Постанова

від 22.01.2025 по справі 380/24580/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/24580/23 пров. № А/857/22699/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Іщук Л. П.,

суддів Обрізка І. М., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Доморадової Р. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року (головуючий суддя Братичак У.В., м. Львів) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Анлево" до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

ТОВ "Анлево" звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №17066/13-01-07-10 від 25.07.2023.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій покликається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що податковим органом отримано інформацію Національного банку України про виявлені факти порушення встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків по ТОВ Анлево станом на 01.01.2023, 01.04.2023, які надані АТ ПУМБ. Вказує, що під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем вимог ч.2 ст.13 Закону №2473-VІІІ з урахуванням вимог п.21 розділу ІІ Постанови НБУ № 5 та з врахуванням п.142 Постанови НБУ № 18 в частині несвоєчасного надходження та ненадходження грошових коштів за експортовану продукцію.

Наголошує, що робота банківської системи України в період запровадження воєнного стану регулюється, зокрема, постановою Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану. Також акцентує, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов`язань.

Звертає увагу, що суд обгрунтував рішення підставами, не зазначеними позивачем у позовній заяві, позивач покликався лише на існування форс-мажорних обставин та неправильне застосування відповідачем п.14-6 Постанови №18. Наголошує, що дія абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не поширюється на застосування пені за порушення строків розрахунків, встановлених Законом № 2473. Такі висновки підтримані Верховним Судом.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Під час апеляційного розгляду представник відповідача підтримала апеляційну скаргу.

Представник позивача у судовому засіданні просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши докази, які є в матеріалах справи, та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ТОВ Анлево (Продавець) укладено зовнішньоекономічний Договір (Контракт) від 18.02.2019 №1 з фірмою - нерезидентом ZPH ZOLWRO-BAUMEISTER SP. z o.o. (Польща) (Покупець) в особі Jacek Olejnik, предметом якого є поставка Товару, а саме інструменти ручні для каменярів, формувальників, цементувальників, штукатурів, бетонників, код товару УКТЗЕД 8205591000 та вироби з пластмаси, ємності, призначені для використання в будівництві та при проведенні оздоблювальних робіт, код товару УКТЗЕД 3924900090.

Згідно з умовами вказаного Договору позивач взяв на себе зобов`язання передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість.

Відповідно до п. 3.1. Договору від 18.02.2019 №1 сторони встановили загальну вартість товару в Євро. Загальна вартість договору складає суму усіх інвойсів до цього Договору, які є невід`ємними його частинами (п. 3.2. Договору).

Пунктом 3.3. Договору визначено умови поставки, а саме, 100% післяплату протягом 30 днів з моменту оформлення митної декларації.

Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Анлево з питань дотримання вимог валютного законодавства по імпортному зовнішньоекономічному контракту від 30.05.2021 № 1 та по експортному зовнішньоекономічному контракту від 18.02.2019 № 1 ( дати здійснення операцій 09.03.2022, 10.03.2022, 12.03.2022, 17.09.2022 ).

Вказану перевірку проведено на підставі наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 20.06.2023 №2252-ПП у зв`язку з отриманням інформації від АТ ПУМБ про виявлені факти ненадходження у встановлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів за поставлені товари по експортному зовнішньоекономічному контракту від 18.02.2019 № 1.

Перевіркою ТОВ Анлево встановлено порушення позивачем п.2 ст.13 Закону України Про валюту і валютні операції від 21.06.2018 (далі Закон № 2473-VIII) з урахуванням п.21 розділу ІІ Постанови НБУ Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті № 5 від 02.01.2019 (далі із змінами і доповненнями - Постанови НБУ № 5) та п.14-2 Постанови Правління НБУ Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану (далі із змінами і доповненнями - Постанови НБУ № 18) в частині порушення законодавчо встановленого строку розрахунків по експортних операціях за зовнішньоекономічним контрактом від 18.02.2019 №1, укладеним з ZPH ZOLWROBAUMEISTER SP. z o. o.(Польща).

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №17066/13-01-07-10 від 25.07.2023, яким за порушення п.2 ст.13 Закону України Про валюту і валютні операції від 21.06.2018 № 2473-VIII позивачу нараховано пеню у розмірі 1 014 435,83 грн.

