадміністрації 16.03.2021 вона переведена на посаду головного спеціаліста відділу з питань призначення та виплати державних соціальних допомог УСЗН Маріупольської райдержадміністрації. З 16.03.2021 по 28.11.2022 обіймала посаду головного спеціаліста відділу з питань призначення та виплати державних соціальних допомог УСЗН Маріупольської райдержадміністрації.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжено, наразі воєнний стан в Україні триває.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004, вся територія Маріупольського району перебуває під тимчасовою окупацією російської федерації з 05 березня 2022 року.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 08 березня 2024 року № 65 «Про затвердження Змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2024 року за № 361/41706, територію Маріупольського району, за винятком с. Заїченко, с. Пікузи, в період з 24 лютого 2022 року по 04 березня 2022 року, віднесено до території активних бойових дій.

Розпорядженням голови райдержадміністрації, начальника районної військової адміністрації від 01.03.2022 № 43 «Про оголошення простою» (далі - Розпорядження № 43) оголошено простій не з вини працівників з 01 березня 2022 року до стабілізації ситуації та припинення бойових дій на території Маріупольського району, зокрема в Управлінні соціального захисту населення райдержадміністрації.

Пунктами 4, 5 Розпорядження № 43 зобов`язано:

- Управлінню соціального захисту населення райдержадміністрації (ОСОБА_3), фінансовому управлінню райдержадміністрації (ГУЦ) підготувати відповідні розпорядження «Про оголошення простою» для працівників свого управління;

- Відділу фінансово-господарського забезпечення райдержадміністрації забезпечити оплату праці працівникам райдержадміністрації, яким оголошено простій, у розмірі двох третин посадового окладу, а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 221 «Про деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану».

На підставі ст. 52 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про зайнятість населення» 28.11.2022 позивач написала на ім`я керівника УСЗН Маріупольської районної державної адміністрації ОСОБА_2 заяву про звільнення та передала свою заяву про звільнення за ст. 38 КЗпП у відповідності до вимог вказаного закону до органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, Нікольського районного центру зайнятості.

Нікольським районним центром зайнятості 02.12.2022 прийнято заяву про звільнення та надано ОСОБА_1 статус безробітної особи.

01 березня 2023 року Розпорядженням голови райдержадміністрації, начальника районної військової адміністрації «Про кадри» від 01 березня 2023 року № 17-к ОСОБА_2 звільнено через відсутність на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль (пункт 83 частини 1 статті 36 КЗпП України).

09 жовтня 2023 року УСЗН Маріупольської районної державної адміністрації відновило свою діяльність.

З 09 жовтня 2023 року розпорядженням голови райдержадміністрації, начальника районної військової адміністрації «Про кадри» від 05 жовтня 2023 року № 53-к прийнято начальника Управління, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 09.10.2023, №1010021070002004517).

Наказом начальника управління соціального захисту населення Маріупольської райдержадміністрації від 02.01.2024 № 1-к позивача звільнено з 28.11.2022 із займаної посади за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

07 березня 2024 року позивач звернулася до Управління соціального захисту населення Маріупольської райдержадміністрації із заявою про виплату заборгованості за час простою Управління по дату звільнення та здійснення розрахунку при звільненні, виплативши, в тому числі, компенсації за невикористану відпустку.

Листом від 20 березня 2024 року № 02-09/К-1/1 Управління соціального захисту населення Маріупольської райдержадміністрації повідомило, що виплати простою за період з 01 березня 2022 року по дату звільнення (28 листопада 2022 року) повинні були сплачуватися відповідно до наказу начальника Управління (ОСОБА_3) в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі Управління на 2022 рік. Зазначило, що станом на сьогодні виникли труднощі, які перешкоджають провести відповідні розрахунки з позивачем за 2022 рік, у зв`язку з відсутністю первинних документів, які є основною базою для розрахунку всіх належних виплат.

Доказів розрахунку Управлінням соціального захисту населення Маріупольської райдержадміністрації з позивачем до суду не надано.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою, четвертою та п`ятою статті 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо невиплати заробітної плати за час простою та нездійснення розрахунку при звільненні, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом з матеріалів справи, розпорядженням голови райдержадміністрації, начальника районної військової адміністрації від 01.03.2022 № 43 «Про оголошення простою» оголошено простій, зокрема в УСЗН Маріупольської РДА.

Пунктом 5 Розпорядження зобов`язано відділ фінансово-господарського забезпечення райдержадміністрації забезпечити оплату праці працівникам райдержадміністрації, яким оголошено простій, у розмірі двох третин посадового окладу, а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 221 «Про деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану».

09.10.2023 УСЗН Маріупольської районної державної адміністрації відновило свою діяльність.

