Рішення

від 13.08.2024 по справі 440/15710/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/15710/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши за правилами спрощеного провадження у письмовому провадженні справу за позовом Комунального підприємства Спеціалізований комбінат ритуальних послуг Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Західного офісу Держаудитслужби, третя особа: Комунальне підприємство "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Спеціалізований комбінат ритуальних послуг" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (надалі також позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Західного офісу Держаудитслужби України (надалі також відповідач), третя особа: комунальне підприємство "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання протиправним та скасування висновку, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 3 висновку Західного офісу Держаудитслужби від 05.10.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі за унікальним номером оприлюднення на веб-порталі Уповноваженного органу UA-2023-05-01-010458-а.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за результатами моніторингу закупівлі Реконструкція частини міського кладовища з улаштуванням зони поховань сектора «В» за адресою: м. Кременчук, вул. Свіштовська. Коригування (код за ДК 021:2015: 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт) , ідентифікатор закупівлі UA-2023-05-01-010458-а, Відповідачем було складено та 05.10.2023 оприлюднено в електронній системі Висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-01-010458-а, яким встановлено порушення, а саме: За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції КП «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» встановлено порушення вимог підпункту 2 пункту 41, а також пункту 3 Особливостей №1178. Крім того, укладений договір про закупівлю не відповідає нормам статті 884 Цивільного кодексу України, пунктів 5, 17, 83, 84 та 103 Постанови КМУ №668 та, відповідно, не відповідає нормам пунктів 3 та 17 Особливостей №1178, а також частини першої статті 41 Закону. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю; відповідності тендерної документації вимогам Закону та Особливостей №1178; правильності заповнення документів, що оприлюднюються відповідно до Закону та Особливостей №1178; надання учасником-переможцем документів при укладанні договору про закупівлю; своєчасності укладання договору та його оприлюднення; відповідності умов договору умовам тендерної документації та тендерній пропозиції переможця процедури закупівлі - порушень не встановлено. А також визначено зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень), а саме: З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтею 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Західний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, а саме на усунення порушення вимог підпункту 2 пункту 41, а також пункту 3 Особливостей №1178 шляхом припинення зобов`язань за укладеним за результатами тендеру договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, шляхом письмового звернення до КП «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» щодо розірвання договору. Крім того, вжити заходи (зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань, тощо) стосовно врахування норм чинного законодавства, що регулює питання укладання та виконання договорів підряду у будівництві (статті 884 Цивільного кодексу України та пунктів 5, 17, 83, 84 та 103 Постанови КМУ№668). Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень..

Позивач не погоджується з Висновком Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-01-010458-а від 05.10.2023, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

08.11.2023 до суду надійшли пояснення третьої особи, за змістом яких, на думку третьої особи, оскаржуваний висновок не відповідає критерію «пропорційності», оскільки вимога розірвати договір з переможцем публічної закупівлі, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів сторін договору. Усунення виявлених порушень у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, призведе до порушення майнових прав та інтересів комунальних підприємств, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

22.11.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на правомірність висновку щодо проведення моніторингу закупівлі. Наголошував, що позивач фактично визнає допущення ним даного порушення, а отже висновок не може бути визнаним протиправним та скасованим в частині його встановлення. Крім того, зазначена у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі вимога розірвання договору підлягає виконанню, оскільки Держаудитслужба конкретизувала, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

01.05.2023 Комунальним підприємством Спеціалізований комбінат ритуальних послуг Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області в електронній системі закупівель ProZorro було розміщено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2023-05-01-010458-а на закупівлю Реконструкція частини міського кладовища з улаштуванням зони поховань сектора «В» за адресою: м. Кременчук, вул. Свіштовська. Коригування» згідно з ДК 021:2015 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт). Згідно даних розміщених в електронній системі закупівель було подано тендерну пропозиції від Комунального підприємства "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.

11.05.2023 Комунальне підприємство "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області визнано переможцем та направлено повідомлення про укладення договору.

17.05.2023 між Комунальним підприємством "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та Комунальним підприємством Спеціалізований комбінат ритуальних послуг Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області укладено Договір №25 на виконання робіт.

12.09.2023 В. о. начальника Західного офісу Держаудитслужби Володимиром ВОЇНСЬКИМ винесено наказ № 245 "Про початок моніторингу процедур закупівель".

За результатами моніторингу закупівлі Реконструкція частини міського кладовища з улаштуванням зони поховань сектора «В» за адресою: м. Кременчук, вул. Свіштовська. Коригування (код за ДК 021:2015: 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт) , ідентифікатор закупівлі UA-2023-05-01-010458-а, Відповідачем було складено та 05.10.2023 оприлюднено в електронній системі Висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-01-010458-а, про наявність порушення, а саме: За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції КП «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» встановлено порушення вимог підпункту 2 пункту 41, а також пункту 3 Особливостей №1178. Крім того, укладений договір про закупівлю не відповідає нормам статті 884 Цивільного кодексу України, пунктів 5, 17, 83, 84 та 103 Постанови КМУ №668 та, відповідно, не відповідає нормам пунктів 3 та 17 Особливостей №1178, а також частини першої статті 41 Закону. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю; відповідності тендерної документації вимогам Закону та Особливостей №1178; правильності заповнення документів, що оприлюднюються відповідно до Закону та Особливостей №1178; надання учасником-переможцем документів при укладанні договору про закупівлю; своєчасності укладання договору та його оприлюднення; відповідності умов договору умовам тендерної документації та тендерній пропозиції переможця процедури закупівлі - порушень не встановлено. А також визначено зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень), а саме: З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтею 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Західний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, а саме на усунення порушення вимог підпункту 2 пункту 41, а також пункту 3 Особливостей №1178 шляхом припинення зобов`язань за укладеним за результатами тендеру договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, шляхом письмового звернення до КП «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» щодо розірвання договору. Крім того, вжити заходи (зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань, тощо) стосовно врахування норм чинного законодавства, що регулює питання укладання та виконання договорів підряду у будівництві (статті 884 Цивільного кодексу України та пунктів 5, 17, 83, 84 та 103 Постанови КМУ№668). Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Позивач не погодився з висновком Західного офісу Держаудитслужби щодо проведення моніторингу процедури закупівлі та звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади на момент оголошення спірної закупівлі визначалися Законом України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року №922-VIII (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон № 922-VIII).

Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

За приписами статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон № 2939-ХІІ) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 5 Закону № 2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Пунктом 4 частини другої статті 8 Закону №922 передбачено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема, виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Як встановлено судом,12.09.2023 Західним офісом Держаудитслужби прийнято наказ №245 "Про початок моніторингу процедур закупівель", яким відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі", пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 наказано розпочати моніторинг процедури закупівлі щодо оголошення про проведення процедури закупівлі № UA-2023-05-01-010458-а у зв`язку з виявленням органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

У позові позивач не ставить під сумнів правомірність прийняття Західним офісом Держаудитслужби наказу №245 від 12.09.2023 "Про початок моніторингу процедур закупівель" та у цій справі не оскаржує його.

Частиною четвертою статті 8 Закону №922-VIII визначено, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (частина шоста статті 8 Закону №922-VIII).

Згідно з частиною дев`ятнадцятою статті 8 Закону №922-VIII форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Станом на час виникнення спірних правовідносин форма висновку про результати моніторингу закупівлі та Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 р. за № 958/35241.

Відповідно до частини десятої статті 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Відповідно до статті 1 Закону № 922-VIII публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною першою статті 16 Закону №922-VIII передбачено, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Частиною другою статті 16 Закону №922-VIII встановлено, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Відповідно до п. 3-7 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, відповідно до п. 3-7 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону затверджено «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».

Згідно з п. 3 Особливостей, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, Замовники проводять закупівлі відповідно до Закону № 922 з урахуванням цих Особливостей.

Відповідно до п.28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону № 922 з урахуванням цих Особливостей.

Відповідно до частини першої та другої статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

У тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції; 13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати); 17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками; 18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

За результатами моніторингу установлено, що частиною 1 розділу ІІІ Умовами тендерної документації Замовника визначено, що під час подання тендерної пропозиції учасник завантажує в електронну систему закупівель, зокрема, інформацію та документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям - згідно Додатку 1 до цієї тендерної документації.

Так, на підтвердження відповідності кваліфікаційному критерію «Наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід» учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати в довільній формі довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації, що перебувають з ним в трудових відносинах та мають необхідні знання та досвід з урахуванням предмета закупівлі, в кількості не менше 45 осіб. При цьому, для підтвердження інформації стосовно вищезгаданого кваліфікаційного критерію учасник на кожного працівника надає скановані копії відповідних наказів та трудових книжок (першої сторінки та сторінки про прийняття на роботу на підприємство учасника).

Учасником КП «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» у складі тендерної пропозиції надано Довідку про те, що учасник має працівників відповідної кваліфікації (від 08.05.2023 №53-02/521, файл «Довідка наявність працівників.pdf») у якій, зокрема, повідомлено про наявність 48 працівників, необхідних для належного виконання умов договору про закупівлю. Крім того, проведеним моніторингом встановлено, що вказаним учасником у складі тендерної пропозиції завантажено підтверджуючі документи про працевлаштування працівників, а саме скановані копії відповідних наказів та трудових книжок.

Водночас, аналізом поданих учасником КП «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» на підтвердження кваліфікаційного критерію «Наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід» документів встановлено, що трудові книжки окремих працівників зокрема, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , викладені іноземною мовою.

Відповідно до вимог частини 7 розділу І тендерної документації Замовника тендерна пропозиція та усі документи, які передбачені вимогами тендерної документації та додатками до неї складаються українською мовою. Документи або копії документів (які передбачені вимогами тендерної документації та додатками до неї), які надаються учасником у складі тендерної пропозиції, викладені іншими мовами, повинні надаватися разом із їх перекладом на українську мову, підпис перекладача повинен бути посвідчений нотаріально.

Як вбачається з електронної системи закупівель «Prozorro», учасником КП Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління у складі своєї тендерної пропозиції надано скановані копії наказів про прийняття на роботу вищезазначених осіб та надано копії трудових книжок, що сторонами не заперечується.

Стосовно твердження відповідача щодо необхідності відхилення тендерної пропозиції учасника КП «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління», суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1.5 частини 1 розділу ІІІ Тендерної документації зазначено, що документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції. Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником.

Так, положеннями статті 48 Кодексу законів про працю України встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету міністрів України «Про трудові книжки» №301 від 27.04.1993 трудові книжки раніше встановленого зразка обмінові не підлягають.

Згідно з пунктами 2.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року № 162, трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами.

Також відповідно до пункту 2.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженим Наказом Міністерством праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами.

Крім того, суд зазначає, що записи у трудових книжках про працевлаштування вищезазначених працівників у КП «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» здійснені українською мовою.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що встановлення замовниками у документах для проведення публічних закупівель вимог щодо забезпечення учасниками закупівель перекладу українською мовою трудових книжок працівників, що видані за зразком бланків, затверджених постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року № 162 та чинних до 1993 року, свідчитиме про формальність (надмірність) вимог замовників та суперечитиме положенням діючого законодавства України.

Разом з тим, суд зазначає, що найменування розділів у трудових книжках вищезазначених працівників російською мовою, жодним чином не може бути підставою відхилення тендерної пропозиції вказані обставини не призводять до викривлення результатів торгів, не мають вагомого впливу на визначення переможця, вартість предмета закупівлі та не порушують принципи здійснення закупівлі.

