Рішення

від 16.07.2024 по справі 921/347/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 липня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/347/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

за участі секретаря судового засідання Василишин О.С.

розглянув матеріали справи

за позовом: Тернопільської обласної прокуратури, вул. Листопадова,4, м. Тернопіль, 46000 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46008

до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ", в особі філії "Бережанське лісомисливське господарство", вул. Шевченка, буд 44А, м. Підгайці, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 48000

про: стягнення 119 358,41грн - шкоди завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

За участі:

прокурора - Куліковської Лілії Богданівни, довіреність №12-14вих-23 від 05.01.2023, посвідчення №071051 від 01.03.2023;

позивача - Мартинюка Зеновія Івановича, Витяг з ЄДР.

відповідача - Василишина Костянтина Вікторовича - ордер серія ВО №1061543 від 05.10.2023.

В порядку ст. 8 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Ухвалою суду від 22.05.2023 позовну заяву №12-4347ВИХ-23 12-939-23 від 09.05.2023 (вх. №380 від 17.05.2023) залишено без руху, а ухвалою суду від 12.06.2023 прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.07.2023, учасники повідомлені про дату і час судового засідання ухвалою суду.

У судових засіданнях 07.07.2023 та 01.08.2023, враховуючи подані представником Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", в особі філії "Бережанське лісомисливське господарство" (адвокат Довгопола К.А.) клопотання про заміну відповідача у справі правонаступником №б/н від 22.06.2023 (№5393 від 23.06.2023), додаткові обґрунтування №б/н від 21.07.2023 (№5393 від 28.07.2023) щодо клопотання про заміну відповідача у справі №б/н від 22.06.2023 (№5393 від 23.06.2023), прокурором (Куліковська Л.Б.) письмові обґрунтування №12-699вих23 від 01.08.2023 (вх. №6328 від 01.08.2023) на заяву про заміну відповідача у справі правонаступником, замінено відповідача: Державне підприємство "Бережанське лісомисливське господарство" на його правонаступника Державне спеціалізоване господарське підприємство "ЛІСИ УКРАЇНИ", в особі філії "Бережанське лісомисливське господарство" та постановлено ухвали про оголошення перерви відповідно до 01.08.2023 та 22.08.2023, учасники справи повідомлені про дату та час судових засідань.

У судових засіданнях 22.08.2023, 15.09.2023 та 17.10.2023, враховуючи подані представниками відповідача ( адвокат Довгопола К.А.) відзив на позов №б/н від 17.08.2023 (вх.№6762 від 18.08.2023), додаткові пояснення №б/ від 23.08.2023 ( вх.№6896 від 24.08.2023), та заперечення на відповідь на позов (адвокат Василишин К.) №б/н від 05.10.2023 (вх.№8155 від 11.10.2023); прокурором (Куліковська Л.Б.) відповідь на відзив №12-759ВИХ23 від 30.08.2023 (вх.№7099 від 31.08.2023), додаткові пояснення №12-868ВИХ-23 від 16.10.2023 ( вх.8322 від 17.10.2023); начальником Державної екологічної інспекції у Тернопільській області (Нитка Р. ) пояснення №1-1-21-2278 від 07.09.2023 (№7370 від 12.09.2023), постановлено ухвали про оголошення перерви відповідно до 15.09.2023, 17.10.2023 та 07.11.2023, учасники справи повідомлені про дату та час судового засідання.

У судовому засіданні 07.11.2023, враховуючи подане представником відповідача (адвокат Василишин К.) клопотання про зупинення провадження у справі №б/н від 05.11.2023 (вх.№8899 від 06.11.2023), постановлено ухвалу про оголошення перерви до 14.11.2023, учасники справи повідомлені про дату та час розгляду справи.

Ухвалою суду від 14.11.2023 на стадії підготовчого провадження зупинено провадження у справі №921/347/23 до закінчення перегляду рішення у справі № 500/2284/20 Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду, а ухвалою суду від 19.02.2024 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 05.03.2024, сторони повідомлені про дату та час судового засідання.

У судовому засіданні 05.03.2024, враховуючи заявлене прокурором ( Куліковська Л.Б.) усне клопотання про відкладення судового засідання, проти якого не заперечили представники позивача та відповідача, оголошено перерву до 08.03.2024, а у судовому засіданні 08.03.2024, враховуючи подані прокурором (Куліковська Л.Б.) додаткові пояснення №б/н від 07.03.2024 (вх.№1938 від 07.03.2024), начальником Державної екологічної інспекції у Тернопільській області (Нитка Р. ) додаткові пояснення №б/н від 08.03.2024 (вх.№1966 від 08.03.2024), закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 12.04.2024 ( з врахуванням ухвали суду від 08.04.2024) учасники справи повідомлені про дату та час судового засідання.

У судових засіданнях 12.04.2024, 26.04.2024, 07.05.2024 та 10.05.2024, враховуючи подані директором філії "Бережанське лісомисливське господарство" (Яремчук Н) клопотання №б/н від 25.04.2024 ( вх.№3379 від 26.04.2024) про відкладення розгляду справи, представником відповідача (адвокат Василишин К.) додаткові пояснення №б/н від 07.05.2024 (вх.№3679 від 08.05.2024), оголошено перерви відповідно до 26.04.2024, 07.05.2024, 10.05.2024 та 24.05.2024, учасники справи повідомлені про дату та час судового засідання.

У судовому засіданні 24.05.2024, враховуючи подані прокурором (Куліковська Л.Б.) клопотання про відкладення судового засідання №б/н від 16.05.2024 (вх. №3948 від 17.05.2024), , начальником Державної екологічної інспекції у Тернопільській області (Нитка Р.О.) клопотання №1-1-11-1461 від 24.05.2024 (вх. №4139 від 24.05.2024) про відкладення судового розгляду, думку представника відповідача (Василишин К.В.) щодо задоволення клопотання про відкладення, яка зафіксована телефонограмою, відкладено судове засідання на 11.06.2024, учасники справи повідомлені про дату та час судового засідання.

У судовому засідання 11.06.2024 оголошено перерву до 16.07.2024 ( з врахуванням ухвали суду від 02.07.2024), учасники справи повідомлені про дату та час судового засідання.

Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на наступне:

- посадовими особами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів в діяльності ДП «Бучацьке лісове господарство» щодо законності проведення рубок лісу в кварталі 4, виділ 3.2 Коропецького лісництва та в кварталі 73 виділі 11 Монастириського лісництва;

- перевіркою встановлено: - у кварталі 4, виділ 3.2 Коропецького лісництва на підставі лісорубного квитка №35 серії ТЕ ЛРК №002468 від 02.01.2020 проведено відповідно до лісовпорядних документів прохідну рубку у яку призначалося: 102 породи «дуб», 347 породи «граб», 18 дерев породи «осика», 1 дерево породи «бук», рубка завершена;

- на вказаній ділянці кварталі 4, виділ 3.2 Коропецького лісництва на підставі лісорубного квитка №50 серії ТЕ ЛРК №002484 від 03.03.2020 проводиться рубка поодиноких дерев, виданого на підставі рапорту лісника обходу 31 Коропецького лісництва Гвозди М.Г. від 10.02.2020 та рапорту т.в.о. лісничого Коропецького лісництва Деременди В.І. від 10.02.2020, відповідно до перелікової відомості в рубку призначалося 85 дерев породи «граб», 15 дерев породи «дуб», 1 дерево породи «черешня», 4 дерева породи «липа», на час проведення перевірки рубка знаходиться на стадії проведення, зазначену рубку не запроектовано лісовпорядними документами та не повідомлено про таку орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Тернопільської обласної держаної адміністрації, матеріали рапортів не відповідають цілі та меті здійснення рубки;

- переліком пнів зрізаних дерев у кварталі 4, виділ 3.2 Коропецького лісництва виявлено 589 пнів зрізаних дерев, з яких 128 пнів породи «дуб» ( у т.ч. 1 неліквід), 445 пнів породи «граб» ( у т.ч. 1 вітровал), 9 пнів породи «осика», 5 пнів породи «липа», 1 пень породи «бук» 1 пень породи «черешня», виявлено 3 дерева породи «дуб» призначених у рубку та не зрізаних;

- за результатами перевірки складено Акт від 25.05.2020 №5/005,який підписаний т.в.о. директора ДП «Бучацьке лісове господарство» без зауважень та заперечень;

- на адресу ДП «Бучацьке лісове господарство» направлено припис №1/1-1-11-1887 від 27.05.2020, яким зобов`язано підприємство анулювати лісорубний квиток №50 серії ТЕ ЛРК №002484 від 03.03.2020 на проведення у кварталі 4, виділ 3.2 Коропецького лісництва іншого заходу пов`язаного з веденням лісового господарства - рубка поодиноких дерев - в строк до 25.06.2020 та відведення і таксацію лісосік, призначення та перелік дерев в рубку проводити у відповідності до вимог Настанови по відводу та таксації лісосік в лісах від 27.12.1968;

- Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області, відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев та чагарників до ступеня припинення росту затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665, складено 20.05.2021 розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки 105 дерев різних порід в у кварталі 4, виділ 3.2 Коропецького лісництва за лісорубним квитком №50 серії ТЕ ЛРК №002484 від 03.03.2020, яка становить 119 358, 41грн ;

- на адресу ДП «Бучацьке лісове господарство» направлено 01.12.2021 претензію з розрахунком збитків, проте така залишена останнім без задоволення;

- розмір шкоди, завданий незаконною порубкою лісу підтверджено висновком експерта від 28.12.2021 №СЕ-19/120-21/12214-ЕЛ, складений за результатами проведення інженерно екологічної експертизи у кримінальному провадженні віл 26.08.2020 за №42020210000000220;

- наказ Державного агентства лісових ресурсів України від 21.01.2013 №9 «Про затвердження Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України» на підставі яких відповідачем внесено виправлення у лісорубний квиток №50 серії ТЕ ЛРК №002484 від 03.03.2020, втратив чинність на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 25.09.2013 №272, а тому такі виправлення внесено безпідставно;

- просить не приймати до уваги доводи відповідача щодо пропуску прокурором строку позовної давності посилаючись на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 23.01.2023 у справі №488/2807/17 згідно якого, якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати захист цих інтересів у спірних правовідносинах, то за загальним правилом позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган уповноважений державою здійснювати такий захист, а тому строк позовної давності тривалістю у три роки почав спливати з 25.05.2020 ( дата складання Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області Акту №5/005 за результатами проведеної перевірки) та відповідно триває до 25.05.2023, тобто прокурор звернувся з позовом в межах вказаного строку - 12.05.2023) аналогічну правову позицію дотримано Верховним Судом у постановах від 17.04.2018 у справі №910/2863/17, від 25.04.2018 у справі №903/744/16 та від 12.06.2018 у справі №910/10452/17;

- постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2022, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 11.01.2024 у справі №500/2284/20 за позовом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство", про визнання протиправним та анулювання лісорубного квитка №50 серії ТЕ ЛРК №002484 від 03.03.2020 виданий Державному підприємству "Бучацьке лісове господарство" в позові відмовлено, немає преюдиційного значення, адже судом фактично здійснено судження шляхом зіставлення факту з нормою права, крім того до позовної заяви у даній справі надані докази є значно ширшими ніж ті , що досліджувалися при розгляді справи №500/2284/20 та спростовують обставини встановлені при розгляді адміністративної справи;

- при розгляді справи №500/2284/20 не досліджувалися докази які подані у даній справі, а саме акти-наряди, акт огляду місця заготівлі, акт огляду місця завершення рубки, які спростовують висновок Верховного Суду, про те що спірний лісорубний квиток виданий для безпеки життя та здоров`я працівників лісового господарства;

- відповідно до чинного законодавства рапорти лісників не є тими документами на підставі яких видається лісорубний квиток, оскільки такими є документи лісовпорядкування, які в даному випадку не видавалися, або акт обстеження проведеного на підставі поданих рапортів, який також не складений;

- апеляційним адміністративним судом не взято до уваги черговість проведення рубок, що спростовує небезпечність цих дерев, рубка яких мала бути проведена у першу чергу, тоді як на час проведення перевірки рубка за лісорубним №35 серії ТЕ ЛРК №002468 від 02.01.2020 завершена, а за №50 серії ТЕ ЛРК №002484 від 03.03.2020 проводиться рубка поодиноких дерев - рубка знаходиться на стадії проведення, що підтверджує протиправну поведінку відповідача, наявність шкоди та причинно-наслідковий зв`язок;

- акт Державної екологічної інспекції складений за результатами перевірки та припис не оскаржувалися у судовому порядку, а тому є чинними та містять доказову інформацію про наявність у діях відповідача протиправної поведінки. При цьому посилається на практику Верховного Суду викладену у постановах від 19.09.2018 у справі №925/382/17, від 20.12.2018 у справі №924/12/18, від 07.06.2019 у справі №914/1960/17, від 09.08.2018 у справі №909/976/17, від 20.12.2018 у справі 909/1193/17, від 22.07.2019 у справі №909/374/18, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, від 15.02.2018 у справі №917/1096/16, від 21.02.2020 у справі №920/1106/17, від 09.12.2019 у справі №906/1338/18 від 27.03.2018 у справі №909/1111/16, від 20.08.2018 у справі №920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, 19.09.2018 у справі №925/382/17, від 03.07.2018 у справі №917/1345/17, 28.04.2018 у справі №825/705/17, від 06.03.209 у справі №813/4924/13-а, від 18.07.2019 у справі №464/2262/17, від 21.08.2018 у справі №465/5960/14-а та від 04.06.2020 у справі №522/7758/14-ц. Просить позов задовольнити.

Позивач, його представник в процесі розгляду справи позовні вимоги підтримав, при цьому посилається на наступне:

- проведеною посадовими особами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області позаплановою перевіркою встановлено, що відповідачем порушено видано з порушенням чинного законодавства дозвільний документ - лісорубний квиток №50 серії ТЕ ЛРК №002484 від 03.03.2020 на «рубку поодиноких дерев», про що складено Акт №5/005 від 25.05.2020;

- Держекоінспекцією у Тернопільській області винесено припис №1/1-1-11-1885 від 27.05.2020, з вимогою анулювати лісорубний квиток №50 серії ТЕ ЛРК №002484 від 03.03.2020, виданий ДП «Бучацьке лісове господарство» на проведення у кварталі 4 виділі 3.2 площею 5,8 га Коропецького лісництва іншого заходу, пов`язаного з веденням лісового господарства - рубка поодиноких дерев до 25.06.2020;

- ДП «Бучацьке лісове господарство» 27.05.2020 здійснено виправлення у лісорубному квитку №50 серії ТЕ ЛРК №002484 від 03.03.2020 в частині перекваліфікації виду (система рубок - інші заходи пов`язані з веденням лісового господарства) та назви рубки (рубка поодиноких дерев), а саме: зроблено виправлення: «у назві рубки - на «прохідна рубка» та в системі рубок - на «рубку формування і оздоровлення лісів»;

- виправлення у лісорубний квиток внесено безпідставно, так як наказ Державного агентства лісових ресурсів України від 21.01.2013 №9 «Про затвердження Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України», втратив чинність на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 25.09.2013 №272;

- видача двох лісорубних квитків на одну і ту ж саму земельну ділянку, в один і той же час не передбачена чинним законодавством;

- звертає увагу суду, що з моменту видачі лісорубного квитка №35 серії ТЕ ЛРК №002468 від 01.01.2020 на проведення «прохідної» рубки, до дати видачі лісорубного квитка №50 серії ТЕ ЛРК №002484 від 03.03.2020 щодо рубки «поодиноких дерев», у категорію небезпечних дерев перейшло - 105 дерев;

- лісорубний квиток №50 серії ТЕ ЛРК №002484 від 03.03.2020 виданий з метою приховування дійсних причин його видачі ,а саме що під час рубки на підставі лісорубного квитка №35 серії ТЕ ЛРК №002468 від 01.01.2020 було пошкоджено цілі дерева, чим завдано шкоди навколишньому природному середовищу;

- згідно розрахунку розміру шкоди заподіяної внаслідок незаконного вирубування поодиноких дерев від 20.05.2021 проведеного Держекоінспекцією у Тернопільській області (державний інспектор Вістряк О.В.) розмір шкоди завдано державі становить 119 358,41грн, яка відповідачем не оплачена;

- акт Державної екологічної інспекції №5/005 від 25.05.2020 та припис №1/1-1-11-1885 від 27.05.2020 не оскаржувалися у судовому порядку, а тому є чинними;

- постанова Верховного Суду від 11.01.2024 у справі №500/2284/20, немає преюдиційного значення при розгляді даної господарської справи з огляду на те, що спір вирішено між іншими особами ніж у господарській справі, а також судами фактично надано правову оцінку певним обставинам, а також те, що фактичні обставини, позовні вимоги прокурора та докази, що їх обґрунтовують є ширшими, ніж ті, що досліджувалися у ході адміністративної справи. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач, його представник проти позову заперечують посилаючись на наступне:

- прокурор звернувся з позовом з пропуском строку позовної давності ,що є підставою для відмови в позові, вважає початком строку 23.04.2020 із звернення особи, яка повідомила про порушення ,а не 25.05.2020 з початком позапланової перевірки діяльності відповідача;

- у даній справі відсутня подія самого правопорушення, протиправна поведінка відповідача та його вина, при цьому посилається на практику Верховного Суду викладену у постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц;

- постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2022, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 11.01.2024 у справі №500/2284/20 за позовом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство", про визнання протиправним та анулювання лісорубного квитка №50 серії ТЕ ЛРК №002484 від 03.03.2020 виданий Державному підприємству "Бучацьке лісове господарство" в позові відмовлено;

- вказана постанова мотивована тим, що лісорубний квиток №50 серії ТЕ ЛРК №002484 від 03.03.2020 виданий з метою проведення робіт - вирубка небезпечних дерев задля безпеки працівників лісового господарства, однак при здійсненні перевірки та складенні акту Держекоінспекцією не враховано той факт, що лісорубний квиток видано у зв`язку із виявленням небезпечних дерев на лісогосподарській ділянці; дії ДП «Бучацьке ЛГ» щодо виправлення в лісорубному квитку здійснені відповідно до передбаченої процедури та дотримання вимог чинного законодавства;

- прокурор не довів нездійснення чи не належне здійснення Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області захисту інтересів держави як підстав для представництва у спірних правовідносинах. Просить в позові відмовити.

Суд, вважає за необхідне зазначити, що розгляд даної справи здійснювався із врахуванням Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (в редакції Указів № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, 341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, 254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №10211/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024 та №271/2024 від 06.05.2024), рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 та розпорядження голови Господарського суду Тернопільської області від 24.02.2022 № 10-р, відповідно до яких з 24.02.2022 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Враховуючи запровадження воєнного стану, права учасників подавати заяви/клопотання про продовження процесуальних строків на подання ними своїх пояснень, заперечень, доказів, тощо, судом надано таке право сторонам під час розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представників учасників справи, судом встановлено:

- Державним підприємством « Бучацьке лісове господарство» 02.01.2020 на підставі матеріалів лісовпорядкування видано Коропецькому лісництву ДП «Бучацьке лісове господарство» лісорубний квиток №35 серії ТЕ ЛРК №002468, вид та спосіб рубки - прохідна рубка, строк закінчення заготівлі - 31.12.2020;

- Державним підприємством « Бучацьке лісове господарство» 03.03.2020 на підставі матеріалів обстеження видано Коропецькому лісництву ДП «Бучацьке лісове господарство» лісорубний квиток №50 серії ТЕ ЛРК №002484, вид та спосіб рубки - рубка поодиноких дерев, строк закінчення заготівлі - 31.12.2020;

- Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області, на підставі звернення гр. ОСОБА_1 , видано19.05.2020 направлення №168 на проведення позапланової перевірки додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державним підприємством «Бучацьке лісове господарство»;

- за результатами перевірки Держекоінспекцією у Тернопільській області складено Акт №5/005 від 25.05.2020, яким встановлено порушення вимог п.4 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №724 від 12.05.2007 та п.2 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007,який підписаний посадовими особами державного нагляду (контролю) та представником відповідача без застережень.

Актом перевірки від 25.05.2020 зафіксовано, наступне:

- ДП «Бучацьке лісове господарство» проведено прохідну рубку у 2020 році у Коропецькому лісництві: квартал 4 виділ 3.2 площею 5,8 га;

- рубка призначена згідно матеріалів базового лісовпорядкування, розробленого Львівською лісовпорядною експедицією у 2014 році; згідно польової перелікової відомості в рубку призначалося 102 - дерева породи дуб, 347 - дерев породи граб, 18 - дерев породи осика, 1 - дерево породи бук;

- на проведення рубки ДП «Бучацьке лісове господарство » видано дозвіл - лісорубний квиток №002468 від 02.01.2020, згідно якого вирубці підлягало 136 куб.м, в тому числі 3 куб.м ділової деревини, 111 куб.м дров`яної деревини, 4 куб.м ліквіду з крони та 17 куб.м хворосту і сучків;

- актом огляду місць використання лісових ресурсів від 30.04.2020 складеним ДП «Бучацьке лісове господарство» встановлено, що на вищевказаній рубці проведено заготівлю деревини: - ділової деревини - 7.493 куб.м; дров`яної деревини - 104,61 куб.м; хворосту, хмизу і сучків - 17 куб.м;рубка завершена, порубкові залишки поскладені у купи;

- на час перевірки інспекцією ,на ділянці кварталі 4 виділ 3.2 площею 5,8 га, на підставі рапорту лісника обходу №1 Коропецького лісництва Гвозди М.Г. від 10.02.2020, проводилася рубка поодиноких дерев загальною кубомасою 9 куб.м, в тому числі 8 куб.м дров`яної деревини, 1 куб.м хворосту і сучків згідно виданого дозволу - лісорубного квитка №50 серії ТЕ ЛРК 002484 від 03.03.2020;

- згідно представленої польової перелікової відомості в рубку призначалося 85 дерев породи граб, 15 дерев породи дуб, 1 дерево породи черешня та 4 дерева породи липа,тоді як призначення та проведення лісогосподарського заходу рубка поодиноких дерев у кварталі 4 виділі 3.2 площею 5.8 га не запроектовано лісовпорядкуванням;

- Держекоінспекцією у Тернопільській області винесено припис №1/1-1-11-1885 від 27.05.2020, з вимогою анулювати до 25.06.2020 лісорубний квиток №50 серії ТЕ ЛРК №002484 від 03.03.2020, виданий ДП «Бучацьке лісове господарство» на проведення у кварталі 4 виділі 3.2 площею 5,8 га Коропецького лісництва іншого заходу, пов`язаного з веденням лісового господарства - рубка поодиноких дерев;

- ДП «Бучацьке лісове господарство» листом №243 від 05.06.2020 повідомило Держекоінспекцію, що за результатами перевірки підприємство визнає, що відділом лісового господарства помилково було кваліфіковано вид та назву рубки на яку було виписано квиток серії № 50 ТЕ ЛРК 002484 від 03.03.2020 - рубка поодиноких дерев, оскільки фактична рубка відповідає прохідній рубці, а тому прийнято рішення вважати наявні матеріали відводу, як до відводу прохідної рубки та виправлено у вказаному квитку назву з рубки пов`язаної з веденням лісового господарства ( рубка поодиноких дерев) на прохідну рубку без площі, що і було зроблено 27.05.2020;

- згідно розрахунку розміру шкоди заподіяної внаслідок незаконного вирубування поодиноких дерев від 20.05.2021 проведеного Держекоінспекцією у Тернопільській області (державний інспектор Вістряк О.В.) розмір шкоди становить 119 358,41грн;

- Держекоінспекцією у Тернопільській області направлено ДП «Бучацьке лісове господарство» претензію №1-1-21-4685 від 01.12.2021, з вимогою перерахувати суму завданої шкоди в результаті порушення вимог природоохоронного законодавства в розмірі 119 358,41грн, долучивши при цьому розрахунок розміру шкоди, яка залишена без розгляду та задоволення.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.11.2020, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 у справі №500/2284/20 за позовом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство" визнано протиправним та анульовано лісорубний квиток №50 серії ТЕ ЛРК №002484 від 03 березня 2020 року виданий Державним підприємством "Бучацьке лісове господарство".

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2022, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 11.01.2024, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 у справі №500/2284/20 скасовано , у задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство" відмовлено.

Прокурор звернувся з позовом про стягнення шкоди, вважаючи протиправними дії відповідача щодо здійсненої порубки дерев, при цьому посилається на те, що при розгляді справи №500/2284/20 не були враховані докази, які надані у межах даної справи та підтверджують протиправність дій відповідача.

Суд, на підставі ст. 86 ГПК України, оцінивши подані докази, наведені в процесі розгляду справи представниками сторін доводи, прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення. При цьому, суд виходив із наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами ст.66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних контрольних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За змістом ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції Інспекції, зокрема, належить здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Згідно ст. 25 Лісового кодексу України (далі - ЛК України, основним завданням державного регулювання та управління у сфері лісових відносин є забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів. Державне регулювання та управління у сфері лісових відносин здійснюється шляхом: 1) формування та визначення основних напрямів державної політики у сфері лісових відносин; 2) визначення законом повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; 3) установлення відповідно до закону порядку і правил у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; 4) здійснення державного контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів.

Відповідно до статті 45 ЛК України, лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Відповідно до п.3, 4 ч.1 ст.46 ЛК України, лісовпорядкування передбачає, у тому числі, інвентаризацію лісового фонду України з визначенням породного та вікового складу деревостанів, їх стану, якісних і кількісних характеристик лісових ресурсів; виявлення деревостанів, що потребують рубок, з метою поліпшення якісного складу лісів.

Згідно статті 47 ЛК України, лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства.

Статтею 48 ЛК України передбачено, що у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування; проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування; у проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об`єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону; затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Положеннями частини 1, 3, 6 статті 69 ЛК України визначено, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2027 №761, лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів, ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню, ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів. Лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства (далі - органи Держлісагентства) на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки.

Згідно ст. 70 ЛК України, деревина заготовлюється також під час здійснення лісогосподарських заходів, не пов`язаних з використанням лісових ресурсів (поліпшення якісного складу лісів), та під час проведення інших заходів (розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв`язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо).

Відповідно до п.2 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №724, під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів застосовуються такі рубки: догляду, санітарні, лісовідновні, переформування, пов`язані з реконструкцією, ландшафтні.

Пунктом 4 Правил №724 визначено, що підставою для рубок формування і оздоровлення лісів, є матеріали лісовпорядкування та обстежень, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами. У разі проведення зазначених рубок у деревостанах, не запроектованих лісовпорядкуванням, власники лісів і постійні лісокористувачі повідомляють про це орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації.

Відповідно до п.7 Правил №724, рубки догляду проводяться шляхом періодичного вирубування дерев, подальше збереження яких у складі насаджень недоцільне, згідно з технологічними картками на ділянках з попередньо підготовленою мережею технологічних коридорів (трелювальних волоків) та доріг для пересування транспорту тощо.

Згідно п.12 Правил №724, прохідні рубки призначені для збільшення приросту кращих дерев, підвищення товарності деревостанів та скорочення строків вирощування технічно стиглої деревини, поліпшення складу, структури та підвищення стійкості деревостану.

Відповідно до пункту 47 Правил №724, до інших заходів з формування і оздоровлення лісів належить: догляд за підростом, за підліском, за узліссям, за формою стовбура та крони дерев, прокладення квартальних просік і створення протипожежних розривів.

Положеннями ст. 63 ЛК України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Відповідно до п.5 ст. 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Згідно ч.1, ч.5 ст.86, ст.90 ЛК України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

За змістом п.1 ч.2 ст. 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України (ст.107 ЛК України).

Згідно з ч. 2 ст. 86 ЛК України власники лісів і постійні лісокористувачі зобов`язані розробляти та проводити у встановлений строк комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів.

При вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства факту правопорушення, слід виходити з того, що обов`язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які й повинні нести відповідальність за невиконання та неналежне виконання згаданих обов`язків, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок та пошкодження дерев.

Цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев).

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у ст.1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Для відшкодування шкоди за правилами ст.1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи: 1) - неправомірність поведінки особи (неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії); 2)- наявність шкоди ( під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); 3)- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; 4)- вину особи, що завдала шкоду.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. У деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди ( правова позиція Верховного Суду у постанові від 03.05.2018 у справі № 917/717/17).

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Матеріалами справи підтверджено:

- Державне підприємство «Бучацьке лісове господарство» (станом на дату здійснення перевірки) є підприємством державної форми власності, постійним лісокористувачем, зокрема і Коропецького лісництва та створене з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів;

- згідно наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 27.09.2021 №526», припинено шляхом реорганізації Державне підприємство «Бучацьке лісове господарство, а саме приєднання до Державного підприємства «Бережанське лісомисливське господарство», яке згідно постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання реформування управління лісової галузі " від 07.09.2022 року №1003 та наказу Державного агентства Лісових ресурсів України "Про припинення Державного підприємства "Бережанське лісомисливське господарство" припинено шляхом реорганізації, а саме шляхом приєднання з правовим статусом філії без права юридичної особи до Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ", яке є правонаступником прав та обов`язків останнього (дані витягу із ЄДР);

- ДП «Бучацьке лісове господарство» провело прохідну рубку у Коропецькому лісництві кварталі 4 виділ 3.2 площею 5,8га на підставі лісорубного квитка №50 серії ТЕ ЛРК 002484 від 03.03.2020;

- як випливає із змісту квитка №50 серії ТЕ ЛРК 002484 від 03.03.2020, у графі " вид, спосіб рубки» з «Рубка поодиноких дерев» виправлено на «Прохідна рубка» та в графі « система рубок» з «Інші заходи пов`язані з веденням лісового господарства» виправлено на «Рубку формування і оздоровлення лісів». Лісорубний квиток відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 № 88 є первинним документом - це документ, який був створений у письмовій або електронній формі та містить відомості про господарську операцію, а саме: назва документа; дата складання документа (форми); найменування підприємства, від імені якого складено документ; зміст, обсяг та одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення та правильність оформлення госпоперації; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у госпоперації.

Виправлення у лісорубному квитку проведені у відповідності до п. 4.2 Положення №88, помилки випралені способом «червоного сторно», неправильний текст закреслено і над закресленим надписано правильний текст; закреслення здійснено однією рискою, що дає можливість прочитати виправлене, виправлення помилки обумовлено надписом "виправленому червоним вірити", напис датовано 26.05.2020 та підтверджено підписом керівника ДП «Бучацьке лісове господарство» Чапран В.М. і засвідчені печаткою підприємства;

- ні прокурор , ні позивач не заявили заперечень щодо порушення порядку внесення у лісорубний квиток виправлень у відповідності до Положення №88, враховуючи, що у матеріалах справи наявна копія квитка, оскільки оригінал лісорубного квитка вилучений слідчим третього відділу ТУ ДБР в рамках кримінального провадження №42020210000000220.що унеможливило подати такий на вимогу суду;

- підставою для здійснення проведення господарського заходу: видача лісорубного квитка №50 серії ТЕ ЛРК 002484 від 03.03.2020 став рапорт лісника обходу №1 Коропецького лісництва Гвозди М.Г. від 10.02.2020, згідно якого призупинена рубка дерев по лісорубному квитку №35 серії ТЕ ЛРК №002468 від 02.01.2020, у зв`язку з виявленням небезпечних дерев на лісосіці, які несуть небезпеку для життя та здоров`я працівників лісового господарства та громадян, та необхідністю вжиття належних заходів для усунення нещасних випадків;

- Верховний суд у постанові від 11.01.2024 справі №500/2284/20 погодився з підставою внесення виправлень у лісорубний квиток №50 серії ТЕ ЛРК 002484 від 03.03.2020, та прийшов до висновку, що необхідність вчинення таких дій зумовлено забезпеченням безпеки працівників лісового господарства.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При таких обставинах, суд не доводить правомірність проведеної рубки дерев згідно квитка №50 серії ТЕ ЛРК 002484 від 03.03.2020, враховуючи висновок Верховного Суду викладений у постанові від 11.01.2024 у справі №500/2284/20, яким відмовлено у позові Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство" про визнання протиправним та анулювання лісорубного квитка №50 серії ТЕ ЛРК №002484 від 03 березня 2020 року, виданий Коропецькому лісництву ДП "Бучацьке лісове господарство".

Суд відхиляє доводи прокурора та позивача щодо:

- що висновки які викладені у постанові Верховного Суду від 11.01.2024 у справі №500/2284/20 не мають приюдиційного значення у даному спорі, оскільки такі спростовуються ч.4 ст.75 ГПК України;

- доводи щодо причин призначення рубки поодиноких дерев, а саме приховання незаконно пошкоджених дерев у кількості 85 шт за наслідками проведеної попередньої «прохідної рубки» на підставі лісорубного квитка, виданого 02.01.2020 то такі не підтверджені належними та допустимим доказами;

- щодо того, що при розгляді справи №500/2284/22 не були враховані докази які надані у даній справі: акти - наряди, акти огляду місць використання лісових ресурсів від 30.04.2020 та від 30.05.2020, то суд не дає їм оцінки, оскільки згідно дати їх створення такі були наявні на час розгляду адміністративної справи, при цьому ні прокурор, ні позивач не пояснили причин їх неподання. Крім того, такі не спростовують висновків Верховного Суду викладених у постанові від 11.01.2024 справі №500/2284/20 щодо дійсності лісорубного квитка №50 серії ТЕ ЛРК 002484 від 03.03.2020, оскільки стосуються тієї ж самої ділянки на яку видано квиток.

Суд, відхиляє доводи відповідача щодо участі прокурора в розгляді даної справи, оскільки особливості такої участі установлено статтею 53 ГПК України, за змістом положень якої у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача

Повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді регулюється ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", частиною 3 якої передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У справі, яка розглядається, прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, яка є територіальним органом Державної екологічної інспекції, яка відповідно до Положення про екологічну інспекцію України, затвердженого постановою кабінету Міністрів України №275 від 19.04.2017 є органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 73 ГПК України).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, вірогідними (ст. ст. 76-79 ГПК України).

За приписами статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Щодо інших доводів учасників судового процесу, то суд звертає увагу на практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права, згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" та ст. 11 ГПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97 від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99 від 27 вересня 2001 року).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 73-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 20 днів з дня виготовлення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено 13 серпня 2024 року.

Суддя М.С. Стадник