Постанова

від 31.10.2024 по справі 921/347/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2024 р. Справа №921/347/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.,

суддівГалушко Н.А.,

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Хом`як Х.А.

розглянув апеляційну скаргу Першого заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.07.2024 (повний текст рішення складено 13.08.2024, суддя М.С. Стадник)

у справі № 921/347/23

за позовом Тернопільської обласної прокуратури

в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області

до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», в особі філії «Бережанське лісомисливське господарство»

про стягнення 119358,41грн шкоди

за участю представників:

прокурор Місінська М.А.

від позивача 1 Мартинюк З.І. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)

від відповідача Василишин К.В.

Тернопільської обласна прокуратура звернулася до Господарського суду Тернопільської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», в особі філії «Бережанське лісомисливське господарство» 119358,41грн шкоди, завданої незаконною рубкою дерев.

Господарський суд Тернопільської області в рішенні від 16.07.2024 в задоволенні позовних вимог Тернопільської обласної прокуратури відмовив, оскільки рубка дерев проведена згідно квитка №50 серії ТЕ ЛРК 002484 від 03.03.2020, у визнанні протиправним та анулюванні якого відмовлено Верховним Судом у постанові від 11.01.2024 у справі №500/2284/20.

Перший заступник керівника Тернопільської обласної прокуратури не погодився з ухваленим рішенням місцевого господарського суду та оскаржив його в апеляційному порядку. Доводи апеляційної скарги прокурора, в основному зводяться до того, що лісорубний квиток ДП «Бучацьке лісове господарство» було видано з порушенням норм лісового законодавства, відтак 27.05.2020 здійснено виправлення у лісорубному квитку № 50 серії ТЕ ЛРК № 002484 від 03.03.2020, а саме: у назві рубки виправлено з «рубка поодиноких дерев» на «прохідна рубка», а в системі рубок замість «інші заходи пов`язані з веденням лісового господарства» на «рубка формування і оздоровлення лісів-догляду». На час видачі лісорубного квитка № 50 серії ТЕ ЛРК № 002484 від 03.03.2020 ще не закінчився термін дії лісорубного квитка № 35 серії ТЕ ЛРК № 002468 від 02.01.2020 та не була завершена рубка за ним, відтак, на переконання прокурора саме на підставі цього дозвільного документа повинно було проводитись використання лісових ресурсів. Разом з тим, на переконання прокурора, сам факт внесення змін до лісорубного квитка № 50 свідчить про порушення постійним лісокористувачем лісового законодавства, а проведення заготівлі деревини за таким лісорубним квитком є незаконним. Видача, з порушенням вимог лісового законодавства, лісорубного квитка № 50 серії ТЕ ЛРК № 002484 від 03.03.2020 та проведення на підставі нього рубки 105 дерев різних порід, внаслідок чого заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу в розмірі 119358,41 грн свідчить про те, що у діях ДП «Бучацьке лісове господарство» наявний повний склад цивільного правопорушення. Таким чином, прокурор просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Скориставшись своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, відповідач подав відзив на апеляційну скаргу прокурора, в якому, заперечуючи його доводи, зазначив, що предмет позову в цій справі ґрунтується виключно на складі цивільного правопорушення в діях відповідача щодо видачі лісорубного квитка №50 серії ТЕ ЛРК №002484 від 03.03.2020. Однак, законність та обґрунтованість видачі спірного лісорубного квитка були предметом дослідження у справі № 500/2284/20, в якій було встановлено, що дії ДП «Бучацьке ЛГ» щодо виправлення в лісорубному квитку здійснені відповідно до передбаченої процедури та з дотриманням вимог чинного законодавства, а доводи позивача (Держекоінспекції) про те, що видача вказаного лісорубного квитка мала на меті приховати незаконну рубку дерев не підтверджені належними та допустимими доказами та ґрунтуються виключно на припущеннях останнього. Саме тому видача лісорубного квитка №50 від 03.03.2020 є офіційним документом ДП «Бучацьке ЛГ» для вжиття заходів щодо гарантування безпеки працівників лісового господарства під час вирубки лісів, що здійснено без порушення вимог закону, з чим погодився і Верховний Суд у постанові від 11.01.2024 у справі №500/2284/20. Таким чином, дії відповідача є правомірні та не можуть визнаватись такими, що спричинили шкоду.

