Постанова

від 13.08.2024 по справі 487/4838/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

13.08.24

22-ц/812/1244/24

Провадження № 22-ц/812/1244/24 Головуючий суду першої інстанції Афоніна С.М.

Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2024 року м. Миколаїв Справа № 487/4838/24

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Царюк Л.М.,

суддів - Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв її представник - Гриненко Ігор Іванович , на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 липня 2024 року, постановлену під головуванням судді Афоніної С.М., в залі судового засідання в м. Миколаїв, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Грудницької Ірини Миколаївни, Комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» про здійснення перерахунку ідеальних часток у праві спільної часткової власності та визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

31 травня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом ОСОБА_3 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Грудницької І.М., Комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації».

В позовній заяві просила суд здійснити перерахунок ідеальних часток у праві спільної часткової власності між співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 , згідно до висновку судової-технічної експертизи РТПП Миколаївської області № 125-053/1 від 24 травня 2023 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 на 49/100 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 червня 2024 року вказану позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали, для усунення вказаних в ній недоліків.

04 липня 2024 року через систему «Електронний суд» представник позивачки адвокат Гриненко І.І. звернувся до суду із заявою про продовження строку для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 07 червня 2024 року, у зв`язку з неможливістю усунути недоліки у визначений судом строк з огляду на обмеження електропостачання у місті.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 липня 2024 року в задоволенні клопотання адвоката Гриненка І.І. про продовження строку для усунення недоліків позову відмовлено з підстав необґрунтованості такого клопотання.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Грудницької Ірини Миколаївни, Комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» про здійснення перерахунку ідеальних часток у праві спільної часткової власності та визнання права власності в порядку спадкування повернуто позивачу.

Ухвала суду мотивована тим, що ухвалою суду від 07 червня 2024 року позивачу надавався максимально передбачений законом десятиденний строк для усунення недоліків та з поданого клопотання суд не вбачає підстав для продовження строку для усунення недоліків.

Оскільки недоліки позовної заяви, викладені в ухвалі суду від 07 червня 2024 року, не усунуті та закінчився строк на їх виправлення, позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачці.

Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв її представник - Гриненко І.І. , подала апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила її скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 червня 2024 року про залишення позовної заяви без руху була відправлена судом та отримана представником позивачки - Гриненком І.І. , 25 червня 2024 року через електронну пошту о 19 годині.

В зв`язку з обмеженням електропостачання у м. Миколаєві, виготовлення апеляційної скарги в електронному форматі та надсилання її через Електронний суд, було проблематичним. З цих підстав представник позивачки заздалегідь надіслав до суду клопотання про надання додаткового строку для усунення недоліків.

Проте, 05 липня 2024 року, що є останнім днем для усунення недоліків представником позивачки було виготовлено та надіслано суду заяву (на паперових носіях) про усунення недоліків, нова редакція позовної вимоги з усіма додатками та доказами сплати судового збору та надсилання позову (з усіма додатками) сторонам по справі.

Незважаючи на це судом прийнято рішення про необґрунтованість клопотання, відмову позивачці у наданні додаткового строку на усунення недоліків та повернуто позовну заяву позивачці як неподану.

Ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви, як неподаної не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки недоліки у позовній заяві, які були зазначені в ухвалі суду від 07 червня 2024 року було усунуто. Строк на усунення недоліків (10 днів) позивачкою було витримано. Заяву про усунення недоліків (з усіма додатками) було надіслано на адресу суду 05 липня 2024 року в робочий час. Зазначена заява з додатками та доказами відправлена сторонам по справі та отримана судом 09 липня 2024 року.

Судом першої інстанції неправомірно прийнято рішення вважати позовну заяву неподаною в зв`язку з нібито не усуненням недоліків.

Відповідач надала відзив на апеляційну скаргу в якому зазначила, що формальне ставлення судді до справи призводить до її затягуванні у часі. З апеляційною скаргою ОСОБА_1 вона погоджується та просить її задовольнити.

На день слухання справи відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надходило.

За приписами частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції відмовив в задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків та вважав, що є підстави, визначені частиною 3 статтею 185 ЦПК України, для повернення позовної заяви ОСОБА_1 , оскільки позивачкою не виконані вимоги, викладені судом в ухвалі від 07 червня 2024 року.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, вимоги щодо форми та змісту якої встановлені нормами статті 175 ЦПК України.

