Рішення

від 12.08.2024 по справі 380/24580/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2024 рокусправа № 380/24580/23Зал судових засідань №7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Лєбєдєв Д.Ю.,

за участю:

представника позивача Крупа Е.М.,

представника відповідача Кельбас Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові, в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Анлево» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Анлево» (місцезнаходження: вул. Антонича, 20/36, .м. Львів, 79049; код ЄДРПОУ: 39095503) звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ: 43968090), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №17066/13-01-07-10 від 25.07.2023.

В обґрунтування позову зазначено, що ГУ ДПС у Львівській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Анлево» з питань дотримання вимог валютного законодавства по імпортних зовнішньоекономічних контрактах. Службовими особами відповідача під час перевірки встановлено порушення позивачем п. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII, у зв`язку з чим прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №17066/13-01-07-10 від 25.07.2023 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким ТзОВ «Анлево» нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 1014435,83 грн.

Представник позивача з вказаним податковим повідомленням-рішенням не погоджується та повідомляє, що 18.02.2019 між ТОВ «АНЛЕВО» та ZPN ZOLWRO-BAUMEISTER SP. Z o.o укладено Договір купівлі-продажу №1. Згідно з умовами Договору позивач взяв на себе зобов`язання передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість. Загальна вартість договору складає суму усіх інвойсів до цього Договору, які є невід`ємними його частинами (п. 3.2. Договору). Пунктом 3.3. Договору визначено умови поставки, а саме, 100% післяплату протягом 30 днів з моменту оформлення митної декларації. На виконання умов Договору від 18.02.2019 позивачем здійснено відвантаження товару на загальну суму 167350,13 дол. США. Відповідачем зазначається, що по експортному зовнішньоекономічному контракту від 18.02.2019 № 1 встановлено порушення ТзОВ «Анлево» вимог ч.2 ст.13 Закону №2473-VІІІ в частині несвоєчасного надходження грошових коштів за експортовану продукцію, станом на 27.06.2023 наявна прострочена дебіторська заборгованість в сумі 20036,00 дол. США, з граничним строком надходження грошових коштів 15.03.2023.

При цьому, до перевірки, ТОВ «АНЛЕВО» представлено «Компенсацію» від 24.04.2023 про зарахування взаємних зобов`язань, де саме ТОВ «АНЛЕВО» є боржником, а ZPN ZOLWRO-BAUMEISTER SP. Z o.o експонент. Зі змісту «Компенсації» вбачається, що у зв`язку з виникненням дебіторської заборгованості та зобов`язань, сторони заявили, що відповідно до положень ст. 498, ст. 499 Цивільного кодексу здійснено відшкодування взаємних зобов`язань у сумі: 84127,16 злотих. Однак, контролюючим органом до уваги не взято надані позивачем під час перевірки додаткові документи, в результаті чого винесено оскаржуване податкове-повідомлення рішення.

Крім цього, представник позивача також зазначає, що згідно з п. 6 ст. 13 Закону України № 2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. ТОВ «АНЛЕВО» під час проведення перевірки наголошувало про відсутність вини суб`єкта господарювання, оскільки період відвантаження товарів на користь нерезидента підпадає на період дії форс-мажорних обставин в Україні, а саме Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який в подальшому продовжувався та діє на даний час. Тобто, ТПП України листом повідомила «всіх, кого це стосується» про те, що з 24 лютого 2022 року зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської дiяльностi України.

Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді від 13.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Від відповідача на адресу суду 28.11.2023 надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Так, зазначає, що ГУ ДПС у Львівській області отримано інформацію Національного банку України про виявлені факти порушення встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків по ТзОВ «Анлево» станом на 01.01.2023, 01.04.2023, які надано АТ «ПУМБ» (МФО 334851) згідно з Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7, та на виконання статей 12 і 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», надіслано листами ДПС України від 01.02.2023 № 2238/7/99-00-07-05-01-07, від 28.04.2023 № 9341/7/99-00-07-05-01-07, по імпортних зовнішньоекономічних контрактах від 30.05.2021 № 1, дата здійснення авансового платежу 20.06.2022, від 26.11.2021 № 1UA/2021, дата здійснення авансового платежу 02.12.2021, по експортному зовнішньоекономічному контракту від 18.02.2019 № 1, дати здійснення операцій 09.03.2022, 10.03.2022, 12.03.2022, 17.09.2022.

