Ухвала

від 09.08.2024 по справі 320/415/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 серпня 2024 року № 320/415/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Азовмаш адвоката Скирди В.Є. про розподіл судових витрат у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Азовмаш

доГоловного управління ДПС у м. Києві

Державної податкової служби України

провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Азовмаш задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 15.11.2022 №7631118/40421945. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №660 від 23.09.2022 до податкової накладної №448 від 17.02.2022- датою його подання на реєстрацію. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Азовмаш (код ЄДРПОУ 40421945) судовий збір у сумі 2 684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м.Києві (ідентифікаційний код 44116011, місцезнаходження: 04116, м.Київ, вул. Шолуденка, буд.33/19).

05 червня 2024 року до суду надійшло клопотання представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі щодо стягнення на його користь витрат на правову допомогу в сумі 294 000,00 грн.

Заява мотивована тим, що за наслідками вирішення спору не вирішено питання про розподіл понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу. Тому наявні підстави для прийняття додаткового рішення.

Оскільки судовий розгляд справи здійснювався правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) суд на підставі частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) вирішив здійснити розгляд заяви в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву та оцінивши доводи, суд дійшов висновку її задовольнити частково, з огляду на таке.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно частини 1 та частини 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин 6-7 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд врахував відсутність від відповідача клопотань в порядку вказаних частин 6-7 статті 134 КАС України.

Згідно абзацу 1 частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд встановив, що в обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач подав суду договір від 20.11.2022 №б/н про надання правничої допомоги та акт прийому-передачі наданих послуг №15-1 згідно договору від 20.11.2022 про надання правової допомоги у розмірі 294 000 грн.

Суд врахував висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 відповідно до яких склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Доказів щодо понесених позивачем судових витрат, зокрема, договору про надання правової допомоги, документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку, та інших первинних документів для підтвердження реальності понесених витрат до суду не надано.

Суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними, а їх розмір обґрунтованим.

Оскільки позивачем у сукупності не надано належних та допустимих доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, зокрема не надано доказів оплати таких витрат, відсутні підстави для їх стягнення на користь позивача.

Керуючись ст.ст.132, 134, 243, 238, 252, 294 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Азовмаш до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 15.11.2022 №7631118/40421945; зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №660 від 23.09.2022 до податкової накладної №448 від 17.02.2022.

Копію цього рішення направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду, - з дня складення повного судового рішення.

Суддя Колеснікова І.С.