Так, згідно із частиною 1 цієї статті у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

За приписами частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів-зміст позовних вимог що до кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Частинами 1, 3, 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Процесуальний наслідок недодержання особою вимог статті 175 ЦПК України при зверненні з позовною заявою передбачений частиною 1 статті 185 ЦПК України, згідно з якою суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду та приймається до розгляду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, то позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частина 3 статтею 185 ЦПК України).

Ухвалою від 07 червня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам пунктів 5 та 4 частини 3 статті 175, частині 2 статті 176 та частини 4 статті 177 ЦПК України, а позивачці встановлено строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

В цій ухвалі суд першої інстанції зазначив, що позовна заява не відповідає вимогам статті 175 ЦПК України, а саме:

-позивач зазначила відповідачем ОСОБА_3 , проте в позові не обґрунтувала які права або інтереси позивача відповідач порушує, не визнає або оспорює щодо визнання ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування;

- викласти обставини та обґрунтувати свої вимоги про здійснення перерахунку ідеальних часток у справі спільної частковій власності житлового будинку АДРЕСА_1 , зокрема частки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-надати докази на підтвердження смерті ОСОБА_4 ;

-надати обґрунтування та докази щодо проведення перерахунку часток співвласників в житловому будинку АДРЕСА_1 з огляду на те, що позивач посилається на висновок судової будівельно-технічної експертизи №125-053/1 від 22.05.2023, згідно якого пропонується варіант виділу в натурі житлового будинку з надвірними господарськими спорудами, з визначенням реальної частки, з урахуванням побажання співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , приближеної до ідеальної частки співвласників, з урахуванням порядку користування, частки яких становлять відповідно 49/100 та 51/100;

-зазначити ціну позову та сплатити судовий збір за подання позовної заяви у розмірі характеру 3 402,34 грн;

-надати докази надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Копія ухвали від 07 червня 2024 року, була направлена адвокату Гриненко І.І., який діє в інтересах позивача ОСОБА_5 на його офіційну електронну пошту та отримано останнім 25 червня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.

04 липня 2024 року адвокат Гриненко І.І. подав до суду заяву про продовження строку для усунення недоліків, посилаючись на те, що у зв`язку з військовою агресією РФ, обмежено електропостачання у місті Миколаєві, що призводить до скорочення часу усунення недоліків.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_5 згідно з ухвалою від 09 липня 2024 року суд першої інстанції відмовив позивачці у продовженні строку для усунення недоліків, зазначивши, що позивачці суд надав максимальний строк, передбачений законом, а також таке клопотання є необґрунтованим, а тому дійшов висновку, що позивачкою не усунуто недоліки позовної заяви.

Статтею 120 ЦПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Отже, строк для усунення недоліків позовної заяви до десяти днів є строком, що встановлюється судом, відповідно може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Разом із тим строк для усунення недоліків позовної заяви понад десять днів є строком, встановленим законом, відповідно може бути поновлений судом за заявою учасника, якщо суд визнає причини його пропуску поважними. Строк, встановлений законом, не може бути поновлений судом з власної ініціативи.

Відмовляючи у продовженні строку для усунення недоліків суд першої інстанції виходив з того, що клопотання позивачки про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви є необґрунтованим, з огляду на те, що останній було надано максимальний строк, визначений процесуальним законом, а посилання позивачки на обмеження енергопостачання у місці, що впливає на скорочення часу для усунення недоліків не є підставою для продовження процесуального строку.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи в продовженні строку для усунення недоліків позовної заяви, не визначився з поважністю причин для продовження процесуального строку, необхідного позивачці для виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, не врахував тривалість часу необхідного для усунення недоліків, а тому дійшов передчасного висновку про відмову у продовженні строку для усунення недоліків позовної заяви.

Суд апеляційної інстанції, перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали щодо повернення позивачці з підстав не усунення недоліків, викладених в ухвалі суду про залишення заяви без руху, повинен дати оцінку недолікам, які зазначив суд першої інстанції в цій ухвалі.

Встановлюючи вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, стаття 175 ЦПК України (так само, як і інші норми цього Кодексу) не вимагає конкретної форми, в якій мають бути викладені позовні вимоги та підстави на їх обґрунтування. Позивач має право довільно викладати зміст позовних вимог, підстави позову, спосіб (способи) захисту порушеного права або інтересу, передбачений законом або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити в рішенні.

