Ухвала

від 13.08.2024 по справі 404/525/22

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/525/22

Номер провадження 2/404/119/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2024 року Кіровський районний суд міста Кіровограда

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Шевчук Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_4 , про зняття арешту з рухомого та нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 накладені на неї обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, зареєстроване за номером 8579913 в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна 26.03.2009 року Кіровоградською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови державного виконавця Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ Москалець Н.А. від 18.03.2009 року без номера про арешт майна боржника ОСОБА_2 ; арешту нерухомого майна, зареєстроване за номером 8586122 в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна 27.03.2009 року Державним нотаріальним архівом в Кіровоградській області на підставі ухвали Кіровського районного суду міста Кіровограда від 25.02.2009 року у справі № 2-2250/09; арешту нерухомого майна, зареєстроване за номером 11904362 в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна 30.11.2011 року Кіровоградською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови державного виконавця Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ Новікова Д.В. від 30.11.2011 року без номера про арешт майна боржника ОСОБА_2 та заборони його відчуження; виключити записи про арешт даної квартири за номерами 8579913, 8586122, 11904362 з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна.

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 14 квітня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позову (а.с.34).

На виконання вимог ухвали судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 14 квітня 2022 року позивачем подано заяву (вх. № 12481 від 10.05.2022 року), якою усунуто недоліки вказані в ухвалі судді від 14.04.2022 року (а.с.36-39).

У зв`язку з чим, ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 17 травня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначео підготовче засідання. На підставі частини третьою статті 53 Цивільного процесуального кодексу України, залучено до участі у справі, як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та ОСОБА_4 (а.с.40).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 19 грудня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.115).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 29 квітня 2024 року витребувано у Державного нотаріального архіву Кіровоградської області належним чином засвідчену копію спадкової справи № 65350525, заведеної після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судове засідання відкладено (а.с.149-150).

На виконання вимог ухвали Кіровського районного суду міста Кіровограда від 29 квітня 2024 року Державним нотаріальним архівом Кіровоградської області направлено до суду належним чином засвідчену копію спадкової справи № 65350525, заведеної після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.163-247).

В матеріалах справи міститься клопотання відповідача ОСОБА_2 (вх. № 8503 від 28.02.2024 року) про визнання позовних вимог (а.с.129).

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись, причини неявки суду не відомі.

Розглянувши клопотання відповідача ОСОБА_2 про визнання позовних вимог, проаналізувавши норми цивільного процесуального права які регулюють порядок визнання позову відповідачем, суд встановив таке.

Згідно із частиною першою статті 175 Цивільного процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Предмет позову - це матеріальний зміст позовних вимог. Він проявляється в матеріально-правовій заінтересованості позивача. Іншими словами, це те матеріальне благо, яке позивач бажає отримати.

Підстава позову - це ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і які обґрунтовуються поданими при подачі заяви чи у судовому процесі доказами.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 49 Цивільного процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

За положеннями частин першої-другої статті 206 Цивільного процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання позову відповідачем - це одностороннє вільне волевиявлення відповідача, спрямоване на припинення спору з позивачем. Право відповідача на визнання позову повністю або частково є виявом принципів диспозитивності і змагальності.

У разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи. Проте, якщо визнання відповідачем позову суперечить закону (наприклад, відповідач визнає безпідставний позов), суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Від визнання позову слід відрізняти визнання фактів. Факти може визнати й позивач. Визнання стороною в суді фактів, яким друга сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, не є для суду обов`язковим. Суд може вважати визнаний факт встановленим, коли у нього не виникає сумніву в тому, що визнання відповідає дійсним обставинам справи, не порушує будь-чиїх прав та законних інтересів і не зроблено під впливом обману, насильства, погрози, помилки. Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову, які в даному випадку підлягають встановленню. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 червня 2020 року у справі № 588/1311/17, провадження № 61-39156св18.

Визнання позову відповідачами не є безумовною підставою для його задоволення, ураховуючи, що вирішуючи спір по суті суду слід дослідити матеріали справи, надати належну оцінку наявним у справі доказам та ухвалити судове рішення з урахуванням вимог законності та обґрунтованості, а не виходячи виключно із факту визнання позову відповідачем, такий правовий висновок викладено у Постанові Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 675/2136/19.

При цьому як встановлено судом з матеріалів справи, постанови про накаладення арешту на спірне нерухоме майно винесені щодо боржника у виконавчому провадження ОСОБА_2 , а отже подана відповідачем заява про визнання позову не може бути прийнята судом до уваги, оскільки така заява суперечить вимогам закону, а відтак, суд відмовляє у її прийнятті та продовжує розгляд справи.

Крім того, через канцелярію суду представником позивача подано клопотання (вх. № 33980 від 13.08.2024 року) про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обгрунтування поданного клопотання зазначено, що після ознайомлення з матеріалами спадкової справи з`ясувалось, що спадкоємцями ОСОБА_5 є не лише його дружина ОСОБА_3 , яка є одним із відповідачів у даній справі, а також і його дочка - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ім`я якої нотаріусом видані низку свідоцтва про право на спадщину за законом, за таких обставин, представник позивача просить суд залучити вказану особу до участі у справі в якості співвідповідача.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 51 Цивільного процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

За частиною третьою статті 51 Цивільного процесуального кодексу України після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе задовольнити клопотання представника позивача та залучити до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як позивач під час здійснення підготовчого провалдення не знав про підставу залучення такого відповідача..

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 51, 206, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

У прийнятті визнання відповідачем позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_4 , про зняття арешту з рухомого та нерухомого майна, відмовити та продовжити судовий розгляд.

Клопотання представника позивача (вх. № 33980 від 13.08.2024 року) про залучення до участі у справі співвідповідача, задовольнити.

Залучити до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Судове засідання відкласти до 24 жовтня 2024 року до 12 год. 00 хв.

Судове засідання відбудеться в приміщенні Кіровського районного суду міста Кіровограда, за адресою: місто Кропивницький, вулиця Габдрахманова, 7, 2-й поверх, зал № 12.

Зобов`язати позивача направити співвідповідачу копію позовної заяви з додатками, не пізніше двох днів з дня отримання цієї ухвали.

Визначити співвідповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк співвідповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову (за наявності).

Відповідно до вимог частини четвертої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Роз`яснити, що у разі ненадання співвідповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина восьма статті 178 Цивільного процесуального кодексу України).

Роз`яснити, що у відповідності до частини першої статті 193 Цивільного процесуального кодексу України, у строк для подання відзиву співвідповідач має право пред`явити зустрічний позов, форма і зміст якого повинна відповідати вимогам, встановленим статтею 194 Цивільного процесуального кодексу України.

Роз`яснити сторонам, що позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої п`ятої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

На підставі статті 180 Цивільного процесуального кодексу України, встановити співідповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, що дозволить іншим учасникам справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті. У запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення. Заперечення підписується відповідачем або його представником. До заперечення застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п`ятою статті 178 цього Кодексу.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровського районного

суду міста Кіровограда Людмила КУЛІНКА

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Л. Д. Кулінка