Постанова

від 12.06.2024 по справі 910/14138/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2024 р. Справа№ 910/14138/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сибіги О.М.

суддів: Палія В.В.

Вовка І.В.

секретар судового засідання: Король Д.А.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 12.06.2024

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі»

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023

повний текст рішення складено 05.06.2023

у справі № 910/14138/22 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»

до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Акціонерне товариство «Харківобленерго»

про визнання протиправними дій та припинення дій

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», в якому просило визнати неправомірними дії та припинити дії, що порушують право, а саме:

- визнати рішення ПрАТ "НЕК "Укренерго", як адміністратора комерційного обліку, щодо покладення обсягів електричної енергії спожитих Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» по всім точкам комерційного обліку з 04.02.2022 на ДПЗД "Укрінтеренерго" неправомірним;

- заборонити ПрАТ "НЕК "Укренерго" здійснювати дії, що порушують право ДПЗД "Укрінтеренерго", а саме записувати в системі управління ринком (платформа ММS) на постачальника "останньої надії" обсяги електричної енергії для врегулювання небалансів по точкам комерційного обліку споживача Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» після 03.02.2022 (з 04.02.2022) по 31.10.2022, як купівлю-продаж ДПЗД "Укрінтеренерго" електричної енергії для врегулювання небалансів.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що протягом значного періоду часу (в період з 04.02.2022 по 31.10.2022) відповідачем порушено права позивача на достовірні дані комерційного обліку, здійснюючи безпідставні та протиправні записи в системі управління ринком електричної енергії щодо купівлі-продажу зазначеної електричної енергії ДПЗД "Укрінтеренерго" нібито для споживача - Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», незважаючи на факт зупинення постачальником "останньої надії" купівлі-продажу електричної енергії для зазначеного споживача з 03.02.2022.

Короткий зміст рішень судів та мотиви їх прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 позов задоволено повністю.

Задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції зроблено висновок про неправомірність невиконання вимоги позивача про відключення об`єктів споживача від електропостачання та неприпинення постачання електроенергії Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», а тому рішення ПрАТ "НЕК "Укренерго", як адміністратора комерційного обліку, щодо покладення обсягів електричної енергії спожитих споживачем - Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» по всім точкам комерційного обліку починаючи з 04.02.2022 на ДПЗД "Укрінтеренерго" є неправомірними.

При цьому оцінивши кожне нове повідомлення про дату переведення споживача на постачальника "останньої надії" як окремий договір, суд першої інстанції дійшов висновку про непоширення правовідносин у іншій господарській справі №922/2091/21 (щодо забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій в частині припинення електропостачання КП "ХТМ") на правовідносини, що виникли на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" 18.01.2022 № ЕЕЦ-1566.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 рішення суду першої інстанції від 22.05.2023 скасовано, прийнято нове рішення про відмову у позові.

Посилаючись на те, що повідомлення, направлені операторами системи розподілу на адресу постачальника "останньої надії" щодо дати переведення споживача на постачальника "останньої надії", не є таким договором у розумінні статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ, судом апеляційної інстанції визнано помилковим висновок суду першої інстанції щодо віднесення вказаних повідомлень до окремих договорів постачальника "останньої надії".

Окрім цього, судом апеляційної інстанції зазначено про безпідставне неврахування судом першої інстанції обставин, викладених в ухвалах Господарського суду Харківської області від 06.07.2021 (про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії КП "ХТМ" за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії") та від 03.02.2022 (про роз`яснення ухвали від 06.07.2021) у справі № 922/2091/21, зі змісту яких вбачається, що забезпечення позову розповсюджує дію на усі правовідносини, які виникли з приводу постачання електричної енергії КП «ХТМ», а не лише на спірний період.

13.02.2024 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 скасовано, рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі №910/14138/22 залишено в силі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 по справі № 910/14138/22, 07.03.2024 Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (через систему «Електронний суд») звернулось з апеляційною скаргою б/н від 07.03.2024, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі №910/14138/22 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго".

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції всупереч приписам частин 2 та 4 статті 50 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що в процесі розгляду справи №910/14138/22 Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» не було залучене до участі у справі, тоді як за результатами розгляду справи оскаржуваним рішенням вирішено питання про права та обов`язки Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», як споживача електричної енергії. Крім того, не з`ясовано обставини дії з 25.01.2022 заходів забезпечення позову у справі №72з-22, що призвело до невірного застосування положень п. 14 ч. 3 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії», пп. 11 п. 5.1.2, пп. 2 п. 5.4.1 розділу V, п. 7.5, п. 7.10, п. 7.11 розділу VII ПРРЕЕ, п. 11.5.12 розділу XI Кодексу систем розподілу (п. 1), п. 4 ч. 1 п. 4 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2024, матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» по справі № 910/14138/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Палій В.В., Вовк І.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/14138/22.