Під час проведення перевірки, зокрема встановлено, що ТзОВ «Анлево» (Продавець) укладено зовнішньоекономічний договір від 18.02.2019 № 1 з фірмою - нерезидентом ZPH ZOLWRO-BAUMEISTER SP. z o.o. (Польща) (Покупець) в особі Jacek Olejnik, предметом якого є поставка Товару, а саме інструменти ручні для каменярів, формувальників, цементувальників, штукатурів, бетонників, код товару УКТЗЕД 8205591000 та вироби з пластмаси, ємності, призначені для використання в будівництві та при проведенні оздоблювальних робіт, код товару УКТЗЕД 3924900090.

На виконання умов договору від 18.02.2019 № 1 ТОВ «АНЛЕВО» здійснено відвантаження товару на користь Покупця на загальну суму 167350,13 дол. США. По експортному зовнішньоекономічному контракту від 18.02.2019 № 1, встановлено порушення ТзОВ «Анлево» вимог ч.2 ст.13 Закону №2473-VІІІ з урахуванням вимог п.21 розділу ІІ Постанови НБУ № 5 та з врахуванням п.142 Постанови НБУ № 18, в частині несвоєчасного надходження грошових коштів за експортовану продукцію.

Під час проведення перевірки встановлено, що станом на 27.06.2023 по контракту від 18.02.2019 № 1 наявна прострочена дебіторська заборгованість в сумі 20036,00 дол. США, з граничним строком надходження грошових коштів 15.03.2023.

До перевірки позивач надав «Компенсацію» від 24.04.2023 про зарахування взаємних зобов`язань, де ТОВ «АНЛЕВО» боржник, а ZPH ZOLWRO-BAUMEISTER SP. z o. o. експонент. У «Компенсації» зазначено, що у зв`язку з виникненням взаємної дебіторської заборгованості та зобов`язань сторони заявляють, що відповідно до положень ст.498, ст.499 Цивільного кодексу на дату: здійснено відшкодування взаємних зобов`язань у сумі: 84127,16 злотих.

Водночас, відповідач зазначає, що робота банківської системи України в період запровадження воєнного стану регулюється, зокрема, постановою Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану». Так, відповідно до пункту 14-6 вказаної постанови, в період запровадження воєнного стану банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Отже, позивачем зарахування взаємних зобов`язань проведено з порушенням вимог п.14-6 Постанови правління НБУ від 24.02.2022 № 18.

Також повідомляє, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов`язань.

У свою чергу, зі змісту Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 15.07.2014 № 40, слідує, що обов`язковою умовою для підтвердження форс-мажорних обставин є надання Торгово-промисловою палатою України Сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), оскільки сам лише факт існування форс-мажорних обставин, або лист ТПП України, не звільняє від виконання зобов`язання автоматично. При видачі сертифікату Торгово-промислова палата України засвідчує не тільки форс-мажорні обставини, але і їх безпосередній вплив на конкретне зобов`язання (договір), у якому заявник є стороною (причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань).

Звертає увагу суду, що позивач не надав пояснень, яким чином форс-мажорні обставини вплину на виконання зобов`язання по контракту від 18.02.2019 № 1. Також не надав під час проведення перевірки сертифікату, який засвідчує настання форс-мажорних обставин.

Враховуючи вищезазначене, просить відмовити у задоволенні позову.

12.03.2024 до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення, у яких повторно викладено обґрунтування позовної заяви.

