Ухвала

від 20.08.2019 по справі 589/2735/18

ШОСТКИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 589/2735/18

Провадження № 1-кп/589/535/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2019 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

потерпілої - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шосткинського міськрайонного суду Сумської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні встановлено, що строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 , закінчується 22 серпня 2019 року.

Відповідно ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, передбачених ст. 177 КПК України. Зазначені ризики, на думку прокурора, підтверджуються тими обставинами, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 6 років. Крім того, обвинувачений раніше судимий, крім вказаного провадження щодо нього на розгляді в Шосткинському міськрайонному суді перебувають інші кримінальні провадження, де останній обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 185 КК України, що свідчить про наявність ризику вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.

Захисник в судовому засіданні просила змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, посилаючись на те, що обвинувачений вже тривалий час утримується під вартою, ризики зазначені прокурором відсутні. Єдиним ризиком являється тяжкість злочину. Крім того, свідки вчинення злочину відсутні. Тому вважає можливим змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений підтримав думку захисника та просив застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Потерпіла в судовому засіданні підтримала клопотання захисника та просила звільнити її онука.

Суд, заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до такого висновку:

Враховуючи зміст ст.ст. 177, 178, 183, 199 КПК України, суд при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою повинен належним чином дослідити обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, оцінити в сукупності всі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження дії запобіжного заходу та застосувати такий запобіжний захід, який буде відповідним тим ризикам, які суд вважатиме доведеними на момент розгляду клопотання про продовження строків тримання під вартою.

Згідно вищезазначених норм національного законодавства та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. При розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини, які можуть мати відношення до справи: характер і тяжкість передбачуваного злочину; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; репутація, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Обмеження розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування чи продовження без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи в розрізі конкретних обставин кримінального провадження є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України», «Белевитський проти Росії»).

Тому, зважаючи на вказане та на вимоги ч. 6 ст. 22 КПК України, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, повинен створити необхідні умови для реалізації стороною обвинувачення своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків щодо необхідності довести реальність ризиків, що виправдовують подальше обмеження свободи обвинуваченого, а протилежному випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м`який, виходячи з сукупності тих ризиків, які були доведені у судовому засіданні.

Суд наголошує на тому, що небезпека ухилення від правосуддя не може вимірюватися тільки залежно від суворості можливого покарання; вона повинна визначатися з урахуванням ряду інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки ухилення від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що це не може служити виправданням утримання під вартою. При цьому необхідно врахувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв`язки з державою, в якій він переслідувався за законом, і його міжнародні контакти (п. 33 рішення Європейського суду з прав людини у справі «W. проти Швейцарії», від 26.01.1993 р., заява № 14379/88).

З матеріалів кримінального провадження вбачається та в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений до вчинення кримінального правопорушення мав постійне місце проживання та реєстрації, має міцні соціальні зв`язки зі своєю бабусею. Крім того, не здобуто будь-яких відомостей того, що ОСОБА_6 може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення або впливати на потерпілу та свідків.

Крім того, суд бере до уваги тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , також потерпіла в судовому засіданні не заперечила проти звільнення обвинуваченого з-під варти.

Таким чином, постановляючи ухвалу за наслідками розгляду клопотання, суд приходить до висновку, що ризики, які були доведені прокурором, не дають підстав для тримання обвинуваченого під вартою.

Таким ризикам може дієво запобігти інший запобіжний захід, який не є виключним за своєю суворістю.

Адекватним та ефективним механізмом у цій справі буде запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Відповідно, виходячи з вищезазначеного, суд вважає за необхідне змінити застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

На підставі викладеного та керуючись 31, 177, 178, 183, 194, 314, 315, 369, 385 КПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Змінити застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати житло, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , за винятком отримання невідкладної медичної допомоги.

Зобов`язати обвинуваченого з`являтися за кожною вимогою суду протягом дії запобіжного заходу.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого наступні обов`язки:

1) утримуватись від спілкування зі свідками;

2) здати на зберігання до суду свій паспорт для виїзду за кордон (за наявності);

3) носити електронний засіб контролю.

Строк дії вказаних обов`язків визначити до 20 жовтня 2019 року.

ОСОБА_6 звільнити з-під варти в залі суду.

Зобов`язати ОСОБА_6 після звільнення з-під варти негайно прибути до місця перебування під цілодобовим домашнім арештом.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ст. 181 КПК України працівники органу поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту визначити до 20 жовтня 2019 року включно.

Копію ухвали для виконання передати до органу поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_6 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_1