Ухвала

від 09.08.2024 по справі 320/263/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/263/23

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

09 серпня 2024 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Василенко Я.М., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Екоферма Ярос Агро» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Екоферма Ярос Агро» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві форми «В4» від 23.08.2022 № 0190640701 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2021 року на 115 000 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як вбачається з матеріалів справи 07.05.2023 Київським окружним адміністративним судом прийнято зазначене вище рішення у порядку письмового провадження.

Апеляційну скаргу Головне управління Державної податкової служби у м. Києві подало 19.07.2024 (відповідно до штампу вхідної кореспонденції Шостого апеляційного адміністративного суду), тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.

При цьому, разом із апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання в якому він просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2023 яке обгрунтоване тим, що вперше апеляційна скарга подана вчасно, втім, вказану апеляційну скаргу було повернуто у зв`язку з несплатою судового збору. Також апелянт зазначає, що податковим органом було вчинено усі можливі та залежні від нього дії для вчасного подання апеляційної скарги, однак враховуючи відсутність можливості для сплати судового збору при подачі апеляційної скарги вперше, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві просить суд визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2023 та поновити вказаний строк.

Суд критично ставиться до вказаних доводів скаржника, з огляду на наступне.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Таким чином, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинне забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинне вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Обставини пов`язані з внутрішньою процедурою виділення та погодження коштів на сплату судового збору, а також обставини щодо фінансування суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для цієї мети, не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у справа № 804/2979/17 від 15.05.2018, № 822/276/17 від 07.06.2018

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 19.05.2010 № 708/11/13-10 з посиланням на практику Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Таким чином, у ситуації з державними органами, поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів, тощо. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

У зв`язку з цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Водночас, апелянтом не вказано інших обгрунтованих поважних причин пропуску зазначеного строку та не додано доказів на підтвердження поважності причин його пропуску, хоча згідно до вимог ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Всупереч вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України апелянтом подано апеляційну скаргу, однак, не додано документ, що підтверджує сплату судового збору за подачу апеляційної скарги та не надано доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для його звільнення від сплати судового збору.

В свою чергу, суд зазначає, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб`єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано: суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» становив 2 684 грн.

Як вбачається з матеріалів справи предметом даного спору є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві форми «В4» від 23.08.2022 № 0190640701 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2021 року на 115 000 грн. Оспорювана сума 115 000 грн.

Отже, ставка судового збору за подачу позову становить 2 684 грн.

Таким чином, у відповідності до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 4 026 грн. (2 684 грн. х 150 %).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету - 22030101. Призначення платежу: 101; (ЄДРПОУ/РНОКПП апелянта); за розгляд апеляційної скарги (назва апелянта); Шостий апеляційний адміністративний суд; справа № (номер судової справи).

Щодо поданого апелянтом клопотання, в якому він просить відстрочити сплату судового збору у зв`язку з відсутністю коштів для його сплати, необхідно зазначити наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Положеннями ч. 1 ст. 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З огляду на вищевказане, апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у м. Києві під зазначені умови не підпадає, а тому у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи фактичні обставини справи, суд вважає, що апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у м. Києві підлягає залишенню без руху, оскільки вона не відповідає вимогам встановленим статтями 295, 296 КАС України

Отже, Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху належить звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків та направити таку заяву на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду з додаванням доказів на підтвердження поважності причин пропуску зазначених строків та доказів (оригіналів), що підтверджують сплату апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 4 026 грн. або доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для звільнення його від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 132, 169, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст. 328 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Екоферма Ярос Агро» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.

Встановити Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві строк для усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя: Василенко Я.М.