Протокольною ухвалою суду від 09.04.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

22.07.2024 до суду від представника позивача надійшло письмове клопотання про виступ у дебатах. У вказаному клопотанні представник позивача додатково звернула увагу, що пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 ПК України та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Зазначає, що ГУ ДПС у Львівській області нарахувало позивачу пеню за період з 09.03.2023 по 27.06.2023, коли діяв карантин, встановлений КМУ та який завершився 30.06.2023.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Анлево», зареєстроване за адресою: вул. Антонича, 20/36, .м. Львів, 79049, код ЄДРПОУ: 39095503.

Видами діяльності підприємства є 25.73 Виробництво інструментів (основний); 46.44 Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах.

ТзОВ «Анлево» (Продавець) укладено зовнішньоекономічний Договір (Контракт) від 18.02.2019 №1 з фірмою - нерезидентом ZPH ZOLWRO-BAUMEISTER SP. z o.o. (Польща) (Покупець) в особі Jacek Olejnik, предметом якого є поставка Товару, а саме інструменти ручні для каменярів, формувальників, цементувальників, штукатурів, бетонників, код товару УКТЗЕД 8205591000 та вироби з пластмаси, ємності, призначені для використання в будівництві та при проведенні оздоблювальних робіт, код товару УКТЗЕД 3924900090.

Згідно з умовами вказаного Договору від 18.02.2019 №1 позивач взяв на себе зобов`язання передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язється прийняти товар і оплатити його вартість.

Відповідно до п. 3.1. Договору від 18.02.2019 №1 сторони встановили загальну вартість товару в Євро.

Загальна вартість договору складає суму усіх інвойсів до цього Договору, які є невід`ємними його частинами (п. 3.2. Договору).

Пунктом 3.3. Договору визначено умови поставки, а саме, 100% післяплату протягом 30 днів з моменту оформлення митної декларації.

Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Анлево» (код ЄДРПОУ 39095503) з питань дотримання вимог валютного законодавства по імпортних зовнішньоекономічних контрактах від 30.05.2021 № 1, дата здійснення авансового платежу 20.06.2022, від 26.11.2021 № 1UA/2021, дата здійснення авансового платежу 02.12.2021, по експортному зовнішньоекономічному контракту від 18.02.2019 № 1, дати здійснення операцій 09.03.2022, 10.03.2022, 12.03.2022, 17.09.2022.

Вказану перевірку проведено на підставі наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 20.06.2023 №2252-ПП, у зв`язку з отриманням інформації АТ «ПУМБ» (МФО 334851) про виявлені факти ненадходження у встановлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів.

Перевіркою ТзОВ «Анлево» встановлено порушення позивачем п.2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 (далі Закон № 2473-VIII), з урахуванням п.21 розділу ІІ Постанови НБУ «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» № 5 від 02.01.2019 (далі із змінами і доповненнями - Постанови НБУ № 5) та п.14-2 Постанови Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі із змінами і доповненнями - Постанови НБУ № 18), в частині порушення законодавчо встановленого строку розрахунків по експортних операціях за зовнішньоекономічним контрактом від 18.02.2019 №1, укладеним з ZPH ZOLWROBAUMEISTER SP. z o. o.(Польща).

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №17066/13-01-07-10 від 25.07.2023, яким за порушення п.2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII позивачу нараховано пеню у розмірі 1 014 435,83 грн.

Згідно з вказаним податковим повідомленням-рішенням, контролюючим органом встановлено, що на виконання умов договору від 18.02.2019 № 1 ТОВ «Анлево» здійснено відвантаження товару на користь нерезидента ZPH ZOLWRO-BAUME1STER SP. z о. о. (Польща - покупець) на загальну суму - 167350,13 дол. США, а саме:

- згідно з митною декларацією від 09.03.2022 №UA209170/2022/015222 на суму - 40375,25 дол. США (ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851), контракт від 18.02.2019 № 1, інвойс від 07.03.2022 № З/ЕХР/2022). Відповідно до ч.1 ст.13 Закону № 2473-VIII, з урахуванням п.21 розділу II Постанови НБУ № 5, граничний строк отримання валютної виручки - 08.03.2023. Грошові кошти зараховано на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «ПУМБ»(МФО 334851), без порушення граничних строків 19.01.2023 в сумі 20506,36 дол. США та з порушенням граничних строків 17.03.2023 в сумі 19868,89 дол. США (кількість днів прострочення - 9 днів);

- згідно з митною декларацією від 10.03.2022 №UA209170/2022/015415 на суму - 52506,36 дол. США (ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851), контракт від 18.02.2019 № 1, інвойс від 10.03.2022 № 5/ЕХР/2022). Відповідно до ч.1 ст.13 Закону № 2473-VII та пункту 21 розділу II Постанови НБУ № 5, граничний строк отримання валютної виручки - 09.03.2023. Грошові кошти зараховано на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «ПУМБ» (МФО 334851), з порушенням граничних строків 17.03.2023 в сумі 25095,11 дол. США (кількість днів прострочення - 8 днів) та 22.03.2023 в сумі 27411,25 дол. США (кількість днів прострочення - 13 днів);

- згідно з митною декларацією від 12.03.2022 №UA209170/2022/015674 на суму - 42866,28 дол. США (ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851), контракт від 18.02.2019 № 1, інвойс від 11.03.2022 № 6/ЕХР/2022). Відповідно до ч.1 ст.13 Закону № 2473-VII та пункту 21 розділу II Постанови НБУ № 5, граничний строк отримання валютної виручки - 11.03.2023. Грошові кошти зараховано на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «ПУМБ» (МФО 334851), з порушенням граничних строків 22.03.2023 в сумі 17588,75 дол. США (кількість днів прострочення - 11 днів) та 31.03.2023 в сумі 25277,53 дол. США (кількість днів прострочення - 20 днів);

- згідно з митною декларацією від 17.09.2022 №UA209170/2022/072396 на суму - 31602,24 дол. США (ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851), контракт від 18.02.2019 №1, інвойс від 15.09.2022 № 5/ЕХР/2022). Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2473-VIII, з урахуванням пункту 142 НБУ № 18, граничний строк отримання валютної виручки - 15.03.2023. Грошові кошти зараховано на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «ПУМБ» (МФО 334851), з порушенням граничних строків 31.03.2023 в сумі 11566,24 дол. США (кількість днів прострочення - 16 днів), а кошти в сумі 20036,00 дол. США не надійшли (кількість днів прострочення - 104 дні);

Станом на 27.06.2023 рахується прострочена дебіторська заборгованість в сумі 20036,00 дол. США, з граничним строком надходження грошових коштів - 15.03.2023 року.

Сума нарахованої позивачу пені за вищевказані порушення граничних строків розрахунків по експортному контракту від 18.02.2019 № 1, укладеному з ZPH ZOLWRO-BAUMEІSTER SP. z о. о.(Польща) складає 406323,72 грн.

Крім цього, контролюючим органом встановлено, що на виконання умов договору від 18.02.2019 № 1 ТОВ «Анлево» здійснено відвантаження товару на користь нерезидента ZPH ZOLWRO-BAUMEISTER SP. z о. о. (Польща - покупець) на загальну суму - 227319,87 пол. злотих, згідно з митною декларацією від 12.03.2022 №UA209170/2022/015677 (ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851), контракт від 18.02.2019 № 1, інвойс від 11.03.2022 № 8/ЕХР/2022). Відповідно до ч.1 ст.13 Закону № 2473-VIІI, з урахуванням п.21 розділу II Постанови НБУ №5, граничний строк отримання валютної виручки - 11.03.2023. Грошові кошти на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «ПУМБ» (МФО 334851) в сумі 227319,87 пол. злотих не надійшли, умови контракту не було виконано.

Станом на 27.06.2023 рахується прострочена дебіторська заборгованість в сумі 227319,87 пол. злотих, з граничним строком надходження грошових коштів - 11.03.2023. Кількість днів прострочення - 108 днів.