18.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/14138/22.

25.03.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу б/н від 07.03.2024 Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 по справі №910/14138/22 залишено без руху та зазначено, що Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" має право протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки, а саме надати до Північного апеляційного господарського суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших поважних підстав пропуску строку.

17.04.2024 (через систему «Електронний суд») Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з заявою про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 поновлено скаржнику пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі №910/14138/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 у справі №910/14138/22 та призначено її до розгляду.

09.05.2024 до Північного апеляційного господарського суду від представника Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (через систему «Електронний суд») надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 скасувати. При цьому зазначає, що судом першої інстанції не в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, рішення прийнято без споживача електричної енергії Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», якого не було залучено до участі у справі, чим порушено його права, інтереси та обов`язки в якості споживача електричної енергії.

09.05.2024 до Північного апеляційного господарського суду від представника Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (через систему «Електронний суд») надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні на їх спростування, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити. При цьому зазначає, що скаржник не є стороною договірних відносин, що виникли між позивачем та відповідачем на підставі публічних договорів приєднання. Крім того, оскаржуване рішення не має та не може мати юридичних наслідків для скаржника, отже не порушує його прав та інтересів.

10.05.2024 до Північного апеляційного господарського суду від представника Акціонерне товариство «Харківобленерго» (через систему «Електронний суд») надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 скасувати та прийняте нове рішення, яким у позові Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» відмовити повністю.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1023-р від 12.12.2018 "Про визначення Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" постачальником "останньої надії" (із змінами), на ДПЗД "Укрінтеренерго" було покладено спеціальні обов`язки, а саме виконання функцій постачальника "останньої надії" на період з 01.01.2019 до 31.12.2022 на всій території України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

01.01.2019 між ПрАТ "НЕК "Укренерго", як оператором системи передачі, та ДПЗД "Укрінтеренерго", як користувачем системи передачі, укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0044-02022, відповідно до умов якого оператор системи передачі зобов`язується надати послуги з передачі електричної енергії, а користувач зобов`язується здійснити оплату за послуги. Сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, Кодексу системи передачі, Кодексу системи розподілу, Кодексу комерційного обліку, ліцензій, відповідно до яких здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України.

У січні 2022 року оператором системи розподілу АТ "Харківобленерго" надіслано на електронну адресу ДПЗД "Укрінтеренерго" повідомлення (лист № 56к-01/04-310 від 18.01.2022) оператора системи розподілу про споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником "останньої надії", які приєднані до електричних мереж або розташовані на території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі), згідно з яким здійснено запис зміни постачальника, відповідно до якого на постачання до ДПЗД "Укрінтеренерго", як постачальника "останньої надії", з 18.01.2022 переведено КП "ХТМ", а отже 18.01.2022 споживач уклав договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" шляхом приєднання до нього.

Оскільки Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» мало заборгованість перед ДПЗД "Укрінтеренерго" за спожиту електричну енергію, постачальником "останньої надії" до нього застосовано заходи, передбачені пунктами 3.1.6 та 7.5 ПРРЕЕ, типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", а саме припинення 03.02.2022 з 9 год. 00 хв. електропостачання КП "ХТМ", що підтверджується вимогою постачальника до оператора системи розподілу (АТ "Харківобленерго") на відключення об`єкта (точки комерційного обліку) споживача № 44/09-000952 від 18.01.2022 та попередженням про припинення постачання електричної енергії № 44/09-13/П05/Пз від 18.01.2022, які направленні на адресу електронної пошти КП "ХТМ".

АТ "Харківобленерго" листом № 01/1150 від 27.01.2022 повідомило ДПЗД "Укрінтеренерго", що вимогу про відключення об`єкта споживача відхилено, як таку що не відповідає пункту 7.11 ПРРЕЕ з урахуванням заборони, встановленої ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.07.2021 по справі №922/2091/21.

Позивач, як постачальник "останньої надії" звернувся до відповідача, як адміністратора комерційного обліку та АТ "Харківобленерго", як оператора системи розподілу, з претензіями про врегулювання суперечностей щодо комерційного обліку споживання електричної енергії споживачами постачальника "останньої надії", які наявні в матеріалах справи.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що протягом значного періоду часу (з 04.02.2022 по 31.10.2022) відповідачем порушено права Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на достовірні дані комерційного обліку, здійснюючи безпідставні та протиправні записи в системі управління ринком електричної енергії щодо купівлі-продажу електричної енергії ДПЗД "Укрінтеренерго" нібито для споживача Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», незважаючи на факт зупинення постачальником "останньої надії" купівлі-продажу електричної енергії для зазначеного споживача з 03.02.2022.

