Постанова

від 23.10.2024 по справі 910/5734/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2024 р. Справа№ 910/5734/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Козир Т.П.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання Линник А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2024

у справі № 910/5734/24 (суддя Сергій Балац)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄДИНИЙ ЕНЕРГОСТАНДАРТ"

до Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ"

про стягнення 14 869 440,23 грн

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄДИНИЙ ЕНЕРГОСТАНДАРТ" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" про стягнення 14 869 440,23 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення грошового зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором від 27.09.2018 № 15625/01, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 14 869 440,23 грн., з яких: 12 889 252,65 грн. - основна заборгованість, 634 167,10 грн. - 3 % річних та 1 346 020,48 грн. - інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 у справі № 910/5734/24 провадження у справі в частині стягнення 161 923,09 грн закрито. Решту вимог задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄДИНИЙ ЕНЕРГОСТАНДАРТ" основну заборгованість в сумі 12 727 329,56 грн, 3 % річних в сумі 634 167,10 грн, інфляційні втрати в сумі 1 346 020,48 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 176 490,21 грн.

Закриваючи провадження у справі в частині стягнення 161 923,09 грн суд виходив з того, що відповідачем частково сплачено заборгованість перед позивачем.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем придбано у позивача на умовах Договору електричну енергію в період жовтень 2021 - серпень 2022 за актами купівлі-продажу електроенергії, які підписані та скріплені печатками сторін, проте заборгованість сплачена відповідачем частково, у зв`язку з чим наявна заборгованість за Договором в сумі 12 889 252,65 грн.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Державне підприємство "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Скаржник вважає, що судом при прийнятті оскаржуваного рішення суду неповно з`ясовано обставини справи, а висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи; судом порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом не враховано положення наказів Міністерства енергетики України № 140 від 28.03.2022 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" та № 206 від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" (надалі накази Міненерго № 140 та №206), а також обставини непереборної сили, а саме дію воєнного стану в Україні.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2024 апеляційну скаргу Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/5734/24. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 у справі № 910/5734/24 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

12.09.2024 матеріали справи № 910/5734/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 апеляційну скаргу Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 у справі № 910/5734/24 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.

20.09.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 у справі № 910/5734/24 та призначено до розгляду на 23.10.2024.

Позивачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 07 жовтня 2024 року.

30.09.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу у відповідності до якого, останній просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач вказує на те, що накази №140, №206 не звільняють ДП "Гарантований покупець" від грошових зобов`язань за Договором, а також не містять норми про відстрочку виконання таких грошових зобов`язань до завершення воєнного стану в Україні.

Щодо посилань ДП "Гарантований покупець" на дію воєнного стану в Україні як дію обставини непереборної сили, позивач зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціального (заздалегідь встановленого) характеру. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести, що ці конкретні обставини є форс-мажорними, в тому числі саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність та відповідний їх вплив на сторону. В підтвердження наявності форс- мажорних обставин Відповідач відповідних доказів суду не надав, а тому такі посилання ДП "Гарантований покупець" є безпідставними.

30.09.2024 через підсистему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄДИНИЙ ЕНЕРГОСТАНДАРТ" Сахнова Д.А. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄДИНИЙ ЕНЕРГОСТАНДАРТ" Сахнова Д.А. про участь у судовому в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної.

21.10.2024 через підсистему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та закриття провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 17 281, 88 грн, у зв`язку зі сплатою боргу в цій частині.

В судове засідання 07.10.2024 з`явились представники сторін та надали свої пояснення по справі.

Представник скаржника підтримав подану апеляційну скаргу та просив задовольнити її та скасувати рішення суду першої інстанції.

Представник позивача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу та просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

В судовому засіданні 23.10.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між позивачем (виробником за "зеленим" тарифом) та відповідачем (гарантованим покупцем), укладено договір від 27.09.2018 № 15625/01 (з урахуванням додаткових угод від 30.06.2019 № 321/01, від 28.12.2019 № 1967/01, від 29.04.2020 № 1291/01/20, від 11.02.2021 № 461/01/21, від 29.12.2021 № 2606/02/21, від 29.05.2023 № 1499/07/23 (далі - Договір), відповідно до предмету якого виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженим постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок).

Пунктом 2.5 Договору визначено, що вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП, для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом.

Положеннями п. 3.1 Договору передбачено, що обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку, на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку.