Відповідно до ст. 34 КЗпП України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Згідно з частинами першою та другою статті 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб.

Разом із тим, Розпорядження містить посилання на положення ст. 34 КЗпП України як на підставу встановлення простою.

Так, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався, і, наразі, триває.

Пунктом 3 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, визначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Отже, вказаним Указом встановлено можливість обмеження конституційного права на працю, але в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Разом з тим, у Розпорядженні відсутнє посилання на відповідні положення частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач вчинив протиправну бездіяльність щодо виплати позивачу заборгованості із заробітної плати за час простою Управління по дату звільнення, у зв`язку з чим позовні вимоги про зобов`язання нарахувати і виплатити заробітну плату за час простою Управління по дату звільнення підлягають задоволенню у розмірі, визначеному Розпорядженням голови райдержадміністрації, начальника районної військової адміністрації від 01.03.2022 № 43 «Про оголошення простою».

За звичайних умов працівник має право розірвати трудовий договір за власною ініціативою виключно у порядку, визначеному спеціальними нормами Кодексу законів про працю України, який може відрізнятися в залежності від багатьох різних чинників.

Відповідно до Закону України від 21 квітня 2022 року № 2220-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану» для отримання статусу безробітного внутрішньо переміщені особи, а також особи, які перебувають на територіях, на яких ведуться бойові дії, у яких не розірвані трудові договори з роботодавцем, подають до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, заяву на ім`я роботодавця про припинення трудового договору за формою, визначеною центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, про що повідомляються роботодавець (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними), територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та територіальний орган Пенсійного фонду України.

Абзацами 10-17 пункту 5-2 розділу XI «Прикінцеві положення» Закону України «Про зайнятість населення» (далі - Закон № 5067) визначено, що під час дії воєнного стану:

надання статусу безробітного внутрішньо переміщеним особам, а також особам, які перебувають на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії, які не мають документів, необхідних для реєстрації їх як безробітних, та/або про періоди страхового стажу, трудової діяльності, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), здійснюється на підставі відомостей, наявних у:

- Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;

- Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

- Єдиній державній електронній базі з питань освіти;

- Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування;

- інформаційній системі Державної міграційної служби України та Міністерства внутрішніх справ України;

- Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб;

- податковій звітності за останній звітний період чи за IV квартал 2021 року або річній звітності за 2021 рік;

для отримання статусу безробітного внутрішньо переміщені особи, а також особи, які перебувають на територіях, на яких ведуться бойові дії, у яких не розірвані трудові договори з роботодавцем, подають до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, заяву на ім`я роботодавця про припинення трудового договору за формою, визначеною центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, про що повідомляються роботодавець (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними), територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та територіальний орган Пенсійного фонду України.

Згідно листа Мінекономіки від 14.12.2023 № 4702 08/68779-06, відповідно до Положення про Державну службу зайнятості, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 16.12.2020 № 2663, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.12.2020 за № 1305/35588, Державний центр зайнятості є головною державною установою у централізованій системі державних установ Державної служби зайнятості, який відповідно до покладених на нього завдань забезпечує організацію та координацію роботи, зокрема, щодо здійснення реєстрації безробітних, ведення обліку наданих їм послуг; надання інформаційних та консультативних послуг з метою сприяння у працевлаштуванні та доборі працівників; надання соціальних послуг та виплату матеріального забезпечення відповідно до законів України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість населення».

За інформацією Державного центру зайнятості згідно з даними Єдиної інформаційно-аналітичної системи Державної служби зайнятості та інформації Донецького обласного центру зайнятості ОСОБА_1 звернулася до Нікольського районного центру зайнятості. Відповідно до абзацу сімнадцятого пункту 5-2 розділу XI Закону № 5067 заявниця надіслала на електрону адресу зазначеного центру зайнятості заяву від 28.11.2022 про припинення трудових відносин з Управлінням соціального захисту населення Маріупольської районної державної адміністрації за власним бажанням згідно зі статтею 38 Кодексу законів про працю України. Фахівцями Нікольського районного центру зайнятості 29.11.2022 заяву ОСОБА_1 про припинення трудових відносин та супровідні листи до заяви було направлено на електроні адреси (які були дійсні на той час) роботодавця - Управління соціального захисту населення Маріупольської районної державної адміністрації.

Листом від 29.11.2023 № 04.01/2851/01-35-23 Донецьким обласним центром зайнятості повторно надіслано Управлінню соціального захисту населення Маріупольської районної державної адміністрації на зазначену електронну адресу заяву ОСОБА_1 від 28.11.2022 про припинення трудових відносин.

Наказом начальника Управління соціального захисту населення Маріупольської райдержадміністрації від 02.01.2024 № 1-к позивача звільнено 28.11.2022 із займаної посади за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, проте суми розрахунку при звільненні в наказі не конкретизовані.

Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до частини першої статті 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку настає відповідальність, установлена статтею 117 КЗпП України.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 24.12.2023 № 2136-ІХ (далі - Закон № 2136-ІХ) цей Закон визначає особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Частиною третьою статі 1 Закону № 2136-ІХ визначено, що у період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Статтями 4, 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» встановленні особливості звільнення працівників в умовах військового стану. При цьому, зазначеними статтями Закону не передбачено змін щодо розрахунку з працівниками при звільненні.

Виходячи із зазначеного, у разі звільнення працівника всі суми, що належать йому від роботодавця, мають бути виплачені працівникові за рахунок коштів роботодавця з урахуванням вимог, встановлених статтею 116 КЗпП.

Згідно статті 4 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у зв`язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація та icнування загрози для життя i здоров`я працівника, він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних pобіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання pобіт на об`єктах критичної інфраструктури).

Статтею 10 Закону № 2136-ІХ визначена оплата праці:

1. Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.

2. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.

3. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.

Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати.

4. У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

09.10.2023 УСЗН Маріупольської районної державної адміністрації відновило свою діяльність.

З 09 жовтня 2023 року розпорядженням голови райдержадміністрації, начальника районної військової адміністрації «Про кадри» від 05 жовтня 2023 року № 53-к прийнято начальника Управління, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 09.10.2023, № 1010021070002004517).

Суд зауважує, що нормами трудового законодавства не передбачено підстав для звільнення роботодавця від виплати працівникові заробітної плати у випадку наявності обставин непереборної сили.

Враховуючи викладене, сторони досягли згоди про те, що трудові правовідносини між ними припинилися 28.11.2022 і саме до цієї дати Управління має виплатити позивачу заборгованість за час простою.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Разом з тим, на переконання суду, конституційне право позивача на одержання винагороди за працю має бути захищено шляхом покладення обов`язку по виплаті заборгованості за час простою на відповідача.

Відсутність бюджетних асигнувань на вказану виплату не може ставитись в залежність та слугувати підставою невиплати заробітної плати позивачу.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновку, що в умовах воєнного стану обов`язок з виплати заробітної плати так само нікуди не зникає і така повинна виплачуватися на загальних умовах.

У той же час, у разі неможливості своєчасної виплати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства, а роботодавець звільняється від відповідальності за порушення строків оплати, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших «форс-мажорних» обставин.

Таким чином, враховуючи викладене, а також те, що на момент розгляду даної справи відповідач не виконав свій обов`язок перед позивачем щодо розрахунку з ним при звільнені у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позивач мав право при звільненні на отримання належної йому компенсації за невикористану відпустку та суми не донарахованих відпускних відповідно до норм КЗпП України.

У свою чергу, вирішуючи спір, суд враховує, що згідно із загальними засадами права, дії суб`єкта владних повноважень - це активна поведінка суб`єкта владних повноважень, а бездіяльність - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень. Як дії, так і бездіяльність можуть мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне з метою ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача у відповідності до приписів ч. 2 ст. 9 КАС України вийти за межі позовних вимог і визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати заборгованості за час простою Управління по дату звільнення, а саме з 01.03.2022 по 28.11.2022, у розмірі двох третин посадового окладу та розрахунку при звільненні та зобов`язати нарахувати і виплатити суму за час простою Управління по дату звільнення, а саме з 01.03.2022 по 28.11.2022, у розмірі двох третин посадового окладу та здійснити розрахунок при звільненні.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки позивач в силу Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, питання щодо його розподілу не вирішувалось.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 133, 139, 242, 244-250, 255, 260, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Маріупольської райдержадміністрації (ЄДРПОУ 43967473; 49008, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, б. 104) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Маріупольської райдержадміністрації (ЄДРПОУ 43967473; 49008, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, б. 104) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованості за час простою Управління по дату звільнення, а саме з 01.03.2022 по 28.11.2022, у розмірі двох третин посадового окладу та розрахунку при звільненні.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Маріупольської райдержадміністрації (ЄДРПОУ 43967473; 49008, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, б. 104) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) суму заборгованості із заробітної плати за час простою Управління по дату звільнення, а саме з 01.03.2022 по 28.11.2022, у розмірі двох третин посадового окладу та здійснити розрахунок при звільненні.

Допустити до негайного виконання судове рішення в частині виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) суми заборгованості із заробітної плати за час простою Управління соціального захисту населення Маріупольської райдержадміністрації у межах суми стягнення за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12 серпня 2024 року.

Суддя С.В. Ушенко