Рішення

від 26.07.2024 по справі 336/5659/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/5659/23

Провадження №: 2/336/259/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

26 липня 2024 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Пустовіт В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору: районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, Запорізька районна рада Запорізької області, виконавчий комітет Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької області, про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 в якому вказала про те, що сторони є батьками малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з літа 2016 року сторони проживають окремо. ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків по відношенню до ОСОБА_1 не виконує, її вихованням не займається, про розвиток не піклується. Також ОСОБА_2 не турбується і про матеріальне забезпечення доньки, оскільки не сплачує аліменти, стягнуті з нього на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої ОСОБА_1 . Оскільки відповідач не виконує свої батьківські обов`язки, не спілкується з донькою, не піклується про її життя та розвиток, не надає матеріальної допомоги, позивач просить позбавити відповідача батьківських прав щодо малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 03.07.2023 року відкрите провадження по справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

24.07.2023 року представник Запорізької районної ради Запорізької області направив до суду клопотання в якому просив виключити Запорізьку районну раду Запорізької області з числа третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору та залучити в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору виконавчий комітет Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької області, як орган опіки та піклування.

Ухвалою суду від 03.10.2023 року залучено виконавчий комітет Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької області в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору до участі у цивільній справі. Клопотання Запорізької районної ради Запорізької області в частині виключення з числа учасників справи залишене без задоволення. Клопотання позивача про виклик свідків задоволене. Закрите підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

10.01.2024 року позивачем були долучені додаткові письмові докази.

19.03.2024 року представником районної адміністрації ЗМР по Шевченківському району направлені до суду додаткові докази.

24.04.2024 року позивач повідомила суд про відмову від послуг свого представника адвоката Крамаренка А.А.

06.06.2024 року представник Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької області направила до суду висновок від 13.04.2024 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В ході розгляду справи позивач пред`явлений позов підтримала, вказуючи про те, що відповідач з 2016 року життям дитини не цікавиться, жодного разу не зв`язувався, аліменти не сплачує, на телефонні дзвінки та повідомлення не відповідає. Бабуся також не цікавились дитиною. ОСОБА_1 зверталась в поліцію з приводу несплати аліментів, але заяву навіть не реєстрували. Одного разу їй телефонував дільничний та повідомив, що в телеграм боті про пропажу дитини, начебто дитину вивезли закордон. Зі слів позивача, її номер відомий відповідачеві. Наразі позивач не може оформити документи стосовно дитини, оскільки вона має намір укласти новий шлюб, а її майбутній чоловік висловив намір усиновити дитину. За весь цей час відповідач лише подавав заяву про зникнення дитини, оскільки ОСОБА_1 разом із дитиною виїхали з окупації у липні 2022 року.

26.07.2024 року ОСОБА_1 направила до суду заяву про розгляд справи без її участі на підставі наданих доказів.

Відповідач у судові засідання не з`явився жодного разу, про місце та час розгляду справи розгляду справи повідомлявся судовими повістками, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України в порядку ст. 128 ч. 11 ЦПК України через відсутність відомостей про фактичне місце проживання, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких заяв щодо розгляду справи за його відсутності не направив.

Представники третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору проти задоволення позовну не заперечували, зазначивши, що підставою для задоволення позову є наданий висновок про доцільність позбавлення батьківських прав через ухилення від догляду за дитиною, в подальшому направили до суду заяви про розгляд справи без їх участі на підставі наданих доказів.

Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд розглянув справу заочно, про що постановлено ухвалу суду 26.07.2024 року.

При дослідженні матеріалів справи встановлено наступне.

26.07.2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб та після державної реєстрації шлюбу, ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_1 ».

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_1 , батьками якої, згідно з копією свідоцтва про народження, є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 26.12.2017 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 01.08.2017 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 13.06.2017 року по 07.07.2017 року, а з 08.07.2017 року не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Станом на 31.05.2023 року в межах виконавчого провадження НОМЕР_3 боржник ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів в сумі 79432,95 гривень.

Згідно з довідкою від 29.05.2023 року, ОСОБА_1 навчається у 4-А класі ОЗО Матвіївський ЗНВК «Всесвіт» МСР з 01.09.2022 року.

26.05.2023 року головою Роздольської сільської ради Василівського району Запорізької області видана довідка про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з серпня 2016 року до теперішнього часу проживає разом із своєю дочкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та здійснює виховання дитини і догляд за нею.

Як зазначено у довідці КЗ «Коханівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» ім. Героя Радянського союзу І.В. Ткаченка, учениця 4 класу ОСОБА_1 навчалася у Коханівському НВК І-ІІІ ст. з 01.09.2019 року по 31.10.2022 року включно. За роки навчання у Коханівському НВК дівчина регулярно відвідувала заняття, мала охайний та доглянутий вигляд, брала активну участь у житті класу. Мати дитини, ОСОБА_1 , постійно відвідувала батьківські збори, спілкувалася з педагогами, які навчали її доньку, цікавилася успішністю та шкільним життям дитини, була активною учасницею загальношкільних виховних заходів. Батько дівчини, ОСОБА_2 , контакту зі школою, де навчалася донька, та вчителями не підтримував. За роки навчання дитини у Коханівському НВК батько жодного разу не відвідав навчальний заклад.

За відомостями Департаменту реєстраційних послуг ЗМР, за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 13.09.2011 року по теперішній час.

Згідно з довідками УСЗН ЗМР від 08.08.2022 року, ОСОБА_1 та малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкають у АДРЕСА_3 як внутрішньо переміщені особи.

Станом на 31.10.2023 року в межах виконавчого провадження НОМЕР_3 боржник ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів в сумі 451113,24 гривень.

Комісією Служби у справах дітей Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької області 06.10.2023 року складено акт обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_3 , яке складається з 3 кімнат, наявне електро, водо та газопостачання. Будинок складається з трьох кімнат, кухні та прихожої. Наявні необхідні меблі та побутова техніка. У приміщенні чисто, є приготовлена їжа та запас продуктів.

Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: у дитини є окрема кімната, облаштована сучасними меблями, комп`ютерною технікою. Сезонний одяг у наявності.

За цією адресою проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стосунки, традиції сім`ї добрі, є взаєморозуміння та повага.

За результатами бесіди і ставлення членів сім`ї зроблено такий висновок - збережено належний санітарно-гігієнічний стан житла, створені оптимальні умови для проживання, виховання та розвитку дитини.

02.08.2023 року відділом по Шевченківському району служби (управління) у справах дітей ЗМР складено акт обстеження умов проживання на підставі матеріалів Шевченківського р/с, цивільної справи №336/5659/23 з метою обстеження умов проживання та з`ясування думки. Проведено обстеження у АДРЕСА_2 . Житло розміщене на 4 поверсі 5 поверхового будинку. Провести обстеження не вдалося, оскільки вдома нікого не було. Зі слів сусідки з кв. АДРЕСА_4 , встановлено, що за адресою проживає одна жінка, однак прізвище її невідоме. Спеціалістами відділу залишено запрошення на 04.08.2023 року.

13.04.2024 року рішенням виконавчого комітету Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької області затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зі змісту висновку встановлено, що ОСОБА_2 свідомо та умисно не виконує батьківські обов`язки щодо своєї малолітньої доньки, відсутня з його боку будь-яка участь у вихованні дитини, не надає матеріальної допомоги, свідомо самоусунувся від забезпечення морального та духовного розвитку дитини, нехтує виконання батьківських обов`язків щодо виховання своєї дитини, без поважних причин залишив її без уваги та турботи. Поведінка батька відносно дитини є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками, що свідчить про наявність підстав для позбавлення батьківських прав.

Батько дитини не намагається боротися за своє право бути батьком, брати участь у вихованні, спілкуватися з дитиною, ігнорує можливість змінити ставлення до виховання та утримання дитини.

Ухилення від виховання своєї дитини - це свідома та навмисна відсутність турботи, відповідальності, ігнорування потреб дитини.

Враховуючи викладене та діючи в інтересах малолітньої дитини, орган опіки та піклування Матвіївської сільської ради вважає доцільним позбавити батьківських прав батька ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час розгляду справи були допитані свідки зі сторони позивача, які пояснили наступне:

Свідок ОСОБА_4 зазначила, що є сусідкою ОСОБА_1 , остання з серпня 2022 року живе з нею на одній ділянці. Живе з донькою та другом ОСОБА_5 . Батька дитини не бачила жодного разу. Зі слів ОСОБА_1 , батька дитини вона вже давно не бачила. Дитина позивача доглянута та всім забезпечена, скандалів та конфліктів не чула.

Свідок ОСОБА_6 є матір`ю ОСОБА_7 , зазначила, що її син давно спілкується з позивачем. Вони всі мешкають в с. Матвіївка. Свідок батька дитини не бачила жодного разу, а малолітня ОСОБА_1 не згадує про нього. Також їй відомо, що ОСОБА_1 не отримує аліменти. А син свідка позитивно ставиться до дитини, відвідує всі заходи, в яких малолітня ОСОБА_1 приймає участь та він має намір удочерити дитину після укладення шлюбу.

Свідок ОСОБА_7 повідомив, що знайомий із позивачем з 2017 року, з того часу спілкувались, а з 2019 року почали зустрічатися, він регулярно їздив до неї у село, а після початку війни вона разом із дитиною переїхала до нього, де і проживає наразі. Зазначив, що будинок належить йому та придбали його у серпні. ОСОБА_2 свідок не знає, участі в вихованні дитини не приймає та ОСОБА_1 розлучена з відповідачем та він не брав участі в судових засіданнях. ОСОБА_7 також повідомив, що ОСОБА_2 з невідомих причин не сплачує аліменти, тому ОСОБА_1 зверталась в поліцію. З її дочкою в нього гарні відносини, дитина навчається у школі в с. Матвіївка, має намір удочерити дитину. Про батька малолітня ОСОБА_2 іноді запитує де він та як його звати.

При вирішенні спору суд виходить з такого.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»). У частині сьомій статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

У статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду № 641/2867/17-ц від 06.05.2020 року.

Згідно з положенням пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року із змінами від 19.12.2008 року, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Суд неодноразово в своїх рішеннях акцентував увагу, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішеннях від 16.07.2015 року у справі «Мамчур проти України» та від 01.07.2017 року у справі «М.С. проти України», при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Відповідно до вимог статті 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і етичний розвиток.

Висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав стосовно малолітньої дочки не є обов`язковим для суду (частини 5, 6 ст. 19 СК України), від його висновку суд має право мотивовано відступити, такий висновок є доказом у справі, який підлягає дослідженню та оцінці судом, відповідно до Постанови Верховного Суду від 6 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20).

Однак, в даному випадку, викладені у висновку обставини підтверджуються дослідженими доказами, тому суд враховує наданий висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .

Таким чином, позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , тобто природніх прав, наданих батьком щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за обставин цієї справи доведено дослідженими судом доказами та заслуханими поясненнями сторін справи.

Отже, суд вважає за можливе позов задовольнити та позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_1 , 10.09.2023 року, оскільки такий висновок відповідає інтересам малолітньої дитини, а батько дитини ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, а саме тривалий час не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не спілкується з дитиною та протягом 6 років взагалі не сплачував аліменти та не здійснював заходів щодо зміни своєї поведінки та прояву зацікавленості у власній дитині.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору: районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, Запорізька районна рада Запорізької області, виконавчий комітет Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької області, про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав щодо малолітньої дочки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1073,60 гривні (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.).

Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються наступні відомості:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, місцезнаходження: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 34, код ЄДРПОУ 37573885.

Третя особи без самостійних вимог на предмет спору - Запорізька районна рада Запорізької області, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Розенталь, 3А, код ЄДРПОУ 20487228.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - виконавчий комітет Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької області, місцезнаходження: с. Матвіївка Запорізького району Запорізької області, вул. Центральна, 77А, код ЄДРПОУ 04353244.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.І. Дацюк

Повний текст рішення суду складений 12.08.2024 року.