Постанова

від 12.11.2024 по справі 910/14138/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 910/14138/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Прокопенко О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 (головуючий суддя Сибіга О. М., судді Вовк І. В., Палій В. В.)

у справі № 910/14138/22

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Харківобленерго",

про визнання протиправними та припинення дій,

за участі особи, яка подавала апеляційну скаргу - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі",

(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Рудюк Ю. А., Мануйленко О. В., відповідача - Буркова О. М., третьої особи - Круторогов А. С., Квіцінська А. І.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Узагальнений зміст і підстави позовних вимог та хронологія спору

1. Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - позивач, ДПЗД "Укрінтеренерго") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - відповідач, ПрАТ "НЕК "Укренерго"), в якому просило визнати неправомірними дії та припинити дії, що порушують право, а саме:

- визнати рішення ПрАТ "НЕК "Укренерго", як адміністратора комерційного обліку, щодо покладення обсягів електричної енергії спожитих Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (далі - КП "ХТМ") по всім точкам комерційного обліку з 04.02.2022 на ДПЗД "Укрінтеренерго" неправомірним;

- заборонити ПрАТ "НЕК "Укренерго" здійснювати дії, що порушують право ДПЗД "Укрінтеренерго", а саме записувати в системі управління ринком (платформа ММS) на постачальника "останньої надії" обсяги електричної енергії для врегулювання небалансів по точкам комерційного обліку споживача КП "ХТМ" після 03.02.2022 (з 04.02.2022) по 31.10.2022, як купівлю-продаж ДПЗД "Укрінтеренерго" електричної енергії для врегулювання небалансів.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що протягом значного періоду часу (в період з 04.02.2022 по 31.10.2022) відповідач порушує права позивача на достовірні дані комерційного обліку, здійснюючи безпідставні та протиправні записи в системі управління ринком електричної енергії щодо купівлі-продажу зазначеної електричної енергії ДПЗД "Укрінтеренерго" нібито для споживача КП "ХТМ", незважаючи на факт зупинення постачальником "останньої надії" купівлі-продажу електричної енергії для зазначеного споживача з 03.02.2022.

3. Враховуючи наведене вище, позивач вважає, що наслідком прийнятого відповідачем неправомірного рішення щодо покладення на ДПЗД "Укрінтеренерго" обсягів електричної енергії, що спожита споживачем КП "ХТМ", є нарахування та формування в системі управління ринком грошових зобов`язань ДПЗД "Укрінтеренерго" перед ПрАТ "НЕК "Укренерго" з оплати небалансів електричної енергії та послуг з передачі електричної енергії, що і є причиною виникнення спору.

4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 позов задоволено повністю.

5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність невиконання вимоги позивача про відключення об`єктів споживача від електропостачання та неприпинення постачання електроенергії КП "ХТМ", а тому рішення ПрАТ "НЕК "Укренерго", як адміністратора комерційного обліку, щодо покладення обсягів електричної енергії спожитих споживачем - КП "ХТМ" по всім точкам комерційного обліку починаючи з 04.02.2022 на ДПЗД "Укрінтеренерго" є неправомірними.

6. При цьому оцінивши кожне нове повідомлення про дату переведення споживача на постачальника "останньої надії" як окремий договір, суд першої інстанції дійшов висновку про непоширення правовідносин у іншій господарській справі № 922/2091/21 (щодо забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій в частині припинення електропостачання КП "ХТМ") на правовідносини, що виникли на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" 18.01.2022 № ЕЕЦ-1566.

7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 рішення суду першої інстанції від 22.05.2023 скасовано, прийнято нове рішення про відмову у позові.

8. Посилаючись на те, що повідомлення, направлені операторами системи розподілу на адресу постачальника "останньої надії" щодо дати переведення споживача на постачальника "останньої надії", не є договором постачальника "останньої надії" у розумінні статті 64 Закону та Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), суд апеляційної інстанції визнав помилковим висновок суду першої інстанції щодо віднесення вказаних повідомлень до окремих договорів постачальника "останньої надії".