Згідно з вказаним податковим повідомленням-рішенням контролюючим органом встановлено, що на виконання умов договору від 18.02.2019 № 1 ТОВ Анлево здійснено відвантаження товару на користь нерезидента ZPH ZOLWRO-BAUME1STER SP. z о. о. (Польща - покупець) на загальну суму - 167350,13 дол. США, а саме:

- згідно з митною декларацією від 09.03.2022 №UA209170/2022/015222 на суму - 40375,25 дол. США (ПАТ ПУМБ (МФО 334851), контракт від 18.02.2019 № 1, інвойс від 07.03.2022 № З/ЕХР/2022). Відповідно до ч.1 ст.13 Закону № 2473-VIII, з урахуванням п.21 розділу II Постанови НБУ № 5, граничний строк отримання валютної виручки - 08.03.2023. Грошові кошти зараховано на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ ПУМБ(МФО 334851), без порушення граничних строків 19.01.2023 в сумі 20506,36 дол. США та з порушенням граничних строків в сумі 19868,89 дол. США - 17.03.2023 (кількість днів прострочення - 9 днів);

- згідно з митною декларацією від 10.03.2022 №UA209170/2022/015415 на суму - 52506,36 дол. США (ПАТ ПУМБ (МФО 334851), контракт від 18.02.2019 № 1, інвойс від 10.03.2022 № 5/ЕХР/2022). Відповідно до ч.1 ст.13 Закону № 2473-VII та пункту 21 розділу II Постанови НБУ № 5, граничний строк отримання валютної виручки - 09.03.2023. Грошові кошти зараховано на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ ПУМБ, з порушенням граничних строків 17.03.2023 в сумі 25095,11 дол. США (кількість днів прострочення - 8 днів) та 22.03.2023 в сумі 27411,25 дол. США (кількість днів прострочення - 13 днів);

- згідно з митною декларацією від 12.03.2022 №UA209170/2022/015674 на суму - 42866,28 дол. США (ПАТ ПУМБ (МФО 334851), контракт від 18.02.2019 № 1, інвойс від 11.03.2022 № 6/ЕХР/2022). Відповідно до ч.1 ст.13 Закону № 2473-VII та пункту 21 розділу II Постанови НБУ № 5, граничний строк отримання валютної виручки - 11.03.2023. Грошові кошти зараховано на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ ПУМБ, з порушенням граничних строків 22.03.2023 в сумі 17588,75 дол. США (кількість днів прострочення - 11 днів) та 31.03.2023 в сумі 25277,53 дол. США (кількість днів прострочення - 20 днів);

- згідно з митною декларацією від 17.09.2022 №UA209170/2022/072396 на суму - 31602,24 дол. США (ПАТ ПУМБ (МФО 334851), контракт від 18.02.2019 №1, інвойс від 15.09.2022 № 5/ЕХР/2022). Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2473-VIII, з урахуванням пункту 142 НБУ № 18, граничний строк отримання валютної виручки - 15.03.2023. Грошові кошти зараховано на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ ПУМБ, з порушенням граничних строків 31.03.2023 в сумі 11566,24 дол. США (кількість днів прострочення - 16 днів), а кошти в сумі 20036,00 дол. США не надійшли (кількість днів прострочення - 104 дні);

Станом на 27.06.2023 рахується прострочена дебіторська заборгованість в сумі 20036,00 дол. США з граничним строком надходження грошових коштів - 15.03.2023 року.

Сума нарахованої позивачу пені за вищевказані порушення граничних строків розрахунків по експортному контракту від 18.02.2019 № 1, укладеному з ZPH ZOLWRO-BAUMEІSTER SP. z о. о.(Польща) складає 406323,72 грн.

Крім цього, контролюючим органом встановлено, що на виконання умов договору від 18.02.2019 № 1 ТОВ Анлево здійснено відвантаження товару на користь нерезидента ZPH ZOLWRO-BAUMEISTER SP. z о. о. (Польща - покупець) на загальну суму - 227319,87 пол. злотих, згідно з митною декларацією від 12.03.2022 №UA209170/2022/015677 (ПАТ ПУМБ) контракт від 18.02.2019 № 1, інвойс від 11.03.2022 № 8/ЕХР/2022). Відповідно до ч.1 ст.13 Закону № 2473-VIІI, з урахуванням п.21 розділу II Постанови НБУ №5, граничний строк отримання валютної виручки - 11.03.2023. Грошові кошти на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ ПУМБ (МФО 334851) в сумі 227319,87 пол. злотих не надійшли, умови контракту не було виконано.

Станом на 27.06.2023 рахується прострочена дебіторська заборгованість в сумі 227319,87 пол. злотих, з граничним строком надходження грошових коштів - 11.03.2023. Кількість днів прострочення - 108 днів.

Сума нарахованої пені за вищевказані порушення граничних строків розрахунків по експортному контракту від 18.02.2019 № 1, укладеному з ZPH ZOLWRO-BAUMEISTER SP. z о. о. (Польща), складає 608112,11 грн.

Період фінансово-господарської діяльності платника податків ТзОВ Анлево, при здійсненні якої вчинено ці порушення та в межах якого позивачу нараховано пеню в загальному розмірі 1014435,83 грн, - з 09.03.2023 по 27.06.2023.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням №17066/13-01-07-10 від 25.07.2023, вважаючи помилковими висновки відповідача про нарахування пені за порушення ТОВ Анлево граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вказав на відсутність у контролюючого органу підстав для нарахування ТОВ Анлево пені за порушення за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в загальному розмірі 1014435,83 грн. у період дії карантину.

Суд, з покликанням на висновки Верховного Суду у постанові від 15.02.2023 у справі №420/1538/23 та у постанові від 28.03.2024 у справі №380/17879/22, зазначив, що пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 ПК України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

При цьому, суд відхилив доводи позивача про безпідставність неврахування відповідачем припинення зобов`язань за експортним зовнішньоекономічним контрактом від 18.02.2019 №1 у зв`язку із зарахуванням однорідних зустрічних вимог на підставі «Компенсації» від 02.01.2023 та від 24.04.2023 про зарахування взаємних зобов`язань з огляду на те, що постановою Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18, якою врегульовано роботу банківської системи України у період запровадження воєнного стану, встановлено, що припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог під час воєнного стану, не є підставою для завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів, та, як наслідок, підставою для припинення нарахування пені.

Також суд критично оцінив і не взяв до уваги покликання позивача на наявність форс-мажорної обставини, а саме, введення в Україні воєнного стану, підтверджену листом Торгово-промислової палати України. Зіславшись на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 22.05.2024 у справі № 620/14203/23, вказав, що Закон № 2473-VIIІ передбачає, що на підтвердження існування форс-мажорних обставин необхідно надавати відповідну довідку уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту). Лист Торгово-промислової палати України має лише інформаційний характер та не є сертифікатом у розумінні закону. Разом з тим, лист також не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018 (далі - Закон № 2473-VIII).

Частиною 3 ст. 3 Закону № 2473-VIII визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовують положення цього Закону.

Згідно частини 1 статті 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за подання Кабінету Міністрів України. Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно частини другої вказаної статті у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Згідно частини 3 статті 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 (із змінами і доповненнями), граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

У зв`язку з введенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану в Україні, Правлінням Національного банку України прийнято Постанову від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».

Відповідно пункту 14-2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Відповідно до пункту 1 Постанови Правління Національного банку України від 07.06.2022 року № 113 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18», граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 120 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Відповідно до пункту 6 Постанови Правління Національного банку України від 07.07.2022 року № 142 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18», граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Відповідальність встановлена частиною 5 статті 13 Закону №2473-VIII:

порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України, встановлено відповідальність у вигляді пені.

Як вже було встановлено, контролюючим органом за порушення позивачем п.2 ст.13 Закону № 2473-VIII, з урахуванням п.21 розділу ІІ Положення № 5 та п.14-2 Постанови № 18, а саме, порушення законодавчо встановленого строку розрахунків по експортних операціях за зовнішньоекономічним контрактом від 18.02.2019 №1, укладеним з ZPH ZOLWROBAUMEISTER SP. z o. o.(Польща), нараховано ТОВ «Анлево» пеню у розмірі 1 014 435,83 грн.

Період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення з 09.03.2023 по 27.06.2023, що не заперечується сторонами та підтверджується розрахунком пені, наявним в матеріалах справи (додаток № 2 до акту перевірки).

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону №2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (частина четверта статті 11 Закону №2473-VIII).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (частина шоста статті 11 Закону №2473-VIII).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (часина восьма статті 13 Закону №2473-VIII).

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.

При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча положеннями України «Про валюту і валютні операції» не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно - господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями Податкового кодексу України, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення Податкового кодексу України.

Закон України «Про валюту і валютні операції» та Податковий кодекс України регулюють різні сфери державної політики.

Підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду (за порушення строків надходження валютної виручки за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлено статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції») - відсутні.

Відповідно до положень абзацу другого частини восьмої статті 16 Закону № 2473- VIII рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення.

Відповідно до частини десятої статі 11 Закону № 2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

Органом валютного нагляду відповідно до цього Закону є, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (частина четверта статті 11 Закону №2473-VIII).

Відповідно до положень пунктів 3,4 частини першої статті 14 Закону №2473-VIII за порушення вимог валютного законодавства (крім порушення строків за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлюється згідно із статтею 13 цього Закону) можуть бути застосовані: - до юридичних осіб (крім уповноважених установ) - заходи впливу у вигляді штрафних санкцій; - до фізичних осіб, посадових осіб уповноважених установ, посадових осіб юридичних осіб - заходи впливу у вигляді штрафів, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відсотків суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства (частина четверта статті 14 Закону №2473-VIII).

Аналіз наведених положень свідчить, що Закон України «Про валюту і валютні операції» розмежовує заходи впливу, до яких віднесено штрафні санкції і штрафи, які передбачені статтею 14 вказаного Закону, та пеню за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, нарахування якої врегульовано статтею 13 Закону №2473-VIII.

Отже, положення абзацу другого частини восьмої статті 16 Закону № 2473-VIII, яким визначено, що рішення про застосування до суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення, не є застосовним по відношенню до пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, оскільки така (пеня) не є заходом впливу, перелік яких наведено у статті 14 Закону № 2473-VIII.

Частинами першою - третьою статті 3 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до абз. 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України протягом дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню, проте така застосовна у сфері справляння податків і зборів та не підлягає застосуванню у сфері регулювання валютних правовідносин. Крім того, зміни до положень Закону України «Про валюту і валютні операції» здійснюються виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Однак, до Закону № 2473-VIII не вносились норми, які б дозволяли не застосовувати пеню (звільняли від застосування пені) за порушення строку розрахунків в іноземній валюті у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19).

При цьому, колегія суддів зауважує, що маючи на меті звільнити суб`єктів господарювання, які вчинили правопорушення у вигляді порушення строків розрахунків від відповідальності у вигляді пені, законодавець вносить відповідні зміни саме до Закону України «Про валюту і валютні операції».

Так, Законом України № 2260-IX від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» статтю 16 Закону України «Про валюту і валютні операції» доповнено пунктом 13 такого змісту: "13.

Відповідальність, передбачена частиною п`ятою статті 13 цього Закону, не застосовується до резидентів - суб`єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» від 9 квітня 2022 року № 426.

Тобто, у разі якби законодавець мав на меті звільнити суб`єктів господарювання від відповідальності шляхом ненарахування (не застосування) пені під час дії карантину (COVID- 19), відповідні зміни (чи обмеження в застосуванні) були б внесені саме до Закону України «Про валюту і валютні операції», проте таких змін внесено не було.

З огляду на наведене, висновок суду першої інстанції про те, що дія положення абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який передбачає ненарахування пені протягом дії карантину, розповсюджується і на пеню за порушення строків розрахунків, що передбачена частиною п`ятою Закону України «Про валюту і валютні операції», є помилковим.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що пеня, що передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

У постанові від 23 липня 2024 року у справі №240/25642/22 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформував висновок про те, що пеня, яка передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Таким чином, колегія суддів висновує, що позивач правомірно нарахував штрафні санкції за порушення граничних термінів розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Апеляційний суд враховує, що інші підстави задоволення позову, визначені позивачем у адміністративному позові, суд першої інстанції правомірно відхилив, давши їм належну та обгрунтовану оцінку і позивач не оскаржував рішення суду.

Відтак, податкове повідомлення-рішення №17066/13-01-07-10 від 25.07.2023 є законним, винесеним з врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи неправильно застосовані норми матеріального права, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні позову.

Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року у справі №380/24580/23 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Анлево" відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 27 січня 2025 року