Умовами пункту 3.3 Договору визначено, що оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

Як встановлено ст. 193 Господарського кодексу України, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В силу приписів ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Суд першої інстанції вірно визначив правову природу укладеного між сторонами Договору, вказавши що такий є договором поставки.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи слідує, що відповідачем придбано у позивача на умовах Договору електричну енергію в період жовтень 2021 - серпень 2022 за актами купівлі-продажу електроенергії, підписаними та скріпленими печатками сторін, копії яких наявні в матеріалах справи, а саме:

- від 31.10.2021 на суму 3.056.802,06 грн. (акт-коригування від 28.10.2022 на суму 8,81 грн.);

- від 31.01.2022 на суму 9.991.353,65 грн. (акт-коригування від 17.03.2023 на суму 273.645,15 грн.);

- від 30.04.2022 на суму 8.138.158,69 грн. (акт-коригування від 17.02.2023 на суму 452.562,86 грн.);

- від 31.05.2022 на суму 6.978.258,59 грн. (акт-коригування від 16.03.2023 на суму 5.854,96 грн.)

- від 30.06.2022 на суму 4.090.454,49 грн. (акт-коригування від 20.03.2023 на суму 8,59 грн.)

- від 31.07.2022 на суму 4.098.757,95 грн.

- від 31.08.2022 на суму 3.692.914,45 грн.

Однак, заборгованість сплачена відповідачем частково, у зв`язку з чим позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за Договором в сумі 12.889.252,65 грн.

Перевіряючи правильність оскаржуваного Відповідачем рішення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 10.1 глави 10 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом визначено, що до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Відповідно до п. 10.4 глави 10 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем подана до суду першої інстанції заява про закриття провадження в частині стягнення основної заборгованості в сумі 161 923,09 грн., яку відповідач сплатив на користь позивача відповідно до платіжної інструкції від 30.07.2024 № 387 400.

Як встановлено приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 161.923,09 грн., у зв`язку з часткової сплатою заборгованості.

Приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи не містять підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача решти заборгованості за Договором в сумі 12 727 329,56 грн.

Отже, враховуючи наявність заборгованості у відповідача перед позивачем, яка документально підтверджена та відповідачем не спростована, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимога про стягнення з відповідача решти заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в сумі 12 727 329,56 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України, є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже вимоги в цій частині позову заявлені позивачем правомірно. Перевіривши розрахунок позивача щодо заявлених 3% річних та інфляційних втрат, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про правильність такого нарахування та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційної складової боргу в сумі 1 346 020,48 грн. та 3 % річних у сумі 634 167,10 грн.

Щодо посилань скаржника про неврахування судом першої інстанції положення наказів Міненерго №140 та №206, колегія суддів зазначає наступне.

Накази №140 та №206 ніяким чином не обмежують право виробника електричної енергії за "зеленим" тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, за укладеним сторонами договором, а також не змінюють терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку № 641.

Накази не звільняють ДП "Гарантований покупець" від обов`язку щодо здійснення повного розрахунку за отриманий товар. Відтак, вказані вище накази не є підставою для гарантованого покупця не виконувати грошове зобов`язання, передбачене умовами договору.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23.

Суд апеляційної інстанції щодо посилань ДП "Гарантований покупець" на дію воєнного стану в Україні як дію обставин непереборної сили, зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціального (заздалегідь встановленого) характеру. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність та відповідний їх вплив на сторону. В підтвердження наявності форс- мажорних обставин Відповідач відповідних доказів суду не надав, а тому такі посилання ДП "Гарантований покупець" є безпідставними.

Відповідачем на стадії апеляційного розгляду спору, до матеріалів справи подано докази часткового погашення основного боргу: платіжну інструкцію № 394-451 від 28.08.2024 на суму 17 281,88 грн, і щодо вказаної суми боргу відповідач просив закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, про що подано відповідне клопотання.

Суд апеляційної інстанції відхиляє вказане клопотання як необгрунтоване, з огляду на те, що ГПК України передбачає спеціальні процесуальні механізми та процедуру у випадку припинення існування предмета спору, що мало місце після ухвалення рішення судом першої інстанції. Також, відповідач не позбавлений можливості подати відповідні докази на стадії виконання судового рішення, з врахуванням вимог Закону України "Про виконавче провадження".

З огляду на викладене, клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України - задоволенню не підлягає.

Аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 30.08.2024 у справі № 916/3006/23.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи усі фактичні обставини справи, встановлені місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, а також доводи апеляційної скарги Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 у справі № 910/5734/24, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судове рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доказів і доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України", очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, з огляду на викладене зазначає, що Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" під час розгляду справи судом першої інстанції надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Колегія суддів також приймає доводи відзиву на апеляційну скаргу у тій мірі, у якій вони узгоджуються із висновками, зробленими апеляційним судом за результатами апеляційного провадження.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника - Державне підприємство "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ".

Керуючись ст.ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 у справі № 910/5734/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 у справі № 910/5734/24 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/5734/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 29.10.2024.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Т.П. Козир

О.В. Агрикова