За змістом позовної заяви цілком зрозуміло, що позивачка не може оформити свої спадкові права на частку у житловому будинку АДРЕСА_1 після смерті матері, яка була співвласницею цього будинку, у зв`язку з тим, що один із співвласників виділив свою частку в окрему адресу, вважає, що суд повинен визначити ідеальні частки співвласників житлового будинку та визнати за нею право власності у порядку спадкування.

На підтвердження цих обставин надає документи, що свідчать про родинні стосунки з померлою, рішення виконавчого комітету про надання житловому будинку нової адреси; роз`яснення нотаріуса щодо оформлення спадкових прав; висновок експерта будівельно - технічної експертизи від 24 травня 2023 року про варіанти поділу житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Враховуючи викладені обставини, у суду першої інстанції не було підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху (а в подальшому - для повернення позовної заяви) як такої, що не відповідає статтям 175-177 ЦПК України.

Що ж до зазначення в позовній заяві відповідачем ОСОБА_3 (в контексті підстави для залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви), то норма пункту 2 частини 3 статті 175 ЦПК України, якою вимагається зазначення в позовній заяві сторін та інших учасників справи, не може тлумачитися ширше, ніж її буквальний зміст.

Звертаючись до суду, особа зазначає в позовній заяві сторін та інших учасників справи, а також передбачену цією нормою інформацію щодо них. Визначення ж належних учасників справи є питанням правосуддя, що вирішується в судовому процесі. Так, частиною 2 статті 51 ЦПК України установлено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого засідання, а у разу розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першої судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого засідання, а у разу розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першої судового засідання, залучити до участі в ній співвідповідача (частина 1 цієї статті).

Незважаючи на те, що позивачка у позовні заяві не зазначила вимог до відповідача ОСОБА_3 , що потребувало усунення, проте ці обставини не могли бути підставою для повернення позовної заяви. Така невідповідність лежить у площині визначення належного відповідача у справі і підлягала усуненню в порядку, встановленому статтею 51 ЦПК України.

Не можливо погодитись із зазначеними судом першої інстанції недоліками позову, як надання відповідних доказів, що є неприпустимим на цій стаді цивільного процесу.

Щодо не зазначення позивачкою ціни позову та несплати судового збору, то треба зазначити таке.

Позивачка звернулася до суду, де зазначила дві позовні вимоги, з яких одна вимога немайнового характеру щодо перерахунку ідеальних часток співвласників, а друга вимога майнового характеру - визнання права власності на 49/100 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами у порядку спадкування за законом.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

У справі, що переглядається ціна позову визначається вартістю майна, на яке позивачка просить визнати право власності у порядку спадкування, а саме вартістю 49/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Як зазначив суд в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позивачка не зазначила ціну позову, не надала доказів на підтвердження вартості майна та не сплатила відповідно судовий збір за подання позовної заяви. Між тим до таких висновків, суд першої інстанції дійшов без належного вивчення матеріалів позовної заяви.

Так дійсно позивачка в позовній заяві не зазначила ціну позову, проте остання додала до позову висновок експерта від 24 травня 2023 року, де зазначена загальна вартість домоволодіння за вказаною адресою 372 802 грн, а також додала до позовної заяви квитанцію від 31 травня 2024 року про сплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі 4 613.54 грн. Ці обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції.

При обрахуванні розміру судового збору судом першої інстанції також не враховано, що позивачка звернулась до суду з позовом через систему «Електронний суд», а тому відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачка звертаючись до суду з позовом через систему «Електронний суд» заявила 2 позовні вимоги, одну майнового і одну немайнового характеру.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Реальна вартість житлового будинку складає 372 802 грн. Позивачка просить визнати за нею право власності в порядку спадкування на 49/100 часток житлового будинку, що складає від вартості спірного житлового будинку - 182 672.98 грн.

Отже судовий збір за таку позовну вимогу складатиме 1 461.38 грн (182 672.98 грн х 1% = 1 826.73 грн; 1 826.73 грн х 0.8 = 1 461.38 грн).

Судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру з урахуванням коефіцієнту 0.8 складатиме - 968.96 грн (1 211.20 грн х 0.8= 968.96 грн).

За такого, звертаючись з позовом до суду першої інстанції ОСОБА_1 повинна була сплатити судовий збір у розмірі 2 430.34 грн (1 461.38 грн + 968.96 грн = 2 430.34 грн), що вона й зробила надавши до суду першої інстанції разом з позовною заявою квитанцію про сплату судового збору у розмірі 4 630.54 грн.

Крім того, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що позивачка в останній день строку визначеного судом в ухвалі від 07 червня 2024 року направила на адресу суду першої інстанції засобами поштового зв`язку документи на виконання зазначеної ухвали суду щодо недоліків поданої позовної заяви.

До матеріалів справи долучені, проте не підшиті, заява позивачки ОСОБА_1 від 05 липня 2024 року, в інтересах якої діє її представник адвокат Гриненко І.І., про усунення недоліків до цієї заяви долучено позовна заява в новій редакції та відповідні документи, перелік яких визначено у позовній заяві. Надано опис вкладень до конверту зі штампом Укрпошти, де зазначена дата 05 липня 2024 року та фіскальний чек АТ «Укрпошта» ВПЗ Миколаїв 28 про оплату за пересилання 05 липня 2024 року о 15.46 год. На заяві про усунення недоліків міститься штамп канцелярії Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 липня 2024 року вх. № 22976.

Відповідно до статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної дати або настання події з якою пов`язано його початок.

Суд першої інстанції в ухвалі від 07 червня 2024 року зазначив про необхідність позивачці виправити зазначені недоліки у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. За матеріалами справи представник позивачки отримав копію цієї ухвали через електронний кабінет 25 червня 2024 року, а відтак початком перебігу строку для усунення недоліків позовної заяви є 26 червня 2024 року, а останнім днем строку для усунення недоліків є 05 липня 2024 року.

За приписами частини 6 статті 124 ЦПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими засобами зв`язку.

За огляду на зазначене, позивачка, в інтересах якої діяв її представник адвокат Гриненко І.І., в межах визначеного судом строку на усунення недоліків позовної заяви через засоби поштового зв`язку, надіслали суду відповідні документи на усунення недоліків позовної заяви, яким суд першої інстанції не надав правової оцінки, а тому передчасно дійшов висновку, що такі недоліки не усунуті позивачкою у строк, визначений судом.

Таким чином суддя згідно з вимогами статей 175, 177, 185-187 ЦПК України перевіряє, чи має особа відповідно до статті 4 ЦПК України право на звернення до суду за захистом відповідного права чи інтересу, чи відповідає форма та зміст заяви вимогам закону, чи дотримані правила підсудності та чи немає інших установлених законом перешкод для відкриття провадження у справі.

Виходячи з аналізу наведених норм процесуального права, суддя при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви не має права давати оцінку зазначеному позивачем складу осіб, які братимуть участь у справі, наведеним доказам, їх достатності, вимагати надання доказів, встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги, і ставити залежно від цього вирішення питання про прийняття позовної заяви.

Ці питання можуть вирішуватись на інших стадіях цивільного процесу. Неповнота, навіть очевидна з точки зору професійного судді, з якою позивач обґрунтував позовні вимоги, в тому числі й щодо правової підстави позову, а також ненадання доказів на підтвердження позовних вимог не можуть бути підставою для залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви позивачу в подальшому.

Після відкриття провадження у справі суд першої інстанції (в разі наявності підстав, визначених нормами ЦПК України) може провести підготовче судове засідання для з`ясування відповідно статті 189 цього Кодексу, зокрема, питань щодо остаточної визначеності предмета спору, характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ як джерело права, притримується позиції, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (до прикладу, рішення у справі «Шишков проти Росії» (Shishkov v. Russia), № 26746/05, параграф 110, від 20 лютого 2014 року).

Колегія суддів вважає, що особа, яка подає позовну заяву, вправі очікувати від суду застосування вказаних норм процесуального законодавства, які надають їй право звернення з позовом з можливістю подальшого вирішення процесуальних питань щодо визначення предмета доказування, надання та витребування доказів в установленому порядку.

Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення процесуального закону, яке б гарантувало особі право на судовий захист, зокрема звернення з позовною заявою до суду відповідно до приписів частини 1 статті 4 ЦПК України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи, не маючи на меті захист суспільних інтересів.

У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву без розгляду, виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права особи на судовий захист.

Враховуючи наведене, оскаржувана ухвала судді є незаконною, оскільки суд припустився порушення норм процесуального права, й підлягає відповідно до вимог пункту 4 статті 379 ЦПК України скасуванню, а справа поверненню до суду для продовження розгляду.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на зазначену ухвалу суду першої інстанції підлягають розподілу після вирішення справи по суті спору.

Керуючись статтями 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв її представник - Гриненко Ігор Іванович , задовольнити.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 липня 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді: Т.М. Базовкіна

Ж.М. Яворська

Повний текст постанови складено 13 серпня 2024 року.