Судовий наказ

від 02.08.2024 по справі 206/3931/24

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/3931/24

Провадження № 1-кп/206/241/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2024 м. Дніпро

Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро матеріали кримінального провадження № 12021046700000003 від 02.10.2023 року за клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_3 ,-

за участю:

захисника ОСОБА_4 ,

особи, стосовно якої ставиться

питання про застосування

примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3 ,

його законного представника ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В :

Згідно клопотання, проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 , будучи особою яка страждає на психічний розлад у формі шизофренії параноїдної та не може усвідомлювати свої дії та керувати ними(згідно висновку судово-психіатричної експертизи №390-к від 16.07.2024) 11.09.2023, о 16 годині 31 хвилина, перебуваючи за місцем свого фактичного проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , не усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, здійснив завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, об`єктом якого стала будівля, що забезпечує діяльність органів держаної влади, поширення неправдивих відомостей які утворюють обстановку загального страху, невпевненості та паніки в суспільстві, не усвідомлюючи, що інформацію яку він збирається поширити є неправдивою, не розуміючи, що таке повідомлення викличе обстановку страху у населення, вирішив повідомити на спеціальну лінію оператора «Дніпропетровського регіонального контактного центру»

(код ЄДРПОУ 38300840) про начебто замінування підвального приміщення Дніпровської міської ради, розташованої за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 75.

Приступивши до реалізації свого наміру, ОСОБА_3 не усвідомлюючи свої дії про те, що інформація яку він збирається поширити є неправдивою, що таке повідомлення викличе обстановку страху в населення та порушить громадську, зі свого мобільного телефону марки «NOKIA», IMEI 1: НОМЕР_1 , в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв`язку «ПрАТ «Водафон Україна» НОМЕР_2 , здійснив дзвінок на спеціальну лінію оператора «Дніпропетровського регіонального контактного центру» (код ЄДРПОУ 38300840) та повідомив оператору завідомо неправдиві відомості про замінювання підвального приміщення Дніпровської міської ради, розташованої за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд.75.

Враховуючи викладене, ОСОБА_3 не усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, створив обстановку загального страху і невпевненості, породив паніку у відвідувачів та персоналу Дніпровської міської ради, а тим самим порушив безпеку суспільства.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.3 ст.259 КК України, які виразились у завідомо неправдивому повідомленні про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, об`єктом якого стала будівля, що забезпечує діяльність органів держаної влади.

Проте у ході досудового розслідування встановлено, що в період інкримінованого діяння ОСОБА_3 страждав та в теперішній час страждає на хронічне захворювання у формі шизофренії параноїдної. Зазначене хронічне психічне захворювання позбавляло іспитованого можливості усвідомлювати свої дії і керувати ними в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння. За своїм психічним станом ОСОБА_3 , у теперішній час також не може усвідомлювати свої дії та керувати ними тому, відповідно до ст. 94 КК України, потребує застосування до нього примусового заходу медичного характеру у вигляді госпіталізації до спеціального закладу з надання психіатричної допомоги.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в ньому.

Особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_4 , а також законний представник ОСОБА_5 проти задоволення такого клопотання не заперечували, однак просили визначити амбулаторне лікування.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу», примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним, Кримінально-процесуальним кодексами України, цим Законом та іншими законами.

У відповідності до положень ч.2 ст.19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого даним кодексом, перебувала у стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Згідно з п.1 ч.1 ст.503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності, а враховуючи фактичні дані, зафіксовані у висновку судово-психіатричного експерта, є достатні підстави так вважати.

Примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними, що передбачено ч.4 ст.503 КПК України.

Статтею 513 КПК України імперативно передбачено, що під час постановлення ухвали щодо застосування примусових заходів медичного характеру суд з`ясовує, чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення, чи вчинено суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення, чи вчинено це діяння певною особою; чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення в стані неосудності; чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які саме.

Обставини вчинення ОСОБА_3 суспільно - небезпечного діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст. 259 Кримінального кодексу України, знайшли своє об`єктивне підтвердження в ході судового розгляду справи на підставі досліджених судом доказів:

- висновком судово-психіатричної експертизи № 390-к від 16.07.2024 згідно якого ОСОБА_3 в період інкримінованого йому діяння страждав та в теперішній час страждає на хронічне захворювання у формі шизофренії параноїдної. Зазначене хронічне психічне захворювання позбавляло іспитованого можливості усвідомлювати свої дії і керувати ними в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння;

- записом телефонної розмови здійснений на «гарячу лінію голови облдержадміністрації» від 11 вересня 2023 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 4 жовтня 2023 року;

- протоколом огляду диску, наданого ПрАТ «ВФ Україна»;

- протоколом огляду речей (предметів) від 13 травня 2024 року;

- протоколом проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 від 19 червня 2024 року;

- висновком експерта судової експертизи відео-, звукозапису №СЕ-19/113-24/3768-В3 від 11 липня 2024 року.

У відповідності до вимог ст.ст. 19, 94 КК України до осіб, визнаних судом неосудними, залежно від характеру і тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння та ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, може бути застосована госпіталізація до психіатричних закладів зі звичайним, посиленим чи суворим наглядом або їм може бути надана у примусовому порядку амбулаторна психіатрична допомога за місцем проживання.

Отже, з огляду на викладене, враховуючи конкретні обставини вчинення суспільно-небезпечного діяння, дані про характер і тяжкість наявного у ОСОБА_3 психічного захворювання, зокрема дані, що містяться у висновку № 390-к від 16.07.2024 року судово-психіатричної експертизи, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та наявність правових підстав для застосування до ОСОБА_3 зазначеного виду примусового заходу медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом, у зв`язку з наявним у нього психічним захворюванням.

Керуючись ст.ст. 93, 94 КК України, ст. ст. 503, 512, 513 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041700000597 від 2.10.2023 року за вчинення ним суспільно-небезпечного діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.259 КК України - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до спеціального закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом

Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Речові докази:DVD-R диск із записом залишити в матеріалах кримінального провадження, мобільний телефон марки Nokia синього кольору, сім - картку НОМЕР_3 з номером НОМЕР_2 повернути законному представнику ОСОБА_5 .

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляції протягом семи днів з дня проголошення ухвали.

Суддя: ОСОБА_1