Постанова

від 12.08.2024 по справі 922/951/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2024 року м. Харків Справа №922/951/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - фізичної особи-підприємця Леженіна Дениса Олександровича (вх.№1334Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 03.05.2024 року у справі №922/951/24,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» (адреса: 43026, м.Луцьк, вул. Єршова, буд. 11; код ЄДРПОУ 21750952),

до фізичної особи-підприємця Леженіна Дениса Олександровича (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),

про стягнення 100000,00 грн,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з фізичної особи-підприємця Леженіна Дениса Олександровича 100000,00 грн.

Позов обґрунтовано посиланням на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні №КВ-ТП-2-2767 від 15.09.2023 року щодо перевезень вантажів за узгодженими заявками, та не повернення суми попередньої оплати.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.05.2024 року у справі №922/951/24 (повний текст складено 03.05.2024 року, суддя Байбак О.І.) позов задоволено.

Стягнуто з Леженіна Дениса Олександровича (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; д. н. ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» (адреса: 43026, м.Луцьк, вул. Єршова, буд. 11; код ЄДРПОУ: 21750952) 100000,00 грн грошових коштів; 3028,00 грн судового збору.

Відповідач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить змінити рішення Господарського суду Харківської області від 03.05.2024 року, виклавши резолютивну частину в наступній редакції: «Стягнути з Леженіна Дениса Олександровича (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» (адреса: 43026, м.Луцьк, вул. Єршова, буд. 11; код ЄДРПОУ: 21750952) 90000,00 грн грошових коштів та 3028,00 грн судового збору». Апелянт також просить суд вирішити питання розподілу судових витрат.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідачем було повернуто (до та після подання позовної заяви у даній справі) - 10000,00 грн., а саме: 22.03.2024 року - 2000,00 грн., 26.03.2024 року - 4000,00 грн., 29.03.2024 року - 4000,00 грн. Таким чином, станом на 03.05.2024 року сума боргу складала 90000,00 грн., а не 100000,00 грн., про що позивач не повідомив Господарський суд Харківської області під час розгляду цієї справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 року відкрито апеляційне провадження за скаргою відповідача; встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 20 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, а також встановлено учасникам справи строк на протязі якого вони мають право подати до суду клопотання, заяви та документи в обґрунтування своїх вимог і заперечень по справі. При цьому, судом роз`яснено про можливість надання та звернення до суду засобами електронного зв`язку і порядок такого звернення. Враховуючи, що ціна позову в даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом попереджено сторони, що апеляційна скарга буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/951/24.

Згідно з ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч.7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ч.2 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Ухвала суду про відкриття апеляційного провадження була направлена учасникам справи через підсистему електронний суд до кабінету користувача і доставлена позивачу та представнику відповідача 12.06.2024 року.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції було вчинено всі належні та допустимі заходи направленні на повідомлення учасників справи про відкриття апеляційного провадження у даній справі і її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

19.06.2024 року матеріали справи №922/951/24 на вимогу надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Відповідно до ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм права при винесенні оскаржуваного рішення, а також проаналізувавши докази, котрі стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.

15.09.2023 року між позивачем, як замовником, та відповідачем, як виконавцем, укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні №КВ-ТП-2-2767 (далі за текстом - договір), за умовами якого даний договір регулює та визначає порядок взаємовідносин замовника та виконавця по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні з наданням інших послуг, пов`язаних з даним договором (п. 1.1).

За змістом п. 3.3 договору в редакції протоколу розбіжностей від 18.09.2023 року розрахунки за виконані послуги проводяться наступним чином:

- замовник оплачує 30% вартості послуг, що зазначені в погодженій сторонами письмовій заявці про надання транспортно-експедиторських послуг, по факту прибуття в пункт завантаження транспорту, необхідного для забезпечення перевезення, вказаного у заявці вантажу;

- замовник оплачує 50% вартості послуг, що зазначені в письмовій заявці про надання транспортно-експедиторських послуг одночасно після початку отримання вантажу уповноваженою особою вантажоодержувача;

- замовник оплачує 20% вартості послуг, що зазначені в письмовій заявці про надання транспортно-експедиторських послуг протягом 5 (п`яти) календарних днів після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт у передбаченому договором порядку.

