Ухвала

від 31.07.2024 по справі 635/1641/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 635/1641/23 (1-кс/635/1186/24) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/818/708/24 Суддя доповідач ОСОБА_2

Категорія: домашній арешт

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

підозрюваного - ОСОБА_6 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 29 травня 2024 року, якою підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні № 42022222130000170 від 17.11.2022 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою обрано стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою мешкання: АДРЕСА_1 , до 29 серпня 2024 року з покладенням на ОСОБА_6 певних процесуальних обов`язків.

Не погодившись з таким рішенням слідчого судді прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 29.05.2024 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора та обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги прокурор зазначав, що підозра, яка повідомлена ОСОБА_6 є обґрунтованою. Вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч.1 ст. 177 КПК України. З урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, їх тяжкість та особистої ситуації підозрюваного, прокурор вважав, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, стосовно підозрюваного ОСОБА_6 має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Крім того, не погодившись з ухвалою слідчого судді з апеляційною скаргою звернувся захисник ОСОБА_7 , який просив її скасувати та постановити нову, якою обрати стосовно ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги захисник посилався на те, що підозра, яка вручена ОСОБА_6 є необґрунтованою. Вважав, що ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України є недоведеними, а їх існування не підтверджується будь-якими фактичними відомостями. Вказував, що суд першої інстанції незаконно застосував о підозрюваного такий вид запобіжного заходу. Також зазначав, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту був обраний стосовно підозрюваного строком на 3 місяці, що суперечить вимогам чинного КПК України щодо застосування запобіжного заходу, а тому є незаконним.

31.07.2024 року до канцелярії Харківського апеляційного суду надійшла заява прокурора ОСОБА_9 , яка просила розглянути апеляційні скарги без її участі.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутністю сторони, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про можливість проведення апеляційного розгляду без участі прокурора.

Заслухавши доповідь головуючого судді, доводи ОСОБА_6 та його захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів провадження вбачається, що в провадженні СВ ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 42022222130000170 від 17.11.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 197-1, ч.4 ст. 27 - ч.3 ст. 365-2, ч.3 ст. 365-2, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 197-1 КК України.

14.05.2024 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 197-1, ч.4 ст. 27 - ч.3 ст. 365-2, ч.3 ст. 365-2, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 197-1 КК України.

27.05.2024 року прокурор Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_9 звернулася до слідчого судді з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_6 з визначенням розміру застави у розмірі 500000 грн.

В обґрунтування клопотання слідчий посилалася на обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 197-1, ч.4 ст. 27 - ч.3 ст. 365-2, ч.3 ст. 365-2, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 197-1 КК України, які підтверджувала наданими до клопотання доказами. Просив врахувати те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також посилалася на те, що застосування жодного із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 29 травня 2024 року в задоволенні клопотання прокурора відмовлено.

Застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладено на підозрюваного певні обов`язки.

Обґрунтовуючи таке рішення слідчий суддя зазначив, що виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 197-1, ч.4 ст. 27 - ч.3 ст. 365-2, ч.3 ст. 365-2, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 197-1 КК України. Слідчий суддя встановив наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3 ч.1 ст. 177 КПК України. Слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання клопотання слідчого, вважаючи його таким, що не відповідає особі підозрюваного, його соціального статусу та особистим характеристикам, та з врахуванням вимог ст. 492 КПК України, дійшов до висновку, що застосування іншого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу та буде належним чином відповідати вимогам законодавства України, з врахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зі ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 176 КПК України до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора.

Згідно ч.2 ст.181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі,на строк не більше двох місяців, як зазначено в ч. 6 ст. 181 КПК України. У разі необхідності, відповідно до ч.6 ст.194 КПК України, цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Згідно п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 3561/06 від 13.11.2007 р. Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності ст. 5, 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника від вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред`явленні обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання". (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A,№ 182 та Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A).

Вирішуючи клопотання по суті слідчий суддя виходив з того, що з урахуванням ризиків, доведених слідчим та прокурором та їх ступеня, однак недоведеністю застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, вважав можливим застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком слідчого судді, в частині визначення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту виходячи з наступного.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України", при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно відомостей, що є наявними в матеріалах судового провадження ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 197-1, ч.4 ст. 27 - ч.3 ст. 365-2, ч.3 ст. 365-2, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 197-1 КК України.

Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88», «Erdagozv. Turkey п. 51», «Cebotari v. Moldova п. 48» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. the United Kingdom".

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Відповідно до вимог ч.1 п.п.4,5 ст.277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням із прокурором. Повідомлення має містити, зокрема, такі відомості: зміст підозри, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, в повідомленні про підозру ОСОБА_6 за ознаками злочинів, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 197-1, ч.4 ст. 27 - ч.3 ст. 365-2, ч.3 ст. 365-2, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 197-1 КК України (арк. 206 - 218), вказано зміст підозри та правову кваліфікація кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється останній із зазначенням статей (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих йому дій, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 197-1, ч.4 ст. 27 - ч.3 ст. 365-2, ч.3 ст. 365-2, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 197-1 КК України, підтверджується відомостями, які містяться у: заяві Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області про вчинення кримінального правопорушення від 25.04.2024 року; державному акті на право постійного користування землею; протоколах огляду місця події; відповіді ТОВ «Геоспектор» від 17.04.2023 року зі схемою; технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі; заяві ОСОБА_11 про внесення виправлень відомостей до Державного земельного кадастру від 14.07.2023 року; поземельній книзі на земельну ділянку; технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки; заяві ОСОБА_12 про внесення виправлень відомостей до Державного земельного кадастру від 11.07.2023 року; договорі про спільну діяльність у сфері просування ідей зеленого (сільського) туризму та пропаганди вирощування зелених насаджень від 30.09.2020 року; висновках експертів; супутникових знімках земельної ділянки; протоколі обшуку за місцем знаходження ФОП ОСОБА_6 від 14.05.2024 року; листі Служби відновлення та розвитку інфраструктури на ім`я ОСОБА_13 від 23.10.2023 року з графічними матеріалами, на яких зазначене місце розташування земельних ділянок; листі Височанської селищної ради від 08.05.2024 року.

Враховуючи такий обсяг відомостей судового провадження, який об`єктивно свідчить, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, як вжиття запобіжних заходів у зв`язку з наявністю саме обґрунтованої підозри, так як наявні у матеріалах провадження докази формують внутрішнє переконання причетності ОСОБА_6 , до вчинення кримінального правопорушення, згідно підозри.

Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка відповідає вимогам ст.196 КПК України.

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри та необхідності застосування стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який буде достатнім для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні слідчого та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

За викладених обставин у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного певних обов`язків: прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатись за межі Харківської області без дозволу слідчого. Прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну в разі їх наявності, - в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дій, передбачених п.п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України.

Крім того, суддею врахована практика ЄСПЛ, конкретні обставини справи. Суворість покарання, яка є суттєвим, проте не єдиним елементом, що має враховуватись під час обрання запобіжного заходу, не може слугувати підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу.

На час подання апеляційних скарг доводи прокурора щодо неефективності обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 у вигляді цілодобового домашнього арешту, нічим не підтверджені, тобто немає відомостей щодо порушення цього запобіжного заходу або спроб вчинити дії, передбачені п.п.1, 2, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а тому, колегія суддів не може з ними погодитись.

Доводи захисника щодо відсутності ризиків, передбачених ст.177 КПК України свідчать про необґрунтованість вимоги апеляційної скарги про обрання іншого запобіжного заходу, оскільки обрання будь-якого запобіжного заходу без встановлення ризиків є процесуально незаконним. За таких обставин, колегія суддів позбавлена процесуальної можливості задовольнити вимоги апеляційної скарги, а доводи захисника ґрунтуються суто на його суб`єктивних оціночних судженнях.

Поряд з цим сторона захисту в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції повідомила, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні було направлено в суд першої інстанції для розгляду по суті.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а доводи апеляційних скарг правильності цього висновку не спростовують.

Поряд з цим обираючи такий вид запобіжного заходу слідчий суддя не врахував вимоги ст. 181 КПК України та встановив дію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до 29 серпня 2024 року, тобто на 3 місяці, що є недопустимим.

Відповідно до відомостей повідомлення про підозру вбачається, що ця підозра була оголошена ОСОБА_6 14 травня 2024 року, а тому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту слідчий суддя мав процесуальну можливість обрати лише на 2 місяці, тобто до 14липня 2024 року.

Враховуючи такі відомості колегія суддів вважає за необхідне скасувати оскаржувану ухвалу в частині визначення строку дії ухвали та в цій частині постановити нову ухвалу, що обумовлює часткове задоволення апеляційної скарги захисника.

Керуючись ст. 392, 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 29 травня 2024 року скасувати в частині визначення строку її дії.

Встановити строк дії ухвали слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 29 травня 2024 року до 14 липня 2024 року.

В решті ухвалу слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 29 травня 2024 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий -

Судді :