Ухвала

від 05.08.2024 по справі 947/15061/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/15061/24

Провадження № 1-кс/947/10295/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 дослідивши клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 , яке погоджене заступником керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна та передачу майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів в рамках кримінального провадження № 42024164220000049 від 01.05.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 звернулась до Київського районного суду м. Одеси з клопотанням, яке погоджене заступником керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , в якому просить: накласти арешт на зернову продукцію ячмінь вагою 4240 кілограм, власником якої є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною розпорядження та користування. Передати Національному агентству України з питань виявлення розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статтями 1,9, 19-24 Закону України «Про національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» речові докази у кримінальному провадженні № 42024164220000049, а саме: зернову продукцію ячмінь вагою 4240 кілограм, вилучені під час огляду земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , за координатами: 46.3135205, 29.3082361 (геодезичні координати земельної ділянки : 5115783.845 3288148.447) власником якої є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що вказане майно є предметом злочину та речовим доказом.

Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно з абзацом сьомим частини шостої статті 100 КПК України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом

Разом з тим, звертаючись до слідчого судді з даним клопотання сторона обвинувачення не долучила належних та допустимих доказів вартості майна, а саме зернової продукції ячмінь вагою 4240 кілограм.

У клопотанні зазначено, про вартість будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2 , проте яке значення дане майно має в рамках даного кримінального провадження є незрозумілим.

Вказані обставини позбавляють слідчого суддю можливості в повній мірі дослідити обставини, якими обґрунтовані доводи клопотання та прийняти рішення по суті.

Відповідно до приписів ч. 1ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Положеннями ст. ст.2,7 КПК Українивизначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Кримінальним процесуальним законодавством не передбачено повернення клопотання про передачу майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів.

Разом з тим, відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України та ч. 1 ст. 26 КПК України, однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні сторонами кримінального провадження своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Виходячи з принципу диспозитивності кримінального провадження, враховуючи викладені обставини, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про передачу арештованого майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, підлягає поверненню заявнику.

На підставі викладеного, керуючись ст. до п. 19 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 26, ч. 3 ст. 172, КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 , яке погоджене заступником керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна та передачу майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів в рамках кримінального провадження № 42024164220000049 від 01.05.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364 КК України повернути прокурору.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1