Сума нарахованої пені за вищевказані порушення граничних строків розрахунків по експортному контракту від 18.02.2019 № 1, укладеному з ZPH ZOLWRO-BAUMEISTER SP. z о. о. (Польща) складає 608112,11 грн.

Період фінансово-господарської діяльності платника податків ТзОВ «Анлево», при здійсненні якої вчинено ці порушення та в межах якого позивачу нараховано пеню в загальному розмірі 1014435,83 грн, - з 09.03.2023 по 27.06.2023.

Не погоджуючись із вказаним вище податковим повідомленням-рішенням №17066/13-01-07-10 від 25.07.2023, вважаючи помилковими висновки відповідача про те, що ТзОВ «Анлево» порушило граничні строки розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час спірних відносин).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положень підпункту 19-1.1.4. пункту 19-1.1.статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

За змістом підпунктів 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (пункт 86.1. статті 86 ПК України).

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписами Закону №2473-VIIІ.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення (частина 8 статті 16 Перехідних положень Закону №2473-VIII).

Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі Положення № 5) встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 днів.

Робота банківської системи України в період запровадження воєнного стану регулюється, зокрема, постановою Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі з наступними змінами та доповненнями Постанова №18).

Відповідно до п.14-2 Постанови №18 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Згідно з пунктом 14-4 Постанови № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Так, як вже було встановлено вище, контролюючим органом за порушення позивачем п.2 ст.13 Закону № 2473-VIII, з урахуванням п.21 розділу ІІ Положення № 5 та п.14-2 Постанови № 18, а саме порушення законодавчо встановленого строку розрахунків по експортних операціях за зовнішньоекономічним контрактом від 18.02.2019 №1, укладеним з ZPH ZOLWROBAUMEISTER SP. z o. o.(Польща), нараховано ТзОВ «Анлево» пеню у розмірі 1 014 435,83 грн.

Період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення з 09.03.2023 по 27.06.2023, що не заперечується сторонами та підтверджується розрахунком пені, наявним в матеріалах справи (додаток № 2 до акту перевірки).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач, зокрема, посилався на те, що відповідачем безпідставно не враховано припинення зобов`язань за експортним зовнішньоекономічним контрактом від 18.02.2019 №1, у зв`язку із зарахуванням однорідних зустрічних вимог на підставі «Компенсації» від 02.01.2023 та від 24.04.2023 про зарахування взаємних зобов`язань.

За змістом вказаних компенсацій ТОВ «АНЛЕВО» - боржник, a ZPH ZOLWRO-BAUMEISTER SP. z о. о. експонент, у зв`язку з виникненням взаємної дебіторської заборгованості та зобов`язань заявляють, що відповідно до положень ст.498, ст.499 Цивільного кодексу на дату: здійснено відшкодування взаємних зобов`язань у сумі: 227319,87 злотих та 84127,16 злотих відповідно.

Вказані аргументи не беруться судом до уваги, з огляду на наступне.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022, на території України введено воєнний стан, з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався та діє на даний час.

Як вже згадувалося вище, у період запровадження воєнного стану, робота банківської системи України регулюється, зокрема, постановою Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18.

Так, за змістом п.14-6 вказаної постанови, банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

При цьому пункт 21 Постанови визначає, що протягом дії воєнного стану інші нормативно-правові акти Національного банку України діють у частині, що не суперечать цій постанові.

Зміст даних норм вказує на те, що припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог під час воєнного стану, не є підставою для завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів, та як наслідок підставою для припинення нарахування пені.

Відтак, наведені представником позивача зарахування взаємних зобов`язань проведено з порушенням вимог п.14-6 Постанови №18.

Суд також критично оцінює доводи представника позивача про наявність форс-мажорних обставини, у зв`язку із введенням на території України воєнного стану та посилання на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, з огляду на таке.

Частиною шостою статті 13 Закону № 2473-VIIІ визначено, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 15.07.2014 № 40 (в редакції, затвердженій рішенням Президії Торговопромислової палати України від 18.12.2014 №44 (далі Регламент № 40).

Згідно з пунктами 6.1-6.2 Регламенту № 40 підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 3.1 Регламенту, визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов`язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставиною та неможливістю виконання зобов`язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо).

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов`язаннях/обов`язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Відповідно до п. 6.11 Регламенту № 40 за результатами розгляду документів ТПП України / регіональна ТПП видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

У свою чергу, сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом (п. 3.3 Регламенту № 40).

Таким чином, наведені норми Регламенту № 40 та частина шоста статті 13 Закону №2473-VIIІ надають у спірних правовідносинах довідці (сертифікату) торгово-промислової палати ознаки преюдиційного характеру, оскільки визначає цей документ як достатній доказ існування форс-мажорних обставин у конкретному випадку, що не вимагає надання додаткових доказів та документів під час проведення перевірки або під час оскарження в судовому порядку її наслідків.

Це кореспондується з критеріями допустимості доказів, що визначені для адміністративного судочинства статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, частиною другою цієї статті визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Тому, якщо Закон № 2473-VIIІ передбачає, що на підтвердження існування форс-мажорних обставин необхідно надавати відповідну довідку уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту), то факт існування обставин непереборної сили в даному випадку не може підтверджуватися іншими доказами.

Для правильного розуміння відмінностей між листом Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 та сертифікатом Торгово-промислової палати, варто зазначити, що частиною першою статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Отже, лист Торгово-промислової палати України має лише інформаційний характер та не є сертифікатом у розумінні наведеного положення закону. Разом з тим, лист також не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2024 у справі № 620/14203/23.

Разом з тим, суд вважає, що ключовим в даній справі є період фінансово-господарської діяльності платника податків, у межах якого ТзОВ «Анлево» було нараховано пеню за порушення законодавчо встановленого строку розрахунків по експортних операціях за зовнішньоекономічним контрактом від 18.02.2019 №1, а саме з 09.03.2023 по 27.06.2023.

Так, слід зазначити, що згідно з абз.11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX підпункт 14.1.162 ПК України викладено в наступній редакції: «пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Згідно з підпунктом 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до норм п. п. 54.3.3. п. 54.3. статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності; є контролюючий орган.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що ПК України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема його стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Верховний Суд у постанові від 15.02.2023 у справі №420/1538/23 сформулював висновок, відповідно до якого пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 ПК України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

З огляду на викладене вище, у справі №420/1538/23 колегія суддів Верховного Суду вказала на відсутність у контролюючого органу підстав для нарахування Товариству у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а саме з 01.01.2021 по 15.11.2022, пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 28.03.2024 у справі № 380/17879/22.

Карантин в Україні, пов`язаний з COVID-19, діяв з 12 березня 2020 року (постанова Уряду від 11 березня 2020 року № 211) та закінчився 30 червня 2023 року (постанова Уряду від 27 червня 2023 року № 651).

Таким чином, застосовуючи такі висновки Верховного Суду до правовідносин, які виникли у цій справі, суд вказує на відсутність у контролюючого органу підстав для нарахування ТОВ «Анлево» у період дії карантину, а саме з 09.03.2023 по 27.06.2023, пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в загальному розмірі 1014435,83 грн.

Отже, під час судового розгляду підтвердились доводи представника позивача про безпідставність нарахування ТОВ «Анлево» в період дії карантину пені та, як наслідок, наявність обґрунтованих підстав для визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення №17066/13-01-07-10 від 25.07.2023.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №17066/13-01-07-10 від 25.07.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ: 43968090 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Анлево» (місцезнаходження: вул. Антоновича, 20/36, м. Львів, 79049; код ЄДРПОУ: 39095503) 15216 (п`ятнадцять тисяч двісті шістнадцять) грн. 54 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 09.08.2024.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна