Ухвала

від 12.08.2024 по справі 701/1459/19

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №701/1459/19

Провадження №1-кп/701/8/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2024 року Маньківський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2

з участю прокурора - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні№12019250210000023 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшло клопотання про обрання міри запобіжного заходу - тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .

Клопотання обгрунтоване тим, що 26.01.2019 о 09 год. 27 хв. ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_5 , та ОСОБА_7 з метою крадіжки чужого майна та використання його в особистих цілях, перебуваючи в смт. Буки Маньківського району Черкаської області та пересуваючись автомобілем «ВАЗ 21063» з реєстраційним номером НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , попередньо домовившись про таємне викрадення чужого майна із території ПП «Перлина Тікича», код ЄДРПОУ 36777950, що по АДРЕСА_1 , та в подальшому з метою реалізації свого злочинного умислу під`їхали до приміщення вагової вказаного підприємства, де ОСОБА_5 з використанням металевої викрутки демонтував металеву решітку та шляхом відтиску відчинив металопластикове вікно, після чого через відчинене вікно проник всередину даного приміщення, де зберігалися цукор виробництва ТОВ «Шамраївський цукор» у мішках по 50 кг. та соняшникова олія виробництва ФОП « ОСОБА_8 » у пластикових ємкостях об`ємом по 5 л., а ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в цей час знаходились назовні біля даного вікна. Після цього, продовжуючи спільні умисні злочинні дії, направлені на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, ОСОБА_5 через відчинене вікно передав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 шість мішків цукру вагою по 50 кг. кожен загальною вартістю 3110,33 грн. та дві пластикові ємкості із соняшниковою олією об`ємом по 5 л. загальною вартістю 285,71 грн., які останні завантажили у автомобіль «ВАЗ 21063» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , після чого ОСОБА_5 через вікно виліз із приміщення вагової і о 09 год. 42 хв. вони на вказаному автомобілі із викраденим з місця вчинення злочину зникли, спричинивши ПП « ОСОБА_9 », код ЄДРПОУ 36777950, згідно висновку судової економічної експертизи №9/19 від 16.07.2019 матеріальну шкоду на загальну суму 3396,04 грн. Таким чином, за вказаних обставин ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у приміщення. У ході досудового розслідування кримінального провадження №12019250210000023 ОСОБА_6 22.10.2019 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується отриманими в ході досудового розслідування доказами, а саме: - показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; -даними протоколу огляду місця події від 28.01.2019; -даними протоколу огляду предмету і перегляду відеозапису від 29.01.2019; - даними протоколу огляду предметів від 29.01.2019; - даними протоколу обшуку від 06.02.2019; -даними протоколу огляду предметів від 07.02.2019; - даними протоколу огляду предметів від 12.02.2019; -даними протоколу огляду предметів від 08.04.2019; - висновком судової економічної експертизи №9/19 від 16.07.2019 За результатами досудового розслідування кримінального провадження №12019250210000023 обвинувальний акт відносно підозрюваного ОСОБА_6 13.11.2019 направлено до Маньківського районного суду Черкаської області. Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178КПК України та практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. Відповідно до положень ч. 1 ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу. У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Згідно ч. 1 ст. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення із під варти. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Підставою продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, котрі дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , оскільки ОСОБА_6 відомі їх анкетні дані та місця проживання, тому шляхом умовлянь або залякувань, може домогтися від них надання неправдивих показань, або зміну уже наданих під час досудового розслідування показань, тим самим матиме можливість уникнення або пом`якшення відповідальності за вчинення інкримінованого йому злочину. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Вказані вище обставини дозволяють стверджувати про необхідність застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_6 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід не забезпечить запобіганню ризиків, зазначених у п. 1, 3 ст. 177 КПК України, та виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Враховуючи встановлені обставини кримінального провадження, наявні ризики щодо особи обвинуваченого, сторона обвинувачення приходить до висновку про необхідність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Окрім цього вказані обставини свідчать і про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та забезпечити судовий розгляд обвинувального акта у розумні строки. Зважаючи на наявність обґрунтованого обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_6 злочину, наявність вище перелічених ризиків, такий запобіжний захід як тримання під вартою, забезпечить дотримання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків під час судового розгляду.

Прокурор в судовому засідані підтримав заявлене клопотання в повному обсязі.

Обвинувачена ОСОБА_6 , та її захисник- адвокат ОСОБА_4 заперечували проти задоволення даного клопотання та просили суд обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на нічний час.

Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, встановив наступне.

ОСОБА_6 обвинувачується у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у приміщення.

Відповідальність за кримінальне правопорушення в якому ОСОБА_6 , обвинувачується, передбачена у виді позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За змістом закону, відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію та майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючі зазначені обставини та матеріали клопотання, застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою є недоцільним, оскільки ініціатор клопотання належним чином не обгрунтував недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, а саме що ОСОБА_6 , може переховуватися від органів досудового слідства та суду, з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин, незаконно впливати на свідків, та інших учасників даного кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню чи продовжувати вчиняти дане чи інше кримінальне правопорушення. Дані ризики наведені ініціатором клопотання суд вважає не обгрунтованими.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою, тому оскільки ініціатором клопотання не доведено наявність ризиків які слугували б підставою до обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , задоволеню не підлягає.

В даному випадку прокурор не довів, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою ст. 177 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам, оскільки безпосередньо не надані докази того, що підозрюваний може переховуватися від слідства та суду, вчиняти тиск на свідків та потерпілого по даному кримінальному провадженню.

Наявність тяжкості вчиненого злочину не є беззаперечною підставою до обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Проте враховуючи, що ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК України і існує обгрунтована підозра причетності даної особи до вчинення даного кримінального правопорушення та те, що триває судовий розгляд по даному кримінальному провадженню, оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 , за інкримінованою статтею, проаналізувавши обставини вчинення правопорушення, соціальні зв"язки останнього, особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у виді домашнього арешту забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 , в зв`язку з чим вважає за необхідне обрати відносно останнього запобіжний заходу у вигляді домашнього арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 336, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Обрати щодо обвинуваченої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний західу вигляді домашньогоарешту строком на 2 місяці,тобто до 10.10.2024 року, включно.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов`язки:

- прибувати по першому виклику до суду на визначений ним час;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована і проживає, без дозволу суду;

- в період часу з 22-00 год., до 06-00 год., не відлучатися із місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/чи роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками, потерпілою особою або іншими учасниками даного кримінального провадження.

Попередити обвинувачену ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених, згідно ухвали обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Білоцерківське районне управління поліції ГУНП в Київській області.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлений 13.08.2024 р.

Суддя ОСОБА_1