Враховуючи наведене, позивач вважав, що наслідком прийнятого відповідачем неправомірного рішення щодо покладення на ДПЗД "Укрінтеренерго" обсягів електричної енергії, що спожита Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі», є нарахування та формування в системі управління ринком грошових зобов`язань ДПЗД "Укрінтеренерго" перед ПрАТ "НЕК "Укренерго" з оплати небалансів електричної енергії та послуг з передачі електричної енергії, що і є причиною виникнення спору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язково підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Щодо прийняття рішення стосовно Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», як споживача електричної енергії, не залученого до участі у справі №910/14138/22, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Як свідчать матеріали справи № 910/14138/22, Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» не є учасником цієї справи та оскаржує рішення суду першої інстанції як особа, яка не брала участі у справі, щодо якої, на думку скаржника, судом вирішено питання про його права та інтереси.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Ейрі проти Ірландії», від 09.10.1979, п. 24, Series A N 32, та «Гарсія Манібардо проти Іспанії», заява N 38695/97, п. 43, ECHR 2000-II), які з огляду на положення ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» зазначено: право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України передбачено, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини 3 статті 254 Господарського процесуального кодексу України після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.

У розумінні зазначеної правової норми судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Тобто, судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб`єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов`язку стосовно однієї з сторін спору.

Рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не брала участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

У разі якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено питання про його права, інтереси та/або обов`язки, то такі посилання не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду скарги.

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції має з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та (або) обов`язки скаржника, чи вирішувалось питання про інтереси такої особи оскаржуваним рішенням.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3), постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, в ухвалі Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 916/67/20, ухвалі Верховного Суду від 17.04.2024 у справі №761/39550/17.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду з ухваленням судом апеляційної інстанції нового судового рішення, якщо: суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Згідно з пунктами 2, 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та диспозитивність.

Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

У частинах 1, 3 статті 236 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Викладене свідчить, що принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять учасники спірних правовідносин. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача та позов має чітко виражену ціль, яка втілюється у формі позовних вимог, що їх викладає позивач у позовній заяві.

Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та, порушуючи принцип диспозитивності, самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Відповідно, право особи звернутися до суду із самостійно визначеними позовними вимогами узгоджується з обов`язком суду здійснити розгляд справи в межах таких вимог.

При розгляді даної справи колегією суддів встановлено, що у мотивувальній частині рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 по справі №910/14138/22 судом першої інстанції зроблено наступні висновки:

- Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» мало на момент переведення заборгованість перед ДП ЗЕД «Укрінтеренерго» за спожиту електричну енергію. Постачальником «останньої надії» було застосовано до Заявника заходи передбачені п. 3.1.6, п. 7.5 «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (надалі - ПРРЕЕ), Типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», а саме припинення електропостачання 03.02.2022 з 9-00 год.;

- кожне повідомлення ДП ЗЕД «Укрінтеренерго» про постачання електричної енергії - від 31.01.2019 № 44/09-1474/пон, від 12.04.2019 № 44/09-2907/пон, № 16.01.2020 № 44/04-88/пон, від 02.03.2022 № 44/09-0000401/пон, від 02.06.2020 № 44/09-0000488/пон, від 01.09.2020 № 44/09-0000540/пон, від 30.11.2020 № 44/09-0000577/пон, від 02.03.2021 № 44/09-0006415/пон, від 12.04.2019 № 44/0912906, 27.02.2020 № 44/09-0000372/пон, від 27.05.2020 № 4409-0000480/пон, від 27.08.2020 № 44/09-0000536/пон, від 26.11.2020 № 44/09-0000576/пон, від 12.04.2021 № 44/09-0006419/пон, від 02.03.2020 № 44/09-0000402/пон, 18.06.2020 № 44/09- 0000496/пон, від 01.09.2020 № 44/09-0000541/пон, 01.12.2020 № 44/09-0000579/пон, від 09.04.2021 № 44/09-0006416/пон та 18.01.2022 № ЕЕЦ-1566, судом розцінене як окремий договір укладений КП «Харківські теплові мережі» з постачальником «останньої надії» з максимальним строком дії 90 днів, а отже констатовано наявність та зміст зобов`язальних відносин за участю КП «Харківські теплові мережі»;

- судом визначено дію заборони відповідно до ухвал Господарського суду Харківської області від 06.07.2021, від 03.02.2022 у справі № 922/2091/21, якими забезпечено позов КП «Харківські теплові мережі», та зроблено висновок про відсутність такої дії щодо правовідносин між скаржником та ДП ЗЕД «Укрінтеренерго», які виникли на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» 18.01.2022 № ЕЕЦ-1566.

