Рішення

від 05.08.2024 по справі 910/5734/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2024 м. КиївСправа № 910/5734/24

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ЄДИНИЙ ЕНЕРГОСТАНДАРТ";

до: державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ";

про: стягнення 14.869.440,23 грн.

Суддя Сергій Балац

Секретар судового засідання Катерина Вознюк

Представники:

позивача: Сахнов Д.А.;

відповідача: Акуленко А.В.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄДИНИЙ ЕНЕРГОСТАНДАРТ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" (далі - відповідач) про стягнення 14.869.440,23 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором від 27.09.2018 № 15625/01, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 14.869.440,23 грн., з яких: 12.889.252,65 грн. - основна заборгованість, 634.167,10 грн. - 3 % річних та 1.346.020,48 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/5734/24 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 17.10.2022.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням того, що позивачем не враховане спеціальне нормативне регулювання спірних правовідносин - Порядку № 641, Наказів № 140 та № 206, наявність підстав для зменшення розміру 3 % річних та інфляційних втрат та введення воєнного стану в країні.

Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій зазначив про те, що доводи відповідача з приводу Наказів № 140 та № 206 вже були досліджені у Верховному Суді у справі № 910/3126/23, а суми 3 % річних та інфляційних втрат не є штрафними санкціями, тому не можуть бути зменшені.

До господарського суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду справи № 910/4439/23.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, надав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких знову звернув увагу на Накази № 140 та № 206, якими врегульовано порядок здійснення перерахування відповідачем коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію протягом дії воєнного стану.

Ухвалою-повідомленням від 17.06.2024 № 910/5734/24 сторони процесу повідомлені про призначення підготовчого засідання на 15.07.2024.

В підготовчому засіданні 15.07.2024 суд на місці ухвалив:

- відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі;

- закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 05.08.2024.

В судовому засіданні 05.08.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши уповноважених представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем (виробником за "зеленим" тарифом) та відповідачем (гарантованим покупцем), укладено договір від 27.09.2018 № 15625/01 (з урахуванням додаткових угод від 30.06.2019 № 321/01, від 28.12.2019 № 1967/01, від 29.04.2020 № 1291/01/20, від 11.02.2021 № 461/01/21, від 29.12.2021 № 2606/02/21, від 29.05.2023 № 1499/07/23 (далі - Договір), відповідно до предмету якого виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженим постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок).

Пунктом 2.5 Договору визначено, що вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП, для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом.

Положеннями пункту п. 3.1 Договору передбачено, що обсяг фактичного проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку.

Умовами пункту 3.3 Договору визначено, що оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так відповідачем придбано у позивача на умовах Договору електричну енергію в період жовтень 2021 - серпень 2022 за актами купівлі-продажу електроенергії, які підписані сторонами, скріплені відбитками їх печаток та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а саме:

- від 31.10.2021 на суму 3.056.802,06 грн. (акт-коригування від 28.10.2022 на суму 8,81 грн.);

- від 31.01.2022 на суму 9.991.353,65 грн. (акт-коригування від 17.03.2023 на суму 273.645,15 грн.);

- від 30.04.2022 на суму 8.138.158,69 грн. (акт-коригування від 17.02.2023 на суму 452.562,86 грн.);

- від 31.05.2022 на суму 6.978.258,59 грн. (акт-коригування від 16.03.2023 на суму 5.854,96 грн.)

- від 30.06.2022 на суму 4.090.454,49 грн. (акт-коригування від 20.03.2023 на суму 8,59 грн.)

- від 31.07.2022 на суму 4.098.757,95 грн.

- від 31.08.2022 на суму 3.692.914,45 грн.

Проте, заборгованість сплачена відповідачем частково, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за Договором в сумі 12.889.252,65 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.

Приписом частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 10.1 глави 10 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом визначено, що до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Відповідно до п. 10.4 глави 10 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Так відповідачем подана до суду заява про закриття провадження в частині стягнення основної заборгованості в сумі 161.923,09 грн., яку відповідач сплатив на користь позивача відповідно до платіжної інструкції від 30.07.2024 № 387 400, копія якої долучена до вказаної заяви.

Приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги часткову сплату відповідачем заборгованості суд дійшов висновку, що провадження справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 161.923,09 грн. - підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача решти заборгованості за Договором в сумі 12.727.329,56 грн. сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача решти заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в сумі 12.727.329,56 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов`язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 634.167,10 грн. та інфляційних втрат в сумі 1.346.020,48 грн. є обґрунтованими, підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заперечення відповідача викладені в поданих до суду заявах судом відхилені з огляду на наступне:

- норми законодавства не є підставою позову, підстави позову - фактичні обставини (обставини порушення відповідачем строку виконання грошового зобов`язання за укладеним між сторонами спору Договором);

- Накази № 206 та № 140 не звільняють відповідача від повного виконання грошового зобов`язання за Договором, а також не містять норми про відстрочку виконання грошового зобов`язання до завершення воєнного стану.

- саме посилання відповідача на введення воєнного стану в країні не може слугувати підставою для звільнення відповідача від виконання грошового зобов`язання за укладеним між сторонами спору Договором;

- відповідачем не подано до суду доказів, які б слугували підставою для зменшення сум 3 % річних та інфляційних втрат.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 231, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Провадження у справі в частині стягнення 161.923,09 грн. - закрити.

2. Решту вимог задовольнити повністю.

3. Стягнути з державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" (01032, місто КИЇВ, вулиця СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 27, ідентифікаційний код: 43068454) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЄДИНИЙ ЕНЕРГОСТАНДАРТ" (40004, СУМСЬКА область, місто СУМИ, вулиця РЕМІСНИЧА, будинок 35, приміщення 1-А, ідентифікаційний код: 38708941) основну заборгованість в сумі 12.727.329 (дванадцять мільйонів сімсот двадцять сім тисяч триста двадцять дев`ять) грн. 56 коп., 3 % річних в сумі 634.167 (шістсот тридцять чотири тисячі сто шістдесят сім) грн. 10 коп., інфляційні втрати в сумі 1.346.020 (один мільйон триста сорок шість тисяч двадцять) грн. 48 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 176.490 (сто сімдесят шість тисяч чотириста дев`яносто) грн. 21 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 12 серпня 2024 року

Cуддя Сергій Балац