Державна екологічна інспекція у Тернопільській області подала свої пояснення у справі, в яких, зокрема, зазначила, що суд не взяв до уваги того факту, що з метою гарантування безпеки працівників лісового господарства під час вирубки лісів в першу чергу обов`язково здійснюється валка небезпечних дерев, а потім усіх інших визначених у рубку дерев. Відтак, в даному випадку, протиправна поведінка відповідача полягає у видачі в порушення вимог чинного природоохоронного законодавства лісорубного квитка № 50 серії ТЕ ЛРК № 002484 від 03.03.2020 року та проведення на підставі такого рубки дерев різних порід, сумарно 105 штук, чим заподіяно шкоду в розмірі 119,58,41 грн., що підтверджується і висновком експерта від 28.12.2021 року серії № СЕ-19/120-21/12214-ЕЛ від 26.08.2020.

Процесуальний хід розгляду апеляційної скарги відображено у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду; за клопотанням позивача та відповідача розгляд справи відбувся в режимі відеоконференції.

В дане судове засідання прибув прокурор; на звязок із судом вийшли представники позивача та відповідача, які підтримали свої доводи, міркування та заперечення, викладені в апеляційній скарзі, поясненні та у відзиві на неї.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, що прибули в судове засідання, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні, з огляду на наступне:

Державним підприємством «Бучацьке лісове господарство» 02.01.2020 на підставі матеріалів лісовпорядкування видано Коропецькому лісництву ДП «Бучацьке лісове господарство» лісорубний квиток №35 серії ТЕ ЛРК №002468, вид та спосіб рубки - прохідна рубка, строк закінчення заготівлі - 31.12.2020;

03.03.2020 на підставі матеріалів обстеження Державним підприємством «Бучацьке лісове господарство» видано Коропецькому лісництву ДП «Бучацьке лісове господарство» лісорубний квиток №50 серії ТЕ ЛРК №002484, вид та спосіб рубки - рубка поодиноких дерев, строк закінчення заготівлі - 31.12.2020.

На підставі звернення гр. Ванат І.І. Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області 19.05.2020 було видано направлення №168 на проведення позапланової перевірки додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державним підприємством «Бучацьке лісове господарство», за результатами проведення якої було складено акт №5/005 від 25.05.2020.

Вказаним актом, який підписаний посадовими особами державного нагляду (контролю) та представником відповідача без застережень, встановлено порушення вимог п.4 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №724 від 12.05.2007 та п.2 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007 та зафіксовано таке:

- ДП «Бучацьке лісове господарство» проведено прохідну рубку у 2020 році у Коропецькому лісництві: квартал 4 виділ 3.2 площею 5,8 га;

- рубка призначена згідно матеріалів базового лісовпорядкування, розробленого Львівською лісовпорядною експедицією у 2014 році; згідно польової перелікової відомості в рубку призначалося 102 - дерева породи дуб, 347 - дерев породи граб, 18 - дерев породи осика, 1 - дерево породи бук;

- на проведення рубки ДП «Бучацьке лісове господарство » видано дозвіл - лісорубний квиток №002468 від 02.01.2020, згідно якого вирубці підлягало 136 куб.м, в тому числі 3 куб.м ділової деревини, 111 куб.м дров`яної деревини, 4 куб.м ліквіду з крони та 17 куб.м хворосту і сучків;

- актом огляду місць використання лісових ресурсів від 30.04.2020 складеним ДП «Бучацьке лісове господарство» встановлено, що на вищевказаній рубці проведено заготівлю деревини: - ділової деревини - 7.493 куб.м; дров`яної деревини - 104,61 куб.м; хворосту, хмизу і сучків - 17 куб.м; рубка завершена, порубкові залишки поскладані у купи;

- на час перевірки інспекцією, на ділянці кварталу 4 виділ 3.2 площею 5,8 га, на підставі рапорту лісника обходу №1 Коропецького лісництва Гвозди М.Г. від 10.02.2020, проводилася рубка поодиноких дерев загальною кубомасою 9 куб.м, в тому числі 8 куб.м дров`яної деревини, 1 куб.м хворосту і сучків згідно виданого дозволу - лісорубного квитка №50 серії ТЕ ЛРК 002484 від 03.03.2020;

- згідно представленої польової перелікової відомості в рубку призначалося 85 дерев породи граб, 15 дерев породи дуб, 1 дерево породи черешня та 4 дерева породи липа, тоді як призначення та проведення лісогосподарського заходу рубка поодиноких дерев у кварталі 4 виділі 3.2 площею 5.8 га не запроектована лісовпорядкуванням.

Держекоінспекцією у Тернопільській області винесено припис №1/1-1-11-1885 від 27.05.2020, з вимогою анулювати до 25.06.2020 лісорубний квиток №50 серії ТЕ ЛРК №002484 від 03.03.2020, виданий ДП «Бучацьке лісове господарство» на проведення у кварталі 4 виділі 3.2 площею 5,8 га Коропецького лісництва іншого заходу, пов`язаного з веденням лісового господарства - рубка поодиноких дерев.

ДП «Бучацьке лісове господарство» листом №243 від 05.06.2020 повідомило Держекоінспекцію, що за результатами перевірки підприємство визнає, що відділом лісового господарства помилково було кваліфіковано вид та назву рубки на яку було виписано квиток серії № 50 ТЕ ЛРК 002484 від 03.03.2020 - рубка поодиноких дерев, оскільки фактична рубка відповідає прохідній рубці, а тому прийнято рішення вважати наявні матеріали відводу, як до відводу прохідної рубки та виправлено у вказаному квитку назву з рубки пов`язаної з веденням лісового господарства ( рубка поодиноких дерев) на прохідну рубку без площі, що і було зроблено 27.05.2020.

За розрахунком розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконного вирубування поодиноких дерев від 20.05.2021, проведеного Держекоінспекцією у Тернопільській області (державний інспектор Вістряк О.В.), розмір шкоди становить 119 358,41грн.

Держекоінспекцією у Тернопільській області було направлено ДП «Бучацьке лісове господарство» претензію №1-1-21-4685 від 01.12.2021, з вимогою перерахувати суму завданої шкоди в результаті порушення вимог природоохоронного законодавства в розмірі 119 358,41грн, долучивши при цьому розрахунок розміру шкоди, яка залишена без розгляду та задоволення.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.11.2020, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 у справі №500/2284/20 за позовом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до Державного підприємства «Бучацьке лісове господарство» визнано протиправним та анульовано лісорубний квиток №50 серії ТЕ ЛРК №002484 від 03 березня 2020 року виданий Державним підприємством «Бучацьке лісове господарство».

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2022, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 11.01.2024, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 у справі №500/2284/20 скасовано, в задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до Державного підприємства «Бучацьке лісове господарство» відмовлено.

Прокурор звернувся з позовом про стягнення шкоди, вважаючи протиправними дії відповідача щодо здійсненої порубки дерев, при цьому посилається на те, що при розгляді справи №500/2284/20 не були враховані докази, які надані у межах даної справи та підтверджують протиправність дій відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами ст.66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних контрольних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За змістом ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції Інспекції, зокрема, належить здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

За умовами ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Відповідно до ст. 25 Лісового кодексу України (далі - ЛК України), основним завданням державного регулювання та управління у сфері лісових відносин є забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів. Державне регулювання та управління у сфері лісових відносин здійснюється шляхом: 1) формування та визначення основних напрямів державної політики у сфері лісових відносин; 2) визначення законом повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; 3) установлення відповідно до закону порядку і правил у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; 4) здійснення державного контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів.

Стаття 45 ЛК України передбачає, що лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Відповідно до п.3, 4 ч.1 ст.46 ЛК України, лісовпорядкування передбачає, у тому числі, інвентаризацію лісового фонду України з визначенням породного та вікового складу деревостанів, їх стану, якісних і кількісних характеристик лісових ресурсів; виявлення деревостанів, що потребують рубок, з метою поліпшення якісного складу лісів.

За змістом статей 47 -48 ЛК України лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства.

В матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування; проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування; у проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об`єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону; затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

В частинах 1, 3, 6 статті 69 ЛК України визначено, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2027 №761, лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів, ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню, ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів. Лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства (далі - органи Держлісагентства) на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки.

Згідно з приписами ст. 70 ЛК України, деревина заготовлюється також під час здійснення лісогосподарських заходів, не пов`язаних з використанням лісових ресурсів (поліпшення якісного складу лісів), та під час проведення інших заходів (розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв`язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо).

Відповідно до п.2 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №724, під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів застосовуються такі рубки: догляду, санітарні, лісовідновні, переформування, пов`язані з реконструкцією, ландшафтні.

Пунктом 4 Правил №724 визначено, що підставою для рубок формування і оздоровлення лісів, є матеріали лісовпорядкування та обстежень, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами. У разі проведення зазначених рубок у деревостанах, не запроектованих лісовпорядкуванням, власники лісів і постійні лісокористувачі повідомляють про це орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації.

Відповідно до п.7 Правил №724, рубки догляду проводяться шляхом періодичного вирубування дерев, подальше збереження яких у складі насаджень недоцільне, згідно з технологічними картками на ділянках з попередньо підготовленою мережею технологічних коридорів (трелювальних волоків) та доріг для пересування транспорту тощо.

Згідно п.12 Правил №724, прохідні рубки призначені для збільшення приросту кращих дерев, підвищення товарності деревостанів та скорочення строків вирощування технічно стиглої деревини, поліпшення складу, структури та підвищення стійкості деревостану.

Відповідно до пункту 47 Правил №724, до інших заходів з формування і оздоровлення лісів належить: догляд за підростом, за підліском, за узліссям, за формою стовбура та крони дерев, прокладення квартальних просік і створення протипожежних розривів.

Стаття 63 ЛК України передбачає, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Відповідно до п.5 ст. 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

За умовами ч.1, ч.5 ст.86, ст.90 ЛК України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України (ст.107 ЛК України).

Частина 2 ст. 86 ЛК України покладає на власників лісів і постійних лісокористувачі обов`язок розробляти та проводити у встановлений строк комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів.

При вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства факту правопорушення, слід виходити з того, що обов`язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які й повинні нести відповідальність за невиконання та неналежне виконання згаданих обов`язків, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок та пошкодження дерев.

Цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев).

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у ст.1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Для відшкодування шкоди за правилами ст.1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи: 1) - неправомірність поведінки особи (неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії); 2)- наявність шкоди ( під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); 3)- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; 4)- вину особи, що завдала шкоду.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. У деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди ( правова позиція Верховного Суду у постанові від 03.05.2018 у справі № 917/717/17).

Отже, як слідує з матеріалів справи, Державне підприємство «Бучацьке лісове господарство» (станом на дату здійснення перевірки) є підприємством державної форми власності, постійним лісокористувачем, зокрема і Коропецького лісництва та створене з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

За наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 27.09.2021 №526 Державне підприємство «Бучацьке лісове господарство», припинено шляхом реорганізації - приєднання до Державного підприємства «Бережанське лісомисливське господарство», яке згідно постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реформування управління лісової галузі» від 07.09.2022 року №1003 та наказу Державного агентства Лісових ресурсів України «Про припинення Державного підприємства «Бережанське лісомисливське господарство» припинено шляхом реорганізації, а саме шляхом приєднання з правовим статусом філії без права юридичної особи до Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ», яке є правонаступником прав та обов`язків останнього.

ДП «Бучацьке лісове господарство» провело прохідну рубку у Коропецькому лісництві кварталі 4 виділ 3.2 площею 5,8га на підставі лісорубного квитка №50 серії ТЕ ЛРК 002484 від 03.03.2020.

Зі змісту квитка №50 серії ТЕ ЛРК 002484 від 03.03.2020 вбачається, що, у графі «вид, спосіб рубки» з «Рубка поодиноких дерев» виправлено на «Прохідна рубка» та в графі «система рубок» з «Інші заходи пов`язані з веденням лісового господарства» виправлено на «Рубку формування і оздоровлення лісів». Лісорубний квиток відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 № 88 є первинним документом - це документ, який був створений у письмовій або електронній формі та містить відомості про господарську операцію, а саме: назва документа; дата складання документа (форми); найменування підприємства, від імені якого складено документ; зміст, обсяг та одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення та правильність оформлення госпоперації; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у госпоперації.

Виправлення у лісорубному квитку проведені у відповідності до п. 4.2 Положення №88, помилки виправлені способом «червоного сторно», неправильний текст закреслено і над закресленим надписано правильний текст; закреслення здійснено однією рискою, що дає можливість прочитати виправлене, виправлення помилки обумовлено надписом «виправленому червоним вірити», напис датовано 26.05.2020 та підтверджено підписом керівника ДП «Бучацьке лісове господарство» Чапран В.М. і засвідчені печаткою підприємства.

Отже, ні прокурор , ні позивач не заявили заперечень щодо порушення порядку внесення у лісорубний квиток виправлень у відповідності до Положення №88, враховуючи, що у матеріалах справи наявна копія квитка, оскільки оригінал лісорубного квитка вилучений слідчим третього відділу ТУ ДБР в рамках кримінального провадження №42020210000000220, що унеможливило подати такий на вимогу суду.

Підставою для видачі лісорубного квитка №50 серії ТЕ ЛРК 002484 від 03.03.2020 слугував рапорт лісника обходу №1 Коропецького лісництва Гвозди М.Г. від 10.02.2020, за яким була призупинена рубка дерев по лісорубному квитку №35 серії ТЕ ЛРК №002468 від 02.01.2020, у зв`язку з виявленням небезпечних дерев на лісосіці, які несуть небезпеку для життя та здоров`я працівників лісового господарства та громадян, та необхідністю вжиття належних заходів для усунення нещасних випадків.

Верховний суд у постанові від 11.01.2024 справі №500/2284/20 погодився з підставою внесення виправлень у лісорубний квиток №50 серії ТЕ ЛРК 002484 від 03.03.2020, та прийшов до висновку, що необхідність вчинення таких дій зумовлено забезпеченням безпеки працівників лісового господарства, що не підлягає доказуванню у цій справі в силу положень ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Отож, законність лісорубного квитка №50 серії ТЕ ЛРК 002484 від 03.03.2020 підтверджена Верховним Судом у постанові від 11.01.2024 у справі №500/2284/20, таким чином правомірність проведеної рубки дерев згідно квитка №50 серії ТЕ ЛРК 002484 від 03.03.2020, з огляду на висновок Верховного Суду викладений у постанові від 11.01.2024 у справі №500/2284/20, яким відмовлено у позові Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до Державного підприємства «Бучацьке лісове господарство» про визнання протиправним та анулювання лісорубного квитка №50 серії ТЕ ЛРК №002484 від 03 березня 2020 року, виданий Коропецькому лісництву ДП «Бучацьке лісове господарство», не підлягає окремому доведенню.

Доводи апелянта про те, що при розгляді справи №500/2284/22 не були враховані докази які надані у даній справі, зокрема, акти - наряди, акти огляду місць використання лісових ресурсів від 30.04.2020 та від 30.05.2020, висновок експерта від 28.12.2021 за № СЕ-19/120-21/12214-ЕЛ, оцінюються судом критично, позаяк вказані докази були наявні на час розгляду адміністративної справи та не спростовують висновків Верховного Суду викладених у постанові від 11.01.2024 справі №500/2284/20 щодо дійсності лісорубного квитка №50 серії ТЕ ЛРК 002484 від 03.03.2020, оскільки стосуються тієї ж самої ділянки, на яку видано квиток.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення у справі «Брумареску проти Румунії»). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії», пп.51 і 52).

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, спірна рубка дерев була проведена відповідачем на підставі лісорубного квитка № 50 серії ТЕ ЛРК 002484 від 03.03.2020, який не визнаний в судовому порядку недійсним, відтак така рубка є правомірною, а тому стягнення 119358,41 грн шкоди, завданої незаконною рубкою дерев, є безпідставним. Таким чином, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, як такого, що ухвалено відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні вимог апеляційної скарги Першого заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури відмовити.

Рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.07.2024 у справі №921/347/23 залишити без змін.

Судові витрати покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Справу повернути в Господарський суд Тернопільської області.

повний текст постанови складено 11.11.2024

Головуючий суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік