Рішення

від 12.08.2024 по справі 500/3287/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3287/24

12 серпня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 січня 2024 року звернулася до Відповідача №1 із заявою за призначенням/перерахунком пенсії від 01 січня 2024 року щодо допризначення та виплати одноразової виплати в розмірі десяти пенсій.

За принципом екстериторіальності вищевказану заяву позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області (далі - Відповідач №2).

04 січня 2024 року Відповідачем №2 було прийнято Рішення про відмову у перерахунку №3063/03-16 від 16 січня 2024 року (далі - оскаржуване рішення), яким відмовлено Позивачу у виплаті Грошової допомоги з наступних підстав: «За наявними у пенсійній справі документами у ОСОБА_1 відсутні 30 років стажу на таких посадах, стаж становить 29 років 08 місяці 03 дні.

Період роботи з 01.11.1989 по 18.06.2001 - медсестра медпункту фабрики «Пластик» не зараховано до спеціального стажу, оскільки надана довідка №17 від 20.06.2023, яка видана «Почаївською районною комунальною лікарнею» Почаївської міської ради потребує перевірки.

До вищевказаних заяв Позивачем було додано Довідку за вих. №17, яка видана Комунальним некомерційним підприємством «Почаївська районна комунальна лікарня» Почаївської міської ради 20 червня 2023 року, згідно якої Позивач з 01 листопада 1989 року (наказ №216 від 31 жовтня 1989 року) по 18 червня 2001 року (наказ №82 від 15 червня 2001 року) дійсно працювала на посаді медсестри медпункту фабрики «Пластик», який належав до Почаївської райлікарні, а заробітну плату виплачувала фабрика «Пластик».

11 квітня 2024 року Позивач звернулася до Відповідача №1 із заявою б/н, в якій просила повідомити про те, чи відбувалася перевірка Довідки за вих. №17, яка видана Комунальним некомерційним підприємством «Почаївська районна комунальна лікарня» Почаївської міської ради 20 червня 2023 року та чи переглядалася її заява щодо допризначення та виплати одноразової виплати в розмірі десяти пенсій.

Додатково у даній заяві позивач просила Відповідача №1 надати їй копію акту перевірки Довідки за вих. №17, яка видана Комунальним некомерційним підприємством «Почаївська районна комунальна лікарня» Почаївської міської ради 20 червня 2023 року.

За наслідком розгляду заяви б/н від 11 квітня 2024 року Відповідач №1 надіслав на адресу Позивача лист за вих. №4404-4035/С-02/8-1900/24 від 25 квітня 2024 року, в якому зазначено наступне: «Додатково повідомляємо, що для розгляду питання призначення грошової допомоги слід долучити документи про підтвердження, що медпункт фабрики «Пластик» входив до складу медичного закладу Почаївської районної лікарні та документально підтвердити до якого часу фабрика «Пластик» мала державну (комунальну) форму власності.

Станом на дату прийняття Відповідачем №2 Оскаржуваного рішення вже було проведено перевірку Довідки за вих. №17, яка видана Комунальним некомерційним підприємством «Почаївська районна комунальна лікарня» Почаївської міської ради 20 червня 2023 року та підтверджено факт роботи Позивача з 01 листопада 1989 року по 18 червня 2001 року на посаді медсестри здоровпункту фабрики «Пластик», який належав до Почаївської райлікарні.

В листі за вих. №4404-4035/С-02/8-1900/24 від 25 квітня 2024 року Відповідач №1 вказує про те, що в ході перевірки Довідки за вих. №17, яка видана Комунальним некомерційним підприємством «Почаївська районна комунальна лікарня» Почаївської міської ради 20 червня 2023 року не встановлено факту входження медпункту фабрики «Пластик» до складу медичного закладу Почаївської районної лікарні та форму власності останньої, хоча предметом перевірки було підтвердження стажу роботи Позивача на посаді медсестри у період з 01 листопада 1989 року по 18 червня 2001 року.

Варто також зазначити, що входження здоровпункту фабрики «Пластик» до Почаївської, рай пікарні підтверджується даними Трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16 квітня 1982 року, Довідкою за вих. №17, яка видана Комунальним некомерційним підприємством «Почаївська районна комунальна лікарня» Почаївської міської ради 20 червня 2023 року та Актом про результати перевірки стажу роботи ОСОБА_1 у КНП «Почаївська районна комунальна лікарня» Почаївської міської ради №1990-1103-1/5903 від 30 листопада 2023 року, оскільки Позивач як у 1989 році, так і в 2001 році переводився з посади на посаду згідно наказів Почаївської райлікарні, а не звільнявся та приймався на роботу.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки на момент його прийняття був наявний Акт про результати перевірки стажу роботи ОСОБА_1 у КНП «Почаївська районна комунальна лікарня» Почаївської міської ради №1990-1103-1/5903 від 30 листопада 2023 року, яким перевірено Довідку за вих. №17, яка видана Комунальним некомерційним підприємством «Почаївська районна комунальна лікарня» Почаївської міської ради 20 червня 2023 року та підтверджено факт роботи Позивача на посаді медсестри здоровпункту фабрики «Пластик», що входив до складу Почаївської райлікарні, у період з 01 листопада 1989 року по 18 червня 2001 року.

А також позивач має право на грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, вважає таку відмову протиправною, що, власне, і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 31.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На виконання вимог вказаної ухвали, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області 10.06.2024 року подано до суду відзив на позовну заяву, просило відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що відповідно до пункту 7.1 розділу XV Закону № 1058 особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Перелік закладів та установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим законом.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. N 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".

Відповідно до пункту 5 вищезазначеного Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

У зв`язку з тим, що позивачем документально не підтверджено роботу саме в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 (далі - Перелік), період роботи на посаді медсестри медпункту фабрики «Пластик» не враховано до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років та, відповідно, призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

Таким чином стаж роботи на посадах, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, складає 29 років 08 місяців 03 дні.

У зв`язку з тим, що не виконана умова наявності 30 років роботи в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на призначення та виплату грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у позивача відсутнє.

На підставі викладеного представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області скористалося правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 24.06.2024 року. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.

На підставі статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази та пояснення, викладених у заявах по суті справи, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в Головному управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з 08.02.2022 року.

Згідно даних Трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16 квітня 1982 року Позивач працювала та працює на посадах медичних робітників в наступні періоди своєї трудової діяльності:

-12 квітня 1982 року - 31 січня 1983 року на посаді акушерки фельдшерсько - акушерського пункту с. Млиновці Почаївської райлікарні;

-01 лютого 1983 року - 07 червня 1985 року на посаді медсестри Почаївської райлікарні;

-08 червня 1985 року - 31 жовтня 1989 року - на посаді медсестри по терапії Почаївської райлікарні;

-01 листопада 1989 року - 17 червня 2001 року - на посаді медсестри здоровпункту фабрики «Пластик» Почаївської райлікарні;

-18 червня 2001 року - 01 липня 2001 року - на посаді старшої медсестри терапевтичного відділу Почаївської райлікарні.

-02 липня 2001 року - 17 липня 2001 року - на посаді старшої медсестри терапевтичного відділу Почаївської райлікарні;

-18 липня 2001 року - 30 серпня 2010 року - на посаді старшої медсестри терапевтичного відділу Почаївської районної комунальної лікарні;

-01 вересня 2010 року - 02 січня 2013 року - на посаді медсестри терапевтичного відділення (палатної) Почаївської районної комунальної лікарні;

-03 січня 2013 року - теперішній час - на посаді сестри медичної (палатної) терапевтичного відділення Комунального некомерційного підприємства «Почаївська районна комунальна лікарня» Почаївської міської ради.

Також слід звернути увагу, що:

-21 березня 2003 року Почаївську районну лікарню №2 перейменовано на Почаївську районну комунальну лікарню;

-22 серпня 2019 року Почаївську районну комунальну лікарню перейменовано на Комунальне некомерційне підприємство «Почаївська районна комунальна лікарня» Кременецької районної ради Тернопільської області;

-05 січня 2021 року Комунальне некомерційне підприємство «Почаївська районна комунальна лікарня» Кременецької районної ради Тернопільської області перейменовано на Комунальне некомерційне підприємство «Почаївська районна комунальна лікарня» Почаївської міської ради.

Після досягнення встановленого ч. 1 ст. 26 Закону №1058 пенсійного віку, 60 років, Позивачу, на підставі її заяви, було призначено пенсію за віком.

Оскільки Позивач у період з 12 квітня 1982 року по дату призначення пенсії за віком працювала медичним робітником, то має безумовне право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі її десяти місячних пенсій станом на день її призначення (далі - Грошова допомога) у відповідності до п. 71 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058.

З метою реалізації свого права на отримання грошової допомоги Позивач:

- 15 листопада 2023 року звернулася до Відповідача №1 із Заявою за призначенням/ перерахунком пенсії від 15 листопада 2023 року щодо призначення 10 призначених пенсій.

За принципом екстериторіальності вищевказану заяву Позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

23 листопада 2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області було прийнято Рішення про відмову в допризначенні пенсії №16750/03-16 від 23 листопада 2023 року, яким відмовлено Позивачу у виплаті Грошової допомоги з наступних підстав: «Відповідно до трудової книжки та довідки про стаж №17 від 20.06.2023 ОСОБА_1 з 01.11.1989 по 18.06.2001 працювала на посаді медсестри медпункту фабрики «Пластик», яка належала до Почаївської рай лікарні, однак заробітна плата нараховувалася фабрикою. Інформація щодо перебування у відпустках без збереження заробітної платника за даний період роботи відсутня.

Відділом перерахунків №2 Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області управлінню контрольно-перевірочної роботи 09.11.2023 направлено службову записку для підтвердження факту роботи в період з 01.11.1989 по 18.06.2001 на посаді, що передбачена розділом 2 «Охорона здоров`я» вищевказаного переліку. Тому даний період роботи можливо зарахувати до посад, що дають право на пенсію за вислугу років після надходження акту звірки.

Окрім того, заявниці необхідно представити довідку про перебування у відпустках без збереження заробітної плати за період роботи на посаді медсестри медпункту фабрики «Пластик».

- 01 січня 2024 року звернулася до Відповідача №1 із Заявою за призначенням/ перерахунком пенсії від 01 січня 2024 року щодо призначення одноразової виплати в розмірі 10 пенсій.

За принципом екстериторіальності вищевказану заяву Позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві.

04 січня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було прийнято Рішення №236/03-16 від 04 січня 2024 року, яким відмовлено Позивачу у виплаті Грошової допомоги з наступних підстав: «Згідно вимоги пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону та після розгляду трудової книжки та уточнюючої довідки з місць роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», про перебування/не перебування у відпустках без збереження заробітної плати, яка видана «Почаївською районною комунальною лікарнею» від 20.06.2023р. №17 вбачається, що гр. ОСОБА_1 працювала на посаді медсестри медупункту фабрики «Пластик» з 01.11.1983р. по 18.06.2001р.

Враховуючи вище викладене, на день досягнення пенсійного віку, гр. ОСОБА_1 не працювала в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Враховуючи вимоги пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону та після розгляду документів стаж по вислузі років становить 29 років 8 місяців 3 дні.

- 10 січня 2024 року звернулася до Відповідача №1 із Заявою за призначенням/ перерахунком пенсії від 01 січня 2024 року щодо допризначення та виплати одноразової виплати в розмірі 10 пенсій.

За принципом екстериторіальності вищевказану заяву Позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області (далі - Відповідач №2).

04 січня 2024 року Відповідачем №2 було прийнято Рішення про відмову у перерахунку №3063/03-16 від 16 січня 2024 року (далі - Оскаржуване рішення), яким відмовлено Позивачу у виплаті Грошової допомоги з наступних підстав: «За наявними у пенсійній справі документами у ОСОБА_1 відсутні 30 років стажу на таких посадах, стаж становить 29 років 08 місяці 03 дні.

Період роботи з 01.11.1989 по 18.06.2001 - медсестра медпункту фабрики «Пластик» не зараховано до спеціального стажу, оскільки надана довідка №17 від 20.06.2023, яка видана «Почаївською районною комунальною лікарнею» Почаївської міської ради потребує перевірки.

Після надходження акту перевірки рішення може бути переглянуто».

Згідно змісту Оскаржуваного рішення єдиною підставою для відмови у нарахуванні та виплаті Позивачу грошової допомоги був той факт, що Довідка за вих. №17, яка видана Комунальним некомерційним підприємством «Почаївська районна комунальна лікарня» Почаївської міської ради 20 червня 2023 року потребує перевірки.

До вищевказаних заяв Позивачем було додано Довідку за вих. №17, яка видана Комунальним некомерційним підприємством «Почаївська районна комунальна лікарня» Почаївської міської ради 20 червня 2023 року, згідно якої Позивач з 01 листопада 1989 року (наказ №216 від 31 жовтня 1989 року) по 18 червня 2001 року (наказ №82 від 15 червня 2001 року) дійсно працювала на посаді медсестри медупункту фабрики «Пластик», який належав до Почаївської райлікарні, а заробітну плату виплачувала фабрика «Пластик».

11 квітня 2024 року Позивач звернулася до Відповідача №1 із заявою б/н в якій просила повідомити про те, чи відбувалася перевірка Довідки за вих. №17, яка видана Комунальним некомерційним підприємством «Почаївська районна комунальна лікарня» Почаївської міської ради 20 червня 2023 року та чи переглядалася її заява щодо допризначення та виплати одноразової виплати в розмірі 10 пенсій.

Додатково у даній заяві Позивач просила Відповідача №1 надати їй копію акту перевірки Довідки за вих. №17, яка видана Комунальним некомерційним підприємством «Почаївська районна комунальна лікарня» Почаївської міської ради 20 червня 2023 року.

За наслідком розгляду заяви б/н від 11 квітня 2024 року Відповідач №1 надіслав на адресу Позивача лист за вих. №4404-4035/С-02/8-1900/24 від 25 квітня 2024 року в якому зазначено наступне: «Додатково повідомляємо, що для розгляду питання призначення грошової допомоги слід долучити документи про підтвердження, що медпункт фабрики «Пластик» входив до складу медичного закладу Почаївської районної лікарні та документально підтвердити до якого часту фабрика «Пластик» мала державну (комунальну) форму власності.

В акті про результати перевірки стажу роботи позивача від 30.11.2023 №1900-1103 1/5903 дана інформація не зазначена.».

До листа за вих. №4404-4035/С-02/8-1900/24 від 25 квітня 2024 року Відповідачем №1 було додано Акт про результати перевірки стажу роботи ОСОБА_1 у КНП «Почаївська районна комунальна лікарня» Почаївської міської ради №1990 1103-1/5903 від 30 листопада 2023 року за період з 01 листопада 1989 року по 18 червня 2001 року.

У вищевказаному акті зазначено, що перевіркою було встановлено:

1. Згідно наказу по: Почаївській райлікарні від 31.10.1989р. №216

11.2 Медсестру ОСОБА_1 перевести на посаду медсестри здравпункту фабрики «Пластик» з 01.11.1989р.

2. Згідно наказу по: Почаївській райлікарні від 15.06.2001р. №82

11.4 Перевести на посаду медсестри терапевтичного відділення ОСОБА_1 з 18.062001р. м/с фабрики «Пластик».

Підстава: Особиста заява.»

Суд звертає увагу, що станом на дату прийняття Відповідачем №2 оскаржуваного рішення вже було проведено перевірку Довідки за вих. №17, яка видана Комунальним некомерційним підприємством «Почаївська районна комунальна лікарня» Почаївської міської ради 20 червня 2023 року та підтверджено факт роботи Позивача з 01 листопада 1989 року по 18 червня 2001 року на посаді медсестри здоровпункту фабрики «Пластик», який належав до Почаївської райлікарні.

В листі за вих. №4404-4035/С-02/8-1900/24 від 25 квітня 2024 року Відповідач №1 вказує про те, що в ході перевірки Довідки за вих. №17, яка видана Комунальним некомерційним підприємством «Почаївська районна комунальна лікарня» Почаївської міської ради 20 червня 2023 року не встановлено факту входження медпункту фабрики «Пластик» до складу медичного закладу Почаївської районної лікарні та форму власності останньої, хоча предметом перевірки було підтвердження стажу роботи Позивача на посаді медсестри у період з 01 листопада 1989 року по 18 червня 2001 року.

З метою оперативного отримання документів про входження здоровпункту фабрики «Пластик» до Почаївської райлікарні та про форму власності фабрики «Пластик» Позивач звернулася за правовою допомогою до адвоката ОСОБА_2 .

03 травня 2024 року адвокатом Юріним А. В. було направлено на адресу Комунального некомерційного підприємства «ПОЧАЇВСЬКА РАЙОННА КОМУНАЛЬНА ЛІКАРНЯ» Почаївської міської ради (код ЄДРПОУ 02000866) Адвокатський запит за вих. №03/05-24 від 03 травня 2024 року з проханням надати наступну інформацію та документи: «Надати інформацію про те, чи входив у період з 01 листопада 1989 року по 18 червня 2001 року здоровпункт фабрики «Пластик» до складу Почаївської районної лікарні.

Надати документи, що підтверджують входження у період з 01 листопада 1989 року по 18 червня 2001 року здоровпункту фабрики «Пластик» до складу Почаївської районної лікарні (штатні розписи, накази тощо).».

У відповідь на вищевказаний адвокатський запит КНП «ПОЧАЇВСЬКА РАЙОННА КОМУНАЛЬНА ЛІКАРНЯ» ПМР було направлено на адресу адвоката ОСОБА_2 лист за вих. №238 від 13 травня 2024 року з наступною інформацією: «Підтверджуючих документів не можемо Вам надати, оскільки відсутній штатний розпис за 1989р. та наказ, який би підтверджував, що здоровпункт фабрики «Пластик» відносився до Почаївської райлікарні.».

06 травня 2024 року адвокатом Юріним А. В. було направлено на адресу Кременецької районної військової адміністрації (код ЄДРПОУ 14042930) Адвокатський запит за вих. №06/05-24 від 06 травня 2024 року з проханням надати наступну інформацію та документи: «Надати інформацію про те, яку форму власності та організаційно-правову форму у період з 01 листопада 1989 року по 18 червня 2001 року мало Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЕКТИВНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЧАЇВСЬКА ФАБРИКА «ПЛАСТИК» (код ЄДРПОУ 02971883).

Надати документи, які підтверджують форму власності та організаційно-правову форму Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЕКТИВНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЧАЇВСЬКА ФАБРИКА «ПЛАСТИК» (код ЄДРПОУ 02971883) у період з 01 листопада 1989 року по 18 червня 2001 року.».

У відповідь на вищевказаний адвокатський запит Кременецькою районною військовою адміністрацією було направлено на адресу адвоката Юріна А. В. лист за вих. №02-905/02-20 від 10 травня 2024 року з наступною інформацією: «На Ваш адвокатський запит від 06.05.2024 №06/05-24 районна військова адміністрація повідомляє, що документи, які б підтверджували форму власності та організаційно- правову форму Товариства з обмеженою відповідальністю «Колективне підприємство Почаївська фабрика «Пластик» (код ЄДРПОУ 02971883) у період з 01 листопада 1989 року по 18 червня 2001 року, в архівному відділі Кременецької районної військової адміністрації відсутні.».

Попри неможливість отримання документів про входження здоровпункту ТОВ «КП ПОЧАЇВСЬКА ФАБРИКА «ПЛАСТИК» до складу Почаївської райлікарні та про форму власності ТОВ «КП ПОЧАЇВСЬКА ФАБРИКА «ПЛАСТИК», факт роботи Позивача у період з 01 листопада 1989 року по 18 червня 2001 року на посаді медсестри здоровпункту фабрики «Пластик», який входив до складу Почаївської райлікарні підтверджується даними трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16 квітня 1982 року, Довідкою за вих. №17, яка видана Комунальним некомерційним підприємством «Почаївська районна комунальна лікарня» Почаївської міської ради 20 червня 2023 року та актом про результати перевірки стажу роботи ОСОБА_1 у КНП «Почаївська районна комунальна лікарня» Почаївської міської ради №1990 1103-1/5903 від 30 листопада 2023 року.

Позивач зазначила, що входження здоровпункту фабрики «Пластик» до Почаївської, рай лікарні підтверджується даними Трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16 квітня 1982 року, Довідкою за вих. №17, яка видана Комунальним некомерційним підприємством «Почаївська районна комунальна лікарня» Почаївської міської ради 20 червня 2023 року та Актом про результати перевірки стажу роботи ОСОБА_1 у КНП «Почаївська районна комунальна лікарня» Почаївської міської ради №1990-1103-1/5903 від 30 листопада 2023 року, оскільки Позивач як у 1989 році, так і в 2001 році переводилася з посади на посаду згідно наказів Почаївської райлікарні, а не звільнялася та приймалася на роботу.

Не погоджуючись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій, рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 62 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 71 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно вищевказаної норми права особа має право на отримання грошової допомоги за дотримання наступних умов:

-на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону №1058, працювала в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» ст. 55 Закону №1788;

-має страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» ст. 55 Закону №1788;

- якщо вона до цього не отримувала будь-яку пенсію.

Згідно із п. «е» ст. 55 Закону №1788 працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців;

з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

На виконання вищевказаної бланкетної норми Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 04 листопада 1993 року №909, якою затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі - Перелік №909).

Розділом 2 «Охорона здоров`я» Переліку №909 визначено, що право на пенсію за вислугу років мають лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад), які працювали у лікарняних закладах, лікувально- профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, установах з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальних органах Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічних закладах, діагностичних центрах.

У розділі 1 «Лікувально-профілактичні заклади» Переліку закладів охорони здоров`я, який затверджено наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28 жовтня 2022 року №385, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 листопада 2022 року за №892/7180 (далі - Перелік №385) зазначено, що пункт охорони здоров`я (здоровпункт) відноситься до амбулаторно-поліклінічних закладів.

Робота на посаді медсестри в здоровпункті підприємства, установи, організації незалежно від форми власності у відповідності до Переліків № №909 та 385 дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону №1788.

Пункт 2 Пояснень до Переліку №385 визначає, що пункт охорони здоров`я (здоровпункт) створюється на підприємствах в установах, організаціях і входить до складу поліклініки або амбулаторії.

Відповідно до п. п. 1, 3, 4 Положення про медичний пункт тимчасового базування, який затверджено наказом Міністерства охорони здоров`я України від 29 липня 2016 року №801, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2016 року за №1170/29300 (далі - Положення №801) медичний пункт тимчасового базування (далі - МПТБ) організовується з метою підвищення доступності первинної медичної допомоги (далі - ПМД) та долікарської медичної допомоги для населення віддалених від місця розташування амбулаторій та фельдшерсько-акушерських/фельдшерських пунктів (далі - ФАП/ФП) населених пунктів, працівників підприємств, установ та організацій.

МПТБ створюється за ініціативою органу місцевого самоврядування, у тому числі об`єднаної територіальної громади, керівництва підприємства, установи або організації за погодженням з головним лікарем ЦПМСД, до території обслуговування якого належить цей населений пункт, підприємство, установа або організація.

МПТБ утримується за рахунок ініціатора його створення, який надає приміщення, що відповідає санітарно-гігієнічним нормам, створює належні виробничі умови, забезпечує додержання правил внутрішнього трудового розпорядку, охорони праці та протипожежної безпеки, здійснює його оснащення, забезпечує лікарськими засобами та виробами медичного призначення, забезпечує проїзд медичного працівника до МПТБ.

Здоровпункт створюється на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, входить до складу закладу охорони здоров`я (лікарня, поліклініка, амбулаторія тощо) та фінансується (матеріальне забезпечення, заробітна плата медичним працівникам та ін.) за рахунок таких підприємств, установ, організацій.

Згідно із п. 2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., №3, ст. 10), що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 (909-93-п) «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (ЗП України, 1994 р., № 4, ст. 70; Офіційний вісник України, 2002 р., № 39, ст. 1820; 2004 р., № 46, ст. 3052).

Отже, Позивач має беззаперечне право на отримання грошової допомоги, оскільки на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону №1058, працювала в установі комунальної власності - КНП «ПОЧАЇВСЬКА РАЙОННА КОМУНАЛЬНА ЛІКАРНЯ» ПМР на посаді (сестра медична (палатна) терапевтичного відділу), яка дає право на призначення пенсії за вислугу років; має страховий стаж більше 30 років на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» ст. 55 Закону №1788; до призначення пенсії за віком не отримувала будь-яку іншу пенсію.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із ч. ч. 5, 6 ст. 13 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402) висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 березня 2018 року №234/13835/17 зазначено: «Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що надані позивачем документи підтверджують її право на отримання грошової допомоги, передбаченої пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України №1058, оскільки встановлені три обов`язкові обставини, які зумовлюють виникнення права на її отримання, а саме:

1) наявність у позивача необхідного спеціального стажу роботи, з огляду на віднесення посади вчителя-логопеда до посад, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

2) вихід позивача на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності;

3) неотримання позивачем до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 будь-якого іншого виду пенсії.»

Суд зауважує, що позивачем дотримано обов`язкові умови для отримання грошової допомоги, які визначені у вищевказаній постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

Згідно із ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до ст. 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, ратифікація якого відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» та набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Преамбула Закону №1402 встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадку порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або Законом (стаття 8).

Право на ефективний судовий захист закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права 1966 року (стаття 2) та в Конвенції про захист прав людини i основоположних свобод 1950 року (стаття 13).

Згідно зі ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року по справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року по справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Салах Шейх проти Нідерландів» ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулось виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» в рішенні від 17 липня 2008 року Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року по справі №160/6762/21 зазначено: «Ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.».

Згідно з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі №361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі №569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справі №461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі №820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі №569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року у справі №826/8803/15 дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку про протиправність, в контексті ч.2 ст.2 КАС України, дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та необхідність відновлення порушених прав та інтересів позивача шляхом зобов`язання відповідача провести відповідне нарахування та виплату, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

При цьому, ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються їхні заперечення, і не довели правомірності оскаржуваних дій.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення, то суд присуджує на користь позивача здійснені нею та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн. згідно квитанції від 24.05.2024 року за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Справа розглянута з урахування періоду перебування головуючої судді у основній щорічній плановій відпустці.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №3063/03-16 від 16 січня 2024 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до стажу роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» період роботи ОСОБА_1 з 01 листопада 1989 року по 18 червня 2001 року на посаді медсестри здоровпункту фабрики «Пластик».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі її десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до п. 71 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 12 серпня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: майдан Волі, 3,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769).

- Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження/місце проживання: пров. Андрія Саєнка, 10,м. Фастів,Фастівський р-н, Київська обл.,08500 код ЄДРПОУ 22933548).

Головуючий суддяПодлісна І.М.