Постанова

від 16.12.2024 по справі 320/415/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/415/23 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Азовмаш" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Азовмаш" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовмаш" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 15.11.2022 №7631118/40421945; зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №660 від 23.09.2022 до податкової накладної №448 від 17.02.2022.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

05 червня 2024 року до суду надійшло клопотання представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі щодо стягнення на його користь витрат на правову допомогу в сумі 294 000,00 грн.

Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення - відмовлено.

В апеляційній скарзі товариства з обмеженою відповідальністю "Азовмаш", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про розподіл судових витрат, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд за їх участю.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 143 КАС України також визначено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частина 7 статті 139 КАС України імперативно встановлює, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що посилання у частині 7 статті 139 та частині 3 статті 143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду клопотання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.

Відповідно до матеріалів справи, справа була розглянута за правилами строщеного позовного провадження без виклику сторін.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження визначені у статті 262 КАС України і, серед іншого передбачають, що за цією процедурою не проводяться судові дебати.

Однак підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Передбачена процесуальним законодавством можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання, а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26 липня 2023 року у справі №160/16902/20 та в ухвалі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 липня 2023 року у справі №340/2823/21.

Судом апеляційної інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що в позовній заяві позивач, зокрема, просив стягнути з відповідача судові витрати, проте докази на їх підтвердження не були подані в межах строку, встановленого КАС України.

Рішення по справі постановлено Київським окружним адміністративним судом 24 травня 2024 року, було надіслано позивачу через систему «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку документу до електронного кабінету. Як вбачається з вказаної довідки, копія рішення була доставлена в його електронний кабінет 27.05.2024 о 17:45.

Разом з цим, заява про ухвалення додаткового рішення суду про стягнення витрат на правничу допомогу по справі та докази понесених судових витрат була подана представником позивача 05 червня 2024 року, тобто поза межами п`ятиденного строку після ухвалення рішення, що є безумовною підставою для залишення відповідної заяви без розгляду.

Таким чином, позивач або представник позивача заяви протягом п`яти днів після прийняття рішення по справі та відповідні докази про витрати на правову допомогу у передбачений частиною 7 статті 139 КАС України спосіб та строк не подавали, а тому заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу належить залишити без розгляду.

При цьому, приймаючи заяву до розгляду та постановляючи ухвалу від 09.08.2024 суд першої інстанції не надав належної оцінки вимогам статті 139 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню як така, що ухвалена з порушенням норм процесуального права.

Керуючись статтями 139, 252, 308, 319, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Азовмаш" задовольнити частково.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року - скасувати.

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Азовмаш" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу по справі - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя О.В.Епель

суддя В.В.Файдюк