Ухвала

від 12.08.2024 по справі 420/23964/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/23964/24

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

12 серпня 2024 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Караван Р.В., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНБЛАН ТРЕЙД 21» (65026, Одеська обл., м. Одеса, б. Приморський, буд. 14, оф. 409; код ЄДРПОУ 44396724) до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (65042, Одеська обл., м. Одеса, вул. 7-ма Пересипська, буд. 6; код ЄДРПОУ 40342996) про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МОНБЛАН ТРЕЙД 21» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, у якому просить суд:

визнати протиправною та скасувати в повному обсязі Постанову ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області № 28 від 15.07.2024р.;

визнати протиправною та скасувати в повному обсязі Постанову ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області № 29 від 15.07.2024р.;

присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНБЛАН ТРЕЙД 21» (код ЄДРПОУ 44396724) судові витрати по справі.

09.08.2025 представником позивача надано заяву про забезпечення позову, в якій він просить:

- зупинити дію Постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 28 від 15.07.2024 р. про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів їх шкідливого впливу на здоров`я населення» на суму 30 000 грн.;

- зупинити дію Постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 29 від 15.07.2024 р. про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів їх шкідливого впливу на здоров`я населення» на суму 20 000 грн.;

- зупинити стягнення на підставі Постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 28 від 15.07.2024 р. про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів їх шкідливого впливу на здоров`я населення» на суму 30 000 грн.;

- зупинити стягнення на підставі Постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 29 від 15.07.2024 р. про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів їх шкідливого впливу на здоров`я населення» на суму 20 000 грн.

В обґрунтування заяви представником позивача зазначено, що оскаржені Постанови є виконавчими документами, і відповідно до ч. 4 ст. 20 ЗУ «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» у випадку не виконання зазначених постанов у добровільному порядку протягом 15-ти днів від дати їх отримання, вони підлягають виконанню у примусовому порядку відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження». На думку заявника, зважаючи на позицію Відповідача, викладену в листі № 6743/09.1/31-24 від 08.08.2024 року, у Позивача є достатньо підстав вважати, що ще до ухвалення судового рішення по даній справі із ТОВ «МОНБЛАН ТРЕЙД 21» можуть бути примусово стягнуті грошові кошти у загальній сумі 50 000,00 грн. та виконавчий збір (10% від суми), що у свою чергу може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача. Єдиним можливим інструментом захисту прав Позивача на час розгляду даної справи є забезпечення позову шляхом зупинення дії оспорюваних Постанов та зупинення стягнення на підставі оспорюваних Постанов Відповідача.

Дослідивши доводи вказаної заяви та матеріали адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Заява про забезпечення позову відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 154 КАС України розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Приймаючи рішення з питання вжиття заходів забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доводів та обґрунтувань відповідної заяви, а також враховуючи зміст позовних вимог.

З аналізу матеріалів адміністративного позову та заяви про його забезпечення, суд дійшов до висновку про можливість розгляду заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд зазначає, що особливості інституту забезпечення позову в адміністративному процесі врегульовані главою 10 розділу I КАС України.

Так, ч. 1 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 КАС України).

В свою чергу, ч. 1 ст. 151 КАС України передбачено види забезпечення позову, серед яких: зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; заборона відповідачу вчиняти певні дії; встановлення обов`язку відповідача вчинити певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За приписами ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову; заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами; суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено, що предметом спору у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНБЛАН ТРЕЙД 21» до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області є визнання протиправними та скасування постанов про накладання стягнень, передбачених ст. 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» прийнятих Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» у разі невиконання в добровільному порядку суб`єктами господарювання рішень (постанов) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та його посадових осіб про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення примусове виконання таких рішень (постанов) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувані Постанови є виконавчими документами в розумінні Закону України «Про виконавче провадження» та на їх підставі може бути відкрите виконавче провадження з їх примусового виконання у разі їх невиконання в добровільному порядку.

Водночас судом встановлено, що пунктом 2 резолютивної частини оскаржених Постанов визначено «Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «МОНБЛАН ТРЕЙД 21» у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї постанови суб`єктом господарювання, а в разі оскарження суб`єктом господарювання цієї постанови до суду з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, сплатити у встановленому порядку фінансову санкцію у зазначеному розмірі до Державного бюджету України».

Отже, відповідачем у спірних Постановах визначений строк для добровільного виконання відповідного виконавчого документа, до спливу якого відповідні постанови не підлягають примусовому виконанню у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», який у разі оскарження суб`єктом господарювання Постанов до суду складає п`ятнадцять днів з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Позиція відповідача, викладена у листі № 6743/09.1/31-24 від 08.08.2024 не спростовує вказані висновки суду, а лише свідчить про те, що ним констатовано, що оспорювані постанови є обов`язковими до виконання з дня набрання ними чинності та наразі в нього відсутні правові підстави щодо не здійснення стягнення з позивача фінансових санкцій. Суд також зауважує, що у відповіді відсутні посилання відповідача на проведення ним примусового стягнення відповідних фінансових санкцій.

Верховний Суд в постанові від 29 вересня 2022 року по справі № 640/24600/20 зазначив, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Таким чином, з наведеного вбачається, що суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача. Самі ж заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Разом з тим, суд не вправі вживати заходи забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Як зазначено вище, предметом оскарження по даній справі є, зокрема, правомірність прийнятих відповідачем постанов про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів їх шкідливого впливу на здоров`я населення» № 28 та № 29 від 15.07.2024.

При цьому, протиправність оскаржуваних постанов не є очевидною та підлягає доведенню в ході розгляду даної адміністративної справи, а тому, задоволення заяви про забезпечення позову на даному етапі розгляду справи буде вирішенням судом позовних вимог по суті та виходом за межі підстав для забезпечення позову, які передбачені ст. 151 КАС України.

Суд також приймає до уваги, що заявником не надано достатніх та переконливих доказів того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, як і того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.

До заяви заявником не надано доказів на підтвердження того, що постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 28 та 29 від 15.07.2024 пред`явлені до примусового виконання та державним виконавцем вчиняються дії, спрямовані на їх примусове виконання.

Таким чином, побоювання позивача про можливість завдання шкоди та невідворотних наслідків у разі можливого примусового виконання оскаржуваних Постанов є необґрунтованими та передчасними, оскільки засновані виключно на його припущеннях щодо можливого звернення відповідачем оскаржуваних постанов до примусового виконання до вирішення вказаної справи по суті.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а тому заяву представника позивача про забезпечення позову належить залишити без задоволення.

Частиною 8 ст. 154 КАС України визначено, що ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256, 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНБЛАН ТРЕЙД 21» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Роман КАРАВАН