Таким чином трудові книжки, долучені КП «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» у складі тендерної пропозиції, є документами раніше встановленого зразка (видані до 1993 року), які й на даний час зберігають свою дію на території України, не потребують перекладу українською мовою та не підлягають обміну у відповідності до положень чинного законодавства. За наведених обставин, оскаржуваний висновок відповідача у вказаній частині є необґрунтованим.

Також, відповідачем не доведено, що порушення які виявлені під час моніторингу, мали шкідливі наслідки та призвели до нецільового використання бюджетних коштів чи шкоди бюджету.

Крім того, в оскаржуваному висновку відповідач зазначає, що за результатами аналізу питань визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону № 922 та Особливостям, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, своєчасності надання інформації та документів у випадках передбачених Законом, - порушень не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, учасником-переможцем КП Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління надано усі необхідні документи згідно Тендерної документації, які вимагалися позивачем для участі у тендері в цій частині, а отже підстав для відхилення тендерної пропозиції КП Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління у позивача не було.

Щодо порушення вимог частини статті 884 Цивільного Кодексу України та пунктів 5,17,83,84 103 Постанови КМУ № 668 та пунктів 3,17 Особливостей, а також частини 1 статті 41 Закону № 922-VIII, суд зазначає наступне.

За приписами частини 1 статті 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Розділ X Закону № 922-VIII доповнено пунктом 3-7 згідно із Законом № 2526-IX від 16.08.2022, яким установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 затверджено особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі по тексту - Особливості №1178).

Згідно з пунктом 17 Особливостей №1178 договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону та цих особливостей.

В силу пункту 18 Особливостей №1178 умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668 затверджено загальні умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» (далі - постанова № 668).

Пунктами 1 та 2 постанови № 668 визначено, що ці загальні умови визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств, а також комплексів і видів робіт пов`язаних із капітальним будівництвом та є обов`язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).

Відповідно до пункту 17 постанови № 668, строки виконання робіт (будівництва об`єкта) встановлюються договором підряду і визначаються датою їх початку та закінчення. Невід`ємною частиною договору підряду є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду.

Суд встановив, що у календарному графіку виконання робіт (Додаток № 2 до Договору № 25 від 17.05.2023) зазначено лише дати початку та закінчення робіт, при відсутності переліку самих видів робіт (етапів, комплексів) з розбивкою на дати їх початку та закінчення (конкретних видів робіт які плануються виконати).

Таким чином, суд погоджується з відповідачем, що позивач у ході процедури закупівлі порушив вимоги пункту 17 постанови № 668 і частини 1статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Крім того, відповідно до пунктів 83-84 Постанови КМУ №668 фінансування робіт (будівництва об`єкта) проводиться за планом, який складається замовником, узгоджується з інвестором (головним розпорядником бюджетних коштів) та підрядником і є невід`ємною частиною договору підряду. План фінансування будівництва складається на підставі титулу будови (об`єкта), проекту організації будівництва з урахуванням календарних графіків виконання робіт і порядку проведення розрахунків за виконані роботи. Сторони узгоджують план фінансування будівництва у порядку, визначеному договором.

План фінансування будівництва складається на весь період будівництва за роками, а на поточний рік - за місяцями з визначенням джерел та напрямів фінансування (видами витрат). Щомісячний розподіл коштів для перехідних об`єктів будівництва щороку узгоджується сторонами у визначені договором підряду строки. Відповідно до договору підряду замовник має право у визначені строки уточнити план фінансування будівництва на поточний рік з урахуванням наявних у нього коштів, обсягів фактично виконаних робіт тощо.

Суд встановив те, що в укладеному договорі про закупівлю від 17.05.2023 року № 25 відсутні умови про те, що фінансування робіт проводиться за планом, який має бути невід`ємною частиною договору підряду.

Ця обставина свідчить про те, що позивач, при укладенні договору про закупівлю, не дотримав вимоги пунктів 83 та 84 постанови КМУ № 668.

Крім того, гарантії якості у договорі будівельного підряду визначені статтею 884 Цивільного кодексу України, відповідно до частини 1 якої підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 103 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2005 р. N 668, підрядник гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників, визначених у проектній документації, та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку.

Гарантійні строки якості закінчених робіт, експлуатації змонтованих конструкцій встановлюються у договорі підряду з урахуванням вимог до цих робіт і конструкцій, визначених у проектній документації (далі - гарантійний строк якості).

Гарантійний строк експлуатації об`єкта будівництва становить десять років від дня його прийняття замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором підряду або законом (далі - гарантійний строк експлуатації).

Отже, гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.

Договір №25 на виконання робіт від 17.05.2023 містить інформацію про гарантії якості у розділі 4 "ЯКІСТЬ РОБІТ", зокрема, про гарантійний строк експлуатації.

Відповідно до пункту 4.1 договору №25 на виконання робіт від 17.05.2023, підрядник гарантує якість та можливість експлуатації об`єкта протягом гарантійного строку, що становить 5 років (Якщо Підрядник не встановив більший строк) від дня прийняття об`єкта замовником усього об`єкта. /а.с. 14-19/.

Згідно з пунктом 16.2 договору №25 на виконання робіт від 17.05.2023 внесення змін у договір (крім розірвання в односторонньому порядку) оформлюється додатковою угодою, що підписується двома сторонами та є невід`ємною частиною договору.

12.10.2023 між позивачем (замовник) та КП "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління " (підрядник) укладено додаткову угоду №1 до договору № 25 від 17.05.2023 /а.с. 19/, якою з метою виправлення технічної помилки та покращення якості предмета закупівлі (без збільшення вартості визначеної в договорі про закупівлю) Сторони дійшли згоди внести зміни до п. 4.1 договору та викласти його в наступній редакції:

« 4.1. Підрядник гарантує якість та можливість експлуатації об`єкта протягом гарантійного строку становить 10 (десять) років (якщо Підрядник не встановив більший строк) від дня прийняття Замовником такого об`єкта».

«Інші умови вищевказаного Договору, не змінені цією Угодою, залишаються чинними у тій редакції , в якій вони викладені Сторонами раніше, і сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.»

Ця додаткова угода №1 від 12.10.2023 до договору №25 від 17.05.2023 опублікована на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 12.10.2023, тобто після закінчення проведення відповідачем моніторингу процедури закупівлі, таким чином, укладення додаткової угоди не усуває встановлених порушень відповідачем.

З огляду на зазначене, суд вважає обґрунтованими доводи висновку моніторингу закупівлі в цій частині.

Щодо правомірності обраного відповідачем виду усунення порушення вимог закону, слід зазначити наступне.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено право органу державного фінансового контролю порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Обираючи такий спосіб усунення порушень відповідач має керуватись, по-перше, метою вказаного Закону, за змістом якої наведений нормативний акт спрямований на забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції та, по-друге, принципами закупівель, вказаними у ч. 1 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі»: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Суд зазначає, що у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується, як з завданнями відповідача, визначеними Положенням про Державну аудиторську службу України, так і з вимогою про застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.

Крім цього, відповідно до частини 1 статті 41 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1, 4 статті 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

За змістом статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У частині першій статті 203 ЦК України наведено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частина перша статті 215 ЦК України визначає підставою недійсності правочину недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених наведеними приписами статті 203 Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Аналіз наведених нормативних підстав недійсності правочинів та її наслідків дає можливість дійти висновку, що інститут недійсності має на меті повне скасування правочину (розірвання договору) саме як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення договору, який суперечить законодавству.

Відповідно до статті 43 Закону №922-VIII договір про закупівлю є нікчемним у разі:

1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону;

2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону;

3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;

4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону;

5) якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.

Як вбачається з оскаржуваного висновку, відповідач не встановив випадків, які передбачені статтею 43 Закону №922-VIII, що виключає наявність будь-яких підстав про ствердження щодо нікчемності договору про закупівлю.

Отже, в усіх інших випадках невідповідності вимогам закону договір може бути оспорений в суді.

Підстави для зміни або розірвання договору вказані у ст. 651 ЦК України, зокрема, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Конституційний Суд України у рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення.

Суд вважає, що відповідач не виконав передбаченого підпунктом 3 п.3 Положення №43 основного свого завдання - здійснення фінансового контролю саме спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового та результативного використання та збереження активів та досягнення економії коштів, адже у Висновку не проаналізував наслідків стверджуваних ним порушень в кореспонденції з результатами аналізу інших питань, щодо яких зазначив про відсутність порушень закону про закупівлі та без обґрунтування підстав для розірвання укладеного договору.

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому, з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

Не відповідає критерію "пропорційності" вимога розірвати договір, який виконується сторонами, оскільки може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.

Усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований у Висновку спосіб, а саме шляхом розірвання договору, призведе до порушення прав та інтересів третьої особи та матиме негативні наслідки для репутації третьої особи, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №120/1297/20-а.

Вимога Держаудитслужби про розірвання договору є крайньою мірою впливу органу фінансового контролю на учасників закупівлі, при обранні такого зобов`язання суб`єкт владних повноважень має враховувати сутність виявлених правопорушень та вплив їх негативних наслідки на всю процедуру закупівлі в цілому.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.06.2024 у справі № 160/9163/22.

Крім того, суд зазначає, що згідно з приписами пункту 3 частини 5 статті 41 Закону "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

За таких обставин, суд вважає можливим внесення змін до договору про публічні закупівлі із збільшення гарантійного строку до 10 років, календарного графіку та фінансового плану, що не суперечить нормам Закону "Про публічні закупівлі", оскільки таке внесення змін призведе до покращення якості предмета закупівлі в частині гарантійного строку без збільшення суми, зазначеної в договорі.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач не надав належних і допустимих доказів, які б свідчили про правомірність прийнятого ним рішення про зобов`язання позивача вжити заходів щодо припинення зобов`язання за договором (розірвання укладеного договору публічної закупівлі).

Разом з цим суд звертає увагу, що виявлені в ході моніторингу порушення не обмежили інших учасників закупівлі в оцінці об`єктивного та неупередженого визначення переможця та можливості реалізувати своє право на оскарження процедури закупівлі.

Суд зазначає, що матеріали даної справи не містять відомостей щодо наявності судових справ з приводу оскарження процедури закупівлі № UA-2023-05-01-010458-а. Відповідних відомостей не було надано і під час розгляду даної справи.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимога про зобов`язання Замовника шляхом припинення зобов`язань за укладеним за результатами тендеру договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, шляхом письмового звернення до КП «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» щодо розірвання договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів, за встановлених обставин, є необґрунтованою.

За наведених обставин, суд зазначає, що пункт 3 висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-01-010458-а складений без урахування обставин, які мали значення для його прийняття, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд зважає на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58), відповідно до якої: принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач правомірності оскарженого рішення не довів, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Отже, позов Комунального підприємства Спеціалізований комбінат ритуальних послуг належить задовольнити.

Позовна заява містить інші доводи на користь заявлених вимог, які взяті до уваги однак, не зазначені в даному рішенні, оскільки мають опосередковане відношення у питанні встановлення протиправності оскаржуваних рішень.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом у цій справі позивачем сплачено судовий збір у сумі 2481,00 грн.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Західного офісу Держаудитслужби.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 243-246, 250, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства Спеціалізований комбінат ритуальних послуг (вул. Махоркова, 31, м. Кременчук, Полтавська область,39600, код ЄДРПОУ 13966170) до Західного офісу Держаудитслужби (вул. Костюшка, 8, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40479801), третя особа: Комунальне підприємство "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. Махоркова, буд. 35, м.. Кременчук, 39600, код ЄДРПОУ 03332033) про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 3 висновку Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-01-010458-а від 05.10.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Держаудитслужби на користь Комунального підприємства Спеціалізований комбінат ритуальних послуг витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів складення повного судового рішення.

Суддя К.І. Клочко