9. Окрім цього, суд апеляційної інстанції зазначив про безпідставне неврахування судом першої інстанції обставин, викладених в ухвалах Господарського суду Харківської області від 06.07.2021 (про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії КП "ХТМ" за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії") та від 03.02.2022 (про роз`яснення ухвали від 06.07.2021) у справі № 922/2091/21, зі змісту яких вбачається, що забезпечення позову розповсюджує дію на усі правовідносини, які виникли з приводу постачання електричної енергії КП "ХТМ", а не лише на спірний період.

10. Постановою Верховного Суду від 13.02.2024 постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 скасовано, рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 залишено в силі.

11. Суд касаційної інстанції не погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що споживач постачальника "останньої надії", безакцептно поновлює договірні відносини з постачальником "останньої надії", приєднуючись згідно з положеннями статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" повторно до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії". Натомість вказав на те, що зміст статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" жодним чином не вказує на безакцептне поновлення попередніх договірних відносин з постачальником "останньої надії", а навпаки зумовлює необхідність кожного разу укладення нового договору із постачальником "останньої надії". Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем і третьою особою, що в січні 2022 року КП "ХТМ" не мало підписаного договору на постачання електричної енергії з енергоспочальником, тому відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії здійснювалося постачальником "останньої надії", яким є ДПЗД "Укрінтеренерго", на умовах публічного договору. Початок споживання електричної енергії від позивача в січні 2022 року як постачальника "останньої надії", в силу вимог законодавства, свідчить про нове акцептування споживачем умов нового приєднання до публічного договору, а саме, договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", який діє протягом строку, що не може перевищувати 90 днів.

12. Окрім того, Верховий Суд вказав на те, що всупереч положенням статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд апеляційної інстанції, врахувавши висновки Господарського суду Харківської області у справі № 922/2091/21 в ухвалі про забезпечення позову та в ухвалі про роз`яснення ухвали про забезпечення позову, помилково не взяв до уваги того, що такі висновки не є обставинами, встановленими судами в іншій справі, а є правою оцінкою, наданою судом певним обставинам, яка відповідно до частини 7 статті 75 ГПК України не є обов`язковою для господарського суду.

13. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2024, 07.03.2024 КП "ХТМ", як особа, яка не брала участі у справі, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ДПЗД "Укрінтеренерго".

14. Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції всупереч приписам частин 2 та 4 статті 50 ГПК України, з огляду на те, що в процесі розгляду справи № 910/14138/22 КП "ХТМ" не було залучене до участі у справі, тоді як за результатами розгляду справи оскаржуваним рішенням вирішено питання про права та обов`язки КП "ХТМ", як споживача електричної енергії. Крім того, не з`ясовано обставини дії з 25.01.2022 заходів забезпечення позову у справі № 72з-22, що призвело до невірного застосування положень п. 14 ч. 3 ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії", пп. 11 п. 5.1.2, пп. 2 п. 5.4.1 розділу V, п. 7.5, п. 7.10, п. 7.11 розділу VII ПРРЕЕ, п. 11.5.12 розділу XI Кодексу систем розподілу (п. 1), п. 4 ч. 1 п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України.

Узагальнений зміст і обґрунтування оскаржуваної постанови

15. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 апеляційну скаргу КП "ХТМ" задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

16. Апеляційний господарський суд, надаючи оцінку доводам КП "ХТМ" про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника, вказав, що в мотивувальній частині рішення судом першої інстанції зроблено наступні висновки:

- КП "ХТМ" мало на момент переведення заборгованість перед ДПЗД "Укрінтеренерго" за спожиту електричну енергію. Постачальником "останньої надії" застосовано до заявника заходи передбачені п. 3.1.6, п. 7.5 ПРРЕЕ, Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", а саме припинення електропостачання 03.02.2022 з 9-00 год.;

- кожне повідомлення ДПЗД "Укрінтеренерго" про постачання електричної енергії - від 31.01.2019 № 44/09-1474/пон, від 12.04.2019 № 44/09-2907/пон, № 16.01.2020 № 44/04-88/пон, від 02.03.2022 № 44/09-0000401/пон, від 02.06.2020 № 44/09-0000488/пон, від 01.09.2020 № 44/09-0000540/пон, від 30.11.2020 № 44/09-0000577/пон, від 02.03.2021 № 44/09-0006415/пон, від 12.04.2019 № 44/0912906, 27.02.2020 № 44/09-0000372/пон, від 27.05.2020 № 4409-0000480/пон, від 27.08.2020 № 44/09-0000536/пон, від 26.11.2020 № 44/09-0000576/пон, від 12.04.2021 № 44/09-0006419/пон, від 02.03.2020 № 44/09-0000402/пон, 18.06.2020 № 44/09- 0000496/пон, від 01.09.2020 № 44/09-0000541/пон, 01.12.2020 № 44/09-0000579/пон, від 09.04.2021 № 44/09-0006416/пон та 18.01.2022 № ЕЕЦ-1566, судом розцінене як окремий договір укладений КП "ХТМ" з постачальником "останньої надії" з максимальним строком дії 90 днів, а отже констатовано наявність та зміст зобов`язальних відносин за участю КП "ХТМ";

- судом визначено дію заборони відповідно до ухвал Господарського суду Харківської області від 06.07.2021, від 03.02.2022 у справі № 922/2091/21, якими забезпечено позов КП "ХТМ", та зроблено висновок про відсутність такої дії щодо правовідносин між скаржником та ДПЗД "Укрінтеренерго", які виникли на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" 18.01.2022 № ЕЕЦ-1566.

17. За встановлених вище обставин суд першої інстанції дійшов висновку позов задовольнити та (1) визнати неправомірним рішення щодо покладення обсягів електричної енергії спожитих споживачем КП "ХТМ" по всім точкам комерційного обліку з 04.02.2022 на ДПЗД "Укрінтеренерго" та (2) заборонити ПрАТ "НЕК "Укренерго" записувати в системі управління ринком (платформа ММS) на постачальника "останньої надії" обсяги електричної енергії для врегулювання небалансів по точкам комерційного обліку споживача КП "ХТМ" після 03.02.2022 (з 04.02.2022) по 31.10.2022, як купівлю-продаж ДПЗД "Укрінтеренерго" електричної енергії для врегулювання небалансів.

18. Звідси, визнав обґрунтованими доводи заявника про те, що оскаржуване судове рішення містить посилання, які стосуються прав, інтересів та обов`язків КП "ХТМ".

19. Взявши до уваги ухвали Господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі № 922/2091/21 та від 25.01.2022 у справі № 72з-22 про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що всупереч встановлених цими ухвалами заборон, зокрема, щодо припинення постачання (передачі) електричної енергії КП "ХТМ" протягом строку дії усіх правовідносин, припинення останньому постачання (передачі) електричної енергії, яке є ліцензіатом з провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, зокрема населенню, підприємствам, установам та організаціям незалежно від їх форми власності і підпорядкування, є неправомірним та таким, що суперечить положенням пункту 7.11 розділу VII ПРРЕЕ.

20. Окрім того, апеляційний суд вказав на порушення судом першої інстанції приписів статті 238 ГПК України, а також наголосив, що позовна вимога ДПЗД "Укрінтеренерго" про заборону ПрАТ "НЕК "Укренерго" здійснювати дії, що порушують право позивача, а саме записувати в системі управління ринком (платформа ММS) на постачальника "останньої надії" обсяги електричної енергії для врегулювання небалансів по точкам комерційного обліку споживача КП "ХТМ" після 03.02.2022 (з 04.02.2022) по 31.10.2022, як купівлю-продаж ДПЗД "Укрінтеренерго" електричної енергії для врегулювання небалансів, не відповідає способам захисту порушеного права, а відповідає меті забезпечення позову, вжиття яких можливе лише шляхом використання відповідних процесуальних норм, зокрема, норм визначених Главою 10 ГПК України.

Касаційна скарга

21. Не погодившись із постановою, ДПЗД "Укрінтеренерго" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 скасувати, рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 залишити в силі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

22. У касаційній скарзі позивач повністю не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та зазначає, що судом не застосовано або невірно застосовано норми матеріального (статті 8, 125, 129, 129-1 Конституції України, статтю 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункт 66 частини 1 статті 1, частини 9 та пункту 1 частини 12 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункт 6.5. Типового договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (додаток 4 до ПРРЕЕ), пункти 7.10, 7.11 ПРРЕЕ, Пункти 10.2.7, 10.2.2.6, 10.2.18, 10.2.22, 10.2.23 глави 10.2 розділу X Кодексу комерційного обліку електричної енергії, практику ЄСПЛ щодо ефективних способів захисту порушеного права) та процесуального права (ч.4 ст. 75, ч. 1 ст.254 ГПК України), не враховано висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 13.02.2024 у цій справі № 910/14138/22, від 20.09.2021 у справі № 910/8958/20, від 13.07.2021 у справі №916/2205/20.

23. Скаржник наголошує на тому, що суд апеляційної інстанції повторно скасував рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 без урахування правових висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 13.02.2024 у цій справі № 910/14138/22, як щодо застосування норм матеріального та процесуального права, а також щодо ефективності обраного позивачем способу захисту.

24. Окрім того, вказує на безпідставність врахування судом апеляційної інстанції ухвали Господарського суду Харківської області від 25.01.2022 у справі № 72з-22 про забезпечення позову, оскільки вона була винесена після направлення вимоги позивача від 18.01.2022 про відключення об`єктів КП "ХТМ" від електропостачання, а також відповідна ухвала не була вказана як підстава для неприпинення електропостачання споживачу та невиконання вимог позивача.

25. В частині застосування судом апеляційної інстанції положень ч. 1 ст.254 ГПК України позивач вказує на те, що мотивувальна або резолютивна частини рішення суду першої інстанції ніяким чином не стосуються прав та / або законних інтересів КП "ХТМ", так як він не є стороною спірних договірних відносин, що виникли між позивачем і відповідачем. Звідси, стверджує про те, що апеляційна скарга подана КП "ХТМ" без правових підстав. Окрім того, наголошує на тому, що КП "ХТМ" було відомо про відмову ДПЗД "Укрінтеренерго" у постачанні КП "ХТМ" електричної енергії з 04.02.2022, водночас останнє не оскаржило відповідні дії позивача, а також не подавало заяву про вступ у цю справу.

26. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПКУ України, посилається на відсутність висновків Верховного Суду в подібних правовідносинах.

Позиція інших учасників справи

27. ПрАТ "НЕК "Укренерго" подало відзив, в якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими. Вказує на те, що припинення КП "ХТМ" постачання (передачі) електричної енергії є неправомірним та таким, що суперечить положенням пункту 7.11 розділу VII ПРРЕЕ. Окрім того посилається на правові висновки, наведені в постанові Верховного Суду в справі № 910/12587/23. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

28. Акціонерне товариство "Харківобленерго" (далі - третя особа, АТ "Харківобленерго") подало відзив, в якому не погоджується з доводами касаційної скарги, також вважає їх безпідставними і необґрунтованими. Водночас наголошує на правильності та обґрунтованості висновків суду апеляційної інстанції в частині застосування норм матеріального права, а також на правильне застосування частини 1 статті 254 ГПК України. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Інші заяви та клопотання

29. Від АТ "Харківобленерго" надійшло клопотання про передачу справи № 910/14138/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду в порядку частини 5 статті 302 ГПК України.

30. У наведеному клопотанні третя особа вказує на необхідність формування єдиної правозастосовної практики за цією категорію справ виходячи з наступного:

- з`ясування підстави невиконання вимоги електропостачальника є важливою для правильного застосування абз.3 п. 7.10 ПРРЕЕ, враховуючи, що наслідком є покладення обсягів спожитої електричної енергії на оператора системи. Безпідставне покладення обсягів електричної енергії на операторів системи призводить до порушення балансу (співвідношення) інтересів особи, суспільства та держави;

- оператори системи розподілу та передачі, відповідно до положень підзаконних актів та інструкцій ПрАТ "НЕК "Укренерго", здійснюють запис в системі управління ринком (платформа MMS), інший учасник ринку (оператор системи передачі, що відповідно до Закону виконує функції адміністратора комерційного обліку та адміністратора розрахунків) застосовує вказані дані в різних двосторонніх договорах, що укладені між оператором системи передачі (договір про врегулювання небалансів, договір про надання послуг з передачі електричної енергії) визначають безумовну обов`язкову оплату придбаної електричної енергії для врегулювання небалансів та/або послуг з передачі електричної енергії на підставі валідованих даних операторів системи розподілу та сертифікованих даних адміністратора комерційного обліку, в тому числі у разі суперечки (незгоди) учасника ринку з такими даними комерційного обліку. Такі дії учасників ринку призводять до збільшення необґрунтованої заборгованості, зокрема у держаних підприємств (зокрема ПрАТ «НЕК «Укренерго», АТ «Харківобленерго»), що в свою чергу наносить шкоду безпосередньо державі.

31. На підставі викладеного, третя особа вважає, що справа № 910/14138/22 містить виключну правову проблему та очевидність необхідності формування єдиної правозастосовчої практики за цією категорією справ, яку необхідно передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду попередньої інстанції

32. Згідно з частинами 1 - 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

33. Спір у цій справі виник стосовно правовідносин у сфері електроенергетики між ПрАТ "НЕК "Укренерго" - адміністратором комерційного обліку (адміністратором розрахунків, оператором системи передачі), та ДПЗД "Укрінтеренерго" - постачальником "останньої надії", стосовно права позивача на достовірні дані комерційного обліку в системі управління ринком електричної енергії щодо обсягів електричної енергії після дати, зазначеної у вимозі електропостачальника про відключення споживача.

34. З оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що КП "ХТМ" не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, звернулося до суду з апеляційною скаргою, як особа, яка не брала участі у справі, в якій просило рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог.

35. Згідно з частинами 1, 3 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (1). Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи (3).

36. У розумінні зазначеної правової норми судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Тобто, судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб`єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов`язку стосовно однієї з сторін спору.

37. Рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не брала участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

38. У разі якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено питання про його права, інтереси та/або обов`язки, то такі посилання не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду скарги.

39. Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції має з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та (або) обов`язки скаржника, чи вирішувалось питання про інтереси такої особи оскаржуваним рішенням.

40. Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, на які послався суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові.

41. Апеляційний суд встановив, що під час розгляду цієї справи та здійснення провадження в суді першої інстанції заявника, КП "ХТМ", не було залучено судом до участі у цій справі, а звертаючись з апеляційною скаргою, він обґрунтував оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі вирішенням цим судом питання про його права, інтереси та (або) обов`язки, посилаючись на те, що в судовому рішенні констатовано наявність та зміст зобов`язальних відносин за участю заявника; проаналізовано зміст ухвал Господарського суду Харківської області від 06.07.2021, від 03.02.2022 у справі № 922/2091/21 про забезпечення позову та про роз`яснення; також вказував на те, що резолютивна частина рішення стосується прав та обов`язків заявника.

42. Надаючи оцінку доводам скаржника у контексті підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, щодо застосування частини 1 статті 254 ГПК України, Суд звертається до власних правових висновків, викладених, зокрема, в постанові Верховного Суду від 03.09.2024 у справі № 911/1245/21 (911/3210/20).

43. Так, у наведеній постанові суд касаційної інстанції вказав, що в розумінні положень частини 1 статті 17 та частини 1 статті 254 ГПК України судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов`язків цієї особи. Таким судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб`єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов`язку стосовно однієї із сторін спору.

44. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; причому такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

45. У вирішенні цього питання суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому тощо. Тобто, суд має розглянути та вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або в рішенні має міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

46. Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено питання про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, зважаючи на наведе, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема, апеляційної скарги. Зазначене означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

47. Якщо буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

48. З рішення суду першої інстанції, з яким не погоджується КП "ХТМ", вбачається, що спірним у цій справі є питання правомірності / неправомірності рішення ПрАТ "НЕК "Укренерго", як адміністратора комерційного обліку, відповідно до якого спожиті КП "ХТМ" обсяги електричної енергії у період з 04.02.2022 по 31.10.2022 покладено на ДПЗД "Укрінтеренерго", незважаючи при цьому на факт зупинення постачальником "останньої надії" купівлі-продажу електричної енергії для зазначеного споживача з 03.02.2022. Тому позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та припинення відповідних дій відповідача.

49. Суть спірних правовідносин полягає в тому, що ДПЗД "Укрінтеренерго" як постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам та у передбачених законодавством випадках має право припинити постачання електричної енергії з дотриманням відповідної процедури щодо попередження споживача про відключення. На АТ "Харківобленерго" як оператора системи розподілу в даному випадку покладено функцію з припинення електроживлення електроустановок споживача на підставі вимоги електропостачальника. Відповідач - ПрАТ "НЕК "Укренерго" в свою чергу як оператор системи передачі з функціями адміністратора комерційного обліку та адміністратора розрахунків веде дані комерційного обліку, та, з урахуванням предмета заявлених позовних вимог, у разі невиконання оператором системи розподілу вимоги енергопостачальника про відключення споживача від електропостачання, повинен був покладати обсяги використаної споживачем електроенергії після дати, зазначеної у вимозі, на оператора системи як втрати, проте цього не зробив, що і є причиною виникнення цього спору.

50. За таких обставин, з урахуванням викладеного в пунктах 35-39, 43-47 цієї постанови, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою КП "ХТМ", апеляційний суд повинен був не лише вказати, що оскаржуване судове рішення містить посилання, які стосуються прав, інтересів та обов`язків КП "ХТМ" (пункт 18 цієї постанови), але і встановити, яким чином оскаржуване судове рішення у спорі постачальника останньої надії з оператором системи передачі, впливає на права, інтереси та / або обов`язки заявника апеляційної скарги; що у зв`язку з прийняттям судового рішення КП "ХТМ" наділено новими правами або покладено на нього нові обов`язки, або змінено наявні права та / або обов`язки, або позбавлено певних прав та / або обов`язків у майбутньому тощо.

51. Водночас, у справі, яка розглядається, суд апеляційної інстанції повною мірою не дослідив питання, як стосується прав, інтересів та (або) обов`язків КП "ХТМ" оскаржуване рішення, не мотивував свого рішення про порушення прав та інтересів вказаної особи. Крім того, наявність правового зв`язку між заявником апеляційної скарги і сторонами у справі, судом апеляційної інстанції також не досліджувалася.

52. Верховний Суд наголошує, що з урахуванням принципу правової визначеності, який передбачає дотримання принципу "res judicata", тобто принципу остаточності судового рішення, обов`язковим є достеменне з`ясування судом апеляційної інстанції, що оскаржуване судове рішення безпосередньо ухвалене про права, інтерес та / або обов`язки заявника апеляційної скарги, з метою повторного перегляду остаточного і обов`язкового судового рішення.

53. Наведене у пунктах 35-39, 43-47 цієї постанови свідчить про наявність загальних висновків Верховного Суду щодо застосування приписів частини 1 статті 254 ГПК України. Водночас, постанова суду апеляційної інстанції не відповідає критеріям повноти дослідження та встановлення всіх обставин справи, що мають значення для вирішення спору, а тому доводи касаційної скарги частково знайшли своє підтвердження під час касаційного розгляду справи.

54. З урахуванням викладеного вище, Суд не надає оцінку та не аналізує доводи скаржника, які стосуються суті розгляду позовних вимог, та висновків суду апеляційної інстанції в цій частині, оскільки вони є передчасними. Вказаним також відхиляються доводи АТ "Харківобленерго" щодо необхідності передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду в зв`язку із наявністю виключної правової проблеми.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

55. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

56. У зв`язку з наведеним ухвалена у справі постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам процесуального закону не відповідає, а отже її не можна визнати законною і обґрунтованою.

57. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

58. Згідно з частиною 4 статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

59. Зважаючи на викладене, а також відповідно до положень частин 3 статті 310 ГПК України, касаційну скаргу ДПЗД "Укрінтеренерго" необхідно задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Судові витрати

60. Оскільки справа направляється на новий розгляд розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 у справі № 910/14138/22 скасувати.

3. Справу № 910/14138/22 направити на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил