Ухвала

від 12.08.2024 по справі 320/33790/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

12 серпня 2024 року м. Київ № 320/33790/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаст Агро" до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Джаст Агро" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10265025/44964384 від 27.12.2023;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №4 від 25.10.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання на реєстрацію;

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10265024/44964384 від 27.12.2023;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №5 від 28.10.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання на реєстрацію;

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10265023/44964384 від 27.12.2023;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №6 від 29.10.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання на реєстрацію;

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11022379/44964384 від 08.05.2024;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №4 від 05.03.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання на реєстрацію;

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11035686/44964384 від 10.05.2024;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №25 від 16.03.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання на реєстрацію;

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11035685/44964384 від 10.05.2024;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №26 від 17.03.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання на реєстрацію.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами про оскарження рішень ГУ ДПС у Київській області №10265025/44964384 від 27.12.2023, №10265024/44964384 від 27.12.2023, №10265023/44964384 від 27.12.2023 та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні №4 від 25.10.2023, №5 від 28.10.2023 та №6 від 29.10.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних та докази поважності причин його пропуску.

02.08.2024 на адресу суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою.

Дослідивши вказану заяву, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої-другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Водночас відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Варто звернути увагу, що Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень (далі - Закон № 657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 ПК України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України. Водночас до пункту 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені.

Комплексний аналіз чинного правового регулювання на момент прийняття Закону №657-VII дає підстави для висновку, що це не було технічною помилкою законодавця, оскільки частина четверта статті 99 КАС України, як і пункт 56.19 статті 56 ПК України, визначали єдиний місячний строк звернення до суду у випадку, якщо законом була передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України була та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 85033140) відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, який викладений у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №640/46/19 та від 14.02.2019 у справі №813/4921/17, в частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України та незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів.

Верховний Суд зазначив, що різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Згідно з висновками Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 та у постанові Верховного Суду від 08.02.2021 у справі №360/1252/19 спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тому інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Верховний Суд у постанові від 20.11.2020 у справі №1.380.2019.006517 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 92997008) зазначив, що строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд зазначив, що предметом позову у даній справі є оскарження рішень комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10265025/44964384 від 27.12.2023, №10265024/44964384 від 27.12.2023, №10265023/44964384 від 27.12.2023, №11022379/44964384 від 08.05.2024, №11035686/44964384 від 10.05.2024 та №11035685/44964384 від 10.05.2024.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач подав скарги на спірні рішення до Державної податкової служби України.

Так, рішеннями Державної податкової служби України:

- від 09.01.2024 №1613/44964384/2 рішення №10265025/44964384 від 27.12.2023 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення;

- від 09.01.2024 №1636/44964384/2 рішення №10265024/44964384 від 27.12.2023 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення;

- від 09.01.2024 №1643/44964384/2 рішення №10265023/44964384 від 27.12.2023 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення;

- від 30.05.2024 №33547/44964384/2 рішення №11035686/44964384 від 10.05.2024 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення;

- від 30.05.2024 №33553/44964384/2 рішення №11035685/44964384 від 10.05.2024 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Доказів оскарження позивачем рішення №11022379/44964384 від 08.05.2024 до Державної податкової служби України матеріали позовної заяви не містять.

Враховуючи вказане, суд зазначив, що у даному випадку має бути застосований тримісячний строк для звернення до суду з вимогами про оскарження спірних рішень №10265025/44964384 від 27.12.2023, №10265024/44964384 від 27.12.2023, №10265023/44964384 від 27.12.2023, №11035686/44964384 від 10.05.2024 та №11035685/44964384 від 10.05.2024 та шестимісячний строк для оскарження рішення №11022379/44964384 від 08.05.2024.

Таким чином, звернувшись 05.07.2024 до суду з даним позовом, позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду з позовними вимогами про оскарження рішень №10265025/44964384 від 27.12.2023, №10265024/44964384 від 27.12.2023, №10265023/44964384 від 27.12.2023 про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

У позовній заяві позивач заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду з вимогами про оскарження рішень №10265025/44964384 від 27.12.2023, №10265024/44964384 від 27.12.2023, №10265023/44964384 від 27.12.2023 та зобов`язання реєстрації податкових накладних №4 від 25.10.2023, №5 від 28.10.2023 та №6 від 29.10.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, обґрунтовуючи вказане клопотання, позивач зазначив, що у товариства була відсутня можливість оскарження відповідних спірних рішень до суду у встановлений КАС України строк через запроваджений у країні воєнний стан.

Також позивач зазначив, що 01.08.2023 між товариством та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг у сфері бухгалтерського обліку, на підставі якого було видано наказ від 01.10.2023 щодо використання електронного цифрового підпису та реєстрацію податкових накладних.

Проте, у зв`язку з неналежним виконанням ФОП ОСОБА_1 договірних зобов`язань, у квітні 2024 року товариством було замінено особу-надавача бухгалтерських послуг та 15.04.2024 укладено відповідний договір з ОСОБА_2 .

Позивач зазначив, що 15.04.2024 ОСОБА_2 було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не вчинила відповідних дій для реєстрації податкових накладних.

Проте, суд не прийняв до уваги посилання позивача на неналежне виконання ФОП ОСОБА_1 своїх обов`язків як на підставу про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, оскільки такі обставини не підтверджені жодними доказами. Так, лише факт заміни особи, яка надає бухгалтерські послуги, сам по собі не свідчить про неналежне виконання попередньою особою своїх функцій, оскільки може бути пов`язаний і з іншими обставинами. Отже, неналежне виконання ФОП ОСОБА_1 своїх обов`язків не підтверджено жодним доказом та фактично зводиться лише до тверджень позивача про це.

Крім того, суд не прийняв до уваги посилання позивача на введення на території країни воєнного стану як на причину недотримання строку звернення до суду, оскільки позивач не зазначив, яким саме чином запровадження воєнного стану вплинуло на діяльність підприємства та вплинуло на можливість своєчасного звернення до суду, а також не надав жодних доказів на підтвердження таких пояснень.

У зв`язку з цим, судом було запропоновано позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про оскарження рішень ГУ ДПС у Київській області №10265025/44964384 від 27.12.2023, №10265024/44964384 від 27.12.2023, №10265023/44964384 від 27.12.2023 та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні №4 від 25.10.2023, №5 від 28.10.2023 та №6 від 29.10.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних та докази поважності причин його пропуску.

У заяві про поновлення строку позивач зазначив, що контролюючий орган з жовтня 2023 року почав безпідставно блокувати господарську діяльність ТОВ "Джаст Агро".

Так, 02.11.2023 ТОВ "Джаст Агро" отримало рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку на додану вартість №24117 від 02.10.2023.

В подальшому ТОВ "Джаст Агро" були отримані рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку на додану вартість №28769 від 21.11.2023 та №30608 від 11.12.2023.

Позивач зауважив, що за результатами розгляду додаткових документів позивача 03.02.2024 Головним управління ДПС у Київській області прийнято рішення №10346 про невідповідність товариства критеріям ризиковості платника податку.

Позивач зазначив, що у квітні 2024 року товариством було замінено особу-надавача бухгалтерських послуг та 15.04.2024 укладено відповідний договір з ОСОБА_2 .

Позивач зазначив, що 15.04.2024 ОСОБА_2 було встановлено, що попередній бухгалтер ФОП ОСОБА_1 не вчинила відповідних дій для реєстрації податкових накладних.

Позивач наголосив на тому, що умовою реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є наявність електронного цифрового ключа, який був у ФОП ОСОБА_1 , яка не повідомила директору товариства про наявність рішень ДПС України за результатами розгляду скарг на рішення ГУ ДПС у Київській області №10265025/44964384 від 27.12.2023, №10265024/44964384 від 27.12.2023, №10265023/44964384 від 27.12.2023.

Таким чином, директор товариства дізнався про спірні рішення та про факт невиконання ФОП ОСОБА_1 обов`язку реєстрації відповідних накладних лише після 15.04.2024, коли ОСОБА_2 приступила до виконання своїх договірних відносин.

Проте, суд ставиться критично до вказаних посилань позивача, оскільки неналежне виконання ФОП ОСОБА_1 своїх обов`язків само по собі не може бути визнано в якості достатньої підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду та, крім того, не підтверджено жодними доказами.

Більш того, суд звертає увагу на те, що за своєю суттю процедури адміністративного та судового оскарження рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН носять юридичний характер, у той час як доданий до позовної заяви договір про надання послуг від 01.08.2023 №48 не покладає на ФОП ОСОБА_3 обов`язку на виконання таких непритаманних їй функцій (щодо складання та подання до суду у встановлений строк позову стосовно реєстрації податкових накладних), а також обов`язку по повідомленню керівництву підприємства щодо фактів зупинення чи відмови реєстрації податкових накладних.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 16 Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №637, для забезпечення взаємодії з контролюючими органами засобами Електронного кабінету користувачі безпосередньо або через відповідальних осіб такого користувача (директор/бухгалтер/особа, яка має право підпису) здійснюють вхід шляхом авторизації такого користувача згідно з абзацом другим пункту 13 цього розділу.

Отже, директор товариства належить до числа осіб, які мають доступ до електронного кабінету платника.

У зв`язку з цим, суд вважає, що необізнаність директора товариства з фактом отримання рішень ДПС України про залишення без змін рішень ГУ ДПС у Київській області №10265025/44964384 від 27.12.2023, №10265024/44964384 від 27.12.2023, №10265023/44964384 від 27.12.2023, не є поважною пропуску строку звернення до суду, оскільки в силу вимог вказаного Порядку директор також має доступ до електронного кабінету платника та може самостійно ознайомитися зі змістом відповідних документів, які надходять в електронний кабінет платника.

Крім того, позивач не надав до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження пояснень щодо неможливості директора товариства самостійно ознайомитися зі змістом рішень ДПС України про залишення без змін рішень ГУ ДПС у Київській області №10265025/44964384 від 27.12.2023, №10265024/44964384 від 27.12.2023, №10265023/44964384 від 27.12.2023.

Інших поважних та об`єктивних причин для поновлення строку звернення до суду позивачем не зазначено, доказів на їх підтвердження не надано, тому суд дійшов висновку про неповажність наведених позивачем підстав для поновлення строку звернення до суду, внаслідок чого у задоволенні заяви про поновлення такого строку слід відмовити.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про те, що позивач не виконав вимоги суду, викладені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на невиконання позивачем вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачеві разом з усіма доданими до неї документами в частині вимог про оскарження рішень ГУ ДПС у Київській області №10265025/44964384 від 27.12.2023, №10265024/44964384 від 27.12.2023, №10265023/44964384 від 27.12.2023 та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні №4 від 25.10.2023, №5 від 28.10.2023 та №6 від 29.10.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами в частині позовних вимог про оскарження рішень Головного управління ДПС у Київській області №10265025/44964384 від 27.12.2023, №10265024/44964384 від 27.12.2023, №10265023/44964384 від 27.12.2023 та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні №4 від 25.10.2023, №5 від 28.10.2023 та №6 від 29.10.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

2. Роз`яснити позивачеві що повернення позовної заяви в частині позовних вимог не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Дудін С.О.