За встановлених вище обставин суд першої інстанції дійшов висновку позов задовольнити та (1) визнати неправомірним рішення щодо покладення обсягів електричної енергії спожитих споживачем Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" по всім точкам комерційного обліку з 04.02.2022 на Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" та (2) заборонити ПрАТ «НЕК «Укренерго» записувати в системі управління ринком (платформа ММS) на постачальника "останньої надії" обсяги електричної енергії для врегулювання небалансів по точкам комерційного обліку споживача Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" після 03.02.2022 (з 04.02.2022) по 31.10.2022, як купівлю-продаж Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" електричної енергії для врегулювання небалансів.

Колегія суддів констатує, що мотивувальна та резолютивна частини рішення суду першої інстанції у даній справі містять посилання, які стосуються прав, інтересів та обов`язків Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», отже скаржником доведено, що оскаржуване судове рішення стосується прав, інтересів та обов`язків Комунального підприємства «Харківські теплові мережі».

Водночас, колегією суддів встановлено, що в провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа № 922/2091/21 за первісним позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) Акціонерне товариство "Харківобленерго", 2) Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут", 3) Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про стягнення 909610004,71грн, та за зустрічним позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до 1) Акціонерного товариства "Харківобленерго", 2) Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні 2-го відповідача за зустрічним позовом: 1) Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут", 2) Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", про зобов`язання провести перерахунок спожитих обсягів електричної енергії та виставлення нових рахунків на оплату.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі № 922/2091/21 задоволено заяву Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про забезпечення позову та вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», Акціонерному товариству «Харківобленерго», Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут", Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» до вирішення по суті спору по справі № 922/2091/21 вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником останньої надії.

В подальшому, вищевказану ухвалу суду було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.02.2022 у справі № 922/2091/21, відповідно до якої заборона Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», Акціонерному товариству «Харківобленерго», Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут", Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником останньої надії розповсюджує дію на усі правовідносини, які виникли за означеним договором, а не лише на спірний період.

Також колегією суддів встановлено, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.01.2022 у справі № 72з-22, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 та постановою Верховного Суду від 18.08.2022, вжито заходи забезпечення позову у вигляді заборони Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», Акціонерному товариству «Харківобленерго», Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі філії «Енергозбут», Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» Комунальному підприємству «Харківські теплові мережі».

Враховуючи ухвали Господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі № 922/2091/21 та від 25.01.2022 у справі № 72з-22, які є обов`язковими до виконання судовими рішеннями, всупереч встановлених цими ухвалами заборон, зокрема, щодо припинення постачання (передачі) електричної енергії Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі" протягом строку дії усіх правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що припинення Комунальному підприємству «Харківські теплові мережі» постачання (передачі) електричної енергії, яке є ліцензіатом з провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, зокрема населенню, підприємствам, установам та організаціям незалежно від їх форми власності і підпорядкування, є неправомірним та таким, що суперечить положенням пункту 7.11 розділу VII Правил роздрібного ринку електричної енергії.

При цьому суд апеляційної інстанції відмічає, що процедура відновлення постачання електричної енергії споживачу може зайняти тривалий проміжок часу.

З поміж іншого колегія суддів зазначає, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції визнано рішення Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", як адміністратора комерційного обліку, щодо покладення обсягів електричної енергії спожитих споживачем Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" по всім точкам комерційного обліку з 04.02.2022 на Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" неправомірним, яке за своїм змістом та суттю є офіційним письмовим документом, що породжує певні правові наслідки.

В даному випадку колегія суддів зауважує, що в порушення ст. 238 ГПК України, визнане неправомірним рішення Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" не містить ані його номера, ані дати, тоді як у рішенні про визнання недійсним акта господарський суд обов`язково повинен зазначати його номер і дату видання, тому що резолютивна частина рішення ні за яких умов не повинна викладатись альтернативно.

Принагідно також зауважити, що позовна вимога Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про заборону Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" здійснювати дії, що порушують право Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", а саме записувати в системі управління ринком (платформа ММS) на постачальника "останньої надії" обсяги електричної енергії для врегулювання небалансів по точкам комерційного обліку споживача Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» після 03.02.2022 (з 04.02.2022) по 31.10.2022, як купівлю-продаж Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" електричної енергії для врегулювання небалансів, не відповідає способам захисту порушеного права, а відповідає меті забезпечення позову, вжиття яких можливе лише шляхом використання відповідних процесуальних норм, зокрема, норм визначених Главою 10 Господарського процесуального кодексу України «Забезпечення позову».

Колегія суддів апеляційного суду вважає інші посилання та наведені доводи сторін по справі, викладені ними у відзивах на апеляційну скаргу такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, а саме положення пункту п. 4 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення по справі №910/14138/22 про відмову у задоволенні позову, за наведених у даній постанові підстав.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 року у справі №910/14138/22 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 року у справі №910/14138/22 скасувати. Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Матеріали справи №910/14138/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 12.08.2024.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді В.В. Палій

І.В. Вовк