Ухвала

від 08.08.2024 по справі 910/5801/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про виправлення помилки в наказі

м. Київ

08.08.2024Справа № 910/5801/19

За позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова марка груп"

2. ОСОБА_1

про стягнення грошових коштів

Щодо розгляду заяви б/н від 17.07.2024 року Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про приведення судового наказу у відповідність до Закону України «Про виконавче провадження»

Суддя Котков О.В.

Представники учасників справи:

від позивача (заявника) не з`явилися;

від відповідачів-1, 2 не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 року у справі № 910/5801/19 позов Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" задоволено повністю; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова марка груп" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" грошові кошти: заборгованості за кредитом - 45 830,00 грн., заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість - 6498,88 грн., заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії - 8880,00 грн. та пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором - 6582,05 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова марка груп" на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" судовий збір - 960,50 грн.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" судовий збір - 960,50 грн.

28.08.2019 року на виконання вищезазначеного рішення Господарського суду міста Києва видано відповідні накази

22.07.2024 року через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" надійшла заява б/н від 17.07.2024 року про приведення судового наказу № 910/5801/19 від 28.08.2019 року про стягнення заборгованості відносно ОСОБА_1 у відповідність до Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 року розгляд заяви б/н від 17.07.2024 року Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про приведення судового наказу у відповідність до Закону України «Про виконавче провадження» у справі № 910/5801/19 призначено на 08.08.2024 року.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент видачі наказу) у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним (ч. 2 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини 1 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, відповідно до наведеної норми, на стороні боржників може утворюватись солідарна множинність, і кредитор має право пред`явити вимогу: 1) до всіх співборжників разом; 2) до кожного з них повністю, 3) до кожного з них в частині боргу.

У найбільш загальному вигляді солідарність (від латинського solidas - повний, цілий) на боці відповідачів - обов`язок кожного відносно виконання зобов`язання в цілому (неподільність боргу). При цьому, не може відбуватись помножування самого предмета зобов`язання, в тому сенсі, щоб кожний боржник вчинив виконання в цілому.

Тому, незважаючи на те, що при солідарному стягненні за рішенням суду з кількох боржників разом розмір боргу щодо кожного з них відповідає повній сумі стягнення, зазначеній у виконавчому документі, зобов`язання припиняється по факту отримання кредитором повної суми стягнення, а не внаслідок виплати заборгованості кредитору в повній сумі кожним боржником самостійно.

Згідно з ч. 5 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів чи проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька наказів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (зі змінами внесеними постановою від 16.12.2015 року № 2) визначено, якщо кілька відповідачів, до яких було пред`явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов`язанням, господарським судом на кожного з боржників видається окремий наказ, який має містити застереження про те, що стягнення є солідарним (частина друга статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Так, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що оскільки при солідарному стягненні з кількох боржників разом солідарно треба у виконавчому документі обов`язково зазначити резолютивну частину рішення, стягувача, одного боржника та зазначити, що обов`язок є солідарним, то за заявою стягувача виконавчих документів має видаватись по кількості солідарних боржників.

Судове рішення є обов`язковим до виконання (ст. 1291 Конституції України).

В наказі Господарського суду міста Києва № 910/5801/19 від 28.08.2019 року судом зазначено відомості про кредитора та одночасно вказано відомості одразу про обох солідарних боржників, що як підтверджують матеріали даної справи, унеможливлює виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/5801/19 від 28.08.2019 року з урахуванням ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Також, норми Закону України «Про виконавче провадження» не передбачають одночасного існування виконавчого провадження та виконання згідно одного виконавчого документу одночасно щодо двох боржників, адже в розумінні ч. 1 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Виконавчий документ, який видано судом на виконання рішення у даній справі, не в повній мірі відповідає вимогам процесуального законодавства та Закону України «Про виконавче провадження», так само як і відмова у видачі двох наказів щодо кожного з боржників, що негативно впливає на своєчасність виконання рішень органами державної виконавчої служби, не сприяє ефективності та якості роботи суду, його авторитету у цілому.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Савіцький проти України» від 26.07.2012 року зазначено, що суд повторює, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.

Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення у справі Глоба проти України №15729/07 від 05.07.2012 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до викладеного вище, керуючись положеннями Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконавче провадження", суд дійшов висновку, що заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про приведення наказу Господарського суду міста Києва № 910/5801/19 від 28.08.2019 року у відповідність до Закону України «Про виконавче провадження» слід задовольнити та виправити помилку в наказі, в якому вказати одного стягувача та одного боржника, дату народження боржника - ОСОБА_1 із зазначенням застереження про солідарне стягнення.

Керуючись ст. 232, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву б/н від 17.07.2024 року Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про приведення судового наказу у відповідність до Закону України «Про виконавче провадження» у справі № 910/5801/19 - задовольнити.

2. Виправити помилку у наказі Господарського суду міста Києва № 910/5801/19 від 28.08.2019 року, допущену при його оформленні, в якому вказати одного стягувача та одного боржника, дату народження боржника - ОСОБА_1 із зазначенням застереження про солідарне стягнення, а саме: у наказі Господарського суду міста Києва № 910/5801/19 від 28.08.2019 року після резолютивної частини судового рішення слід читати:

Стягувач: Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (ідентифікаційний код 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д).

Боржник: ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

3. В іншій частині наказ Господарського суду міста Києва № 910/5801/19 від 28.08.2019 року залишити без змін.

4. Дана ухвала є невід`ємною частиною наказу Господарського суду міста Києва № 910/5801/19 від 28.08.2019 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 13 серпня 2024 року.

Суддя О.В. Котков