Ухвала

від 12.08.2024 по справі 367/314/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/314/24

Провадження №2/367/2635/2024

УХВАЛА

Іменем України

12серпня 2024року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Горбачової Ю.В.,

за участі: секретаря с/з Музики Є.О.,

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «Суворов 1-О» до ОСОБА_1 про встановлення сервітуту,

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «Суворов 1-О» до ОСОБА_1 про встановлення сервітуту.

15 січня 2024 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області позовну заяву було залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків - 10 днів з дня отримання цієї ухвали. У відповідний строк позивач усунув виявлені недоліки.

19лютого 2024року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області було відкрито провадження у справі, розгляд справи було ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

23 травня 2024 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області позовну заяву було залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків - 5 днів з дня отримання цієї ухвали.

10червня2024року ухвалою Ірпінськогоміського судуКиївської області було продовжено позивачу строк усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з дня отримання даної ухвали, у зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви, а саме: не сплачено судовий збір ще за три вимоги немайнового характеру та не надано суду докази на підтвердження оплати; не конкретизовано позовні вимоги до відповідача, не зазначено, кому належать на праві власності земельні ділянки, щодо яких позивач просить встановити сервітут, а також не зазначено мету встановлення сервітуту щодо кожної окремої земельної ділянки.

Копія ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 10 червня 2024 року була доставлена позивачу до електронного кабінету, згідно довідки про доставку електронного документу, 08.07.2024.

Станом на 12.08.2024 заява про усунення недоліків до суду не надходила.

Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами) (Європейська конвенція з прав людини), ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.97 року, кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини слід брати до уваги те, що реалізуючи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (рішення суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року (Judgement of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France).

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства (Golder v. the United Kingdom від 21.02.1975 року, Osman v. the United Kingdom від 28.10.1998 року, та Kreuz v. Poland від 19.06.2001 року). Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Листом Верховного Суду України від 25 січня 2006 року № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 20 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у тому числі, реалізовує своє право на захист.

За ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами) (Європейська конвенція з прав людини), ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.97 року, кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 8 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

У зв`язку з викладеними обставинами, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 247, 257, 260, 261, 352, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «Суворов 1-О» до ОСОБА_1 про встановлення сервітуту - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Ю.В. Горбачова