Згідно з п. 4.1 договору (в редакції протоколу розбіжностей) письмова заявка направляється замовником виконавцю не пізніше, ніж за 2 (два) робочих дні до запланованої дати завантаження вантажу за допомогою факсимільного або електронного зв`язку.

На підставі п. 4.2 договору виконавець зобов`язаний розглянути отриману від замовника заявку протягом чотирьох робочих годин з моменту її отримання та повідомити замовника про прийняття її до виконання або відхилення (робочими вважаються години з 09:00 до 18:00 кожного робочого дня). Заявка вважається прийнятою виконавцем до виконання у разі наявності в ній відбитку печатки та підпису уповноваженої особи виконавця. Виконавець повідомляє замовника про прийняття або відхилення заявки засобами електронного або факсимільного зв`язку.

Відповідно до п. 4.5 (в редакції протоколу розбіжностей) замовник має право відмовитись від перевезення не пізніше, ніж за 1 (один) робочий день до подання транспорту в пункт навантаження. Відмова замовника від перевезення повинна бути оформлена у письмовій формі та передана виконавцю засобами електронного або факсимільного зв`язку. Відмова від перевезення надана у зазначеному порядку не може бути підставою до застосування штрафних санкцій. У випадку понесення виконавцем витрат на подання транспорту в пункт навантаження після письмової відмови замовника від перевезення, відповідні витрати відшкодовуються замовником.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та відповідачем в рамках наведеного договору складено та підписано заявки (замовлення) на перевезення: №210923/1-1 від 21.09.2023 року, в якій вказано вартість перевезення 84520,80 грн без ПДВ; №210923/1-2 від 21.09.2023 року, в якій вказано вартість перевезення 88042,50 грн без ПДВ; №210923/1-3 від 21.09.2023 року, в якій вказано вартість перевезення 84520,80 грн без ПДВ; №210923/1-1 від 22.09.2023 року, в якій вказано вартість перевезення 84002,40 грн без ПДВ; №210923/1-2 від 22.09.2023 року, в якій вказано вартість перевезення 84002,40 грн без ПДВ.

Також матеріали справи свідчать, що відповідач виставив позивачу рахунки на оплату: №210923/03 від 21.09.2023 року, №210923/04 від 21.09.2023 року, №210923/05 від 21.09.2023 року, №220923/01 від 22.09.2023 року, №220923/02 від 22.09.2023 року.

Позивач на виконання умов п. 3.3 договору в редакції протоколу розбіжностей від 18.09.2023 року сплатив на користь відповідача попередню оплату організації перевезень вантажу у загальній сумі 127526,67 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №38148 від 22.09.2023 року.

Як зазначає позивач, з метою перевезення вантажу відповідачем під завантаження було подано транспортні засоби з реєстраційними номерами НОМЕР_9, НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , НОМЕР_10, НОМЕР_4 / НОМЕР_5 , НОМЕР_6 /НОМЕР_8. Однак, у подальшому, перевезення вантажу ні вказаними транспортними засобами з реєстраційними номерами НОМЕР_9, НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , НОМЕР_10, НОМЕР_4 / НОМЕР_7 , НОМЕР_6 / НОМЕР_8 , або іншими транспортними засобами здійснено не було.

Як свідчать матеріали справи, з огляду на вказані обставини, позивач звернувся до відповідача з вимогою №1-4/372 від 04.10.2023 року про виконання зобов`язань за договором. У відповідь відповідач надіслав на адресу позивача лист б/н від 06.10.2023 року, в якому повідомив про укладення з третьою особою договору №07092023/3 від 07.09.2023 року з метою виконання договору, укладеного з позивачем та висловив сумніви щодо повноважень особи, яка підписала договір №КВ-ТП-2-2767 від 15.09.2023 року.

У претензії №1-4/402-1 від 20.10.2023 року позивач вимагав від відповідача невідкладеного повернення сплачених 127526,67 грн.

У листі б/н від 30.10.2023 року відповідач запропонував порядок вирішення спірних питань.

У листі №1-4/429 від 03.11.2023 року позивач наполягав на поверненні передоплати у сумі 127526,67 грн.

Відповідач у листі б/н від 20.11.2023 року просив позивача надати гарантійний лист про відсутність претензій матеріального характеру (по передплаті послуг, штрафним санкціям, збиткам, 3% річних та інфляційним втратам) та відповідний рахунок на оплату повернення суми передплати у розмірі 127526,67 грн.

Позивач двічі, 24.11.2023 року за вих.№1-4/452 та 01.12.2023 року за вих.№1-4/463 направляв відповідачу відповідні гарантійні листи.

Листом від 07.12.2023 року вих.№2/12/2023 відповідач повідомив позивача про свою готовність виконати зобов`язання щодо повернення передоплати в сумі 127526,67 грн., а також вказав що вказана сума буде оплачена частинами до 31.01.2024 року.

Як свідчать матеріали справи, відповідач повернув позивачу 27526,67 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №525355590.1 від 15.12.2023 року.

Однак, в подальшому, решту отриманої передоплати за договором в сумі 100000 грн відповідач на користь позивача не повернув.

З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення передоплату в сумі 100000,00 грн.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення встановив, що відповідач не надав суду доказів повернення на користь позивача отриманої передоплати в сумі 100000,00 грн., у зв`язку з чим заявлений позивачем позов підлягає задоволенню, а грошові кошти в зазначеній сумі підлягають стягненню на користь позивача. При цьому, суд вказав, що оскільки діяльність Леженіна Дениса Олександровича як фізичної особи-підприємця, була припинена після відкриття провадження у даній справі, з урахуванням вимог ст. 52 Цивільного кодексу України, грошові кошти підлягають стягненню з Леженіна Дениса Олександровича , як фізичної особи.

За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №13/51-04, закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.03.2024 року позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом, який ухвалою від 26.03.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

З наданих апелянтом до апеляційної скарги документів вбачається, що відповідно до квитанції №51HC-566A-3TE6-M62P від 22.03.2024 року відповідачем сплачено на користь позивача 2000,00 грн; згідно квитанції №AACM-K64T-E67B-TKEC від 26.03.2024 року сплачено 4000,00 грн; згідно квитанції №5PCK-EP31-TK0H-A23E від 29.03.2024 року сплачено 4000,00 грн.

Тобто, відповідачем було частково погашено суму боргу після звернення до суду з позовом і відкриття провадження у справі.

Таким чином, предмет спору (в частині стягнення з відповідача на користь позивача 10000,00 грн.) був відсутній станом на момент прийняття рішення у справі. За таких обставин, провадження у даній справі в частині боргу у розмірі 10000,00 грн підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів вважає, що твердження відповідача щодо суті спору, викладені ним в апеляційній скарзі ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та є доведеними, тоді як господарським судом першої інстанції прийнято рішення за невідповідністю висновків, встановленим обставинам справи;

Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга фізичної особи-підприємця Леженіна Дениса Олександровича підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду від 03.05.2024 року у справі №922/951/24 скасуванню в частині задоволення позовних вимог і стягнення 10000,00 грн. з прийняттям в цій частині нового судового рішення про закриття провадження у справі.

Постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (ст.282 Господарського процесуального кодексу України).

У зв`язку з частковим задоволенням апеляційної скарги, частковим скасуванням рішення суду першої інстанції та прийняттям у відповідній частині нового, необхідно здійснити розподіл судових витрат за подання позовної заяви і апеляційної скарги у відповідності до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (пропорційно задоволених вимог).

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 269, 270, п.2, ч.1 ст.275, п.1, 3 ст. 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Леженіна Дениса Олександровича задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 03.05.2024 року у справі №922/951/24 скасувати в частині повного задоволення позовних вимог і стягнення з Леженіна Дениса Олександровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» 10000,00 грн.

Прийняти у вказаній частині нове судове рішення, яким позов задовольнити частково.

Закрити провадження у справі в частині позову про стягнення боргу в сумі 10000,00 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Абзац другий резолютивної частини рішення Господарського суду Харківської області від 03.05.2024 року у справі №922/951/24 викласти в наступній редакції:

«Стягнути з Леженіна Дениса Олександровича (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; д. н. ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» (адреса: 43026, м. Луцьк, вул. Єршова, буд. 11; код ЄДРПОУ: 21750952) 90000,00 грн грошових коштів; 2725,20 грн судового збору».

В решті рішення Господарського суду Харківської області від 03.05.2024 року у справі №922/951/24 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» (адреса: 43026, м. Луцьк, вул. Єршова, буд. 11; код ЄДРПОУ: 21750952) на користь Леженіна Дениса Олександровича (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; д. н. ІНФОРМАЦІЯ_1) 363,36 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук