Постанова

від 06.11.2024 по справі 320/33790/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/33790/24 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Джаст Агро" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Джаст Агро" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Джаст Агро" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10265025/44964384 від 27.12.2023, №10265024/44964384 від 27.12.2023, №10265023/44964384 від 27.12.2023, №11022379/44964384 від 08.05.2024, №11035686/44964384 від 10.05.2024, №11035685/44964384 від 10.05.2024; зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №4 від 25.10.2023, №5 від 28.10.2023, №6 від 29.10.2023, №4 від 05.03.2024, №25 від 16.03.2024, №26 від 17.03.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання на реєстрацію.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 позовну заяву повернуто в частині позовних вимог про оскарження рішень Головного управління ДПС у Київській області №10265025/44964384 від 27.12.2023, №10265024/44964384 від 27.12.2023, №10265023/44964384 від 27.12.2023 та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні №4 від 25.10.2023, №5 від 28.10.2023 та №6 від 29.10.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити без змін ухвалу суду, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Залишаючи без руху та у подальшому повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції зазначив, що звернувшись 05.07.2024 до суду з даним позовом, позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду з позовними вимогами про оскарження рішень №10265025/44964384 від 27.12.2023, №10265024/44964384 від 27.12.2023, №10265023/44964384 від 27.12.2023 про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Суд зазначив, що необізнаність директора товариства з фактом отримання рішень ДПС України про залишення без змін рішень ГУ ДПС у Київській області №10265025/44964384 від 27.12.2023, №10265024/44964384 від 27.12.2023, №10265023/44964384 від 27.12.2023, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки в силу вимог вказаного Порядку директор також має доступ до електронного кабінету платника та може самостійно ознайомитися зі змістом відповідних документів, які надходять в електронний кабінет платника. Інших поважних та об`єктивних причин для поновлення строку звернення до суду позивачем не зазначено, доказів на їх підтвердження не надано, тому суд дійшов висновку про неповажність наведених позивачем підстав для поновлення строку звернення до суду.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Частиною першої статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Умовою прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 160, 161 КАС України, а також дотриманні строків звернення до суду, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку звернення до суду, подання відповідного клопотання про його поновлення, доказів поважності причин його пропуску.

Тож право на судовий захист не є абсолютним. Законодавством встановлені вимоги, зокрема, щодо необхідності дотримання особою, яка звертається до суду за захистом прав, свобод та інтересів, відповідних строків.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Правові висновки щодо порядку застосування статті 118 КАС України викладені, зокрема у постановах Верховного Суду 17 вересня 2021 року у справі № 420/473/20, від 5 травня 2022 року у справі № 240/10663/20, від 1 червня 2022 року у справі № 460/100/21, від 18 січня 2023 року у справі № 160/6211/21 та від 14 березня 2023 року у справі № 160/26351/21.

Згідно ч.4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Згідно статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 (адміністративне провадження № К/9901/16396/19) виснувала, що спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тому інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України.

Колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах строк звернення до суду врегульований нормою ч.4 статті 122 КАС України і становить три місяці з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на оскаржувані рішення податкового органу.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 липня 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення комісії про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10265025/44964384 від 27.12.2023, №10265024/44964384 від 27.12.2023, №10265023/44964384 від 27.12.2023, №11022379/44964384 від 08.05.2024, №11035686/44964384 від 10.05.2024, №11035685/44964384 від 10.05.2024; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №4 від 25.10.2023, №5 від 28.10.2023, №6 від 29.10.2023, №4 від 05.03.2024, №25 від 16.03.2024, №26 від 17.03.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання на реєстрацію.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Джаст Агро" здійснювало адміністративне оскарження всіх наведених вище рішень, окрім рішення №11022379/44964384 від 08.05.2024.

Отже суд правильно зазначив, що у даному випадку має бути застосований тримісячний строк для звернення до суду з вимогами про оскарження спірних рішень №10265025/44964384 від 27.12.2023, №10265024/44964384 від 27.12.2023, №10265023/44964384 від 27.12.2023, №11035686/44964384 від 10.05.2024 та №11035685/44964384 від 10.05.2024 та шестимісячний строк для оскарження рішення №11022379/44964384 від 08.05.2024.

Судом встановлено, що за наслідком адміністративного оскарження рішень, ДПС прийнято зокрема наступні рішення:

-від 09.01.2024 №1613/44964384/2, яким рішення №10265025/44964384 від 27.12.2023 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення;

-від 09.01.2024 №1636/44964384/2, яким рішення №10265024/44964384 від 27.12.2023 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення;

- від 09.01.2024 №1643/44964384/2, яким рішення №10265023/44964384 від 27.12.2023 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Про вказані рішення позивач повинен був дізнатися та дізнався у день їх прийняття з огляду на те, що такі рішення у вигляді електронних документів невідкладно надсилаються платникам податків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що звернувшись 05.07.2024 до суду з даним позовом, позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду з позовними вимогами про оскарження рішень №10265025/44964384 від 27.12.2023, №10265024/44964384 від 27.12.2023, №10265023/44964384 від 27.12.2023 про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

У апеляційній скарзі та клопотанні про поновлення строку на звернення до суду позивач зазначав, що директор товариства дізнався про спірні рішення та про факт невиконання бухгалтером товариства (ФОП ОСОБА_1 ) обов`язку реєстрації відповідних накладних лише після 15.04.2024, коли новий бухгалтер ( ОСОБА_2 ) приступила до виконання своїх договірних відносин.

Частина перша статті 121 КАС України передбачає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Поряд з наведеним колегія суддів звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив, що Товариство заключило договір про надання послуг у сфері бухгалтерського обліку від 01.08.2023 з ФОП ОСОБА_3 . У квітні 2024 року товариство замінило особу, яка надавала бухгалтерські послуги на товаристві з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 , про що 15.04.2024 було укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг. 15.04.2024 після проведення аудиту ОСОБА_2 встановила, що за наслідками адміністративного оскарження були прийняті рішення ДПС України за результатами розгляду скарг, якими залишено без змін, в тому числі оскаржувані рішення від 27.12.2023.

Саме після аудиту ОСОБА_2 повідомила директору про наявність рішень ДПС, який звернувся за правовою допомогою до адвоката для підготовки позову до суду.

Також у апеляційній скарзі апелянт просив врахувати у вказаний період робота товариства була майже зупинена у зв`язку з перебоями у постачанні електроенергії, з довготривалою відсутністю електропостачання через планові/позапланові відключення, через російські удари по енергетичній інфраструктурі.

Перевіривши наведене скаржником обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, колегія суддів знаходить його таким, що у повному обсязі ґрунтується на суб`єктивному ставленні позивача до наведених ним обставин. Водночас зазначені доводи жодним чином не можуть сприйматись як об`єктивні перешкоди, які не залежали від волі позивача та дійсно унеможливили звернення до суду у більш стислі строки.

Так, обставини зміни бухгалтера на підприємстві, через що директор не міг дізнатись про наявність заблокованих податкових накладних, часткове зупинення діяльності підприємства належать суто до суб`єктивних факторів, заснованих на неналежній організації, зокрема, процесу реалізації наданого законом права на судове оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Слід зазначити, що таке право могло бути реалізовано у вказаний період і шляхом залучення професійної правової допомоги, проте, доводів з відповідними доказами, які б свідчили про відсутність такої можливості, скаржник не наводив.

Посилання позивача на недбале виконання ФОП ОСОБА_3 своїх посадових обов`язків також не свідчать про об`єктивні перешкоди для своєчасного звернення до суду.

Як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, не є підтвердженими в принципі здійснення колишнім головним бухгалтером підприємства супроводу процедури адміністративного та судового оскарження рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Більш того, за своєю суттю такі процедури носять юридичний характер, а позивачем не наведені підстави покладення на головного бухгалтера таких непритаманних йому функцій (наприклад, закріплення їх у посадовій інструкції тощо).

Колегія суддів зазначає, що у апеляційній скарзі вказано на низку обставин та підстав, що унеможливлювали вчасне звернення до суду з даним позовом, як то віднесення Товариства до ризикових та оскарження у суді такого рішення контролюючого органу, неналежне виконання бухгалтером посадових обов`язків, відключенням електроенергії, проте, колегія суддів вважає, що апелянт цим самим не має конкретної підстави, яка реально позбавляла можливості вчасно звернутись до суду з даним позовом, натомість, вказаними доводами намагається створити підстави для поновлення такого строку, що не є тотожним з наявністю поважних причин пропуску строку, позаяк, відлік строку на звернення до суду розпочинається з моменту коли позивач мав дізнатись про порушення права, а не з`ясував чи відшукав для себе можливість для звернення до суду.

Посилання апелянта на внутрішіньоорганізаційні процеси у роботі товариства, не можуть свідчити про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом, адже позивач про порушення своїх прав мав дізнатись після прийняття оскаржуваних рішень та проходження процедури адміністративного оскарження.

Колегія суддів вважає, що лише одного посилання скаржника на певні обставини, не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання позову без зазначення конкретної обставини, а не низки причин, яка унеможливила своєчасне звернення до суду з позовною заявою.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі частини другої статті 123 КАС України, оскільки позивачем пропущений строк звернення до суду і поважних причин такого пропуску не наведено.

Доводи апеляційної скарги позивача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Колегія суддів враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 316, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Джаст Агро" залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

А.Ю. Коротких